Методичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «туристське країнознавство»

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИДАКТИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ З КУРСУ

«ТУРИСТСЬКЕ КРАЇНОЗНАВСТВО»

(для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр,

напряму підготовки «Туризм»)

ХАРКІВ – ХНАМГ – 2007

Методичні вказівки до практичних занять з дидактичним забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 0504 - «Туризм», спеціальності 6.050400 - «Туризм») / Укл. Парфіненко А.Ю. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 32 с.
Укладач А.Ю Парфіненко
Рецензенти:

доцент кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидат географічних наук Байназаров А.М.;

доцент кафедри туризму Львівського національного університету імені І.Франка, кандидат географічних наук Гамкало М.З.

Видання містить тематичний план навчальної дисципліни, план проведення практичних занять, питання для самодіагностики, перелік рекомендованої літератури, відображає систему поточного та підсумкового контролю знань студентів, а також дидактичні матеріали, що використовуються в навчальному процесі.

Необхідність вивчення дисципліни «Туристське країнознавство» зумовлена головним чином зростаючою роллю туризму у соціально-економічному житті суспільства та стрімкою диференціацією туристських потоків як в Україні, так і в цілому світі. Так, якщо сьогодні близько 80% туристів світу припадає на Європу і країни Америки, то вже до 2020 року країни Східної Азії і Тихоокеанського регіону стануть, за прогнозами Всесвітньої туристської організації, другим за популярністю напрямком туристських подорожей після Європи. З огляду на вищесказане можна стверджувати, що роль країнознавчих дисциплін в туристській освіті буде набувати дедалі більшого значення.

Дисципліна туристське країнознавство покликана сформувати у студентів знання специфіки окремих регіонів, країн і туристських центрів. Це допоможе майбутнім фахівцям туристського бізнесу професійно підійти до проектування нових маршрутів, правильно зорієнтувати туриста, запропонувавши маршрут, що якнайкраще відповідає його запитам. Виходячи з цього, дисципліна «Туристське країнознавство» презентує знання про країни у площині «менеджер туристської фірми – турист», та «екскурсовод – турист».

Навчальний курс «Туристське країнознавство» складається з двох частин (змістовних модулів). Першу частину курсу присвячено теоретичним та методологічним проблемам туристського країнознавства. Зокрема, вона висвітлює специфіку політичного та просторово-територіального устрою країн світу, знайомить з основними концепціями країнознавчих досліджень, містить фізико-географічні характеристики туристських макрорегонів. Друга частина включає відомості про туристські ресурси країн світу та їхню галузеву специфіку. Кожна з тем другої частини курсу, відповідно до стандарту вищої освіти менеджера з туризму, присвячена окремому туристському регіону світу і передбачає послідовне вивчення туристського потенціалу провідних з точки зору туризму країн.

Значну увагу приділено розробці завдань до самостійної та індивідуальній роботи студентів, що сприяє творчому засвоєнню курсу, закріпленню здобутих теоретичних знань, формуванню навичок творчо-пошукової та науково-дослідної роботи.

2. Тематичний план навчальної дисципліни

Тема	Кількість годин
	Лекції		Практичні заняття	Індивідуальна робота	СРС
1	3		4	5	6
Модуль 1. Туристське країнознавство
ЗМ 1.1. Теорія та методологія туристського країнознавства
Тема 1. Туристське країнознавство: вступ до курсу	2	2		2,5	2,5
Тема 2. Програма країнознавчого дослідження	2	2		2,5	2,5
Тема 3. Глобальні просторові структури та країнознавство	2	2		2,5	2,5
Тема 4. Регіональний поділ світу	2	2		2,5	2,5
Разом годин за ЗМ 1.1.	8	8		10	10
ЗМ 1.2. Географія туристських ресурсів світу
Тема 5. Туристські ресурси країн Північної, Центральної та Східної Європи	2	2		2,5	2,5
Тема 6. Країни Середземномор’я	2	2		2,5	2,5
Тема 7. Країни Північної і Латинської Америки	2	2		2,5	2,5
Тема 8. Туристські ресурси країни Африки	2	2		2,5	2,5
Тема 9. Країни Північної і Латинської Америки
Разом годин за ЗМ 1.2.	8	8		10	10
Всього годин	16	16		20	20

3. Плани практичних (семінарських) занять
Семінарське заняття – форма навчального заняття, спрямована на закріплення студентом теоретичних знань, отриманих під час лекцій і в процесі самостійного вивчення матеріалу.

Під час проведення семінарського заняття навколо заздалегідь сформульованих тем, на які студенти готують тези виступів, створюється дискусія в ході якої розв’язуються проблемні питання.

Практичне заняття – форма навчального процесу, спрямована на формування вмінь та навичок виконання певних видів завдань, а саме аналізу соціально-економічних, політичних, культурних та інших процесів та явищ, що впливали та визначали розвиток туризму.

У процесі проведення практичного заняття студенти самостійно або у малих групах вирішують запропоновані завдання різного рівня складності. Наприкінці заняття з метою виявлення ступеня засвоєння матеріалу та успішності вирішення завдання викладачем проводиться перевірка роботи, що виконали студенти, виставляється оцінка та підбиваються підсумки. План проведення практичних занять наведено у табл. 1.

Продовження табл. 1

1. 
   Що складає предмет та об’єкт вивчення в «Туристському країнознавстві»?
   
2. 
   Охарактеризуйте основні закономірності країнознавства.
   
3. 
   В чому полягає різниця між державою і країною?
   
4. 
   Назвіть основні типи держав та охарактеризуйте їх.
   

1. 
   Розкажіть про дослідницьку та колекторську програми в країнознавстві.
   
2. 
   Назвіть три основних підходи до країнознавства як результату дослідження.
   
3. 
   Охарактеризуйте основні риси програми країнознавчого дослідження М.М. Баранського.
   
4. 
   Охарактеризуйте концепцію проблемного країнознавства.
   
5. 
   Розкажіть про концепцію середовища суспільного розвитку як предмету країнознавства.
   
6. 
   Назвіть основні країнознавчі концепції.
   
7. 
   В чому полягає концепція культурно-образного країнознавства.
   

1. 
   Дайте визначення геоекономічної структури світу.
   
2. 
   Сформулюйте основи трьохярусної просторової системи світового господарства.
   
3. 
   Назвіть та охарактеризуйте сучасні цивілізації світу.
   
4. 
   Назвіть основні властивості географічного положення країни.
   
5. 
   Що Вам відомо про християнську цивілізацію світу?
   

1. 
   Дайте економіко-географічну та туристську характеристику Європейського макрорегіону світу.
   
2. 
   В чому полягають особливості розвитку туризму в Азіатсько-Тихоокеанському макрорегіоні?
   
3. 
   Охарактеризуйте Американський туристський макрорегіон.
   
4. 
   Назвіть особливості розвитку туризму в Південно-Азійському макрорегіоні.
   
5. 
   Розкажіть про специфіку туризму в Близько-Східному макрорегіоні.
   
6. 
   Чим відрізняється Африканський туристський марорегіон?
   
7. 
   Назвіть та охарактеризуйте основні туристські макрорегоіни світу.
   

1. 
   Назвіть особливості географічного положення Німеччини.
   
2. 
   Охарактеризуйте туристські ресурси Італії.
   
3. 
   Які центри лікувально-оздоровчого туризму в Європі Вам відомі? Розкажіть про туристський потенціал Чехії.
   
4. 
   Яким чином розподіляються ділові потоки на Європейському континенті?
   
5. 
   Які основні реліквії християнства Вам відомі?
   
6. 
   Охарактеризуйте туристські ресурси Великобританії.
   
7. 
   Які види туризму характерні для Франції? Обґрунтуйте свою думку.
   
8. 
   Назвіть країни, що належать до Північної Європи. Охарактеризуйте туристський потенціал Норвегії.
   
9. 
   Назвіть найвідоміші центри паломництва і релігійного туризму у католиків.
   
10. 
    Чим відрізняється паломництво від релігійного туризму?
    
11. 
    Назвіть Альпійські країни Європи. Охарактеризуйте туристський потенціал однієї з країн.
    

1. 
   Охарактеризуйте специфіку туризму в країнах Середземномор’я. Які країни входять до цього регіону?
   
2. 
   Розкажіть про туристські ресурси країн Східного Середземномор’я.
   
3. 
   Які туристські ресурси має Туреччина?
   

1. 
   В чому полягає специфіка розвитку туризму у країнах Америки?
   
2. 
   Які країни входять до Північної Америки? На вибір охарактеризуйте одну з них.
   
3. 
   Охарактеризуйте специфіку туризму на Кубі.
   
4. 
   Назвіть країни, що відносяться до Латинської Америки. За вибором охарактеризуйте одну з них.
   
5. 
   Які виду туризму притаманні для США? Охарактеризуйте туристський потенціал цієї країни.
   

1. 
   В чому полягає специфіка розвитку туризму у країнах Африки?
   
2. 
   Які країни входять до регіону Австралія та Океанія? За власним вибором охарактеризуйте одну з них.
   
3. 
   Які країни Африки мають вихід до Середземного моря? Охарактеризуйте одну з них.
   
4. 
   Назвіть та охарактеризуйте найпривабливіші туристські країни Африки.
   
5. 
   У чому виявляються особливості державного устрою Австралії?
   

1. 
   Охарактеризуйте рекреаційний потенціал і сучасний розвиток туризму в країнах Азії.
   
2. 
   Розкажіть про особливості туристських ресурсів Китаю. Яке місце належить Китаю в структурі міжнародного туризму?
   
3. 
   Які особливості державного устрою Японії?
   
4. 
   Які країни Південної Азії Вам відомі? Охарактеризуйте одну з країн.
   
5. 
   Що Вам відомо про природні умови та ресурси Китаю? В чому специфіка географічного положення цієї країни?
   
6. 
   У якій з країн Південно-Західної Азії розташовано два найзначніші центри мусульманського світу? Охарактеризуйте цю країну.
   

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитися у наступних формах.

1. 
   Оцінювання роботи студенів під час практичних (семінарських) занять.
   
2. 
   Проведення проміжного тестового контролю.
   
3. 
   Проведення модульного контролю (комплексна контрольна робота).
   
4. 
   Проведення підсумкового письмового заліку.
   

Загальна оцінка з дисципліни (модулю) визначається як сукупність балів, що студент отримує за змістовні модулі та модульний контроль.

Поточне оцінювання здійснюється під час проведення практичних (семінарських) занять і має на меті перевірку рівня підготовки студентів до встановлених завдань. Зокрема, поточному контролю підлягають:

1) активність та результативність роботи студента протягом семестру у вивченні програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

2) виконання індивідуального завдання;

3) виконання проміжного тестового завдання зі змістовного модулю.
Контроль систематичності виконання самостійної роботи та активності на практичних (семінарських) заняттях.

Оцінювання здійснюється за наступними критеріями:

1) ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

2) ознайомлення з основною та додатковою літературою;

3) логіка, стиль виклад матеріалу в письмових роботах та усному виступі, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки;

4) якість, самостійність та своєчасність виконання необхідних завдань.