Ботмерівська гімнастика у стінах університету



Дата14.07.2016
өлшемі75.93 Kb.
БОТМЕРІВСЬКА ГІМНАСТИКА

У СТІНАХ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»
Надія ПАЗЯК,

Медіа-центр Університету «Україна»


2 і 3 вересня 2013 року в Університеті «Україна» відбулися початкові заняття з ботмерівської гімнастики. Їх люб’язно провели наші гості зі Швеції – панство Йоран Петерсон та Елена Альман (Стокгольм, Скандинавська вища школа ботмерівської гімнастики).

«Запрошуємо студентів та викладачів до участі у шведсько-українському майстер-класі «Ботмерівська гімнастика – шлях до розвитку особистості та реабілітації людини» в рамках спільного проекту «Співпраця заради здорового способу життя», який проводять представники Скандинавської вищої школи ботмерівської гімнастики (Стокгольм, Швеція) Йоран Петерсон (майстер з ботмерівської гімнастики та вальдорфської педагогіки) та Елена Альман (соціоном, психолог, майстер з евритмії). Початок майстер-класів 02.09 та 03.09. 2013 об 11:40, ауд. 3Л-1. Бажаючі можуть записатися у групу на кафедрі соціальної роботи та педагогіки (ауд. 208-3). Для зацікавлених поглибити свої знання о 14:30 будуть проведені семінари».

Таке оголошення з’явилося на самому початку навчального року на стендах Університету «Україна», викликаючи одночасно почуття гордості за свій навчальний заклад (і в Швеції нас знають!), вдячності закордонним гостям, що так благородно-щедро погодилися поділитися своїми знаннями із нами, і цікавості (що ж це таке – ботмерівська гімнастика?). І відчуття, що ось зараз маєш доторкнутися до чогось, чого ще не знаєш, але що обов’язково має змінити і твоє життя, і погляди на цей світ. Словом, до чогось дуже важливого.

Справді, уже інтернет-матеріали, переглянуті мимохідь, дали можливість зрозуміти: маємо справу не зі звичайною гімнастикою, а з небаченим досі явищем потужної реабілітаційної сили. Чому сотні, тисячі і навіть сотні тисяч наших європейських сусідів збираються разом, стають у коло, щоб перекидати з рук у руки симпатичні біленькі м’ячики, ритмічно сплескувати руками і притупувати ногами, тримати паличку у витягнутій руці? Чому серед них – таких різних – і жваві дитинчатка, і височенні незграбні підлітки, і люди середнього віку, і – що найдивніше – поважні дідусі і бабусі з неквапливістю рухів, із головами, щедро посрібленими сивиною? Чому вони всі такі веселі, життєрадісні, внутрішньо розкуті, впевнені у собі? Чому, дивлячись на них, мимоволі хочеться і собі якщо не приєднатися до їхнього кола, то хоч запозичити їхні секрети здоров’я і життєрадісності?

Щоб детальніше вивчити це питання, звернемося до завідувача кафедри соціальної роботи та педагогіки, радника президента Університету «Україна» з питань інклюзії Катерини Олегівни Кольченко, співорганізатора та учасниці українсько-шведського майстер-класу, яка безпосередньо змогла відчути всю могутню силу ботмерівської гімнастики.

- Цього року наш університет виграв грант на впровадження нових форм оздоровчої діяльності, зокрема рухової терапії. Не секрет, що наші діти потерпають від гіподинамії, яка у свою чергу веде до остеохондрозу, викривлень хребта (кіфозу, сколіозу), інших проблем сучасного світу. Ботмерівська гімнастика – один із добре знаних у світі методів гармонійного психофізичного розвитку людини. Зокрема, він є дуже ефективним при запровадженні інклюзії – органічного введення людини з особливими потребами у навколишній світ. Ми вже багато років підтримуємо творчі стосунки з нашими колегами-реабілітологами зі Швеції. На цей раз відгукнулися викладачі Скандинавської вищої школи ботмерівської гімнастики, щоб озброїти наших дітей новими потужними знаннями і реабілітаційними техніками.

Звідки ж бере свій початок ботмерівська гімнастика? На початку 20-х років минулого століття німецький аристократ граф Фрідріх Максиміліан Едуард Ботмер, професійний військовик, який тільки що пережив усі страхіття першої світової війни, відгукнувся на заклик свого наставника і товариша, німецького мислителя Рудольфа Штайнера і приїхав викладати фізичну культуру у новозасновану приятелем фабричну школу «Вальдорф-Асторія» міста Штудгарта. Початок був невеселим: школа навіть не мала закритого залу, заняття відбувалися на вулиці. Невеселими були і перші учні графа Ботмера – діти, народжені у час війни і загартовані війною. Не знаємо достеменно, яким був соціальний склад перших «ботмерівців», але, мабуть, не блискучим. Про фізичний стан теж промовчимо, знаючи, що всі свої зусилля і всю любов своєї душі Ботмер присвячував насамперед маленьким «ізгоям» суспільства – дітям із фізичними і розумовими вадами. Тим більшою була заслуга новоявленого педагога: за кілька років він випускав зі своєї школи фізично міцних і соціально адаптованих дітей, які потім залишили численні спогади про свого незвичайного викладача.

Якою ж методикою користувався граф Ботмер, яке «осяяння» примусило його змінити і викладання фізичної культури, і все своє життя? Сповнений любові до дітей, бажаючи їм усього найкращого, Фрідріх Максиміліан Едуард починав учити їх так, як учили його самого у вищих німецьких школах, натискаючи на марширування і виконання військових команд. Досить було одного заняття, щоб зрозуміти всю жалюгідність і безглуздість військової муштри для людей із особливими потребами. І вже наступне заняття було зовсім іншим: діти стали виконувати вправи, які зміцнювали їхнє тіло і душу. Граф Ботмер, творчо застосовуючи ідеї свого колеги Рудольфа Штайнера, обрав своїм союзником навколишній простір.

Але почнемо здалеку. Невідомо з яких часів, але вже досить давно помічаємо серед наших співвітчизників (а найгірше – серед керівної їх частини) неприємну звичку впритул «не помічати» своїх же таки співгромадян із особливими потребами. Звідки вона береться, чому часом входить у нашу плоть і кров? Не станемо говорити ні про відсутність пандусів на наших вулицях, ні туалетів для інвалідів (що є звичайною річчю для європейських країн), ні про байдужість бездушних чиновників, що часом доводять до плачу не тільки самих інвалідів, а й їхніх батьків і родичів. Сконстатуємо факт: кожен новий емоційний удар, кожна нова різка, що шмагає безсилого, залишає на його духовному тілі невидимий обруч. А що душа і тіло невіддільні одне від одного, то і тіло людини набуває досить специфічних своєрідних форм. Настає «кривобокість» – намагання рухатися одним боком, якомога непомітніше, аби нікого не зачепити, не уразити, згинається постава, щоб здаватися меншим, очі дивляться в землю, рухи стають напруженими і різкими. Такі особливості життєвої долі людини з особливими потребами.

Так було і за часів Ботмера, і колишній військовик, який ще недавно бачив усі страхіття війни, простягнув свою руку тим, хто її потребував, – дітям із особливими потребами. Як? Гармонізуючи простір навколо них. Вивчивши з праць Рудольфа Штайнера особливості людського тіла, Ботмер зробив фундаментальне відкриття: змінюючи форму тіла спеціальними фізичними вправами, «розширюючи» простір навколо себе, дитина скидає «обручі» зі своєї душі, гармонізуючи себе і навколишній світ. Вальдорфська педагогіка стала вихованням доброї дитини у чудесному світі, який простягнув до неї свої зелені руки.

За переконанням графа Ботмера, простір планети Земля якраз і був тим найкращим місцем, де мала перебувати людина. Земля, повітря, вода… Поле, ліс, річка… І починався він там, де кінчалося дитяче тільце. Ботмер зрозумів, що, гармонізуючи рухи людини, «вписуючи» їх у ритми Всесвіту, можна вилікувати численні хвороби, зміцнити людський організм. А разом із тим вилікувати егоцентризм, навчити дитину не забувати про тих, хто разом із тобою стоїть у колі. Попереду – майбутнє, позаду – минуле. Лагідними плавними рухами, розкриваючи руки, дитина відкриває себе назустріч світу, притискаючи до грудей, захоплює його у свої обійми, і, заводячи руки за спину, повертається до себе самої. Кожен рух сповнений глибинної символіки, ботмерівську гімнастику виконує («співає», «малює») не лише тіло, а й душа дитини. Недаремно ці вправи порівнюють то з малярством, то з архітектурою, то зі скульптурою, пластикою, і це рухи добра, відкритості, радості від того, що живеш; людина з природою зливаються воєдино, співаючи пісню Життя. «Людина визначає простір», – таким був основний принцип графа Ботмера. Отже, збивай обручі зі своєї душі, розширюй простір – виходь за свої можливості, за тісну клітку свого дотеперішнього світу, залишай свою «зону комфорту». Плавні, гармонійні рухи твоєї душі «впишуть» тебе у простір Всесвіту. Ти сам творитимеш світ навколо себе, – світ добра і любові.

Іншим відкриттям Рудольфа Штайнера і Фрідріха Ботмера стала евритмія – цілеспрямоване наслідування і відтворення ритмів Землі і Космосу. Хто з нас у своєму житті хоч раз приклав вухо до землі, слухаючи, як дихають її могутні груди? «Ботмерівські» вправи несподівано нагадують найстародавніші танці, ті, що нараховують не одну тисячу літ. І це знаменно: в обох випадках в основу пластичного рисунка покладені незримі і невідчутні для побіжного погляду ритми, властиві для Космосу, зірок, Сонця, Місяця, Землі. У цих же ритмах пульсує кров у жилах людини, працюють її внутрішні органи, хоч вона про це часом і не здогадується (а помічає їх, власне, тоді, коли орган починає хворіти). У цих ритмах закладена споконвічна світова гармонія, яку в свій час відчували такі далекі наші предки. Повторюючи їх під час «просторового малюнка», дитина ніби «випадає» з сучасності у блаженний час «золотого віку», гармонізуючи свої душу і тіло. А відтак з’являється відчуття тепла, легкості, просвітлення, любові до світу, дружньої підтримки.

Людство давно уже оцінило ботмерівську гімнастику. Нею займаються майже в шістдесяти країнах світу. Особливо популярна вона у країнах Європи – від дитячих садків до вищих навчальних закладів. Наші найближчі сусіди – Росія, Білорусь, Польща, Угорщина, Румунія давно вже мають стійкі «ботмерівські» традиції, бо прагнуть здоров’я і життєвої сили – хотілося б сказати: для своїх дітей, але, пригадавши срібні голови усміхнених дідусів і бабусь, що так бадьоро стрибають через скакалку, поправимося: для своїх громадян. В Україні, здається, «ботмерівська» традиція лише починається.



Катерина Кольченко:

Під час виконання вправ кожен із нас мимоволі проймався відчуттям легкості, просвітленості, розкутості. На душі ставало так тепло і світло, ніби ти повертався до часів свого золотого дитинства. Після закінчення вправ кожен несподівано відчув і позитивні зрушення в організмі. Ми дуже вдячні нашим шведським колегам і чекаємо їхнього наступного приїзду. Найголовніше для нас те, що вони мають намір підготувати з кола наших студентів інструкторів ботмерівської гімнастики з виданням їм відповідного сертифікату».


Враженнями від заняття поділилися його учасники – студенти Інституту соціальних технологій Університету «Україна».

Сергій: «Це дуже цікавий курс практичної гімнастики. Спочатку шведські гості проводили теоретичну начитку курсу, показували вправи. А потім ми вже займалися практичним повторюванням рухів. Відчуття? Легкості, ясності, ніби ти відриваєшся від землі і злітаєш. Якраз був початок навчального року, багато стресових моментів… Після гімнастики я відчув себе на диво легко і спокійно. Усі проблеми відійшли на другий план. Чудова гімнастика! Саме для нас, для нашого суспільства: ми надто звикли нервувати…».

Олеся: «Гімнастика дуже сподобалася! Враження чудові! Глибоке-глибоке розслаблення, релаксація! Здається, цілий світ бачиш по-новому, зовсім інше сприйняття! У душі з’являється відчуття польоту!».

Богдан: «Ну, мені було дуже цікаво, я вважаю, що це – гімнастика майбутнього! Я не можу пояснити, що зі мною відбувалося, але після вправ усе міняється, здається, що ти літаєш на крилах! Сподобалися шведські гості: вони дуже цікаві люди, чемні, якісь ненав’язливі, ну, одним словом, європейські, нехай приїжджають ще!».

Ярослав: «Гімнастика чудова! Виховує координацію рухів, піднімає енергетику! Вважаю, що нам пощастило! Подумати тільки, що у Швеції її знають з дитячих садків, а до нас вона тільки доходить! Зрозуміло, що хочеться подякувати шведським гостям за все! Хочеться, щоб вони приїжджали до нас якнайчастіше, я особисто буду відвідувати кожен їхній майстер-клас! Нехай живе ботмерівська гімнастика!».
Каталог: upload -> Mijnarodni zvyazki -> Materiali
upload -> Дәрістердің тірек конспектісі
upload -> Әдістемелік нұсқаудың титулдық парағы
upload -> Әдістемелік нұсқау Нысан пму ұс н 18. 2/05
upload -> Жұмыс бағдарламасы 050703 «Ақпараттық жүйелер»
upload -> «Спорт құрылыстарына санаттар беру» мемлекеттік қызмет стандарты
upload -> Әдебиет пен сынның биік белесі
upload -> «Қазақ» газетіндегі көтерілген оқу –тәрбие мәселелері
upload -> Қазақстан Республикасы Ауыл шаруашылығы министрлігі Кәсіпкерлік мәселелері жөніндегі сараптамалық кеңесінің


Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2020
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет