Київ Видавництво художньої літератури



бет38/42
Дата21.07.2016
өлшемі2.87 Mb.
#214287
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42

337


Хто любить бити, того теж наб’ють.

Хто тягне, того ще й б’ють.

Чи будемо битися, чи будемо миритися?

Чортзна-хто кума б’є, та мені не доведеться.

Як будуть бить, то не будуть вішать, а як будуть вішать, то не будуть бить.

Як п’ють, то минають, а як б’ють, то мене споминають.

Нехай бог боронить від скаженої миші.

Що скажена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Борисполя — все одно.

Багато галасу даремно.

Більше крику, як зойку.

Великий крик за малий пшик.

Де багато крику, там мало правди.

За вашим шепотом і нашого крику не чути.

За вашим торгом нашого ярмарку не чути.

Кричить — на десятій вулиці чутно.

Кричить не своїм голосом.

Нарядилась, як пава, а кричить, як гава.

Не кричи дуже — панський двір близько, у пастухи візьмуть.

По крику дурня пізнають.

Той кричить, у кого шапка горить.

Хто часто кричить, того ніхто не слухає.

Що ти кричиш, як найнявся?

Якби криком брать, то кого б ми до рук не прибрали!

Гарна година, та ні з ким полаятись.

І що вже казати такій людині, котру лають навіть свині!

Лайка лається, бо з дідьком знається.

Лайка — не дим, очей не виїсть.

Лайка — не смола, а сажа рідна, хоча не пристає, а таки замаже.

Лаяла, лаяла, насилу ціле село перелаяла.

Полаялись за масляні вишкварки.

Хоч і полаємось, нам з тобою дітей не хрестить.

Хоч не лає* то бурчить, а все-таки не мовчить.

Через тебе, балалайка, ще учора була лайка.

Біду свари, біду ганьби і бий, і на біді весь ліс виломи, то біда все бідою буде.

Божевільний Марку, ходиш по ярмарку, ні купуєш, ні торгуєш, тільки робиш сварку.

В сварці один одного не цілує, а малює.

Дай, боже, вам посваритись, а нам подивитись,

338




Коли двоє сваряться, то. більше винуватий той, хто розумніший.

За Марка не було сварки, за Мися взялися.

Йому посваритися, що дурному з гори збігти.

Молоді сваряться — тішаться, старі сваряться — казяться.

Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись?

Нема що робити, треба сваритися.

От на змію напала: від усього села відсварилася, а від неї аж піт виступив.

Сварімся, діду, за чужую біду.

Сварка чоловіка з жінкою — то літній дощ.

Сваряться за міх, а в міху порожньо.

Сьогодні протверезився і з жінкою сварився, що п’яний був, коли на ній женився.

І хороша, і вродлива, тільки біда, що сварлива.

Худий мир краще доброї сварки.

Чоловік з жінкою свариться — у горщику трясця вариться.

Шкода, що сусідів нема дома,— ні з ким посваритися.

Як ковбаса і чарка, то минеться й сварка.

Задали пам’ятку, що до нових віників не забуде.

Списав спину, що й курці ніде клюнуть.

Не хапай за бороду: одірветься — вб’єшся.

Чужу бороду скубти, то й свою цілою не мати.

Як прийдеться рахуба до чуба.

Як почалася тяганина, не раз упріла у мене чуприна.

Ні з того ні з сього — бери за лоб один другого.

Хоч в лоб, хоч по лобові.

Добре його прийняв, що аж носом запоров.

Проштрафився — і носа не показує.

Вибив зуби коло груби.

Зубами лясь, та вкусити зась.

Не всі ті кусають, що зуби виставляють.

Як візьму у руки, наберешся муки.

Дадуть, аби доніс, а доженуть, то ще дадуть.

Заробив наш Дмитруха: два рази в шию і раз поза вуха.

Сповідали Іллюху від п’ят до вуха.

Так дістав, що аж облизався.

Узнаєш, чим кропива пахне.

Хоч не красне, але власне.

Кожний клопоче, добра собі хоче.

Всякий чоловік собі не ворог.

Ліпше моє, ніж наше.

Що твоє, те й моє, а що моє, до того тобі зась.

339


Ідуть наші, ваші йдуть, наші вашим щось везуть.

Бодай умирати, а в свій горщик зазирати.

В своїм болоті і жаба співає.

І миша в свою норку тягне корку.

І пес на своєму смітті пан.

Кожний чорт на своє коло воду тягне.

Кожного до свого корита тягне.

Кожний горне вугілля до свого горшка.

Краще своє латане, як чуже хватане.

Краще своє старе, як чуже нове.

Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.

Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.

Свій глаз — алмаз, а чужий — скло.

Свій не свій, а у город не лізь.

Свій тягар не важкий.

Свій як не заплаче, то хоч скривиться, і то полегшає.

Свій сухар смачніший від чужих пирогів.

Свого не даруй, а чужого не бери.

Свого не цурайся, за чуже не хапайся.

Свого не цурайтесь і чужому научайтесь.

Своє миле, хоч зогниле.

Своє ліпше чорта: хоч повалить, та не давить.

Своє на ноги ставить, а чуже під ноги топче.

Своє не бачить під носом, а чуже бачить під лісом.

Своє піде й за кулаком, а чуже й за калачем не хоче.

Від свого одстали, а до чужого не пристали.

Своя солома м’якша від чужої подушки.

Своя піч найліпше гріє.

З своєї печі і дим не чадить.

Усяка сосна в своєму бору шумить.

Своя сорочка ближче до тіла.

Добре ширитися в чужому.

Добре чуже вухо гризти.

Добре чужими руками жар загрібать.

З чужого свого не зробиш.

З чужого похмілля голова не болить.

З чужої киїнені платити легко.

Кругом чуже, а всередині не наше.

Легко чужими пирогами маму частувати.

На чужий коровай очей не поривай.

На чужому коні не наїздишся, чужим добром не нахвалишся.

Не займай чужого, то й не бійсь нікого.

Не зазіхай на чужий кожух, щоб і свого не позбутись.

340


Не замітай чужої хати, дивись, чи твоя заметена.

Не лізь у чуже, щоб не втратити своє.

Не гостри зубів на чуже.

Чужа ложка рот дере.

Хто на чуже зазіхається, свого позбувається.

Чуже бережіть — своє збережеться.

Чуже боком вилізе.

Чужа праця боком вилізе.

Чуже добро — чужі й сльози.

З чужого добра не строїть двора.

Чуже добро страхом обгороджене.

Чуже добро не нагріє.

Чужим добром не забагатієш.

Чужим добром ситий не будеш.

Чуже миле, своє наймиліше, чуже святе, своє найсвятіше.

Чужий кожух не гріє.

Чужа сорочка не гріє.

Чужого візьмеш жменю — твоє будуть брати пригорщами.

Чужого не чіпай, а свого не покидай.

Як не пошануєш чужого, не діждешся свого.

Як чужого не візьме, то думає, що своє забула.

Чужими зубами не наїсишся.

З чужих рук і мед гіркий, а в своїх і гірке — мед.

Не розбігайся на чужій дорозі.

Добре з чужої шкіри ремінець краяти.

На чужому коні далеко не заїдеш.

З чужого воза серед дороги злізай.

З чужого воза і посеред болота зведуть, а вкрадену одежу і в церкві знімуть.

З чужої торби хліба не жалують.

За чужим столом не махай постолом.

Теплий кожух і добре підбитий, тільки шкода — не на мене шитий.

В чужий черевик ноги не сунь.

Чужим пивом весілля не одбудеш.

Чуже діло — темний ліс.

Чужий біль нікому не болить.

На чиєму возі їдеш, тому й пісню співай.

На чиєму току молотять, тому й хліб возять.

На чиєму візку сиджу, тому й правду кажу.

Чий хліб їси, під того дудочку скачи.

Чий хліб їси, тому й пісню співай.

Кожна пташка свою пісню співає, кожна пташка своє гніздо має.

341


В своїм гнізді і ворона яструбові очі виколе.

Всяка пташка своє гніздо боронить.

Кожному птаху своє гніздо миле.

Погана та птиця, що в своє гніздо паскудить.

І півень на своєму гнізді гордий.

На батьковому смітнику і півень воєвода.

З своєї печі і дим солодкий.

Кожний кулик до свого болота привик.

Кожний кулик у своєму болоті велик.

На чиїй землі живеш, того й воду п’єш.

Чий берег, того й риба.

Чиї дрова, того й тріски.

Чий ліс, того й пень.

Чий кінь, того й віз.

Чия коняка, того й кульбака.

Як ви нам, так ми вам.

Віддай руками, то не виходиш ногами.

Віддасть на рахманський великдень.

Не чує глухий, як скажеш «дай», а як «на», то чує.

Він такий: не хочу— дай.

Він тобі дає маленьку нитку, а з тебе дере цілу свитку,

В чужім не вибирай: що дають, то тримай.

Дав на вічне віддавання.

Дам тобі, діду, яйце, як курка знесе.

Де дають — бери, а де б’ють — тікай.

Думаєш дати, то подумай, де взяти.

Довго пам’ятає не той, що бере, але той, що дає.

Забуває дати, та не забуває взяти.

Задурно дають, та й то не беруть.

І рад би, і дав би, і є що, і нема в що.

Ліпше давати через поріг, як стояти біля порога.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

Краще давати, ніж брати.

Мило тому давати, хто не хоче брати.

Не штука дати, коли є звідки брати.

Роздай умер, а син ще не вродився.

Силою дають, силою однімають.

Ті вже повмирали, що даром давали.

Умій дать, умій і одходить.

Хто дає, той має.

Хто дасть — той князь, хто не дасть — той грязь.

Цілий тиждень давай, а в суботу не дай, то будеш лихим,

Що люди дали, то пси одібрали.

342


Дарованим конем не наїздишся.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Дар за дар, слово за слово.

Дарований хліб скоро черствіє.

Дарованого назад не беруть.

За морем і воли даром.

Легше десятьом подарувати, ніж в одного попросити.

Не подарунок дорогий, а дорога увага.

Подаруйки за Дніпром без штанів ходять.

Як випоминати, то лучче не дарувати.

Дяка, як табака: бери, коли частують, а про свою дбай.

За чай і раки немає дяки.

Хто всім потакує, тому ніхто не дякує.

Який стук, такий грюк.

Яке «помагайбі», таке й «доброго здоров’я».

Беріть, свате, бо все одно свиням викидати.

Візьмеш личком — оддаси ремінцем.

Де положиш, там і візьмеш.

Із одної кишені бере, а в другу кладе.

Коли б не віддавати, то не один хотів би брати.

Любиш брати — люби і віддавати.

Набрався дрібних від дурних.

Набрав, що аж голову поза пазухою видно.

Набрав, як убогий у торбу.

Не бери в рот більше, як поміститься.

Не на те він брав, аби віддавати.

Не бери дурного в голову, а важкого в руки.

Як бере, то поклони б’є, а як візьме, то ніс дере.

Узяв біс коня, нехай і уздечку бере.

Узяв топір, візьми й топорище.

Як вже взяв, то від нього і чорт не вирве.

Добрі люди: що положиш, то й не буде.

Дбає за нього, як пес за п’яту ногу.

Недбалиця гірший п’яниці.

Про себе дбай, але й про інших не забувай.

Хто як дбає, так і має.

Він так допомагає, що спиці в колеса стромляє.

Допоміг йому з калюжі в болото.

Дурна поміч гірша немочі.

З його помочі, як з осики груш.

Не можеш допомогти, то ліпше помовчи.

Помагаєш мені з гори віз тягнути.

Поміч у свій час, як дощ у засуху.

Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.

343


Якби один другому не допомагав, то світ би пропав.

Всіх ся радь, а своє роби.

Де велика рада, там рідкий борщ.

Добра рада, як готові гроші, а лиха — готове нещастя.

Добрая там рада, де щирая правда.

Добре той радить, хто людей не звадить.

Інша рада гірш, як зрада.

Коли шукаєш ради, стережися зради.

Одна рада хороша, а дві ще краще.

Порада — не зрада.

Радних аж замного, а слухати нікого.

Радься всіх, слухай лиш одного, а то себе самого.

Хороше порадив, хоч покинь.

Осінні багачі — весняні прохачі.

Пішов просити, а не має в чому носити.

Просив — не дає, випросив — не бере.

Просять покорно, наступивши на горло.

Просьба мур пробиває.

Проханий кусок у горлі, як комок.

Проханим конем не наробишся ні вночі ні вдень.

Треба і честь знать: чого просять, треба дать.

Хто багато просить, нічого не дістане.

Ще баран шкуру носить, а вже кушнір за неї просить.

Далі положиш — ближче знайдеш.

Закинь назад — попереду знайдеш.

Знайдеш — не радій, загубиш — не жалій.

Знайшов — не скач, загубив — не плач.

Знайшов, як сокиру під лавою.

І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.

Краще шукати і не знайти, ніж знайти і загубити.

Найшов ото, чого не загубив.

Не знаєш, де знайдеш, де втратиш.

Як добре ведеться, то й загублене знайдеться.

Чого не маєш, того не загубиш.

Чия згуба, того й гріх, чия торба, того й міх.

Яке загубив, таке й знайшов.

Давні пригоди боронять від шкоди.

Немає такої шкоди, щоб з неї хтось користі не мав.

Не так шкода, як невигода.

Чия шкода, того й б’ють.

Шкода вашої голови, але шкода й моєї шапки.

Шкода лою — світи водою.

344


Шкода собаці білого хліба.

Шкода ходу до мутного броду.

Заховав так, що й із свічкою не знайдеш.

Коня під ліжком не сховаєш.

Від добра добра не шукають.

Кожний шукає по своїй кишені.

Риба шукає, де глибше, а людина — де ліпше.

Тут хіба тільки батька та матері нема.

У нього в домі нічим собаки заманити.

Вітром розвіяного пір’я не позбираєш.

Збирай двома руками, а роздавай лиш одною.

Ліпше коріння збирати, як під корінням лежати.

Не штука розкинути, а штука зібрати.

При тобі не густо і без тебе не пусто.

Достаток і запас біди не чинять.

По достатках ноги простягай.

Постійні недостатки женуть любов із хатки.

Святки люблять достатки.

Від прибутку голова не болить.

Злий набуток не йде на пожиток.

Набув, як сокола, а збуває, як ворога.

Запас їсти не просить.

Запас кишеню не рве і місця не перележить.

Шукай вітра в полі.

Голка в стіжок упала, пиши — пропала.

Пиши: «Пропало», а читай: «Не вернеться».

Пропав бідний без наймита.

Пропав — і собаки не гавкали.

Пропав кінь — узду кинь.

Пропала коровка — пропадай і вірьовка.

Пропав ні за цапову душу.

Що впало, то пропало.

Було, та загуло.

Збувся тато лиха: збувся грошей з міха.

Плюснуло-луснуло — та й нема.

Розтеклось добро, як слина по воді.

Ліпше без вечері лягати, та без боргів вставати.

Без боргу немає торгу.

Борг не реве, а спать не дає.

Боржник весело бере, а сумно віддає.

В боргах, що в морі: ні дна, ні берега, ні сну ні спокою не видно.

345


Зав’яз у борги по самі вуха.

Краще горе перенеси, а в борг не проси.

Старий борг, як знахідка.

Як станеш усім боргувати,

то прийдеться без сорочки ходити.

Більше має боргів, ніж волосся на голові.

В боргах, як у шовках.

Витрачай менше, ніж заробиш, тоді боргів не наробиш.

Від лихого боржника і полова гроші.

Взяв його дідько за старий борг.

Він з боргів не вилазить.

Він, певно, вже вродився в боргах.

Він у боргах по самі вуха, як свиня в реп’яхах.

В пастухи наймешся — весь світ у боргу.

Голод мутить, а борг крутить.

Борг пам’ятає не той, хто бере, а той, що дає.

Борг не вірьовка, не порветься.

Довг тому називається довг, що довго не віддається.

Лихий боржник журиться, як би то взяти, а хто інший хай журиться, аби віддати.

Не важко в борги впасти, але важко з них вилізти.

По коліна заліз у борги.

Старі борги новими латає.

Старість — не радість, а борги — не користь.

Ще нікого за борг не повісили.

Бодай той здоров, що мені винен!

Він хіба плотам не винен.

Іін не багат, та нікому не виноват: в одного візьме та другому оддасть.

Що винен, віддати повинен.

Без позички жити — не тужити, був чоловік, та позички з’їли.

Добрий звичай — не позичай.

Якщо тобі обрид хтось, то позич йому грошей.

Не позичай — то не будеш мати ворогів.

Не думай, як позичити, а думай, як віддати.

Не позичай, бо то злий обичай: як віддає, то ще й лає.

Позичене — не з’їдене, все треба віддавати.

Позичив на вічне віддавання.

Позичка на боржнику верхи їздить.

Просить грошей — батьком називає, а як позичить, то й чортом не назве.

Розум май — і не позичай.

Станеш позичати — будеш бідувати.

346


Хто мій приятель: чи той, що 8ичить, чи той, що позичає?

Як гроші позичає, то щодня двора не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати.

Як позичає, то всі боги викладає, а як віддав, то в батька-матір лає.

Як позичає, себе лає, а як віддав, то того, хто дав.

Хоч лай, але гроші віддай.

І спор, і змагайся, та в заклад не бийся.

Не заходь з дідьком у заклад.

Син з батьком закладався та й без штанів востався.

Біда з грішми, біда і без грошей.

Аби гроші, мішок буде.

Аби лихо, гроші будуть.

Без гроша дурна і наймудріша голова.

Без грошей до міста, без солі додому.

Без грошей у город — сам собі ворог.

Без грошей, як без очей.

Без лічби і гроша нема.

Брат братом, сват сватом, а гроші — не рідня.

Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри.

В грошей очей нема.

Великі гроші — готова біда.

Ведмідь скаче — циган гроші бере.

Від грошей усе лихо на світі.

В кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

Волів би чоловік свої тріски збирати, як чужі гроші рахувати.

Грошам заговин ніколи не буває.

Грошей багато, а щастя мало.

Гроші всюди хороші.

Гроші гроші родять.

Гроші — добрий слуга, та лихий пан.

Гроші збирає, а чорт калитку шиє.

Гроші круглі: день і ніч котяться.

Гроші ховай на чорний день та лиху годину як поміч єдину.

Гроші маленькі, та велике діло роблять.

Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть.

Гроші на полі не ростуть.

Гроші — не бог, не милують.

Гроші не знать що, а спать не дають.

Гроші не полова, сіно — не солома.

Гроші — подвійна біда: і тоді, як є, і тоді, як нема,

847


Гроші рахунок люблять, а хліб — міру.

Гроші скоріше йдуть з рук, як у руки.

Гроші той знає берегти, хто не знає, з чого жити.

Гроші — як вода: крізь пальці протікають.

Дай, боже, гроші, а на біду я й сам зароблю.

Де гроші люблять, там совість гублять.

Де ти не дав гроша, там не пхай носа.

До міста по гроші, а до села по розум.

Дружба дружбою, а грошам рахунок.

Один гроші складає, другий мішок шив.

Завтра задармо, сьогодні за гроші.

За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

За наші гроші ми всім хороші.

З грошима і в грязі чистий.

З грішми дурня-невігласа почитають.

Земля все крутиться навколо осі, а люди — навколо грошей.

І знов за рибу гроші.

І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.

Коли б гроші, біда буде.

Коли б гроші — товариші знайдуться.

Іван — не пан, а сто злотих — не гроші.

Коли в кого грош, то всюди хорош.

Куліш — не каша, п’ять рублів — не гроші.

Лай не лай — а гроші віддай.

Ласий до грошей, як кіт на сало.

Лихий гріш не загине.

Ліпший гріш у жмені, як два в чужій кишені.

На гріш амуніції, на десять амбіції.

Нащо нам гроші, як ми самі хороші.

Не було в Кузьми грошей і не буде, хіба хто підкине.

Не журись, Семене, що грошей немає в мене, прийде час, що і в тебе не буде.

Не маєш грошей, то не йди на торг, бо ніхто не дасть наборг.

Одежу бережи для холоду, а гроші — для голоду.

Пішли гроші на розкоші.

Почин дорожчий од грошей.

Побрали гроші, як за перець.

Пусто в голові має, хто гроші надармо пускає.

Рахуй гроші стиха — не зазнаєш лиха.

Сидить на грошах, як чорт на товарі.

Скоріше дасть собі око виколоти, як гроші.

Совісті менше — грошей більше.

348


Там грошей і кури не клюють.

Тепер за гроші можем все зробити, навіть і неба купити. Тепер за гроші й до неба зайдеш.

Тисне гроші, аж юшка з них тече.

У нього грошей, як у жаби пір’я.

У кого грошей нема, тому світ, як тюрма.

У нас грошей і свині не їдять.

Ховає гроші на біду.

Хома купив, Хома п’є, бо у Хоми гроші в.

Хоч немає ні гроша, та походка хороша.

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Хто грошей не має, той пішки махає.

Хто грошей не має, той спокійно спить.

Хто має гроші — хмуриться, а хто не мав — журиться, як обійтись без них.

Хто має грюші, той всюди хороший, а хто бідний, той нікому не потрібний.

Хто розкидає гроші руками, той буде шукати їх ногами.

Чий кінь, того й гроші.

Чиї гроші, того й совість.

Чоловік без грошей, як пташка без крил.

Що не доложиш очима, то доложиш грошима.

Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина.

Як візьмеш уперед гроші, то робиш, як дурно,

а як заплатив наперед гроші, то наче й не платив.

Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан.

Як треба гроші дати, то так, як зуба вирвати.

Блищить, як золото, а всередині — болото.

За золото не один лізе в болото.

Золото і в болоті блищить.

Золото і в рогожі видно.

Золотом зайця не доженеш.

Із золотом, як з вогнем,— тепло і страшно.

Добрий Мартин, коли є алтин.

Грейцар — не гроші, коза — не худоба, а дівка — не люди.

Грейцар не завадить, а в біді порадить.

Грейцар не просить їсти, а ще й сам дасть.

Грейцар — юшка, а два — галушка.

І зламаного грейцара не варт. Оберне той грейцар п’ять разів у пальцях, поки його дасть.

Трясеться над грейцаром, як чорт над грішною душею,

Моя гривна усім дивна.

349


На гривеник покупки, а на карбованець крику.

На тобі гріш, купи рака, звари юшку та з’їж, рака продай, а мені гроші віддай.

Хай буде і від ката, аби дуката.

Копа камінь довбає.

Копа переможе й попа.

Не гонися за довгим рублем, бо й короткий загубиш.

Відкладай копійчину на чорну годину.

Діла на копійку, а балачок на карбованець.

Зароблена копійка краща краденого карбованця.

І дві копійки — гроші.

Копійка карбованець береже.

Не було ні копійки, а тут тобі цілий карбованець.

Старайся за копійку, карбованець за себе вже постарається сам.

Хоч за копійку та на тарілку, а за шаг та у відро,

Хто копійки не береже, той сам її не варт.

Кому так, кому на п’ятак, а кому даром.

Це така, що не вступить нікому й п’ятака.

Був шаг, та в кишені розтерся.

Приложи шаг, то й бублик купиш.

Хто шага не береже, той не варт і копійки.

Не можеш збути, як лихого шеляга.

Життя на нитці, а руки ще в калитці.

Мошонка — не криниця, а гроші — не вода.

Рахуби повні губи, а мошонка порожня.

Держи кишеню і уста зачинені.

Добрий інтерес, як повний черес.

На всякий товар є свій покупець.

Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте!

Викупив сорочку, а заставив свитку.

Дешево купити, то себе в дурні пошити.

Доки не згудить, доти не купить.

За очі тільки яйця купувати.

За свої гроші купив чорта на свою шию.

За що купив, за те й продаю.

Кота в мішку не купують.

Купив би, та купила немає.

Купив біду за свої гроші.

Купив дід бабі капці — короткі були, та й втяв пальці.

Купив, не купив, а поторгуватись можна.

Купив Хома хорта, а Ярема — чорта.

350


Купив хрону до лимону.

Купив хрону, треба з’їсти; плачте, очі, хоч повилазьте, бачили, що купували, грошам не пропадать.

Купля руки пече, а продажа гріє.

Купуй сукню шиту, а хату криту.

Найдеться купець і на дірявий горнець.

Не купуй, що тобі потрібно, а що необхідно.

Не мала баба клопоту, та купила порося.

Хто коня купить, бере і вуздечку.

Яке купив, таке й продав.

Без купця товар сирота.

Бог дає купця, а чорт баришника.

Один купець торгу не робить.

Купець торгом, піп горлом, а мужик горбом бере.

Купець, що стрілець: необачного жде.

Купець, як стрілець: як попав, так попав, а як не попав, то й заряд пропав.

Не покидайся першого купця і першого жениха.

Правду говорить мудрець: перший — то найкращий купець.

Який купець, такий і крам.

Без розуму торгувати — то торбу надівати.

Десять раз торгуй, а раз купуй.

З лихого торгу аби з носом.

З чим баба на торг, з тим і з торгу.

На торзі кожна корова тільна.

Не пхайся з козами на торг: і кіз продаси, і гроші проїси.

Не хоче коза на торг, та ведуть.

Сердилась баба на торг, а торг про те й не знав.

Торг та сватання — то полюбовне діло.

Торгувати — то ще не купувати.

Торгувати — не вареники їсти.

Торгували — веселились, полічили — засмутились.

Я к тому торгу і піший піду.

Гав ловив та витрішки продавав.

З божої волі продав штани, купив солі.

Не похвалиш — не продаси, не погудиш — не купиш.

Продав биці, купив киці.

Продавець може бути з одним оком, покупець повинен мати їх сто.

Продав — загубив, купив — знайшов.

Продай літом чоботи, а зимою ходи босий.

Продала за три огляди.

351


Продати й сам продаси, а купити й з батьком не купиш.

Скоріше продаси, як купиш, і скоріше втратиш, як найдеш.

Треба продати хату, аби виправувати лопату.

Хто продає, той хвалить, а хто купує, той ганить.

Ліпше втратити, ніж другого ошукати.

Хто ошукає мене раз, то сором йому, а як два рази, то сором мені.

Заправив, як дурень за батька.

Бариша ні гроша, аби слово хороше.

Бариш дурному товариш.

В баришника завжди свіжа копійка.

Хоч нема бариша, так слава хороша.

Без ями греблі, а без накладу зиску не буде.

Чи зиск, чи втрата — то одна заплата.

Від прибутку голова не болить.

Де є прибуток, там є й убиток.

Прибуток із убитком на одному подвір’ї живуть.

Дешева риба, дешева й юшка.

Дешеве м’ясо собаки їдять.

На дешевий товар дешевий купець іде.

Хрін дешевий, та що толку в тім?

Дорога рибка — добра й юшка.

Дорого, не дорого, а поторгуватися треба.

Дорого, та мило, дешево, та гнило.

На торзі два дурні: один дешево дає, другий дорого править.

Не то дорого, що є де купити, а то, що ніде.

Гріш ціна в базарний день.

Заломив ціну, як за рідну маму.

Коли б коню не лисина, і ціни б йому не було.

Не знає сам собі ціни.

Не великий кошт, а велика вигода.

За спрос грошей не беруть.

Бич на бич, аби могорич.

Старці паліччям міняються, та й то могорич п’ють.

Хоч на убиток продають, аби могорич запивать.

Аж на третій яр чути ваш базар.

Люди з базару, а Назар на базар.

На базар їхати, із собою ціни не везти.

На базар ходила та зівак ловила, а з базару прийшла, то аж двох принесла.

Як дві баби та гуска, то ввесь базар.

352


Або вішай, або додому пускай — мені треба на ярмарок.

Без одного спекулянта ярмарок буде.

Без цигана і ярмарок не буває.

Бий посуд — ярмарок скоро.

Вдома за дітьми, а на ярмарку за старцями спокійно не поїси.

Два діди та дві вдови-невістки піднімуть ярмарок на місті.

За вашим торгом нашого ярмарку не чути.

З таким крамом не лізь на ярмарок.

На ярмарку бувають троякі люди: одні продають, другі купують, а треті дарма беруть.

На ярмарку і на торгу що хочу, те й роблю.

Не зівай, Хомо, на те ярмарок.

От і крути, Хомо, головою.

По ярмарці лихий торг.

Три гуски, три невістки зроблять ярмарок.

У ярмарок поганого нічого немає, усе хороше.

Шапка пиріжком, а ходить по ярмарку з мішком.

Крамарям як не божиться, то ніколи не розжиться.

Крамар, як комар: де сяде, там і п’є.

Нема такого краму, аби купив тата й маму.

Який сам, такий і його крам.

Аби добрий товар, а купець знайдеться.

Добрий товар хвалити не треба, він хвалить себе сам.

Гарне личко товар продає.

І дорогий товар з землі росте.

Не то товар, що лежить, а то, що біжить.

По товару і ціна.

Товар — не ведмідь, грошей не поїсть.

Ліпше мало, як нічого.

Хто малого не шанує, той великого не вартує.

Без міри нема віри.

Всьому своя міра.

Десять раз відмір, а раз відріж.

Сім раз відмір, а раз відріж.

Заки втнеш — змір, поки стрілиш — ціль, поки скажеш — зваж, бо пожалієш не раз.

І свині мають міру.

Лучче міру перевершити, як недовершити.

Міра — віра, грошам — рахунок.

Найкраще своєю п’яддю мірити.

Не міряй всіх на свій аршин.

353


Не увіриш, поки сам не зміриш.

Що міра, то й віра.

Якою мірою міряєш, такою тобі і відплатять.

Хто не важить, той не має.

Виміняв пусте на порожнє.

Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали. Виміняв шило на швайку.

Поміняв шило на мило.

Дрібних нема, а міняти нема що.

Міна буває надвоє: або виміняв, або проміняв. Проміняв бика на індика.

Міняй бики на воли, аби дома не були.

Міняй, свату, сліпу кобилу на носату.

Міняйло без штанів ходить.

Проміняв вовки на собаки.

Проміняв шило на мотовило.

Хто часто коні міняє, у того хомут гуляє.

Цигани не орють, бо волів не мають, проте хліб їдять, бо коні міняють.

Добре слово стоїть за завдаток.

Як не переплатиш, то й не купиш, а як не спустиш, то й не продаси.

Лучче п’ятак передачі, аби до вдачі.

На доброму нема передачі.

Хто міняє, той нічого не мав.


РЕЛІГІЯ ТА ДУХОВЕНСТВО


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет