Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція
СПИСОК основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії
жүктеу/скачать 352.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- З М І С Т
СПИСОК основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії
abbandonato аббандонато покинутий, залишений; що не вживається abbeveratoio аббевератойо водопій abetaia абетая ялиновий ліс abisso абіссо провалля, прірва, ущелина aceraia, acereto ачерая, ачерeто кленовий ліс acqua акква вода, потік acqedotto аккведотто акведук, водопровід addiaccio (Апулія) аддьяччо кошара, хижа пастуха aerodromo аеродромо аеродром affluente аффлуенте притока aggina адджіна загорода для худоби, пасовисько agora аґора площа, ринок agro аґро поле; територія; земля aiguille (фр.) еґвій пік, шпиляста вершина albergo альберґо готель albo альбо білий alpe альпе гора, вершина; гірське пасовисько altezza альтецца підвищення, пагорб alto альто високий altipiano альтіп’яно плоскогір’я alveo альвео русло річки; канал ancoraggio анкорадджо якірна стоянка ansa анса невеличка бухта, затока; коліно річки antico антіко стародавній, давній arcipelago арчіпелаґо архіпелаг argine арджіне дамба, гребля, загата, насип azienda ацьєнда, адзьєнда господарство, ферма, маєток bacino бачіно басейн; док bacu, baccu (Сардинія) баку, бакку глибокий яр з річкою badde бадде долина badia бадія абатство, монастир baglio бальйо повітка, шопа bagnasciuga баньяшюґа мілина bagno баньйо водолікарня; бальнеологічний курорт baia бая бухта baita (Альпи) байта хатина у горах, притулок, сховище balzo бальцо круча, прискалок banco банко банка, мілина baracca баракка барак barena барена мілина barra (bar, baro) барра (бар, баро) піщана обмілина bassa басса низина, видолинок basso бассо низький, нижній bassofondo бассофондо мілина, мілководдя bealera (П’ємонт) беалера штучний водотік, зрошувальний канал bec бек вершина, гора becca, becco бекка, бекко пік, вершина bergeria (П’ємонт) берджерія кошара
bivacco бівакко притулок у горах, хатина bocca бокка прохід, перевал; гирло, протока bocchetta боккетта перевал bonifica боніфіка меліорована ділянка borgata борґата селище, село borghetto борґетто селище borgo борґо селище, містечко; передмістя, міська околиця borro борро яр; улоговина з річкою bosco боско ліс; місцевість braccio браччо рукав річки bric (Ліґурія) брік гора, вершина bricco (Сардинія) брікко гора, вершина bruncu (Сардинія) брунку вершина, пік buon, buono буон, буоно добрий cs (скорочена форма від casa) ка хутір cala кала бухта caldo кальдо гарячий, теплий, жаркий caletta калетта бухта cammino камміно шлях, дорога campagna кампанья відкрита сільська місцевість; село campanile кампаніле дзвіниця campo кампо поле, табір camposanto кампосанто церковний двір, цвинтар canale канале канал, протока; ущелина; річка; долина cantiere кантьєре верф, док cantoniera кантоньєра будка, сторожка на залізниці cantru кантру джерело capanna капанна повітка, хатина, шопа capo капо мис, вершина capolungo каполунґо адміністративний центр, вузлова станція cappella каппелла каплиця casa каза будинок, житло casale казале хутір cascata каската водоспад cascina кашіна сироварня casella, casera казелла, казера будинок casino казіно невеликий будинок, дача castel, castello кастель, кастелло фортеця, замок catena катена гірський ланцюг cateratta катератта водоспад, поріг, шлюз cava кава яма, кар’єр caverna каверна печера cavo каво печера; канал; порожній cengia, cengio ченджа, ченджо гірський прохід centrale elettrica чентрале елеттріка електростанція centro чентро центр cerreto черрето дубовий ліс chalet (фр.) шале хатина, притулок (у горах) chiatta к’ятта пором chiavica к’явіка регулятор розподілу води chiesa к’єза церква chiusa к’юза шлюз
cimitero чімітеро кладовище, цвинтар cimon чімон гора, вершина circondario чіркондарйо округ (адм. од. 2 порядку) cisterna чістерна водоймище, водосховище citta чітта місто col (скор. форма від colle) коль перевал colatore колаторе невеликий зрошувальний канал colle колле пагорб, невисока гора; перевал colletto коллетто пагорб, невисока гора collettore коллетторе водозбірний канал collina колліна пагорб colonia колонія колонія, селище comba комба ущелина, вузька долина, вузький прохід conca конка западина, улоговина; у Сардинії – гора, вер- шина condotto кондотто канал contrada контрада місцевість, край; район міста, широка вули - ця convento конвенто монастир corna, corno корна, корно вершина, пік cornone корноне вершина, пік corso корсо широка вулиця, проспект; дорога corte корте хутір, двір costa коста берег, узбережжя; схил, круча; хребет cozzo (Півд. Італія) коццо скеляста вершина, скеля cresta креста хребет, гребінь, кряж croda (Венеція) крода вершина, пік cuccuro, cuccuru (Сард.) куккуро, куккуру пік, вершина, гора cuile (Сард.) квіле селище, село darsena дарсена судоремонтна верф, плавучий док; басейн dente денте гірська вершина destro дестро правий diga діґа гребля, дамба, мол dirupo дірупо скеля; круча; крутий схил distretto дістретто округ, район (адм. од.) dolina доліна улоговина dosso доссо хребет, кряж, гряда, пасмо; піщана балка dugale, dogale (Ломбардія) дуґале, доґале штучний водотік, рів; осушувальний канал duomo дуомо собор ena (Сард.) ена річка, долина erbaio ербайо лука eremo еремо скит, хатина пустельника fabbrica фабріка завод, фабрика faro фаро маяк fattoria фатторія ферма, маєток fermata фермата залізнична станція, зупинка, платформа ferrovia ферровія залізниця fiume ф’юме річка foce фоче гирло; ущелина, перевал, прохід fondale фондале мілина fondo фондо дно; ферма, земельне володіння fontana фонтана джерело; фонтан fontanile фонтаніле джерело
forca форка перевал; роздоріжжя forcella форчелла перевал forcola форкола перевал foresta фореста ліс forra (Пістоя) форра глибокий рів, рівчак (з водою) forte форте форт, укріплення fortezza фортецца фортеця, форт, укріплення fortino фортіно невеликий форт, укріплення fossa, fosso фосса, фоссо канава, рів; яма, жолоб, западина; річка foxi (Сард.) фоксі гирло річки funtanella (Сард.) фунтанелла джерело galleria ґаллерія тунель genna (Сард.) дженна перевал, гірський прохід ghebo (Венеція) ґебо канал ghiacciaio ґ’яччайо льодовик, глетчер giogaia джоґая гірський ланцюг, гірський хребет giogo джоґо сідловина, перевал gias (Приморські Альпи) джас хатина у горах gola ґола вузька долина, ущелина goletto ґолетто гірський прохід, перевал golfo ґольфо затока gora ґора канава, іригаційний канал; водотік gorgia ґорджа яр з річкою; ущелина, міжгір’я gran, grande ґран, ґранде великий grancia, grange, grangia ґранча, ґрандже, ґранджа заміський дім із фермою gravina (Апулія) ґравіна яр з річкою groppo (Апенніни) ґроппо пагорб, висота grotta ґротта печера, грот gruppo ґруппо гірський масив guado ґвадо брід guazzo ґваццо болото iazzo (Апулія) яццо обора для худоби, хатина пастуха idroscalo ідроскало гідроаеропорт inferiore інферйоре нижній isola ізола острів isolotto ізолотто острівець istmo істмо перешийок laghetto лаґетто озерце lagno (Півд. Італія) ланьйо арик, канал lago лаґо озеро laguna лаґуна лагуна, озеро lama лама урочище; вирва, яма landa ланда степ, рівнина; місцевість largo ларґо широкий levante леванте схід lido лідо берег, пляж; у Венеції – низькі острови, що оточують лагуну litorale літорале берег, узбережжя luogo луоґо населений пункт, селище, місце macchia макк’я чагарник; густий ліс, хащі; урочище madonna мадонна свята Діва, Богоматір, мадонна (посвячення
maggiore мадджоре великий
висько mare маре море mandra мандра обора для худоби maremma маремма марема, заболочена місцевість marina маріна морський берег, узбережжя, пляж; пристань marittimo маріттімо морський, приморський, прибережний maschio маскйо башта фортеці, замок; гора, вершина maso мазо село, селище; хатина masseria массерія хутір, с-г. ферма massiccio массічо масив medau (Сард.) медау обора для худоби, хатина пастуха medio медьйо середній meridionale мерідьйонале південний mezzo меддзо, меццо середній miniera міньєра рудник, копальня mitza (Сард.) мітца джерело molino моліно млин molo моло мол, хвилеріз, дамба monasterio монастерйо монастир montagna монтанья гора monta монте гора montigu (Сард.) монтіґу гора monumento монументо пам’ятник motta, motto (Тічіно) мотта, мотто висота, пагорб municipio мунічіпйо муніципалітет murgia (Апулія) мурджа невисока гора naviglio навільйо судохідний канал negro, nero неґро, неро чорний nevaio невайо льодовик, снігове поле nord норд північ Nostra Signora Ностра-Сіньйора Богоматір, мадонна, (посвячення церкви,
novo, nuovo ново, нуово новий nuraghe (Сард.) нураґе стародавня камінна споруда типу башти occidentale оччідентале західний officina оффічіна майстерня, завод opificio опіфічо завод, фабрика, майстерня oratorio ораторйо каплиця, молитовня orientale ор’єнтале східний oriente ор’єнте схід orto орто город ospedale оспедале лікарня, госпіталь ospizio оспіцьйо богадільня, притулок osservatorio оссерваторйо обсерваторія osteria остерія таверна, корчма ovest овест захід ovile овіле кошара padule падуле болото paese паезе країна, місцевість; село pala, palla пала, палла вершина, гора palazzo палаццо палац palude палуде болото, лагуна pantano пантано болото
passaggio пассаджо прохід, перевал passo пассо перевал, гірський прохід; брід paule (Сард.) пауле болото; озеро penisola пенізола півострів pescina пешіна сажалка petriera петр’єра каменоломня, кар’єр piaggia п’ядджа прибережна смуга, пляж pian, piana п’ян, п’яна рівнина pian, piano п’ян, п’яно рівний, плоский; рівнина, плато pianura п’янура рівнина, низина piazza п’яцца площа (міська) picco пікко пік, шпиляста вершина piccolo пікколо малий, маленький pietra п’єтра камінь, скеля pineta пінета сосновий ліс piscina пішіна сажалка; водосховище, плавальний басейн piz, pizzo піц, піццо пік, шпиляста вершина podere подере ферма, господарство, маєток poggio подджо пагорб, височина polla полла джерело polveriera польвер’єра пороховий склад ponente поненте захід ponte понте міст pontile понтіле пристань, причал, причал для гідропланів porta порта прохід, перевал; ворота portella портелла перевал porto порто порт, гавань possessione поссессьйоне маєток posta поста пошта; в Апулії – хатина пастуха, хутір pozza поцца ставок pozzo поццо криниця; шахта, свердловина pra, prato пра, прато лука, левада presa, presa d`acqua преза, преза д’акква гребля, сховище promontorio промонторйо мис provincia провінча провінція punta пунта мис, пік rada рада рейд rapida рапіда поріг, бистрина regione реджоне область; край, місцевість rena рена пісок renaio ренайо мілина, піщаний берег; піщаний кар’єр rialto ріальто височина, пагорб ricovero, rifugio ріковеро, ріфуджо притулок (у горах), сховище rio ріо річка, джерело; канал (у Венеції) rione рйоне район міста riva ріва берег, набережна riviera рів’єра морське узбережжя; річка rocca, roccia рокка, рочча бескид, скеля roggia родджа арик, невеликий зрошувальний канал rosso россо червоний rovine ровіне руїни ruata (П’ємонт) руата група хат при дорозі ruderi рудері руїни
sabbia сабб’я пісок sacca сакка бухта, лагуна salina саліна солончак; соляна копальня san, santo, santa сан, санто, санта святий, свята santu (Сард.) санту святий santuario сантуаріо храм sasso сассо камінь; скеля sbarcadero, sbarcatoio збаркадеро, збаркатойо пристань scafa скафа човнова переправа scala, scalo скала, скало пристань schiena, schina ск’єна, скіна гірський хребет scogliera скольєра риф, пасмо скель або підводного каміння;
scoglio скольйо скеля, підводний риф; бескид, круча scolo сколо осушувальний канал scuola сквола школа secca секка банка, піщана мілина sedda (Сард.) седда перевал, сідловина; гора segheria сеґерія лісопильня, тартак sella селла перевал, сідловина selva сельва ліс, гай seno сено бухта, невелика затока sentiero сентьєро стежка sepolcro сеполькро могила, гробниця serbatoio сербатойо цистерна, резервуар seriola (Ломбардія) серйола річка serra серра гребля; перешкода; оранжерея, теплиця,
settenrionale сеттентріонале північний sinistro сіністро лівий sobborgo собборґо передмістя soglio сольйо гора, вершина sopra, di sopra сопра, ді сопра верхній sorgente сордженте джерело sotto, di sotto сотто, ді сотто нижній stabilimente стабіліменто підприємство, майстерня; установа stagno станьйо ставок, озеро stagnone станьйоне ставок, озеро stazione стацьйоне залізнична станція, зупинка, вокзал stazzo, stazzu стаццо, стаццу обора для худоби з хатиною пастуха strada страда дорога stretto стретто протока sud суд південь superiore суперйоре верхній tabia (Венеція) табія повітка, сарай, обора для худоби tagliata тальята порубка, просіка; земельна ділянка taglio тальйо канал tanca (Сард.) танка місцевість; обора для худоби taverna таверна таверна tempa, timpa (Півд. Італія, темпа, тімпа висота, пагорб Сардінія) tempio (мн. templi) темпйо (темплі) храм, собор
(Півд. Італія) tenuta тенута фільварок, маєток; місцевість terme терме гарячі мінеральні джерела; водолікарня terra терра земля, місцевість testa теста гора, вершина, скеля tetto (П’ємонт) тетто група хат при дорозі tomba томба могила tombolo томболо дюна toppo топпо гора, вершина torre торре башта; вершина torrente торренте річка, потік truc (П’ємонт) трук гора, вершина traghetto траґетто переправа; перевал; пором vaio (Верона) вайо річка, долина val, valle валь, валле долина; річка; лагуна (Венеція) valico валіко прохід, перевал; переправа vallone валлоне широка долина; затока, бухта varco варко прохід, перевал vasca васка водоймище, басейн vecchio веккйо старий vedretta ведретта невеликий льодовик vetta ветта гора, вершина via віа вулиця; дорога viale в’яле проспект, бульвар villa вілла село, селище, вілла villaggio вілладджо село, селище vulcano вулькано вулкан zucco цукко гірська вершина
У дужках вказується район, де зустрічається термін, якщо він має локальне вживання. Додаток 2 до п.1.7 інструкції
Abb. – abbazia A.co – antico Add. – addiaccio Add.cio – addiaccio Aerop. – aeroporto Aig.lle – aiguille Aig.lles – aiguilles Alb. – albergo Alb.go – albergo Alb.i – alberghi Alb.o – albergo Alv.o – alveo Anc.o – ancoraggio Ant.ca – antica Ant.co – antico App.no – Appennino Arc.go – arcipelago Arg. – argine Arg.ne – argine Az.da – aziendaà B. – baia, bosco B.a – baia Bar.ca – baracca B.c – bric B.ca – becca, bocco B.co – banco, becco, bricco Berg.a – bergeria Berg.e – bergerie B.gno – bagno B.go – borgo Biv. – bivacco B.o – bosco Boc. – bocca Bocch.ta – bocchetta Br. – bruncu B.ra – bealera B.ro – borro B.ta – baita B.te – baite C. – canale, capo, casa, casale, col, colle Ca. – casella Camp. – campanile Camp.le – campanile Camp.li – campanili Can. – canale Can.le – canale Cant. – cantoniera Cant.a – cantoniera Cant,ra – cantoniera Cant.re – cantiere Cap. – capanna Cap.la – cappella Cap.na – capanna Cap.ne – capanne Capp. – cappella Capp.la – cappella Casc. – cascata Cas.la – casella Cas.le – casale Cas.li – casali Cas.o – casino Cas.ra – casera Cas.re – casere Cast. – castel, castello Cat. – catena Cat.na – catena C.ba – comba C.ca – conca C.da – contrada Ch. – chiesa Ch.sa – chiesa C.i – colli Cimit. – cimitero Cim.o – cimitero Cim.ro – cimitero Cist.a – cisterna Ch.et – chalet Cl. – cala, colle C.la – casella Cle., C.le – casale, colle, cuile C.li – colli C.ma – cima C.na – cascina C.ni – corni C.no – casino Col. – colonia Coll.na – collina Coll.re – collettore Cont.a – contrada Conv. – convento Conv.to – convento C.ra – casera Cr.da – croda C.re – casera Cr.sta – cresta Cr.ta – cresta C.sa – casa C.se – case C.sta – costa, cresta C.ta – citta, costa C. te – corte C.to – colletto C.tto – colletto Cuc. – cuccuru Cuc.ru – cuccuru C.va – cava C.ve – cave C.vi – cavi C.vo – cavo Czo. – cozzo d. – di
D.na – darsena Dol. – dolina D.so – dosso Dug. – dugale F. – fiume, foresta F.a – fermata, fossa Fatt. – fattoria Fatt.a – fattoria F.ca – fabbrica Fca – forca F.ce – foce Ferm.ta – fermata Fla. – forcella, forcola F.no – fortino F.o – fosso Font. – fontana Font.le – fontanile Font.li – fontanili Font.na – fontana F.ra – forra F.sa – fossa F.tem – fonte, forte F.za – fortezza G. – golfo G.a – gora Gall.a – galleria G.de –grande G.e – grange G.gia – grangia G.go – giogo Ghiacc.io – ghiacciaio Gh.io – ghiacciaio Gna. – genna Gr. – gran, grand, grande Grp.o – gruppo Gr.ta – grotta Gr.te – grotte Gta. – grotta I. – isola I.e – isole Inf. – inferiore Inf.ri – inferiori Ippod. – ippodromo I.to – isolotto K. – chilometro, chilometri L. – lago, lido Lag. – laguna Lag.a – laguna Lag.ti – laghetti Lag.to – laghetto M. – macchia, maschio, monte M.a – mandra, masseria Mac.a – machhia, maschio, monte M.chia – machhia Mad. – Madonna Mad.a – Madonna Mad.na – Madonna Magg. – maggiore Mar. – marittimo Mass. – masseria Mass.a – masseria M.au – medau Merid. – meridionale M.ga – malga M.ghe – malghe Mgia., M.ghia – murgia Mgna., M.gna – montagna Min.a, Min.ra – miniera Min.re – miniere M.lo – molo M.na – marina M.no – molino Monast. – monasterio Mon.to, Monum. – monumento M.ra – miniera M.te – monte Mti. – monti Mun., Munic. – municipio M.za – mitza Nav., Nav.o – naviglio Naz. – nazionale Nev. – nevaio N.ghe – nuraghe N.S. – Nostra Signora Occid. – occidentale Off., Off.na – officina Opif. – opificio Orat. – oratorio Orient. – orientale Osp. – ospedale, ospizio Osserv. – osservatorio Ost. – osteria P. – piazza, pizzi, pozzo, punto Pal. – palazzo, palude Pal.de – palude Pant. – pantano Pant.no – pantano Pass. – passaggio, passo Pass.o – passaggio P.oo – picco Penis. – penisola Pesc.a – pescina Pgio, P.gio – poggio Picc. – piccolo Pir. – piramide Plla. – portella P.lo – piccolo P.na – piana P.no – piano Pod.e – podere Pod.i – poderi Polv.a – polveriera Port.la – portella Poss.e – possessione Poss.i – possessioni P.rio – promontorio P.so – passo P.sta – posta Pta., P.ta – porta, punta P.te – ponte P.to – porto P.zza – piazza P.zo – pizzo, pozzo R. – rio
R.a – rada, riva Rca., R.ca – rocca R.gia – roggia Ric. – ricovero Rif. – rifugio Riv. – riviera Rogg. – roggia Rov. – rovina Rov.e – rovine Rud., Rud.i – ruderi S. – san, santa, santo, santuario s. – sul
Sant.o – santuario Sc. – scoglio S.ca – secca Sc.i – scogli Sc.io, Sc.o – scoglio S.da – strada Segh. – segheria Sep. – sepolcro Sepol. – sepolcro Ser. – seriola Serb.io, Serb.o – serbatoio Sett. – settentrionale S.gno – stagno S.la –sella S.na – salina Sobb. – sobborgo Sopr. – sopra, di sopra Sorg. – sorgente Sorg.ti – sorgenti sott. – sotto, di sotto S.ra – serra S.so – sasso St. – stazione Sta. – santa Stab. – stabilimento Staz. – stazione S.te – sorgente St.zi – stazzi St.zo – stazzo Sup., Sup.e – superiore S.va – selva T. – torre, torrente Tav., Tav.na – taverna T.ba – tomba Temp. – tempio, tempone Ten. – tenuta Timp. – timpone T.me – terme Tne. – tempone, timpone Torr. – torrente Tpa. – tempa, toppa T.re – torre T.ri – torri V. – val, valle, via Vedr. – vedretta Vgio. – villaggio V.la – villa V.le – valle, viale V.ne – vallone V.no – vulcano V.o – vecchio V.ta – vetta V.te – vette
Примітка. Скорочення частин назв можуть бути розшифровані лише за допомогою карти. Додаток 3 до п.1.7 інструкції КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ГРАМАТИКУ ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ Основними лексичними одиницями для утворення географічних назв є іменники та прикметники. Допоміжними лексичними одиницями є прийменники та артиклі. Іменники і прикметники в італійській мові мають 2 роди (чоловічий та жіночий) і 2 числа (однина і множина). В окремих конструкціях, де представлені разом іменник з прикметником, вони повинні узгоджуватися у роді і числі: Monte Bianco, Mare Adriatico, Laguna Veneta, Isole Lipari, Monti Tiburtini.
il lago, il corno, il bosco. Іменники, що закінчуються на -a, у більшості випадків жіночого роду: la punta, la fontana, la grotta. Іменники, що закінчуються на -e, можуть бути як чоловічого, так і жіночого роду: il monte, il torrente, la regione, la torrente. Іменники, що закінчуються на приголосний, відносяться до чоловічого роду: il nord, il sud, l’ est, l’ ovest. Існує ряд винятків, що не відносяться до географічної номенклатури. Рід іменників, що означають неживі предмети – постійна категорія. Його зміна пов’язана, як правило, зі зміною значення: il pozzo – колодязь, la pozza – калюжа. Проте у географічній номеклатурі спостерігається вживання окремих термінів у формі чоловічого та жіночого роду із збереженням їх значення: il corno – la corna, il becco – la becca, il piano – la piana та ряд інших. Деякі географічні терміни зустрічаються у скороченій формі: pizzo – piz, piano – pian, colle – col, valle – val, prato – pra і т.і., що не призводить до зміни їх граматичного роду. Прикметники в італійській мові діляться на 2 групи за формальними родовими прикметами: 1. Прикметники одного закінчення, що мають одну форму для чоловічого і жіночого роду – закінчення
Lago Maggiore – Isola Grande. 2. Прикметники з двома різними закінченнями -o для чоловічого та -a для жіночого роду: Porto Azzurro – Grotta Azzurra Monte Bianco – Punta Bianca. Деякі прикметники кольору, утворені від іменників від без змін у формі, не змінюються ні за родами, ні за числами: Monte Rosa. Число іменників та прикметників Майже всі іменники і прикметники в італійській мові змінюються за числами. Іменники чоловічого та жіночого роду, що мають у однині закінчення -o, -e, у множині приймають закінчення -i: il passo – i passi, il bagno – i bagni, la sorgente – le sorgenti, la valle – le valli. Іменники жіночого роду, що в однині мають закінчення -a, у множині приймають закінчення -e: la laguna – le lagune, la punta – le punte. Виняток становить невелика група іменників на -o, що мають дві форми множини: архаїчне латинське закінчення -a і сучасне -i, причому відмінність у формі майже завжди супроводжується відмінністю значення. З географічної лексики у цю групу потрапляють два слова: il braccio – рукав річки, дослівно “рука” та il corno – гірська вершина, дослівно “ріг”. У множині ці слова мають такі форми: i bracci – рукави річки та le braccia – руки; i corni – гірські вершини, le corna – роги (тварин). Зміна числа у деяких словах призводить до таких орфографічних змін: – закінчення чоловічого роду -co, -go змінюються на -chi, -ghi: il banco – i banchi, il bosco – i boschi, il lago – i laghi, (деякі іменники на -co, -go приймають у множині закінчення -ci, -gi; в географічній номенклатурі такі слова зустрічаються: il becco – i becchi); – закінчення жіночого роду -ca, -ga змінюються на -che, -ghe: la becca – le becche, la rocca – le rocche; – закінчення -cio, cia, gio, gia змінюються на -ci, -ce, -gi, -ge відповідно: la roccia – le rocce, il poggio – i poggi, la murgia – le murge (слово provincia має форми множини: provincie, province); – закінчення чоловічого роду -io є ненаголошеним і змінюється на -i: lo scoglio – gli scogli; у разі наголошеного “i” слово у множині має закінчення -ii: il pendio – i pendii; закінчення -ii зберігається також після r: il estuario – gli estuarii, il santuario – i santuarii. Деякі іменники мають неправильні форми утворення множини. Іменники, що закінчуються на наголошений голосний -á, -ú у множині закінчення не змінюють: la cittá – le cittá, la virtú – le virtú Прикметники, утворюючи множину, повторюють форми іменника з усіма орфографічними змінами: alto – alti, alta – alte, verde – verdi; bianco – bianchi, bianca – bianche; lungo – lunghi, lunga – lunghe. Артикль, прийменники В утворенні географічних назв часто беруть участь означені артиклі, а також різні прийменники. Неозначені артиклі у географічних назвах не зустрічаються. В італійській мові означений артикль має такі форми: перед нескладними приголосними: il monte – i monti, il capo – i capi, il golfo – i golfi i i – чол. рід, множина
scogli, lo zucco – gli zucchi, l’albergo – gli alberghi o, ľ – чол. рід, однина gli – чол. рід, множина (іноді вживається у формі li) 
la casa – le case l’aggina – le aggine la, ľ – жін. рід, однина le – жін. рід, множина Перед голосним звуком наступного слова артиклі lo, la приймають скорочену форму l`. Означений артикль, якому передує прийменник a, di, da, in, su, іноді з con, per, звичайно зливається в одне слово, утворюючи такі форми:
a al allo alla all` ai agli alle di del dello della dell` dei degli delle da dal dallo dalla dall` dai dagli dalle in nel nello nella nell` nei negli nelle su sul sullo sulla sull` sui sugli sulle con col – – coll` coi cogli – per pel – – – pei – –
Поряд з формами col, pel, coi, pei вживаються форми з con i, per il, con i, per i. Прийменники, що вживаються в географічних назвах, передають такі відношення і мають такі значення: a – відношення місця – в, у; відношення означення; для передачі прикмети di – відношення родового відмінку часто вживається у назвах, щоб зв’язати географічний термін з самою назвою; da – відношення означення in – відношення місця – в su – відношення місця – на, над, у; con – відношення зв’язку, належності – с; per – відношення місця, спрямування – по, через, на. Крім цих прйменників, в географічних назвах зустрічаються прийменники sopra – над, sotto – під,
1. Г.Голоскевич. Правописний словник. Харків, 1930 (перевидання 1994 р.). 2. Я.Рудницький, К.Церкович. Правописний словник української мови. Нью-Йорк – Монреаль, 1979. 3. Є.Онацький. Українсько-італійський словник. Видання Українського Католицького Університету ім. Св.Климента. Рим, 1977. 4. Є.Онацький. Італійсько-український словник. Видання Українського Католицького Університету ім. Св.Климента. Рим, 1977. 5. Українська Радянська Енциклопедія. Київ, 1977–1985. 6. Инструкция по русской передаче географических названий Италии. Москва, 1977. 7. Battaglia, Salvatore. Grande dizionario della lingua italiana. Vol. I-VIII (Libb.). Torino, 1961–1975. 8. Bertoni, Giulio e Ugolini, Francesco A. Prontuario di pronunzia e di ortografia. Torino, 1939. 9. Busnelli, Manlio Duilio. Guida per l`insegnamento pratico della fonetica italiana. Perugia, 1931. 10. Camilli, Amerindo. Pronuncia e grafia dell` italiano. Firenze, 1965. 11. Garzanti. Dizionario della lingua italiana. Milano, 1972. 12. Porru, Vissentu. Dizionario sardu – italianu. Vol. 1–2. Bologna, 1967.
З М І С Тстор.1. Загальні положення 2 2. Правила передачі літер та буквосполучень 2 3. Передача географічних термінів і написання складених географічних назв 8 4. Традиційні назви 11 Додаток 1. Список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії 13 Додаток 2. Перелік головних скорочень, що зустрічаються на географічних картах Італії 21 Додаток 3. Короткі відомості про граматику італійської мови 24 Використана література 27 жүктеу/скачать 352.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
l – чол. рід, однина
