Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру

жүктеу/скачать 348.5 Kb.

бет	1/2
Дата	04.07.2016
өлшемі	348.5 Kb.
	#177145

1 2

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ

ІНСТРУКЦІЯ

з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Румунії та Молдови

Київ - 2001

УДК 528 (06)

ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклала З.В.Рожченко. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.

Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою географічних назв Румунії та Молдови.

1.2. Географічні назви Румунії та Молдови передаються українською мовою згідно з літературною вимовою румунської мови без урахування діалектних особливостей.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).

1.4. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Румунії та Молдови (додаток 1), список скорочень географічних термінів і слів, які входять до складу географічних назв Румунії та Молдови (додаток 2) і короткі відомості про румунську мову (додаток 3).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання географічних назв Румунії та Молдови мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання румунською мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел для встановлення правильного написання географічних назв румунською мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Сучасний румунський алфавіт складається з таких знаків:

Aa; Ăă; â; Bb; Cc; Dd; Ee; Ff; Gg; Hh; Ii; Îî; Jj; Kk; Ll; Mm; Nn; Oo; Pp; Rr; Ss; Şş; Tt; Ţţ; Uu; Vv; Ww;Xx;Yy; Zz.

Примітки: 1. Буква â вживається на позначення звуку и лише в назві România - Румунія та в словах похідних від нього : român - румун, românesc - румунський, а також в деяких власних назвах в середині слова: Brâncuşi (румунською мовою відповідно вимовляється Роминія, ромин, роминеск, Бринкуш ).

Знаки k / к /, w / в /, х / кс, ґз/, у / и, й / вживаються переважно в чужомовних словах і в географічних назвах майже не використовуються.

2.2. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень румунської мови:

№№	Буква або букво- сполу-чення	Пере-дача україн-ською мовою	Позиція в слові	Приклади	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	а а	а я	якщо не входить до складу дифтонгів і закінчення іа в закінченнях еа, іа	Abrămuţ – Абрамуц Delacheu – Делакеу Dofteana – Дофтяна Urlătoarea – Урлатоаря Ruşi Ciuţea – Руш-Чуця Chisindia – Кісіндія Mogoşoaia – Моґошоая Crîmpoia – Кримпоя	Про передачу а у складі дифтонгів еа, іа див. пп.11, 19 таблиці Про передачу сі, gi перед а див.пп.8,16 таблиці
2.	ă ău	а ey	на кінці слова	Drăgan – Драґан Pădina – Падіна Racatău – Ракатеу Valcău de Jos – Валкеу-де Жос
3.	â	и		Românaşi – Роминаш Româneşti – Роминешть Români – Роминь
4.	b	б		Baia de Criş – Бая-де-Кріш Dîmbovnic – Димбовнік Sîrbi – Сирбь

1	2	3	4	5	6
5.	с с	к ч	перед приголосними перед голосними а, ă, î, о та на кінці слова перед е, і	Cîineni – Кийнень Coloneşti – Колонешть Acaţari – Акацарь Băcani – Бакань Gîrnic – Ґирнік Cerbu – Чербу Cicîrlău – Чікирлеу Panticeu – Пантічеу Ciomăgeşti – Чомаджешть
6.	ce	ч	перед а	Ceanu Mare – Чану-Маре
7.	ch	к	перед e, i	Cheţani – Кецань Slobozia Conachi – Слобозія-Конак	В інших позиціях не вживається
8.	сі	ч	перед а, о, u та на кінці слова	Colceag – Колчаґ Ciorani – Чорань Ciuchici – Чукіч	Виняток становлять назви, в яких на і падає наголос: Fălcíu-Фалчіу
9.	d	д		Dăeni – Даєнь Ardeoani - Ардеоань Brădeanu – Брадяну
10.	е е е	е є е	після приголосних, якщо e не входить до складу дифтонга еа та cполучень ceo, geа, geo після голосних, якщо е не входить до складу дифтонга еа та сполучень сеа та на початку назв румунського походження на початку назв не румунського та не слов’янського походження	Armaşeşti – Армашешть Gura Caliţei – Ґура- Каліцей Făcăeni – Факаєнь Tîmbоeşti – Тимбоєшть Eftimie Murgu – Єфтіміє-Мурґу Eforie – Ефоріє Eibental – Ейбенталь	Про передачу е у складі дифтонга еа див. п.11 таблиці. Сполучення сеа, gea, geo передаються як ча, джа, джо: Сearcanu Geoagiu–Чаркану-Джоджу
11.	еа	я а	якщо дифтонгу ea не передують с, g після с, g	Beclean – Беклян Bradeanu – Брадяну Creaca – Кряка Domaşnea – Домашня Neamţ – Нямц Geamăna – Джамана	Про передачу eа після с і g див.пп. 8, 16 таблиці
12.	f	ф		Fefelei – Фефелей Coţofaneşti – Коцофанешть Dofteana – Дофтяна
13.	g g	ґ дж	перед а, ă, î, о, u, приголосними та на кінці слова перед е, і	Bărăganul – Бараґанул Găleşti – Ґалешть Gîlgău – Ґилґеу Colceag – Колчаґ George Enescu –Джордже-Енеску Argeş – Арджеш Giarmata – Джармата	Див. пп. 14, 16 таблиці
14.	ge	дж	перед а, о	Geamăna – Джамана Ciucsîngeorgiu – Чуксинджорджу

1	2	3	4	5	6
15.	gh	ґ	перед і, е	Ghilghiu – Ґілґіу Bughea de jos – Буґя-де-Жос Megherani – Меґерань Marghita – Марґіта	В інших позиціях не вживається
16.	gi	дж	перед а, о, u, якщо на і не падає наголос	Gialacuţa – Джалакуца Giorocuta – Джорокута Giurgiu – Джурджу	У тих назвах, де і знаходиться під наголосом, воно вимовляється як складовий голосний: Memete- gíu – Меметеджіу
17.	h	г	якщо не входить до складу сполучень сh, gh	Hărău – Гареу Hunedoara – Гунедоара Gura Humorului – Ґура-Гуморулуй Zăhăicani – Загайкань	1. Про передачу h у сполученнях ch gh див.пп. 7,15 таблиці. 2. h передається як х у слов’янських (українських) запозиченнях на місці слов’янського х : Vlahii – Влахій
18.	і і і і і	і ь – й ї	на початку та в середині слова, якщо і не входить до складу дифтонгів іа, іе, іо, іu на кінці слова після при- голосних, крім с, g, ch, h, j, ş і на кінці слова після с, g (ci, gi) вказує на те, що ці приголосні слід пе- редавати відповідно як ч, дж після голосних, з якими утворює дифтонги аі, ăі, еі. iі, îi, оі, ui у сполученнях з іншими голосними, якщо ці спо- лучення не є дифтонгами	Inău – Інеу Giroc – Джірок Jijia – Жіжія Lieşti – Лієшть Mişca – Мішка Piscu Vechi – Піску-Век Tihău – Тігеу Vineşti – Вінешть Bălcăuţi – Балкауць Chindeni – Кіндень Plopi – Плопь Sîrbi – Сирбь Vîrlezi – Вирлезь Ziduri – Зідурь Bălăci – Балач Batarci – Батарч Saioci – Сайоч Cirligi – Кирлідж Covrigi – Коврідж Păicu – Пайку Băicoi – Байкой Seimeni – Сеймень Vadu Paşii – Ваду-Пашій Mîinesti – Мийнешть Oituz – Ойтуз Uibăresti – Уйбарешть Băbăita – Бабаїца Băilesti – Баїлешть Brăila – Браїла Craiva – Країва Şcheii Braşovului – Шкеїй-Брашовулуй	i на кінці слова після ch, h, j, ş не транскрибується: Buhuşi – Бугуш, Calaraşi – Калараш, Slobozia Conac- hi – Слобозія-Конак, Vlahi – Влаг Найчастіше і в таких випадках наголошене
19.	іа	я	в усіх випадках, крім позиції на кінці слова після голосних; після приголосних йотованість передається апострофом за правилами української мови	Iara – Яра Ţuţuiatu – Цуцуяту Tariia – Тарія Piatrosu – П’ятросу Viasu – В’ясу

1	2	3	4	5	6
	іа	ія	на кінці слова після при- голосних	Chilia – Кілія Cozia – Козія Ferendia – Ферендія
20.	іе іе	є іє	на початку слова і після голосних; після приго-лосних йотованість передається апострофом на кінці слова	Iepureşti – Єпурешть Poienarii Burchii – Поєнарій-Буркій Puieşti – Пуєшть Mierag – М’єраґ Pietrosu – П’єтросу Orăştie – Ораштіє Rîpa Rosie – Рипа-Рошіє
21.	іо	йо		Iojib – Йожіб Saioci – Cайоч Ghioroc – Ґйорок Chiojdu – Кйожду Miorcani – Мйоркань Pioreşti – Пйорешть Urluchioi – Урлукйой	Крім похідних від імені Іon: Ionăşeni – Іонашень, Ion Corvin – Іон Корвін
22.	iu iu	ю іу	на початку слова та після голосних на кінці слова після приголосних (крім с, g)	Iureşti – Юрешть Beiuş – Беюш Puiuleţ – Пуюлец Ighiu – Іґіу Ghilghiu – Ґілґіу	Про передачу сполучень сі, gi див.пп. 8,16 таблиці
23.	î î	і и	на початку слова в усіх інших випадках	Împuţita – Імпуціта Întorsura – Інторсура Bîrseneşti – Бирсенешть Hîrşova – Гиршова Obîrşia Cloşani – Обиршія-Клошань Pîrîu Morii – Пириу- Морій Tîmboieşti – Тимбоєшть
24.	j	ж		Agrij – Аґріж Jichişu de Jos – Жікішу-де-Жос Jirlău – Жірлеу Vîrtej – Виртеж
25.	k	к		Kogălniceni – Коґалнічень
26.	l	л		Blăjeni – Блажень Dăbuleni – Дабулень Lăpuş – Лапуш
27.	m	м		Magura – Маґура Romoş – Ромош
28.	n	н		Nădlac – Надлак Aluniş – Алуніш Lunca de Sus – Лунка-де-Сус
29.	о	о		Obîrşia Cloşani – Обиршія-Клошань Oaş – Оаш Pardoşi – Пардош
30.	р	п		Pămînt Аlb – Паминт-Алб Pîrîu Oii – Пириу-Оїй Puiu – Пую
31.	r	p		Racheleu – Ракелеу Sepreuş – Сепреуш Ziduri – Зідурь
32.	s	c		Săbăoani – Сабаоань Buduslău – Будуслеу Nou Săsesc – Ноу-Сасеск
1	2	3	4	5	6
33.	ş	ш		Şcheii Braşovului – Шкеїй-Брашовулуй Ciurbeşti – Чурбешть Vetiş – Ветіш
34.	t	т		Tăuţ – Тауц Băleşti – Балешть Dor Mărunt – Дор-Марунт
35.	ţ	ц		Cîţcau – Кицкеу Mehedinţi – Мегедінць Ţăcău – Цакеу Ţigăneşti – Ціґанешть
36.	u	у		Urlătoarea – Урлатоаря Aştileu – Аштілеу Cricău – Крікеу Huedin – Гуєдін	Про передачу u, що є складовим елемен- том дифтонга iu, див. п.22 таблиці
37.	v	в		Vii – Вій Vileştii din Valea – Вілештій-дін-Валя Drinova – Дрінова Milcov – Мілков Dărăşti Ilfov – Дарашть-Ілфов
38.	x	кс		Alexandru – Александру Alexeni – Алексень
39.	z	з		Zăhăicani – Загайкань Întorsura Buzăului – Інторсура-Бузеулуй

2.3. Наголос у румунській мові різномісний, тобто може падати на будь-який склад: Júcu – Жуку, Madaráş – Мадараш, Izvoárele- Ізвоареле.

Найчастіше наголос падає на останній закритий склад і на передостанній, якщо останній є відкритим: Abrămúţ – Абрамуц, Mărişél – Марішел, Lupşánu – Лупшану, Mileánca – Мілянка. Але в цьому правилі є багато винятків.

2.4. Завжди наголошені суфікси : - ani, - anu (- eanu, - ianu), - eni (-ieni), -eşti (-ieşti), - esc (- iesc), - escu (- iescu), - aţi (-iaţi), -eţi (-ieţi), - uţi.

Ciorani – Чорань

Romanu – Роману

Buturjeni – Бутурджень

Ciomăgeşti – Чомаджешть

Tîrgu Secuesc – Тирґу-Секуєск

Pîngăraţi – Пинґараць

Dălhăuţi – Далгауць