Кофеин как биологически важный гетероцикл

Кофеин как биологически важный гетероцикл

Турута Диана Александровна, 1 группа. Руководитель: Наконечная С.А.

Это белые игольчатые

Физиологические свойства кофеина были изучены И.П.Павловым:

1)кофеин усиливает и регулирует процессы возбуждения в коре головного мозга; в соответствующих дозах он усиливает положительные условные рефлексы и повышает двигательную активность;

2) стимулирующее действие приводит к повышению умственной и физической работоспособности, уменьшению усталости и сонливость;

3) кофеин провоцирует сжигание жиров, а это в свою очередь высвобождает больше энергии;

4) усиливает секрецию адреналина и тем самым способствует быстрейшему попадению жирных кислот в кровь;

5) под влиянием кофеина происходит стимуляция секреторной деятельности желудка;

Из-за возбуждающего свойства кофеина и физического привыкания к нему многие люди употребляют кофеиносодержащие продукты для взбадривания. В медицине кофеин применяют при инфекционных и других заболеваниях, сопровождающихся угнетением функций ЦНС и сердечно-сосудистой системы, при отравлениях наркотиками и другими ядами, при спазмах сосудов головного мозга, для повышения психической и физической работоспособности, устранения сонливости, также кофеин применяют при энурезе у детей, как мочегонное средство.

Кофеин, как и другие стимуляторы ЦНС, противопоказан при повышенной возбудимости, бессоннице, выраженной гипертензии и атеросклерозе, при органических заболеваниях сердечно-сосудистой системы, в старческом возрасте, при глаукоме. Прием кофеина ускоряет рост кист у больных поликистозом. Однако, воздействие кофеина на работу сердца нельзя однозначно отнести к негативным побочным эффектам. Он улучшает реологические свойства крови, а также расширяет коронарные сосуды, что в некоторой мере позволяет уменьшить риск возникновения инфаркта, ишемической болезни сердца и пр. Он снижает риск рака кожи. Таким образом, угрозу представляет не сам кофеин, а передозировка им. Кофеин используют в качестве экологически чистого пестицида для уничтожения улиток и слизняков.

Список литературы:

1.Беликов В.Г. Фармацевтическая химия 4-е изд., перераб. и доп. — М.:МЕДпресс-информ.-2007.- 624.Мелентьева Г.А. Фармацевтическая химия Изд. 2-е перераб. и доп. Т. II. — М.:«Медицина».-1976. – 675.

2.Мелентьева Г.А. Фармацевтическая химия Изд. 2-е перераб. и доп. Т. II. — М.:«Медицина».-1976. – 675.

3.Харкевич Д.А. Фармакология Учебник,Девятое издание, перераб., испр. и доп.. — М.: ГЭОТАР-Медицина.-2006. — 256-736.

РИБОФЛАВІН ТА ЙОГО БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Коляда Ірина Олександрівна, 2 група. Руководитель: Андреева С.В.

Рибофлавін − похідне гетероциклічної сполуки ізоаллоксазину. Речовина являє собою жовто-оранжевого кольору голчасті кристали, зібрані в грона, гіркого смаку. Погано розчиняється у воді (0,11 мг/моль при 27,5 °C). Стабільний у кислому і швидко руйнується у лужному середовищі. Рибофлавін руйнується під дією світла[1].

Вітамін B₂ широко розповсюджений у природі. В організм головним чином надходить із м'ясними й молочними продуктами. Багаті ним дріжджі, листові зелені овочі, крупи, горох, зародки й оболонки зернових культур, хліб. Серед продуктів тваринного походження найбільше вітаміну міститься у печінці, нирках, м'ясі, рибі, молоці. Також вітамін В₂ синтезується мікроорганізмами, у т.ч. мікрофлорою товстої кишки.

Активною формою рибофлавіну є флавінаденіндинуклеотид, що синтезується в організмі людини у нирках, печінці й інших тканинах. В організмі рибофлавін інтенсифікує процеси обміну речовин в організмі, беручи участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Він необхідний для утворення червоних кров'яних тілець і антитіл, для дихання клітин та їх росту,

полегшує поглинання кисню клітинами шкіри, нігтів і волосся, поліпшує стан органів зору. Вітамін В₂ бере участь у процесах темнової адаптації, знижує утомлюваність очей і відіграє значну роль у запобіганні катаракти, зводить до мінімуму негативний вплив різних токсинів на дихальні шляхи. Важливою його функцією є прискорення в організмі перетворення піридоксину - вітаміну B₆ - у його активну форму[2].

Добова потреба для дорослих складає близько 1.3-1.6 мг. Для дітей, залежно від віку й статі – 1.0-1.8 мг.

За зниженого вмісту або відсутності в їжі рибофлавіну розвивається гіпорибофлавіноз, а потім ариболфавіноз. При гіповітамінозі B₂ відзначаються

зниження апетиту, падіння маси тіла, слабкість, головний біль, почуття печіння шкіри, різь в очах, порушення сутінкового зору, хворобливість у кутах рота й на нижній губі.

Дефіцит рибофлавіну, насамперед, відбивається на тканинах, багатих капілярами й дрібними судинами. Частим проявом може бути церебральна недостатність різного ступеня вияву, що проявляється відчуттям загальної слабкості, запамороченням, зниженням тактильної і больової чутливості, підвищенням сухожильних рефлексів та ін.

Нестача рибофлавіну може також приводити до порушення засвоєння заліза й послаблювати функцію щитовидної залози.

1. 
   Зефиров Н.С., Кулов Н. Н. . Химическая энциклопедия. Том 4. – М.: Большая российская энциклопедия. – 1995.– 415с.
   
2. 
   Романовский В.Е.Синькова Е.А. Витамины и витаминотерапия. – М.:Медицина. –1996 г. – 179 с.
   
3. 
   Березов Т.Т. Биологическая химия. – М.: Медицина. – 2000. – 704с.