Міністерство охорони здоров’я національний фармацевтичний університет вельма вікторія володимирівна

УДК:615.451.16:582.973

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України


Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА

Національний фармацевтичний університет,

завідуюча кафедрою хімії природних сполук


Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри ботаніки

кандидат фармацевтичних наук, доцент

Луганський Державний медичний університет,

доцент кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії
Захист відбудеться “___”___________ 2008 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий “__”__________ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан

Перспективною рослиною для поглибленого вивчення є бузина чорна (Sambucus nigra L.) родини жимолостевих (Caprifoliaceae), квітки якої застосовують в науковій медицині різних країн світу. Вони входять до складу таких комплексних препаратів, як «Ново-пасит», «Синупрет», «Атма» та інші.

Більш широко представники роду Sambucus L. використовуються в народній медицині. Відвар з листя бузини чорної приймають при цукровому діабеті, ревматизмі, подагрі, асциті, захворюваннях нирок і набряках. Відвар з листя бузини трав’янистої місцево застосовують при ларингітах, у вигляді припарок – при ревматизмі, подагрі, застарілих ранах тощо.

Саме тому, доказ того, що листя обох видів бузини не поступаються за хімічним складом та фармакологічною активністю квіткам бузини чорної і можуть бути новими джерелами БАР для створення лікарських засобів визначають тему даного дослідження як актуальну.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

• 
  провести інформаційний пошук, критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;
  
• 
  провести попередні порівняльні фітохімічні дослідження якісного складу квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої;
  
• 
  виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;
  
• 
  визначити кількісний вміст основних груп БАР в бузині чорній та бузині трав’янистій;
  
• 
  провести стандартизацію сировини листя бузини чорної;
  
• 
  одержати і стандартизувати настойку квіток і настойку листя бузини чорної;
  
• 
  встановити основні анатомо-діагностичні ознаки листя бузини чорної;
  
• 
  підтвердити можливість створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася шляхом вивчення фармакологічної активності отриманих субстанцій.
  

Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, гідроксикоричних та органічних кислот, дубильних речовин, флавоноїдів, антоціанів, хлорофілів, каротиноїдів, макро- та мікроелементів.

З квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 4 похідних гідроксикоричних кислот, 9 похідних кумарину, 2 терпеноїди, 5 флавоноїдних сполук, 6 антоціанів, 2 хлорофіли, 1 стерин, 1 фосфоліпід і 1 речовину – похідну сечовини. З них умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін, мірицетин та алантоїн виділені вперше. Визначено наявність і кількісний вміст 16 амінокислот, 26 макро- і мікроелементів, від 9 до 21 жирної кислоти у квітках, листі, плодах та корі бузини чорної та у листі бузини трав’янистої.

Одержано настойку квіток і настойку листя бузини чорної, для яких визначено гостру токсичність, протизапальну, антиоксидантну та гепатопротекторну активності.

Новизна досліджень підтверджена заявкою на патент а 2007 04412 від 20 квітня 2007 року.

Вперше вивчено анатомічні ознаки листя бузини чорної, які були використані для діагностики ЛРС та створення проекту аналітичної нормативної документації (АНД) на сировину.

Результати досліджень впроваджено у навчальний процес кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини, кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету і кафедри фармакогнозії і ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського.

• 
  інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз отриманих даних з питань сучасних досліджень за проблематикою, результати яких стали підґрунтям до вибору об’єктів дослідження;
  
• 
  встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів (та їх фракційний склад), амінокислот, жирних кислот, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, флавоноїдів, антоціанів, органічних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, макро- і мікроелементів;
  
• 
  виділено та ідентифіковано 31 сполуку;
  
• 
  одержано настойку квіток і настойку листя бузини чорної;
  
• 
  вивчено анатомічну будову листя бузини чорної;
  
• 
  розроблено проекти АНД на «Листя бузини чорної», «Настойка квіток бузини чорної», «Настойка листя бузини чорної»;
  
• 
  розроблено ТУ У 15.8-31757369-001:2006 на продукт спеціальний харчовий – дієтичну добавку «Еліксири та бальзами на основі рослинних екстрактів» торгівельної марки «Вітагрен»: „Бальзам „Вітагрен” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1085 від 11.07.2006) і „Еліксир „Тим’янівка” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1088 від 11.07.2006), до складу яких входять квітки бузини чорної.
  

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування у науковій та народній медицині бузини чорної, бузини трав’янистої та бузини червоної. Дані літератури свідчать, що бузина чорна і бузина трав’яниста мають багатий хімічний склад і широко використовуються у народній медицині, що дало можливість передбачити перспективність даних рослин для фітохімічного та фармакологічного дослідження.

Об’єктами досліджень були квітки, листя, плоди і кора бузини чорної та квітки і листя бузини трав’янистої. Сировина була заготовлена в 2004-2005 роках у Харківському, Дергачівському, Зміївському, Вовчанському, Балакліївському районах Харківської області України.

За допомогою якісних реакцій, ПХ та ТШХ у квітках і листі бузини чорної та листі бузини трав’янистої було виявлено вільні та зв’язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, органічні кислоти, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, антоціани, кумарини, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, стероїди, фосфоліпіди.

Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру отримано тривимірні спектри флуоресценції.

Аналіз отриманих спектрів ліпофільних фракцій бузини чорної дозволив зробити висновок щодо наявності суміші хлорофілу a і b у квітках, листі, плодах та корі; флавоноїдів у квітках, листі та корі; кумаринів у квітках та листі; ненасичених ліпідів (фосфоліпідів та простих фенолів) у листі; простих фенолів у плодах та корі; поліфенолів у плодах бузини чорної.

Методом колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліаміді, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 4 похідні коричної кислоти, 9 похідних кумарину, 5 флавоноїдів, 6 антоціанів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин, 2 хлорофіли, 1 речовину фосфоліпідної природи і 1 речовину – похідну сечовини. Структуру виділених сполук встановлювали за допомогою фізико-хімічних властивостей, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії у порівнянні з достовірними зразками. Умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін, мірицетин та алантоїн виділені вперше з усіх видів сировини, що вивчалася. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин

Речовина, її структурна характеристика	Джерело отримання сполуки	Т пл. 0С	[], град	УФ-спектр, λ нм	Rf у системах розчинників
					Сис­тема	Rf
1	2	3	4	5	6	7
Похідні коричної кислоти
2.1. Ферулова кислота (4-гідрокси-5-метокси- корична кислота)	КБЧ ЛБЧ	168-170	-	320 290 234	1 2	0,88 0,55
2.2. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	КБЧ ЛБЧ ЛБТ	203-205	-32 (мета­нол)	325 300 245	1 2	0,62 0,7
2.3. п-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)	КБЧ ЛБЧ	212-214	-	310 228 217	1 2	0,9 0,6
2.4. Кавова кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	КБЧ ЛБЧ	194-195	-	325 300 235	1 2	0,8 0,5
Похідні кумарину
2.5. Кумарин (бензо--пірон)	КБЧ	67-69	-	-	3	0,1
2.6. Герніарин (7-метоксикумарин)	КБЧ	117-119	-	218 256 298 344	3 4	0,41 0,15
2.7. Дафноретин (2-метокси-6-окси-3,7’-дикумариновий ефір)	КБЧ	254-256	-	-	5	0,85

Продовження табл. 1

Продовження табл. 1

1. Системи розчинників: 1 – н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); 2-15%-оцтова кислота; 3 – петролейний ефір/формамід (25%); 4 – гексан/формамід (25%); 5 – хлороформ/формамід (25%); 6 – толуол-н-бутанол (3:1)/вода (35%); 7 – толуол-етилацетат-оцтова кислота (12:4:0,5); 8 – метилетилкетон-м-ксилол (1:1)/формамід; 9 – хлороформ-оцтова кислота-вода (13:6:2); 10 – етилацетат-оцтова кислота-мурашина кислота-вода (100:11:11:25).

2. Квітки бузини чорної – КБЧ, листя бузини чорної – ЛБЧ, листя бузини трав’янистої – ЛБТ.