Державна ветеринарна та фітосанітарна служба україни державна фітосанітарна інспекція вінницької області

ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА ФІТОСАНІТАРНА ІНСПЕКЦІЯ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ		STATE VETERINARY AND PHYTOSANITARY SERVICE OF UKRAINE STATE PHYTOSANITARY INSPECTION OF VINNYTSIA REGION
21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53/423; Тел.: +38 0432 46-46-47; Факс: +38 0432 65-86-70; http://www.fito.vn.ua/
53/423, Keletska str., Vinnytsia, 21027; Tel.: +38 0432 46-46-47; Fax.: +38 0432 65-86-70; E-mail: insp@fito.vn.ua

Прогноз

Як і в попередні роки, чисельність підгризаючих і листогризучих совок залишається небезпечному рівні. Проведеними обстеженнями озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав та присадибних ділянок, практично в усіх районах області виявлені вогнища озимої совки за щільності 0,4-3 екз./кв.м, які розпочали заляльковування. Літ метеликів та відкладання яєць, виходячи з наявних агрокліматичних умов, очікується на початку третьої декади.

Для зменшення чисельності совок слід застосовувати всі доступні прийоми - агротехнічні, механічні, біологічні. До агротехнічних заходів відносять оптимальні строки сівби та міжрядне розпушування просапних культур; знищення бур'янів та квітучих нектароносів; культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення.

До механічних – виставлення на плантаціях озимих, буряків, інших просапних та овочевих культур, коритець з мелясою, що бродить, із розрахунку 2-5 коритець на 1 га. Коритця виставляють з початку травня - до кінця червня (для І покоління метеликів), а також із середини липня до кінця вересня (для ІІ покоління). Проти совок широко застосовують випуск трихограми на початку та в період масового відкладання яєць. Розпочинають за наявності 0,4-0,6 яйця шкідника на 1 м². У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав, за кількості до 30 яєць на 1 м², норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а за 30 і більше яєць на 1 м² норму визначають з розрахунку – одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск трихограми проводять в нормі 10 тис. самиць на га, наступні випуски трихограми здійснюють залежно від чисельності яєць на 1 м²: менше одного яйця – у співвідношенні 1:1 (одна самиця на одне яйце шкідника): до 5 яєць – 1:5; до 10-15 яєць – 1:7; понад 15 яєць на 1 м² – 1:10.

За появи осередків високої чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці - 3 екз./м²) застосовують хімічні препарати: Арріво, к.е., 0,4 л/га, Данадим Мікс, КЕ .1 л/га, Децис Профі 25 WG, ВГ, в.г., 0,05-0,1 кг/га, Карате Зеон, 050 CS мк.с., 0,3 л/га, Пірінекс 480, КЕ, 1,2 л/га, Номолт, к.с., 0,3л/га, Протеус 110, МД, 0,5-0,75 л/га. Найефективніші суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.

Повсюдно розпочнеться літ метеликів листогризучих совок – капустяної городньої, помідорної (карадрина), люцернової, зернових, продовжиться – совки-гамми, садової та інших.

Заходи з обмеження чисельності совок слід спрямовувати проти усіх стадій фітофагів - метеликів, яєць, гусениць та лялечок. Дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь) та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Знищення бур'янів квітучих нектароносів погіршує умови живлення метеликів та гусениць до появи культурних рослин. Розпушування міжрядь просапних культур, найкраще з присипанням зони рядка, культивація попередників під час відкладання яєць, виплодження гусениць і їх заляльковування значно обмежують кількість комах.

Проти листогризучих совок за сприятливих умов для розвитку трихограми (ГТК 0,9-1,2, тобто помірно тепла погода з достатнім вологозабезпеченням) випуск яйцеїда проводять за звичайною схемою - перший на початку, другий – в період масового відкладання яєць. Проте, за умов подовжених термінів льоту совок виникає необхідність проведення додатково третього випуску через 5-7 днів після другого. У 1-й строк випускають 20 тис. самиць/га, а в наступних – з розрахунку 1 самиця трихограми на 20 яєць шкідника на 1 м².

В несприятливих для розвитку трихограми умовах (ГТК 0,5-0,8 або 1,3-1,7, тобто посушлива або навпаки, надмірно волога погода) існує необхідність у повторних випусках, оскільки її дія обмежується 3-5 днями. Перший випуск паразита в нормі 30-40 тис./га проводять за чисельності не менше 4-5 яєць/м² (І покоління) або 7-8 яєць/м² (ІІ покоління) для совок з груповою яйцекладкою та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки. Для оптимізації строків і норм випуску трихограми слід враховувати результати обліку совок на світло- та феромонні пастки. Так, якщо на феромонну пастку виловлено 3-4 самці першого або 7-8 другого покоління капустяної, 4 самці бавовникової совок, то трихограму випускають через 2-3 дні.

Проти гусениць листогризучих совок використовують Альтекс, к.е., 0,1 - 0,15 л/га, Борей, КС, 0,14 л/га, Данадим Мікс, КЕ .1 л/га, Дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, Ексірель, СЕ, 0,25-0,5 л/га, Енжіо 247 SC, к.с., 0,18л/га, Ланнат 20, РК, 0,8-1,2 л/га, Матч 050 ЕС, к.с., 0,4 л/га, Номолт, к.с., 0,3л/га, Проклейм 5 SG, РГ, 0,2-0,3 кг/га, Воліам Флексі 300 SC, КС, 0,3-0,4 л/га, Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ, 0,3 л/га, Золон, к.е., 3-3,5 л/га, Сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га, Фастак, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, інші у рекомендованих нормах. Обробки рекомендується проводити у вечірні години, коли гусениці живляться на рослинах.

Застосування інсектицидів на плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць помідорної, бавовникової та інших совок бажане до початку плодоутворення

У більшості районів личинки хрущів, чорнишів і коваликів, які виявлені відповідно за чисельності 0,7-6 і 1-8 екз./кв.м на 40 і 77% обстежених площ, можуть завдавати значної шкоди рослинам буряків, кукурудзи, соняшнику, овочів. За умов недостатнього зволоження ґрунту шкідливість дротяників може бути значно нижчою за очікувану.

Значної шкоди деревним насадженням завдаватиме травневий хрущ, на півдні – квітневий.

Передумовою збереження сходів є обробка насіння інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації. За перевищення порогу шкодочинності (ЕПШ шкідників становить перед сівбою цукрових буряків 1,5-2 екз./м², соняшнику 3-5 екз./м², кукурудзи – 3 екз./м², картоплі, томатів – 5 екз./м²) слід перш за все застосовувати агротехнічні заходи боротьби (знищення бур’янів, особливо пирію, лущення стерні, сівба навесні у ранні строки, міжрядний обробіток просапних), та використовувати аміачну воду (500 л/га на глибину 12-14 см).

У разі високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (>20 екз./м²) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.

Для відловлювання шкідника на присадибних ділянках можна використовувати половинки бульб картоплі, моркви, столового буряка, нанизані на кілочки і закопані біля рослин так, щоб кілочки було видно. Їх періодично дістають, дротяників знищують, а через 5-7 днів принаду замінюють на свіжу.

Для захисту посівів від ґрунтоживучих шкідників застосовують Актару 25 WG, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин (замочування коренів розсади томатів, перцю, баклажанів, капусти за експозиції 90-120 хв.), Регент 20 G, г., 5-10 кг/га (внесення в ґрунт спеціальними сошниками та дозаторами під час сівби або посадки, чи суцільним способом перед сівбою з подальшим загортанням у ґрунт), Престиж 100 мл/10 л води (замочування коренів розсади томатів, перцю, баклажанів, капусти за експозиції 6-8 год., в тому числі на присадибних ділянках), Форс 1,5 G, г., 4,5-12 кг/га (внесення в рядки, лунки під час сівби та висадки в ґрунт). Ефективні багаторазові розпушування міжрядь просапних культур під час вегетації. Використовують інші нетрадиційні прийоми: механічні пастки, отруйні принади, настої, розчини та інше.

У лісових насадженнях проти личинок хрущів слід проводити обприскування проти імаго – Фастаком, КЕ (0,05-0,1 л/га), Блискавкою, КЕ (0,075-0,12 л/га), з дотриманням відповідних санітарних вимог.

У травні відбуватиметься заляльковування гусениць кукурудзяного стеблового метелика. Існуюча чисельність фітофага – 82% заселених рослинних решток з 1-2 гусеницями на рештку, за сприятливого гідротермічного режиму в період вегетації (температура 18-30ºС, відносна вологість повітря 70-100%) є достатня для створення загрози посівам кукурудзи, соняшнику, томатів та інших товстостебельних культур.

Одним з найбільш ефективних методів боротьби з шкідником є біологічний – випуск трихограми у 2 строки: на початку і в період масового відкладання яєць метеликом за норми 50-100 тис. самиць/га. Виліт перших метеликів спостерігається звичайно за суми ефективних температур 350ºС, а за 6-8 днів розпочинається відкладання ними яєць, що служить сигналом для випуску трихограми. Тому господарствам уже зараз необхідно запланувати та замовити потрібну кількість яйцеїда, а біолабораторіям – виробити та накопичити необхідний запас

На сільськогосподарських угіддях, де виявляється підвищена чисельність піщаного мідляка – 0,4-3 екз./кв.м (ЕПШ –0,3-2 екз./кв.м), за сонячної посушливої погоди можлива його осередкова шкідливість (найбільше в посівах ярого ячменю, цукрових буряків, соняшнику).

За появи в посівах 2 жуків/м², а на цукрових буряках 0,3-0,5 жука/м², ефективні обробки сумішами фосфорорганічних та піретроїдних інсектицидів у половинних нормах витрати.

Зростання шкідливості південного сірого довгоносика можливе осередково в ареалі його розповсюдження – Бершадський, Тростянецький, Ямпільський райони, зокрема, за умов сухої жаркої погоди, яка стримує ріст та розвиток просапних культур.

Лучного метелика, зимуючого запасу якого осінніми ґрунтовими обстеженнями не виявлено і стан місцевих популяцій характеризується як депресивний, можна очікувати в кінці травня, так як він здатен мігрувати з сусідніх південних областей та республіки Молдови на великі відстані. Тому за теплої погоди з достатньою зволоженістю не виключається ймовірність його осередкового розмноження в посівах багаторічних трав та просапних культур.

З квітня проходить літ та спостерігається шкідливість оленки волохатої в осередках центральних та південних районів. Жуки харчуються переважно квітками різних культур – плодових, зернових, бобових, гарбузових, овочевих, маку, ріпаку, гірчиці, капусти, буряків (висадки), соняшнику, томатів, в меншій мірі гризуть пуп’янки, молоде листя. Для недопущення перевищення ЕПШ (10% пошкоджених суцвіть) необхідне проведення комплексу винищувальних заходів.

На присадибних ділянках, в колективних, фермерських садах можна струшувати жуків оленки з дерев у фазі цвітіння на поліетиленову плівку та знищувати. Перед струшуванням дерева потрібно обприскати холодною водою, щоб жуки не злітали. Комах приваблює синій колір, що можна використовувати для збирання шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраво-сині ємкості з холодною водою або з водою, затравленою одним из препаратов,— актара 240 SC, енжіо 247 SС, к. е., децис профі 25 в. г., каліпсо 480 SС, к.с.

Проти оленки волохатої використовують препарат Каліпсо 480 SC, КС за норми – 0,2-0,25 л/га, або 2,0 мл препарату на 10 л води на 1 сотку саду. Дерева яблуні обприскують у фазі рожевого пуп`янка – до фази цвітіння. За умови дотримання рекомендованих норм витрати препарат безпечний для бджіл, що дозволяє проводити обприскування також і під час цвітіння. Препарат ефективний і від інших комах-шкідників саду, таких як садові довгоносики (яблуневий квіткоїд та ін.), плодожерка яблунева, пильщик яблуневий, мінуючі молі

За надпорогової чисельності перезимувавших клопів (ЕПШ – 2-4 екз./кв.м) існує загроза значних пошкоджень стебел і колосків озимих та ярих зернових культур. Пошкоджені рослини у фазах кущення, сходів засихають, а в період колосіння утворюють повну або часткову білоколосицю, що позначатиметься на зменшенні валу зерна і різкому зниження його якості.

Із-за відсутності дощів у весняний період шкідливість клопів посилюватиметься, особливо на ярині. За своєчасного випадання дощів при високій агротехніці шкода може бути в значній мірі ослаблена.. Крім клопа–черепашки, посіви зернових колосових також заселятимуть елія гостроголова, австрійська черепашка.

Для запобігання втрат урожаю в разі наявності 2-4 дорослих клопів/м² озимину доцільно обробити Актарою 25WG,в.г.0,1-0,14 кг/га, Альфагардом, к.е.,0,1-0,15 л/га, Альтексом, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Блискавкою, КЕ, 0,10-0,15 л/га, Вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, Данадимом стабільним, к.е., 1,0-1,5 л/га, Нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, Фостраном, к.е., 1,5 л/га, Дурсбаном, 480, к.е., 1-1,5 л/га, Пірінексом Супер 420, к.е., 1,0 л/га, Шаманом, к.е., 0,75 л/га, або аналогами відповідно до Переліку. Ці обробки будуть ефективними і проти інших шкідників.

Личинки хлібної жужелиці, закінчивши живлення, масово заляльковуватимуться. В кінці травня–червні (через 12-14 днів) з’являться жуки, які пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю у фазу наливу зерна, найбільше в осередках озимини, розміщених по стерньових попередниках.

Хлібні блішки повсюди заселятимуть зернові колосові, а посівам ярини, насамперед, в крайових смугах, можуть нанести відчутної шкоди за посушливої жаркої погоди. Переважно ярі – пшениця, ячмінь, овес заселятимуться хлібними п’явицями, пошкодження яких призводитимуть до підсихання листків та затримання росту рослин, особливо за низької зволоженості ґрунту. Злакові мухи продовжуватимуть заселяти та пошкоджуватимуть ярину. Можливе їх кількісне зростання, зокрема, шведської та гессенської, які будуть відкладати яйця на посіви ярої пшениці та ячменю, а шведська – і на сходи кукурудзи.

За теплої, помірно вологої погоди скрізь розвиватимуться злакові попелиці, за сухої – пшеничний трипс. Харчування комах на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю. Наприкінці травня відбуватиметься вихід на колосся хлібних жуків та їх живлення зерном. За посушливої погоди жуки вилітатимуть раніше, холодної – пізніше. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів повсюди.

За 1%-го розвитку під час виходу в трубку борошнистої роси, бурої листкової іржі, плямистостей, 3-5%-го - септоріозу листя та піренофорозу, а також за поновлення і наростання розвитку хвороб в період появи прапорцевого листка-колосіння проводять обприскування посівів Абакусом, мк.е, 1,25-1,75 л/га, Альто Супер 330ЕС, к.е, 0,4-0,5 л/ га, Аканто плюс 28, КС, 0,5-0,75 л/га, Амістаром Екстра 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Амістаром Тріо 225 ЕC, КЕ, 1,0 л/га, Бампером Супер 490, КЕ, 0,8-1,2 л/га, Вареоном 520, к.е., 0,6-1,0 л/га, Віртуозом, КЕ, 0,4-0,5 л/га, Дерозалом 500 SC, КС, 0,5 л/га, Дітаном М-45, ЗП., 2,0-3,0 кг/га, Імпактом К, к.с, 0,6-0,8 л/га, Імпактом Т, к.с, 1 л/ га, Капало, СЕ, 1,0-1,5 л/га, Компактом Плюс 25, КС, 0,5 л/га, Медісоном 263 SC, КС, 0,7-0,9 л/га, Містіком Супер. К.е., 0,5-1,0 л/га, Оріусом 250, в.е., 0,5-1,0 л/га, Рексом Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, Солігором 425 ЕС, КЕ, 0,7-0,9 л/га, Тілтом 250 ЕС, к.е., 0,5 л/га, Тілтом Турбо 575 ЕС, КЕ, 0,8-1,0 л/га, Топсіном-М, ЗП, 1-1,2 кг/га, Фиталом, РК, 1,5 л/га, Фолікулом 250 EW, ЕВ, 0,5-1,0 л/га, та іншими відповідно Переліку; біопрепаратами Агат 25-К, ПА, 30-40 г/га, Бактофіт, з.п., 2-3 л/га, Бізар, р.,4-6 л/га, Псевдобактерін-2 (Респекта), в.р., 0,5 л/га або 1 л/т насіння або іншими препаратами відповідно до Переліку.

Під час сходів-галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики, які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17ºС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. В другій половині травня розпочнеться міграція горохової попелиці на посіви гороху, розвитку якої сприятиме наявність теплої помірно-вологої погоди. В другій-третій декадах травня за оптимальних температур 24-26 ºС завдаватимуть шкоди рослинам гороху гороховий зерноїд, трипс, гороховий комарик. За умов прохолодної погоди можливе проявлення та розвиток кореневих гнилей, пероноспорозу. Дощова погода за температури 19-28ºС сприятиме розвитку аскохітозу.

Посіви гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на 1 м² обприскують інсектицидом Блискавкою, КЕ, 0,15-0,16 л/га, Коннект 112,5 SC, КС, 0,4-0,5 л/га та іншими дозволеними препаратами. Проти горохових зерноїда (ЕПШ - 2-3 жука/10 п.с.), попелиці (250-300 екз./10 п.с.), трипса (2 екз./квітку), плодожерки та акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м²) під час бутонізації – на початку цвітіння горох обприскують Актарою 25 WG, в.г., 0,1 кг/га, Децисом Профі 25 WG, ВГ, 0,04-0,07 кг/га, Карате 050 ЕC, к.е, 0,1-0,125 л/га, Карате Зеоном 050 CS, мк.с, 0,125 л/га, Золоном 35, к.е., 1,4 л/га (крім зеленого горошку), Данадимом стабільним, к.е., 0,5-1,0 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1,0 л/га, а також дозволеними для застосування в посівах на зелений горошок Фастаком, КЕ, 0,15-0,25 л/ га, Ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га (в т.ч. зелений горошок). Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують Амістаром екстра 280 SC, к.с, 0,5-0,75 л/га, Мерпаном 80 ВГ, 2,0-2,5 кг/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

В період сходів сої рослинам завдаватимуть шкоди личинки росткової мухи, дротяники і несправжні дротяники, хрущі, бульбочкові довгоносики тощо, які живитимуться сім’ядолями та першою парою справжніх листків, а під час весняної вегетації – довгоносики, а також клопи за посушливої жаркої погоди. Низькі температури під час проростання насіння та повітряна і ґрунтова посуха у післясходовий період сприятимуть ураженню рослин фузаріозними та іншими кореневими гнилями. Прохолодна, з частими дощами, туманами погода спричинятиме ураження сім’ядольним бактеріозом, пероноспорозом, церкоспорозом. Підвищена вологість повітря і температура 18-26˚С сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.

За чисельності бульбочкових довгоносиків 8-15 жуків/м², люцернового клопа 2-5 екз./рослину, попелиць 250-300 екз./10 помахів сачком, посіви обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, Цезарем, к.е., 0,2 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. При виявленні пероноспорозу видаляють з посівів дифузно уражені рослини.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім на насіннєвих ділянках, їх знешкоджують Актелліком 500 ЕС, КЕ, 1-2 л/га, Арріво, к.е., 0,24 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, Золоном 35, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), Дурсбаном 480, к.е., 1,5 л/га (насінники), Ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, іншими. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га).

У травні, за температури понад 20ºС у період сходів-2-3 справжніх листків цукрових буряків, звичайний (пішим ходом, а також льотом) та сірий (який є широким поліфагом) бурякові довгоносики активно заселятимуть посіви. Слід відмітити, що глибоке залягання звичайного бурякового довгоносика на глибині 40-50 см обумовлює розтягнутий його вихід. Шкідливість довгоносиків найбільше проявлятиметься за теплої погоди з помірною вологістю. Бурякові блішки в умовах сонячної сухої весни з поступовим наростанням температур можуть створити загрозу пошкоджень сходів буряків. Скрізь, за достатньої вологості ґрунту та тепла, раннім сходам цукровим буряків, осередково, загрожуватимуть дротяники, личинки хрущів, бурякова крихітка. Молоді рослини за теплої (20-22ºС) вологої погоди заселятиме бурякова листкова попелиця. Помірний температурний режим за 24-26ºС, волога сприятимуть розвитку личинок мінуючої мухи і молі, щитоносок.

На ущільнених запливаючих ґрунтах за нестачі макро- і мікроелементів, без належного агротехнічного догляду сходи буряків уражатимуться коренеїдом.

З метою зменшення чисельності бурякових довгоносиків, чорнотілок, піщаних мідляків, коваликів після посіву цукрових буряків до появи сходів обов’язково на тих полях, де попередником були багаторічні трави, слід розкидати зелені принади, затруєні інсектицидами (Бі-58, актара). Принади готують із подрібненої маси багаторічних трав, озимої вики, осоту польового, лопуха, кропиви. Їх розкладають купками масою 50-100 г кожна в шаховому порядку через 10-15 м. Одна принада охоплює 100-150 м². Норма витрати принад – 5-10 кг/га.

Основними заходами захисту в період сім’ядоль-появи 1-2 пари справжніх листків є післясходові боронування в залежності від щільності ґрунту, а також обприскування сходів за перевищення ЕПШ (звичайний буряковий довгоносик - 0,2–0,3 жуки/м², сірий буряковий довгоносик – 0,2-0,5 екз./м², піщаний мідляк – 0,3-0,5 жуків/м², блішки – 3-7 екз./м², щитоноски – 0,7-1,2 екз./м², крихітка – 1,5-2,5 екз./дм³ ґрунту, попелиця – 5% заселених рослин, а також в разі сівби або пересіву культури нетоксикованим насінням) препаратами: Актара 25 WG, в.г., 0,08 кг/га, Актара 240 SC, к.с., 0,09 л/га, Актеллік 500 ЕС, к.е., 1-2 л/га, Альтекс, КЕ, 0,1-0,25 л/га, Дурсбан 480, к.е., 1,5-2,5 л/га, Золон 35, к.е., 2,0-3,5 л/га, Моспілан, ВП, 0,075 кг/га, Нурел Д, к.е., 0,8 л/га, Фастак, КЕ, 0,1-0,25 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,15 л/ га, Хлоргард 480, к.е.,1,5-2,5 л/га, інші інсектициди згідно Переліку

В посівах озимого ріпаку найбільше шкодитимуть ріпаковий квіткоїд, стебловий і насіннєвий прихованохоботники, капустяна стручкова галиця. Сходам ярого ріпаку загрожуватимуть капустяні блішки, ріпаковий пильщик, обом видам ріпаку – капустяні попелиця, білан, совки, клопи. Поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу сприятиме мінлива погода – температура повітря 17-27˚С, вологість 60-80%.

За надпорогової чисельності фітофагів посіви застосовують Альтекс, к.е., Альфагард 100, к.е. - по 0,1-0,15 л/га, Альфа-Супер, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Блискавка, КЕ - 0,15-0,165 л/га, Біская 240 OD, МД, 0,25 л/га, Борей, КС- 0,1-0,12 л/га, Вантекс, мк.с.- 0,04-0,06 л/га, Дантоп 50, ВГ, 0,035-0,04 кг/га, Данадим стабільним, к.е., 0,7-1,2 л/га, Данадим Мікс, КЕ, 1,0 л/га, Децис Профі 25WG, ВГ, 0,07 кг/га, Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ, 0,25-0,5 л/га, Ін Сет, ВГ- 0,05-0,07 кг/га, Кайзо, в.г.- 0,2 л/га, Каліпсо 480 SC, КС, 0,2 л/га, Карате Зеон 050 CS, мк.с., 0,15 л/га, Коннект SC, КС,-0,4-0,5 л/га, Моспілан, РП- 0,10-0,12 кг/га, Нурел Д, к.е., 0,5-0,6 л/га, Нокаут, КЕ, 0,10-0,15 л/га, Пірінекс Супер 420, к.е., 0,40-0,75 л/га, Протеус 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га, Релдан 22 ЕС, КЕ, 1-1,5 л/га, Сумі-альфа, КЕ, 0,3 л/га, Сумітіон, КЕ, 0,75-1 л/га, Шаман, КЕ, 0,6 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,1 л/га; Карате 050 ЕС, к.е., 0,1-0,15 л/га (забороняється вживання олії в харчових цілях), Фастак, к.е., 0,1-0,15 л/га та Золон 35, к.е., 1,5-2 л/га (на технічні цілі – забороняється використання соломи на корм тваринам та олії для харчування і в харчовій промисловості).

Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб препаратами Альєтт 80 WP, ЗП, 1,2-1,8 кг/га, Аканто плюс 28, КС, 0,5-0,75 л/га, Амістар екстра 280 SC, КС, 0,75-1.0 л/га, Штефікур, КС, 0,5-1,5 л/га (на ярому), Беркут, КЕ, 1,0 л/га, Дінасті 250, в.е., 1,0 л/га, Дітан М-45, ЗП, 2,5-3,0 кг/га, Імпактом Т, к.с, 1 л/ га, Містік, к.е., 1,0 л/га, Містік Супер, к.е., 1,0 л/га, Пропульс 250 SЕ, СЕ, 0,8-0,9 л/га, Ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, Сетар 375 SC, КС, 0,3-0,5 л/га, Супрім 400, в.е., 1,0-1,5 л/га, Тебукур 250, ЕВ, 0,75-1,0 л/га, Фитал, РК, 2,0-3,0 л/га, Штекер, КС, 0,5-1,5, л/га, інші фунгіциди згідно Переліку.

Ураження насіння викликатиме захворювання рослин на несправжню борошнисту росу, яка найкраще розвиватиметься за високої вологості повітря і ґрунту і температури 9-22°С. Розвитку пероноспорозу запобігають через видалення уражених рослин і їх спалення та осередкове обприскування Аканто плюс 28, КС, 0,5-1,0 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС, 0,75-1,0 л/га, Дерозал 500 SC, КС, 0,5 л/га, Голдазім 500, КС, 1,5 л/га, Тайтл 50, в.г., 0,4-0,6 кг/га, Танос 50, в.г., 0,4-0,6 кг/га, інші препарати згідно Переліку

За перевищення ЕПШ жуків понад 2 екз./м² їх знешкоджують дозволеними інсектицидами. Краще використовувати суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрати.
Картопля й овочеві культури.

Жуки колорадського жука у травні масово заселятимуть і пошкоджуватимуть картоплю та інші пасльонові культури, відкладатимуть яйця. Відродження личинок очікується в другій половині травня

Захист від фітофага проводять в разі заселення жуком 10% кущів, а під час масової появи личинок 1-2 віків - за чисельності їх 10-20 екз./кущ – за заселення 80% кущів. Для обприскування застосовують один з препаратів: Актара 240 SC, к.с., 0,07-0,09 л/га, Арріво, к.е., 0,1-0,16 л/га, Біскайя 240 OD, МД, 0,2 л/га, Бомбардир, ВГ, 0,045-0,05 кг/га, Дантоп 50, в.г., 0,03-0,035 кг/га, Моспілан, ВП, 0,05 кг/га, Ф’юрі, в.е., 0,07 л/га; з біологічних препаратів – Актофіт, КЕ, 0,3-0,4 л/га, інші згідно Переліку.

На капусті найбільш небезпечними будуть капустяні блішки, особливо за умов сухої, жаркої погоди та весняна капустяна муха. Осередково шкодитимуть бариди, клопи, прихованохоботники, гусениці біланів І покоління.

Проти комплексу шкідників капусти проводять крайові або суцільні обробки Актарою 240 SC, к.с., 0,07-0,09 л/га, Воліамом Флексі 300 SC, КС, 0,3-0,4 л/га, Енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, Децисом профі, 25 WG, ВГ, 0,035 кг/га, Матчем 050 ЕС, к.е., 0,4 л/га, Ексірелем, СЕ, 0,25-0,75 л/га, Суперкілом 440, КЕ, 0,45-0,75 л/га, Ф´юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, інші згідно Переліку.

Цибулю за достатнього зволоження пошкоджуватимуть личинки цибулевої мухи, осередково –цибулевого прихованохоботника, в південних районах - цибулевого трипсу. Для їх знешкодження здійснюють обприскування посівів (крім цибулі на перо) Ексірель, СЕ, 0,5-1,0 л/га (разом з прилипачем – ріпакова олія Кодасайд, 2,5 л/га), Енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, Ратибором, РК, 0,25 л/га, інші згідно Переліку.
Шкідники і хвороби плодових насаджень.

В травні садові довгоносики (сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка) продовжуватимуть живитися вегетативними та генеративними органами дерев у багаторічних насадженнях. Жуки відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки. Вони харчуватимуться в ґрунті (брунькоїд), на бутонах (квіткоїд), плодах (казарка) або листках (букарка), наносячи шкоду насадженням.

Личинки листогризучих шкідників (листокруток, яблуневої молі, шовкопрядів, білана жилкуватого, золотогуза) продовжуватимуть живитися листками дерев. В кінці місяця ймовірне відродження гусениць І покоління американського білого метелика.

Протягом місяця спостерігатиметься збільшення чисельності попелиць, кліщів, листоблішок, щитівок і несправжніх щитівок та інших сисних шкідників за помірного рівня небезпеки.

Гусениці яблуневої плодожерки продовжуватимуть залялькування, розпочнеться літ метеликів зимуючого покоління. Календарно початок льоту очікується з кінця травня, відродження личинок - в третій декаді травня, що дещо пізніше минулого року.

Ураження борошнистою росою листків та пагонів відбуватиметься за високої вологості і температури 18-25˚С. Проходитиме дозрівання та розсіювання аскоспор і ураження листків і пагонів паршею яблуні і груші.

Відразу після цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові насадження проти комплексу шкідників і хвороб захищають Бі-58 новим, к.е., 0,8-2 л/га, Золоном 35, к.е., 2,5-3,0 л/га чи Конфідором Максі, в.г., 0,07 л/га, Пірінексом Супер 420, к.е. з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб Луни Сенсейшн, 500 SC, КС, 0,3-0,35 л/га, Стробі, в.г., 0,2 кг/га, Скору, 250 ЕС к.е., 0,15-0,2 л/га, Алмазу 100, к.е., 0,3-0,4 л/га, Терселу, в.г., 2-2,5 кг/га, Флінту 500 WG, ВГ, 0,15 кг/га, Корнета, КС, 0,1-0,15 л/га, Ікаруса 250, ВЕ, 0,5-0,6 л/га (проти парші) або 1,0-1,2 л/га (проти моніліальної плодової гнилі).

Через 10-12 днів проти личинок яблуневого пильщика, листокруток та комплексу хвороб обробляють сади вище перерахованими препаратами, за необхідності з додаванням проти рослиноїдних кліщів препаратів Дугласом КЕ, 0,8 л/га, Ніссоран, ЗП, 0,3-0,6 кг/га, Санмайт, з.п., 0,5-0,9 кг/га.

В разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів, на початку відкладання яєць, проводять обробки Димевітом, КЕ, 2,0 л/га, Люфоксом 105 ЕС, к.е., 1 л/ га або Матчем 050 ЕС, к.е., Сумітіоном, КЕ, 1,6-3,0 л/га, Лордом , ВГ, 0,07 кг/га, 1 л/га, Номолтом, к.с, 0,5-0,7 л/га чи Рімоном 10, к.е., 0,6 л/га, іншими, з додаванням проти парші та інших хвороб Луни Сенсейшн 500 SC, КС, 0,3-0,35 л/га, Беллісом, ВГ, 0,8 кг/га, Мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га або Поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/ га чи Дітану М-45, ЗП, 2-3 кг/га, Фиталу, РК, 2,0 л/га, а також Тіовіту Джет 80 WG, в.г., 8 кг/га або Імпакту 25 SC, к.с, 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

На початку відродження гусениць сливової плодожерки (через 10 днів після попередньої обробки) сливу обприскують Золоном 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, Ратибором, РК, 0,25 л/га, персика та абрикоса Спінтором 240 SC, к.с., 0,3 л/га з додаванням Хорусу 75 WG, в.г., 0,25-0,3 кг/га або Топсіну-М, ЗП, 1 кг/га, Сігнуму, в.г., 1,0-1,25 кг/га, дотримуючись чергування препаратів.

В період масового льоту вишневої мухи (на початку цвітіння білої акації), але не пізніше як за відповідно 20/30/30/15 днів до збору врожаю черешні і вишні проводять захист Золоном 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, Актелліком 500 ЕС, КЕ, 0,8-1,2 л/га Каліпсо SC 480, КС, 0,25-0,3 л/га, з додаванням Топсіну-М, ЗП, 1 кг/га або Світчу 62,5WG, в.г., 0,75-1,0 кг/га.

Заступник начальника інспекції підписано В.Л. Бажановський

Начальник управління

методологічного прогнозування підписано В.А. Телефус