Сучасна система вищої освіти повинна служити інтересам студента та відповідати вимогам ринку праці, - Інна Совсун

У дискусії взяли участь заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, представники університетів та експерти.

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун зазначила, що

зміна переліку спеціальностей – це важливий крок, який відкриває механізм для подальшої роботи над удосконаленням системи вищої освіти. «Це тільки перший крок, наступний – створення науково-методичної ради при Міністерстві освіти і науки, науково-методичних комісій для кожної спеціальності, що формуватимуть нові стандарти для вищої освіти у вигляді зрозумілих для всіх документів», - підкреслила Перший заступник Міністра.

Інна Совсун запевнила, що процес формування комісій вперше буде відбуватися прозоро. «Ми оголосимо конкурс, ми будемо запрошувати людей, які вмотивовані працювати та мають відповідний досвід», - зазначила Перший заступник Міністра.

За словами Інни Совсун, в першу чергу, необхідно забезпечувати права абітурієнтів, щоб вони розуміли, куди вони вступають. Зокрема, коли був роздутий перелік напрямів підготовки, абітурієнти часто не розуміли, чим одна спеціальність відрізняється від іншої. Окрім того, як повідомила Перший заступник Міністра, коли абітурієнти вступали на дуже вузьку спеціальність, то їхні можливості працевлаштування після цього були значно обмежені. Наприклад, якщо студент навчався на вузькій спеціальності, а потреба на ринку праці в ній раптово зникла.

Перший заступник Міністра також повідомила, що укрупнення спеціальностей необхідно по-перше, для інтеграції української освіти в європейський простір. По-друге, новий перелік буде більш зрозумілим для абітурієнтів, їм легше буде зорієнтуватися між 109, ніж 160 спеціальностями. По-третє, що не менш важливо, як зазначила Інна Совсун, відкриваються нові можливості для університетів. «Окрема спеціальність має більш широке визначення для університету. Це ширше поле для реалізації автономних прав закладу, що в рамках цієї спеціальності може формувати свою освітню програму», - підкреслила Перший заступник Міністра освіти і науки.

Перший заступник Міністра Інна Совсун пояснила, що абітурієнт вступає на більш широко визначену спеціальність на бакалаврат, при цьому мінімум 25% навчального плану він може сам обирати предмети та корегувати свою спеціальність чи спеціалізацію, але після цього на рівні магістратури університет вже може пропонувати йому вузьку спеціалізацію.

Як зазначив заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, укрупнення спеціальностей – це рух української освіти у напрямку до найкращих міжнародних стандартів. За словами заступника Міністра, в Законі «Про вищу освіту» є норма щодо необмеженого переліку спеціалізації. Зокрема, університети завдяки цій нормі зможуть гнучко реагувати на потреби ринку праці та вимоги роботодавців.

Ректор Київського університету ім. Б. Гринченка Віктор Огнев’юк розповів, що сьогодні університети в рамках своєї автономії отримують можливості будувати свої програми. Також майбутні стандарти, які будуть розроблятися, не будуть такими консервативними. «Тримати стандарт, якого потрібно дотримуватися навчальному закладу протягом 10 років – це консервування минулого освіти», - наголосив ректор.

Президент Континентального університету в Києві Олів’є Ведрін зазначив, що українська освіта повинна змінюватися, щоб наближатися до європейських та світових стандартів. «Система освіти повинна бути гнучкою, наближеною до потреб економіки, бізнесу. Мета для студента університету – знайти роботу , а для викладача університету – навчати так, щоб студент отримав роботу», - підкреслив Олів’є Ведрін.

Директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців Родіон Колишко погодився з тим, що повинні бути широкі професії. «Надмірна спеціалізація призвела до того, що роботодавець заплутався, кого він бере на роботу. Це призвело до знецінення диплому про вищу освіту серед роботодавців», - Родіон Колишко.

Він також повідомив, що роботодавці повинні ще напрацювати вимоги конкретного робочого місця – професійні стандарти. «Ці вимоги мають бути сприйняті системою освіти, покладені в основу освітніх програм», - наголосив представник Федерації роботодавців.

У свою чергу, проректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров, повідомив, що основний чинник змін у системі освіти – це потреба зведення до купи академічних і професійних стандартів. Володимир Бугров також підкреслив, що в освітньому процесі важливо дотримуватися балансу усіх складових навчального процесу – студентів, батьків, викладачів.

На думку президента Фонду досліджень освітньої політики Тараса Фінікова, наявність великої кількості роздрібнених вузьких спеціальностей – це є ознака консервативної системи вищої освіти. За його словами, інтерес студента і набувача вищої освіти має стати домінуючим. «Я думаю, що в освіті повинна бути орієнтація на потребу студента, а в сукупності українського домогосподарства – його батьків і рідних», - підкреслив експерт.

Під час круглого столу експерти також обговорили питання щодо вимог до сучасного викладача вищих навчальних закладів в контексті інтеграції до Європи, та яких фахівців мають готувати ВНЗ.

Реформа сфери культури

Україна вивчатиме досвід Литви щодо адаптації європейських стандартів культурної політики

Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури В’ячеслав Кириленко провів зустріч з Міністром культури Литви Шарунасом Бірутісом.

В’ячеслав Кириленко висловив Шарунасу Бірутісу вдячність за підтримку територіальної цілісності, незалежності та європейського вибору України, яку послідовною демонструє Литва. «Україна вдячна за підтримку в політичній, гуманітарній сферах, фінансову та технічну допомогу, надану у цей непростий період для нашої держави», - сказав В’ячеслав Кириленко.

Темами переговорів у Києві стало розширення двосторонньої культурної співпраці за рахунок нових проектів та більш тісної співпраці в окремих сферах культурної політики, зокрема в охороні культурної спадщини.

Сторони обговорили проект Програми міжміністерської співпраці на 2016-2020 роки (зараз діє Програма на 2012-2015 рр.) та проведення сезону литовської культури в Україні наступного року. Литовська сторона виступила з ініціативою створити спільну комісію з питань охорони культурної спадщини, яка б координувала проекти та сприяла обміну досвідом у цій сфері. Окремо була обговорена ініціатива Міністерства культури Литви відтворити пам’ятний барельєф в ансамблі Успенського собору Києво-Печерської Лаври на честь визначного державного діяча князя Костянтина Острозького.

Віце-прем’єр-міністр наголосив, що внутрішні реформи пов’язані з курсом європейської інтеграції. Так, у сфері культури Україна проводить фінальні міжнародно-правові погодження умов приєднання до програми Євросоюзу «Креативна Європа». Водночас, практична реалізація курсу реформ потребує європейського позитивного досвіду, у зв’язку з чим важливим є залучення до програм обміну литовських фахівців з стратегічного планування, бюджетування культурної політики, створення інституцій для формування позитивного іміджу країни в світі та просування національної культури. На думку обох сторін, відповідні навчальні програми можуть бути реалізовані в тому числі за підтримки європейського фінансового інструменту Twinning.

Довідково

Наприкінці 2015-початку 2016 року планується проведення 4 семінарів за участю литовських експертів: «Стратегічне планування та адаптація бюджетних схем для реалізації культурної політики. Досвід Литовської Республіки», «Культурна спадщина, бібліотеки, музеї та політика оцифровування», «Посилення ефективності управління. Децентралізація та демократизація процесу реалізації культурної політики» та «Наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Обмін досвідом за напрямами «Креативна Європа» та «Європа для громадян».

Також у ході переговорів міністрів культури йшлося також про запозичення литовського досвіду зі створення податкових стимулів та пільг для розвитку національного кінематографу та фінансування культури. В’ячеслав Кириленко та Шарунас Бірутіс обговорили досвід створення громадського телебачення та розвитку національного телевізійного ринку.

В’ячеслав Кириленко запросив литовських експертів із культурного менеджменту та охорони культурної спадщини долучитися до Ради реформ, яка зараз формується при Міністерстві культури України. У ході зустрічі В’ячеслав Кириленко також подякував за підтримку Литовською державою діяльності української громади в Литві.

Шарунас Бірутіс передав запрошення В’ячеславу Кириленку здійснити візит до Литви восени цього року.

Нагадаємо також, що 2014 року у Литві були проведені Дні культури України та заходи до 200-річчя Тараса Шевченка. Міністерства культури обох країн співпрацюють на основі Програми, розрахованої на 2012-2015 роки. Проект програми співпраці на 2016-2020 роки передбачає активізацію обміну досвідом в рамках проведення робочих семінарів та обміну експертами, проведення актуальних спільних заходів із відзначення важливих історичних дат і ювілеїв видатних діячів культури і мистецтва двох країн. Упродовж 2014 -2015 року у Литві відбулася серія акцій громадянської підтримки України.

© Укрінформ, 2015 Україна, 01001, Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

жүктеу/скачать 0.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: