Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на сайте

Вступ

Дана проблема містить теоретичні та практичні аспекти. Практичні – це проблеми правозастосування та правотворчості, а також організаційні проблеми. Теоретичні – це проблеми, що потребують фундаментальних і прикладних досліджень. Тому на сьогоднішній день важливо розробити теоретичну основу боротьби з легалізацією злочинно здобутих доходів, у тому числі теоретичну модель міжнародного співробітництва і взаємної правової допомоги. На необхідність ґрунтовного дослідження проблематики взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації злочинно здобутих доходів звернули увагу 87,2 % проанкетованих нами працівників правоохоронних органів. На практиці існує проблема, пов’язана з відсутністю методики розкриття відмивання коштів, про що наголосили 86,8 % респондентів.

При дослідженні взаємодії правоохоронних органів у розкритті злочинів автор спирався на фундаментальні роботи Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Т. В. Варфоломеєвої, В. Г. Гончаренка, Ю. М. Грошевого, О. Ф. Долженкова, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалової, М. В. Костицького, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, Є. Д. Лук’янчикова, В. Т. Маляренка, В. Т. Нора, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, О. В. Рибальського, М. В. Руденка, М. Я. Сегая, О. П. Снігерьова, С. М. Стахівського, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, М. Є. Шумила та інших вчених.

Безпосередньо питання протидії легалізації (відмиванню) грошей в своїх працях розглядали А. Ф. Волобуєв, В. І. Галаган, В. П. Головіна, В. А. Журавель, Н. С. Карпов, О. Є. Користін, В. В. Лисенко, Ю. І. Літвін, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, В. Ю. Шепітько та інші вчені.

Разом із тим, автори досліджували окремі аспекти проблеми боротьби з відмиванням коштів. Відсутність комплексних досліджень взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, не дало можливості сформулювати методологічну концепцію оцінки цього складного явища, внаслідок чого постала ціла низка актуальних невирішених проблем, що й зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося згідно з основними напрямами, окресленими в Законі України «Про основи національної безпеки», Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 12.02.2007 р. № 105/2007, Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767, Пріоритетних напрямах наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755.

Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 19 від 27.11.2007 р.), включена до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2008–2009 рр. та схвалена відділенням Академії правових наук України (реєстр. № 680, 2007 р.).

Мета дослідження зумовлює його завдання:

– надати характеристику поняттю та формам взаємодії при розкритті та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– розкрити історичні та теоретичні аспекти легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– з’ясувати ефективність регламентації міжнародними нормативно-правовими актами взаємодії в боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та охарактеризувати нормативно-правову регламентацію взаємодії в ході боротьби з відмиванням злочинно здобутих доходів в Україні;

– виявити можливості взаємодії з міжнародними інституціями загальної компетенції, галузевими та регіональними міжнародними організаціями в процесі розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– визначити напрями вдосконалення взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації злочинно здобутих доходів.

Об’єкт дослідження – це діяльність з розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Предметом дослідження є взаємодія правоохоронних органів при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв’язання поставлених завдань під час проведення цього наукового дослідження було використано діалектичний метод, який дозволив комплексно дослідити міжнародно-правове регулювання боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Відповідно до діалектичного методу наукового пізнання об’єктивної дійсності були представлені у вигляді єдності явище «легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом» та взаємодія правоохоронних органів.

Системно-структурний метод дозволив встановити роль правоохоронних органів України та інших країн світу в розкритті злочинів, враховуючи функціональну специфіку даних органів. Був проведений системний аналіз основних напрямів у методиці розкриття злочинної легалізації, ролі та значення національних і міжнародних інституційних структур по протидії зазначеному злочину.

За допомогою формально-логічного методу класифіковано стадії легалізації злочинних прибутків. Історико-правовий метод використовувався під час вивчення появи й розвитку окремих концепцій і поглядів вчених на проблему криміналістичної характеристики легалізації коштів. Був проведений історичний і логічний аналіз причин виникнення проблеми відмивання грошей. З метою опрацювання статистичних даних щодо поширеності легалізації використовувався статистичний метод. Метод порівняльного аналізу нормативно-правових актів окремих країн, правових і економічних засобів боротьби з відмиванням грошей дозволив дослідити окремі положення нормативно-правових актів, стан боротьби із цим видом злочину в Україні, країнах СНД і далекого зарубіжжя.

За допомогою конкретно-соціологічного методу із застосуванням розробленої анкети дисертантом було проведено опитування 417 слідчих, 385 оперативних працівників, які займалися розкриттям злочинів вказаної категорії, 176 викладачів вищих навчальних закладів різної відомчої належності з метою збору додаткової інформації про способи вчинення злочину, протидії йому та засоби їх подолання, недоліки чинного законодавства та деякі інші проблемні питання. З метою дослідження сучасного стану взаємодії при розкритті легалізації злочинно здобутих доходів було вивчено 87 кримінальних справ, 589 узагальнених матеріалів, сформованих Держфінмоніторингом України, 248 запитів до іноземних правоохоронних органів і підрозділів фінансової розвідки та відповідей на них, а також статистична звітність МВС України, ДПА України, СБУ, Генеральної прокуратури України, Держфінмоніторингу України, НБУ.

Логічні методи дослідження використовувалися в ході вивчення аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань предмета дослідження та методики розкриття розглядуваного виду злочину.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням, присвяченим аналізу взаємодії при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, проблемам і перспективам участі України в міжнародному співробітництві, розгляду положень міжнародних правових актів у загальній системі заходів, спрямованих на протидію легалізації злочинно одержаних коштів, а також визначенню сучасних тенденцій розвитку міжнародного співробітництва в зазначеній сфері.

За результатами дослідження виявлені проблеми та обґрунтовані авторські пропозиції щодо вдосконалення взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в сучасних умовах, зокрема:

– запропоновано розглядати взаємодію правоохоронних органів при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, не лише між правоохоронними органами, але й фінансовими, контролюючими та громадськими інституціями;

– обґрунтовано віднесення до форм взаємодії правоохоронних органів при розкритті злочинів заходів відомчої та міжвідомчої, внутрішньодержавної та міжнародної співпраці;

– для підвищення ефективності та своєчасності міжвідомчої і міжтериторіальної взаємодії при виконанні процесуальних функцій працівниками правоохоронних органів запропоновано використання можливостей Єдиної комп’ютерної інформаційної системи щодо виявлення джерел злочинних доходів, оперативного обміну інформацією про незаконну фінансову діяльність;

– визначення «легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» як переведення незаконно отриманих готівкових коштів в інший актив, приховання справжнього джерела чи власності, від яких незаконним шляхом одержано гроші, та створення характеру законності для джерела чи власності та «взаємодії при розкритті злочинів» – спільна налагоджена діяльність двох і більше органів, служб, відомств, що припускає раціональне поєднання процесуальних і оперативно-розшукових дій, здійснюваних кожним із них у межах наданих їм законом повноважень;

– аргументацію пропозиції щодо посилення взаємодії слідчих підрозділів з банківськими установами шляхом зниження банківської таємниці як головної умови вдосконалення боротьби з відмиванням доходів і більш відкритого міжнародного співробітництва;

– алгоритм взаємодії вітчизняних правоохоронних органів з міжнародними інституціями шляхом використання захищеної комп’ютерної мережі обміну інформацією між підрозділами фінансової розвідки різних країн;

– напрями технічного сприяння взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на національному рівні;

– пропозиції, спрямовані на удосконалення організаційно-правових засад взаємодії правоохоронних органів у розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що пропозиції автора використовуються в практичній діяльності підрозділів МВС України (акти впровадження ГСУ МВС України від 17.03.2009 р. № 13/11-519; УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області від 15.03.2009 р.); при розробці матеріалів щодо боротьби з легалізацією злочинних доходів на страховому ринку (акт впровадження Ліги страхових організацій України від 21.04.2009 р.); в навчальному процесі вищих навчальних закладів (акти впровадження Навчально-методичного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань фінансового моніторингу в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму від 29.01.2009 р., Київського національного університету внутрішніх справ від 02.09.2009 р., Академії управління МВС від 30.03.2009 р., Хмельницького університету управління та права від 04.03.2009 р., Української академії бізнесу та підприємництва від 07.04.2008 р., Університету економіки та права «КРОК» від 15.04.2009 р.).

Положення, рекомендації та висновки дисертації можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях.

Теоретичні положення, рекомендації, висновки і матеріали, що містяться в дисертації можуть бути використані в різних галузях діяльності, а саме:

а) у законотворчій діяльності – для внесення змін і доповнень до низки міжнародних документів та українських нормативно-правових актів;

б) у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки теоретичних питань, що стосуються взаємодії при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

в) у навчальному процесі – для внесення доповнень в програми викладання дисциплін у вищих юридичних навчальних закладах і розробки відповідного методичного забезпечення; для узгодження міжпредметних зв’язків між навчальними курсами кримінально-правового циклу (кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінології) і курсами цивільно-правового та економічного циклів (цивільного права, фінансового права, правових основ підприємницької діяльності, економічного аналізу і аудиту та ін.) в навчальних закладах, що готують спеціалістів для правоохоронних органів; для розробки спеціальних курсів з криміналістики і їх методичного забезпечення в закладах перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів правоохоронних органів;

г) у практичній діяльності органів дізнання і слідства – для успішного розкриття конкретних фактів легалізації коштів.

Особистий внесок здобувача. Положення, які виносяться на захист, розроблені дисертантом особисто. На праці, написані у співавторстві, відомості з яких використовуються в дисертації, є обов’язкове посилання.

В опублікованому навчальному посібнику у співавторстві з Р. П. Марчуком та О. І. Поповим «Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму» (рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, загальний обсяг – 24 друк. арк., особистий внесок – 5 друк. арк.) дисертант охарактеризував нормативно-правове забезпечення взаємодії правоохоронних органів при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Ідеї, які належать іншим співавторам, у дисертації не використовувалися.

Висновки

Напрацьований у процесі проведення дослідження матеріал доцільно узагальнити за допомогою наступних висновків:

1. Взаємодію правоохоронних органів при розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, слід тлумачити як взаємодію не лише між правоохоронними органами (у вузькому розумінні), але й між правоохоронними, фінансовими, контролюючими та громадськими інституціями (взаємодія в широкому розумінні). Звужене трактування взаємодії при розслідуванні даного злочину не сприятиме ефективному здійсненню боротьби з ним. Зважаючи на транснаціональний характер легалізації злочинно здобутих доходів, взаємодію необхідно здійснювати як на національному, так і на міждержавному та міжнародному рівні.

2. Розслідування відмивання грошових коштів, пов’язано із застосуванням колективних (групових) методів провадження в розглядуваній категорії справ. Враховуючи зазначене, можна запропонувати розробити правову базу проведення спільних заходів співробітників правоохоронних органів декількох держав з розслідування злочинів.

3. Реалізація та використання при міжвідомчій і міжтериторіальній взаємодії працівниками вищезазначених груп всіх потенційних можливостей ЄКІС дозволить забезпечити більшу ефективність та своєчасність при виконанні ними оперативно-розшукової та процесуальних функцій.

4. Міжнародна співпраця в даній сфері повинна здійснюватись як на двосторонньому рівні, так і на регіональному й глобальному рівні (шляхом приєднання до багатосторонніх угод і конвенцій та шляхом участі в діяльності відповідних міжнародних організацій).

5. Необхідно посилити взаємодію банківських установ зі слідчими підрозділами, знизити банківську таємницю як головну умову вдосконалення боротьби з відмиванням доходів і більш відкритого міжнародного співробітництва, тому що суттєва увага в сфері протидії відмиванню доходів має бути приділена запобіганню.

6. Пропонується доповнити Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» додатковою ст. 18–1, яка зобов’язувала б комерційні банки та інші фінансові установи повідомляти правоохоронні органи про значні чи сумнівні операції.

7. Слід внести зміни до п. 4 ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо обов’язків НБУ в сфері боротьби з організованою злочинністю. Пропонується встановити обов’язок НБУ інформувати спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю лише про сумнівні операції своїх клієнтів.

8. В підпунктах «г» і «д» п. 4 ст. 18 слід передбачити, що НБУ зобов’язаний розробляти порядок надання банкам інформації про операції юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що містить банківську таємницю, на письмову вимогу спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, а також встановлювати порядок інформування банками зазначених спецпідрозділів про значні або сумнівні фінансові операції їх клієнтів в імперативному режимі.

9. Необхідно, щоб ПФР поєднували свої зусилля з діями інших національних і міжнародних розвідувальних органів, а також державних органів, які забезпечують запобігання та виявлення відмивання коштів. ПФР повинні отримати повноваження на виконання керівної ролі в координації роботи відповідних органів по боротьбі з відмиванням коштів.

10. З метою удосконалення регулювання технічного захисту даних, які передаються за допомогою автоматизованих систем, та для створення можливостей належного обміну даними на міжнародному рівні, необхідно ратифікувати Конвенцію Ради Європи від 28 січня 1981 р. про захист осіб стосовно автоматичної передачі персональних даних та здійснити перегляд чинних механізмів регулювання цих питань.

11. Необхідно встановити імунітет працівників організацій, які здійснюють фінансові операції, від відповідальності за розголошення відомостей, що становлять комерційну чи банківську таємницю, при повідомленні таких даних уповноваженому органу в передбачених законом випадках.

12. Україні необхідно якнайшвидше ратифікувати Варшавську конвенцію, яка передбачає дієві механізми взаємодії правоохоронних та контролюючих органів у боротьбі з відмиванням злочинно здобутих доходів.

13. На національному рівні технічне сприяння і допомога повинні здійснюватися за наступними напрямами: а) законодавча допомога; б) підвищення кваліфікації і підготовка відповідних кадрів; в) участь державних організацій в міжвідомчій взаємодії й функціональній співпраці; г) передача й обмін технологіями та досвідом; ґ) надання правоохоронним і судовим органам достатніх фінансових і технічних ресурсів для забезпечення достатнього нагляду, ведення розслідування, а також оперативності та повноти надання відповідей на запити, що надходять з інших країн; д) притягнення до кримінальної відповідальності не лише посадових, але й юридичних осіб.

14. Слід визнати необхідність прийняття Закону України про організаційно-правові основи міжнародного співробітництва в сфері протидії злочинності.

15. Для ефективності міжнародного співробітництва і відповідно міжнародно-правового регулювання боротьби з відмиванням грошей потрібно провести ряд заходів, серед яких проведення спільних розслідувань відповідними компетентними органами різних країн, розробка механізму проведення оперативних заходів у відповідь на запит іноземної держави щодо ідентифікації, заморожування, накладення арешту і конфіскації доходів чи іншої власності, отриманих в результаті відмивання коштів чи предикатних злочинів.

жүктеу/скачать 178.03 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: