Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру



бет1/2
Дата04.07.2016
өлшемі348.5 Kb.
#177145
  1   2

`

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Румунії та Молдови

Київ - 2001


УДК 528 (06)



ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклала З.В.Рожченко. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.


Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

© Мінекоресурсів України, 2001


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою географічних назв Румунії та Молдови.

1.2. Географічні назви Румунії та Молдови передаються українською мовою згідно з літературною вимовою румунської мови без урахування діалектних особливостей.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).

1.4. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Румунії та Молдови (додаток 1), список скорочень географічних термінів і слів, які входять до складу географічних назв Румунії та Молдови (додаток 2) і короткі відомості про румунську мову (додаток 3).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання географічних назв Румунії та Молдови мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання румунською мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел для встановлення правильного написання географічних назв румунською мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.


2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Сучасний румунський алфавіт складається з таких знаків:

Aa; Ăă; â; Bb; Cc; Dd; Ee; Ff; Gg; Hh; Ii; Îî; Jj; Kk; Ll; Mm; Nn; Oo; Pp; Rr; Ss; Şş; Tt; Ţţ; Uu; Vv; Ww;Xx;Yy; Zz.


Примітки: 1. Буква â вживається на позначення звуку и лише в назві România - Румунія та в словах похідних від нього : român - румун, românesc - румунський, а також в деяких власних назвах в середині сло­ва: Brâncuşi (румунською мовою відповідно вимовляється Роминія, ромин, роминеск, Бринкуш ).

Знаки k / к /, w / в /, х / кс, ґз/, у / и, й / вживаються переважно в чужомовних словах і в географічних назвах майже не використовуються.


2.2. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень румунської мови:

№№


Буква або букво-

сполу-чення



Пере-дача

україн-ською мовою


Позиція


в слові

Приклади

Примітки


1

2

3

4

5

6

1.

а

а


а

я


якщо не входить до скла­ду дифтонгів і закінчен­ня іа
в закінченнях еа, іа

Abrămuţ – Абрамуц

Delacheu – Делакеу

Dofteana – Дофтяна
Urlătoarea – Урлатоаря

Ruşi Ciuţea – Руш-Чуця

Chisindia – Кісіндія

Mogoşoaia – Моґошоая

Crîmpoia – Кримпоя


Про передачу а у складі дифтонгів

еа, іа див. пп.11, 19 таблиці

Про передачу сі, gi перед а див.пп.8,16 таблиці



2.

ă
ău

а
ey

на кінці слова



Drăgan – Драґан

Pădina – Падіна

Racatău – Ракатеу

Valcău de Jos – Валкеу-де

Жос





3.



â

и




Românaşi – Роминаш

Româneşti – Роминешть

Români – Роминь





4.

b

б




Baia de Criş – Бая-де-Кріш

Dîmbovnic – Димбовнік

Sîrbi – Сирбь







1

2

3

4

5

6

5.

с

с


к

ч


перед приголосними

перед голосними а,



ă, î, о та на

кінці слова


перед е, і



Cîineni – Кийнень

Coloneşti – Колонешть

Acaţari – Акацарь

Băcani – Бакань

Gîrnic – Ґирнік

Cerbu – Чербу

Cicîrlău – Чікирлеу

Panticeu – Пантічеу

Ciomăgeşti – Чомаджешть





6.

ce

ч

перед а

Ceanu Mare – Чану-Маре




7.



ch

к

перед e, i

Cheţani – Кецань

Slobozia Conachi – Сло­бозія-Конак



В інших позиціях не вживається

8.

сі

ч

перед а, о, u та

на кінці слова



Colceag – Колчаґ

Ciorani – Чорань

Ciuchici – Чукіч


Виняток становлять назви, в яких на і па­дає наголос:

Fălcíu-Фалчіу



9.

d

д




Dăeni – Даєнь

Ardeoani - Ардеоань

Brădeanu – Брадяну





10.

е

е

е



е

є

е



після приголосних, якщо

e не входить до складу дифтонга еа та cполу­чень ceo, geа, geo

після голосних, якщо е не входить до складу диф­­тонга еа та сполучень сеа та на початку назв

румунського походження
на початку назв не ру­мунського та не слов’янсь­­­­кого походжен­ня


Armaşeşti – Армашешть

Gura Caliţei – Ґура-

Калі­цей
Făcăeni – Факаєнь

Tîmbоeşti – Тимбоєшть

Eftimie Murgu – Єфті­міє-Мурґу

Eforie – Ефоріє

Eibental – Ейбенталь


Про передачу е у скла­ді диф­­тонга еа

див. п.11 таблиці. Сполучення сеа, gea, geo передаються

як ча, джа, джо: Сearcanu Geoagiu–Чаркану-Джоджу


11.

еа

я

а


якщо дифтонгу ea не пере­­дують с, g

після с, g



Beclean – Беклян

Bradeanu – Брадяну

Creaca – Кряка

Domaşnea – Домашня

Neamţ – Нямц

Geamăna – Джамана



Про передачу eа після с і g див.пп. 8, 16 таблиці

12.

f

ф




Fefelei – Фефелей

Coţofaneşti –

Коцофа­нешть

Dofteana – Дофтяна






13.

g
g

ґ
дж

перед а, ă, î, о, u, при­го­лос­ними та на кінці слова

перед е, і



Bărăganul – Бараґанул

Găleşti – Ґалешть

Gîlgău – Ґилґеу

Colceag – Колчаґ

George Enescu –Джордже-Енеску

Argeş – Арджеш

Giarmata – Джармата


Див. пп. 14, 16 таблиці



14.

ge

дж

перед а, о

Geamăna – Джамана

Ciucsîngeorgiu –

Чуксин­джорджу








1

2

3

4

5

6

15.

gh

ґ

перед і, е

Ghilghiu – Ґілґіу

Bughea de jos – Буґя-де-Жос

Megherani – Меґерань

Marghita – Марґіта



В інших позиціях не вживається

16.

gi

дж

перед а, о, u, якщо на і не

падає наголос



Gialacuţa – Джалакуца

Giorocuta – Джорокута

Giurgiu – Джурджу


У тих назвах, де і зна­ходиться під наго­ло­сом, воно вимов­ляєть­ся як складовий голосний: Meme­te-
gíu – Меметеджіу

17.

h

г

якщо не входить до скла­ду сполучень сh, gh

Hărău – Гареу

Hunedoara – Гунедоара

Gura Humorului – Ґура-Гуморулуй

Zăhăicani – Загайкань



1. Про передачу h у сполученнях ch gh див.пп. 7,15 таблиці.

2. h передається як х у слов’янських (українсь­ких)

запозиченнях на місці слов’янського х :

Vlahii – Влахій



18.

і

і

і



і

і


і

ь



й

ї


на початку та в середині

слова, якщо і не входить

до складу дифтонгів іа,

іе, іо, іu

на кінці слова після при-

голосних, крім с, g, ch,

h, j, ş

і на кінці слова після

с, g (ci, gi) вказує на те,

що ці приголосні слід пе-

редавати відповідно як

ч, дж

після голосних, з якими

утворює дифтонги аі,

ăі, еі. iі, îi, оі, ui

у сполученнях з іншими голосними, якщо ці спо-

лучення не є дифтон­гами


Inău – Інеу

Giroc – Джірок

Jijia – Жіжія

Lieşti – Лієшть

Mişca – Мішка

Piscu Vechi – Піску-Век

Tihău – Тігеу

Vineşti – Вінешть

Bălcăuţi – Балкауць

Chindeni – Кіндень

Plopi – Плопь

Sîrbi – Сирбь

Vîrlezi – Вирлезь

Ziduri – Зідурь

Bălăci – Балач

Batarci – Батарч

Saioci – Сайоч

Cirligi – Кирлідж

Covrigi – Коврідж

Păicu – Пайку

Băicoi – Байкой

Seimeni – Сеймень

Vadu Paşii – Ваду-Пашій

Mîinesti – Мийнешть

Oituz – Ойтуз

Uibăresti – Уйбарешть

Băbăita – Бабаїца

Băilesti – Баїлешть

Brăila – Браїла

Craiva – Країва

Şcheii Braşovului – Шкеїй-Брашовулуй



i на кінці слова після ch, h, j, ş не транс­кри­бується: Buhuşi – Бу­гуш, Calaraşi – Кала­раш, Slobozia Conac-
hi – Слобозія-Конак,

Vlahi – Влаг

Найчастіше і в таких випадках наголошене


19.

іа



я

в усіх випадках, крім

позиції на кінці слова

після голосних; після

приголосних

йотованість передається

апострофом за прави­ла­ми української мови



Iara – Яра

Ţuţuiatu – Цуцуяту

Tariia – Тарія

Piatrosu – П’ятросу

Viasu – В’ясу







1

2

3

4

5

6




іа

ія

на кінці слова після при- голосних

Chilia – Кілія

Cozia – Козія

Ferendia – Ферендія





20.

іе
іе

є
іє

на початку слова і після голосних; після приго-лосних йотованість передається апострофом

на кінці слова



Iepureşti – Єпурешть

Poienarii Burchii – Поєнарій-Буркій

Puieşti – Пуєшть

Mierag – М’єраґ

Pietrosu – П’єтросу Orăştie – Ораштіє

Rîpa Rosie – Рипа-Рошіє






21.

іо

йо




Iojib – Йожіб

Saioci – Cайоч

Ghioroc – Ґйорок

Chiojdu – Кйожду

Miorcani – Мйоркань

Pioreşti – Пйорешть

Urluchioi – Урлукйой


Крім похідних від імені Іon:

Ionăşeni – Іонашень,

Ion Corvin – Іон Кор­він


22.

iu

iu



ю

іу


на початку слова та

після голосних


на кінці слова після приголосних (крім с, g)

Iureşti – Юрешть

Beiuş – Беюш

Puiuleţ – Пуюлец

Ighiu – Іґіу

Ghilghiu – Ґілґіу

Про передачу

сполучень сі, gi див.пп. 8,16 таблиці


23.

î
î

і
и

на початку слова
в усіх інших випадках

Împuţita – Імпуціта

Întorsura – Інторсура Bîrseneşti – Бирсенешть

Hîrşova – Гиршова

Obîrşia Cloşani –

Обир­шія-Клошань

Pîrîu Morii – Пириу-

Мо­рій

Tîmboieşti – Тимбоєшть






24.

j

ж




Agrij – Аґріж

Jichişu de Jos – Жікішу-де-Жос

Jirlău – Жірлеу

Vîrtej – Виртеж






25.

k

к




Kogălniceni –

Коґалні­чень






26.

l

л




Blăjeni – Блажень Dăbuleni – Дабулень

Lăpuş – Лапуш






27.

m

м




Magura – Маґура

Romoş – Ромош






28.

n

н




Nădlac – Надлак

Aluniş – Алуніш

Lunca de Sus – Лунка-де-Сус





29.

о

о




Obîrşia Cloşani –

Обир­шія-Клошань

Oaş – Оаш

Pardoşi – Пардош






30.

р

п




Pămînt Аlb – Паминт-Алб

Pîrîu Oii – Пириу-Оїй

Puiu – Пую





31.

r

p




Racheleu – Ракелеу

Sepreuş – Сепреуш

Ziduri – Зідурь





32.

s

c




Săbăoani – Сабаоань

Buduslău – Будуслеу

Nou Săsesc – Ноу-Сасеск





1

2

3

4

5

6

33.

ş

ш




Şcheii Braşovului – Шкеїй-Брашовулуй

Ciurbeşti – Чурбешть

Vetiş – Ветіш





34.

t

т




Tăuţ – Тауц

Băleşti – Балешть

Dor Mărunt – Дор-Марунт





35.

ţ

ц




Cîţcau – Кицкеу

Mehedinţi – Мегедінць

Ţăcău – Цакеу

Ţigăneşti – Ціґанешть






36.

u

у




Urlătoarea – Урлатоаря

Aştileu – Аштілеу

Cricău – Крікеу

Huedin – Гуєдін



Про передачу u, що є складовим елемен-

том дифтонга iu, див. п.22 таблиці



37.

v

в




Vii – Вій

Vileştii din Valea – Вілештій-дін-Валя

Drinova – Дрінова

Milcov – Мілков

Dărăşti Ilfov – Дарашть-Ілфов





38.

x

кс




Alexandru – Александру

Alexeni – Алексень






39.

z

з




Zăhăicani – Загайкань

Întorsura Buzăului – Інторсура-Бузеулуй





2.3. Наголос у румунській мові різномісний, тобто може падати на будь-який склад: Júcu – Жуку, Madaráş – Мадараш, Izvoárele- Ізвоареле.

Найчастіше наголос падає на останній закритий склад і на передостанній, якщо останній є відкри­тим: Abrămúţ – Абрамуц, Mărişél – Марішел, Lupşánu – Лупшану, Mileánca – Мілянка. Але в цьому правилі є багато винятків.

2.4. Завжди наголошені суфікси : - ani, - anu (- eanu, - ianu), - eni (-ieni), -eşti (-ieşti), - esc (- iesc), - escu (- iescu), - aţi (-iaţi), -eţi (-ieţi), - uţi.

Ciorani – Чорань

Romanu – Роману

Buturjeni – Бутурджень

Ciomăgeşti – Чомаджешть

Tîrgu Secuesc – Тирґу-Секуєск

Pîngăraţi – Пинґараць

Dălhăuţi – Далгауць



Достарыңызбен бөлісу:
  1   2




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет