Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
| Технологія вирощування
Кращими попередниками цикорію є озимі та ярові зернові, зернобобові та кукурудза на зелений корм. Не слід сіяти цикорій після картоплі, моркви, буряків і багаторічних трав через високу ураженість коренів гнилями та пошкодження дротяниками після цих попередників. Після цикорію краще всього сіяти однорічні трави, оскільки пророслі рештки його коренеплодів, скошені до цвітіння, гинуть. Він є непоганим попередником для цукрових буряків, оскільки сприяє очищенню ґрунту від бурякової нематоди, а також для ярових зернових. Зяблевий обробіток ґрунту застосовують залежно від попередника та типу ґрунту. Оскільки попередниками цикорію найчастіше є зернові та зернобобові, то найкращим варіантом зяблевого обробітку є лущення стерні дисковими лущильниками, повторне лущення лемішними лущильниками або застосуванням плоскорізів та оранка на глибину 27–30 см не пізніше кінця вересня. Як свідчить практичний досвід, осінній обробіток ґрунту під цикорій нічим не відрізняється від його обробітку під цукрові буряки як за набором, так і за послідовністю операцій та строками їх виконання. Аналогічним до цукрових буряків є також застосування в цей період агротехнічних та хімічних засобів боротьби з бур’янами. Обробіток ґрунту навесні під цикорій такий же, як і під цукрові буряки, і його найкраще виконувати за допомогою багатоопераційних агрегатів вітчизняного виробництва – УСМК-5,4В; АРВ-8,1–0,1, КОЗР-5,4, а також агрегатів типу “Європак”. Слід лише наголосити на тому, що для цикорію, зважаючи на його дрібне насіння, в усіх випадках обов’язковим є передпосівне прикочування ґрунту для забезпечення неглибокої заробки насіння. Післяпосівний обробіток ґрунту включає прикочування посівів, знищення ґрунтової кірки (за необхідності), боронування легкими боронами під кутом до напрямку посіву з метою знищення бур’янів та проріджування сходів, 2–3 рихлення міжрядь. Перше рихлення міжрядь проводять на глибину 4–5 см при чіткому позначенні рядків, друге – у фазі 4–5 справжніх листків на глибину 6–8 см. Нвступні рихлення проводять за необхідності і закінчують перед змиканням рядків. Для удобрення цикорію застосовують будь-які види органічних добрив. Кращим вважається напівперепрілий гній в нормі 40–50 т/га, який вноситься під оранку. Рекомендовані дози мінеральних добрив – N60-90P60-90K120-180. Фосфорні та калійні добрива вносять під оранку восени, азотні – перед посівом та в підживлення (N50-60), яке проводять після формування густоти насаджень під час другого рихлення міжрядь. Кращим співвідношенням мінеральних добрив є 1:0,5:2 або 1:1:2. Не слід вносити великі норми азотних добрив або проводити підживлення ними в пізні строки. Це погіршує якість коренеплодів – зменшує вміст сухих речовин, підвищує дуплистість, що призводить до збільшення витрат на сушіння при переробці. Кращими формами мінеральних добрив є карбамід, аміачна селітра, суперфосфат та безхлорні калійні добрива. Позитивні наслідки дає внесення мікроелементів – бору міді, марганцю, цинку, молібдену. На ґрунтах з рН нижче 6,0 ефективним є вапнування. Оптимальний строк посіву цикорію в умовах України – слідом за посівом ранніх зернових, при температурі ґрунту на глибині 8–10 см 5–60С. Глибина загортання насіння – 1–1,5 см, лише на легких ґрунтах допустимою є глибина до 2 см. Насіння цикорію проростає повільно, тому для прискорення цього процесу застосовують повітряно-тепловий обігрів його протягом 5–6 днів. Для цього насіння в сонячну погоду розстеляють тонким шаром і через кожні 2–3 години перемішують. Ще кращі наслідки дає ферментація насіння, яку проводять за 10–12 днів до посіву. З цією метою насіння розстеляють в приміщенні і рівномірно змочують теплою водою в 3–4 прийоми. Після цього його збирають в купи і накривають брезентом або мішковиною. Якщо температура насіння в купах піднімається вище 300С, їх необхідно розгорнути. Після накльовування 3–5% насіння його розстеляють тонким шаром, просушують до сипкого стану і зберігають до посіву. Найкраща площа живлення для цикорію – 450–500 см2, що відповідає густоті насаджень 200–220 тис. на 1 га, або 9–10 рослин на 1 м.п. при міжряддях в 45 см. Для цього потрібно висівати 500–600 г насіння на 1 га. Таку невелику кількість його не можуть рівномірно висіяти існуючі сівалки вітчизняного виробництва. Тому зазвичай рекомендують висівати 0,9–1,0 кг при 80% посівної придатності насіння. Для посіву використовують сівалку ССТ-12, дообладнану пристосуванням для посіву дрібнонасінних культур. Загущені посіви потребують обов’язкового проріджування сходів. Посів цикорію на кінцеву густоту можливий при застосуванні дражованого насіння. Догляд за посівами включає в себе післяпосівні та післясходові обробітки ґрунту, формування густоти та боротьбу з бур’янами, шкідниками і хворобами. Формування густоти починають після появи повних сходів вручну або боронуваннями легкими боронами за умови, що густота сходів не менша 18–20 шт. на погонному метрі. Часто ці два прийоми поєднують, при цьому спочатку проводять боронування. Є певний досвід застосування бурякових проріджувачів УСМП-5,4. Хімічний метод боротьби з бур’янами полягає у застосуванні ґрунтових та післясходових гербіцидів, що рекомендовані для цукрових буряків. Цикорій порівняно з іншими коренеплідними рослинами більш стійкий до шкідників та хвороб. Проте за відповідних погодних умов може суттєво вражатись коренеїдом, борошнистою росою, переноспорозом, фомозом. У боротьбі з цими хворобами важливе значення має протруювання насіння перед посівом рекомендованими препаратами, наприклад, фурадоном, превікуром, тачигареном та ін. в рекомендованих нормах. Під час вегетації цикорію проти хвороб використовують фунгіциди – байлетон, фундазол, ридоміл та ін. Найбільш шкодочинними для цикорію є личинки хрущів і підгризаючих совок. Проти них ефективними є інсектициди Бі-58 (новий), золон та інші рекомендовані препарати цієї групи. Наростання маси коренеплодів цикорію продовжується до пізньої осені, тому по можливості його слід збирати в більш пізні строки. Конкретні строки збирання залежать від погодних і господарських умов, але найчастіше його проводять на початку жовтня. Через відсутність спеціальних машин збирання урожаю – найбільш трудомісткий процес в технології вирощування цикорію. На виробництві коренеплоди підкопують бурякопідіймачами з подальшим ручним вибиранням і обрізуванням гички. Застосування для цієї мети бурякозбиральних комплексів РКС-6 та КС-6 з серійними робочими органами не забезпечує потрібної якості збирання, що пов’язано з особливостями біології та морфологією культури. Як уже відмічалось, коренеплоди повністю заглиблені в ґрунт, мають видовжену форму, а також дуже крихкі, і як наслідок – великі втрати урожаю, високий ступінь травмованості коренеплодів та необхідність їх ручної доочистки. Розв’язання цієї проблеми є завданням як селекціонерів, так і конструкторів сільськогосподарської техніки. Викопані коренеплоди необхідно зразу ж відвозити на переробні заводи, тому що вони швидко втрачають у масі і якості. На корм можна зібрати 70–80% загальної маси гички. Досить часто її залишають на полі і приорюють. Насінництво цикорію можна вести висадковим і безвисадковим способом. На практиці надають перевагу останньому як менш затратному. Вирощування цикорію на насіння в перший рік вегетації мало чим відрізняється від технології його вирощування на технічні цілі. Лише при безвисадковому способі його посів рекомендується проводити в другій половині червня з густотою 30–35 рослин на погонному метрі. За даними Хмельницької ДСГДС, яка займається первинним насінництвом цикорію, такий посів забезпечує найвищий урожай насіння – 0,4–0,5 т/га. Догляд за насінниками на другому році життя складається з ранньовесняного боронування поперек рядків, 2–3 рихлень міжрядь до початку повного стеблування рослин, а також із хімічних заходів боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками. Збирання насінників проводять роздільним способом, з негайним сушінням та доведенням до посівних кондицій зібраного насіння. жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|