Міністерство охорони здоров’я національний фармацевтичний університет вельма вікторія володимирівна



бет1/3
Дата15.07.2016
өлшемі447.11 Kb.
#201888
түріАвтореферат
  1   2   3

www. mydisser.com ®

Авторское выполнение кандидатских работ: диссертации, статьи,

авторефераты профессионально, недорого.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕЛЬМА ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК:615.451.16:582.973


ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ SAMBUCUS І РОЗРОБКА НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України


Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА

Національний фармацевтичний університет,

завідуюча кафедрою хімії природних сполук


Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри ботаніки

кандидат фармацевтичних наук, доцент



ТЕРНИНКО ІННА ІВАНІВНА

Луганський Державний медичний університет,

доцент кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії
Захист відбудеться “___”___________ 2008 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий “__”__________ 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У теперішній час велике значення приділяється пошуку рослин з достатньою сировинною базою, а також нових джерел біологічно активних речовин (БАР) рослинного походження. Вивчення багатовікового досвіду народної медицини є перспективним шляхом виявлення додаткових видів лікарської рослинної сировини (ЛРС), які після відповідних фармакологічних і клінічних досліджень в подальшому могли б використовуватися у науковій медицині. Після аналізу природних запасів лікарської флори України ми визначили за перспективне вивчення представників роду Sambucus L.

Перспективною рослиною для поглибленого вивчення є бузина чорна (Sambucus nigra L.) родини жимолостевих (Caprifoliaceae), квітки якої застосовують в науковій медицині різних країн світу. Вони входять до складу таких комплексних препаратів, як «Ново-пасит», «Синупрет», «Атма» та інші.

Більш широко представники роду Sambucus L. використовуються в народній медицині. Відвар з листя бузини чорної приймають при цукровому діабеті, ревматизмі, подагрі, асциті, захворюваннях нирок і набряках. Відвар з листя бузини трав’янистої місцево застосовують при ларингітах, у вигляді припарок – при ревматизмі, подагрі, застарілих ранах тощо.

Саме тому, доказ того, що листя обох видів бузини не поступаються за хімічним складом та фармакологічною активністю квіткам бузини чорної і можуть бути новими джерелами БАР для створення лікарських засобів визначають тему даного дослідження як актуальну.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії „Фармація” МОЗ України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету “Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження” (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було фармакогностичне вивчення бузини чорної і бузини трав’янистої з дослідженням різних груп БАР і визначення можливості отримання лікарських субстанцій та лікарських засобів на їх основі.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:



  • провести інформаційний пошук, критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

  • провести попередні порівняльні фітохімічні дослідження якісного складу квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої;

  • виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;

  • визначити кількісний вміст основних груп БАР в бузині чорній та бузині трав’янистій;

  • провести стандартизацію сировини листя бузини чорної;

  • одержати і стандартизувати настойку квіток і настойку листя бузини чорної;

  • встановити основні анатомо-діагностичні ознаки листя бузини чорної;

  • підтвердити можливість створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася шляхом вивчення фармакологічної активності отриманих субстанцій.

Об’єкти дослідження: квітки, листя, плоди, кора бузини чорної та квітки і листя бузини трав’янистої, виділені БАР з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої.

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої, створення на їх основі нових лікарських засобів, вивчення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження: якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами, а також використовували тонкошарову (ТШХ), паперову (ПХ) та газорідинну хроматографію (ГРХ), специфічні якісні реакції. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в УФ та видимому діапазонах спектру. Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі і препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбенту. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, даних УФ- та ІЧ-спектрів, температури плавлення. Анатомічну будову листя встановлювали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне вивчення БАР квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої.

Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, гідроксикоричних та органічних кислот, дубильних речовин, флавоноїдів, антоціанів, хлорофілів, каротиноїдів, макро- та мікроелементів.

З квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 4 похідних гідроксикоричних кислот, 9 похідних кумарину, 2 терпеноїди, 5 флавоноїдних сполук, 6 антоціанів, 2 хлорофіли, 1 стерин, 1 фосфоліпід і 1 речовину – похідну сечовини. З них умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін, мірицетин та алантоїн виділені вперше. Визначено наявність і кількісний вміст 16 амінокислот, 26 макро- і мікроелементів, від 9 до 21 жирної кислоти у квітках, листі, плодах та корі бузини чорної та у листі бузини трав’янистої.

Одержано настойку квіток і настойку листя бузини чорної, для яких визначено гостру токсичність, протизапальну, антиоксидантну та гепатопротекторну активності.

Новизна досліджень підтверджена заявкою на патент а 2007 04412 від 20 квітня 2007 року.

Вперше вивчено анатомічні ознаки листя бузини чорної, які були використані для діагностики ЛРС та створення проекту аналітичної нормативної документації (АНД) на сировину.



Практичне значення отриманих результатів. Одержано настойку квіток і настойку листя бузини чорної, які виявляють протизапальну, антиоксидантну та гепатопротекторну дію. Розроблено проекти АНД на «Листя бузини чорної», «Настойка квіток бузини чорної», «Настойка листя бузини чорної». На замовлення ТОВ „Панацея” розроблено ТУ У 15.8-31757369-001:2006 на продукт спеціальний харчовий – дієтичну добавку «Еліксири та бальзами на основі рослинних екстрактів» торгівельної марки «Вітагрен»: „Бальзам „Вітагрен” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1085 від 11.07.2006) і „Еліксир „Тим’янівка” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1088 від 11.07.2006), до складу яких входять квітки бузини чорної.

Результати досліджень впроваджено у навчальний процес кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини, кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету і кафедри фармакогнозії і ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського.



Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

  • інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз отриманих даних з питань сучасних досліджень за проблематикою, результати яких стали підґрунтям до вибору об’єктів дослідження;

  • встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів (та їх фракційний склад), амінокислот, жирних кислот, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, флавоноїдів, антоціанів, органічних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, макро- і мікроелементів;

  • виділено та ідентифіковано 31 сполуку;

  • одержано настойку квіток і настойку листя бузини чорної;

  • вивчено анатомічну будову листя бузини чорної;

  • розроблено проекти АНД на «Листя бузини чорної», «Настойка квіток бузини чорної», «Настойка листя бузини чорної»;

  • розроблено ТУ У 15.8-31757369-001:2006 на продукт спеціальний харчовий – дієтичну добавку «Еліксири та бальзами на основі рослинних екстрактів» торгівельної марки «Вітагрен»: „Бальзам „Вітагрен” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1085 від 11.07.2006) і „Еліксир „Тим’янівка” (свідоцтво про Державну реєстрацію № 1088 від 11.07.2006), до складу яких входять квітки бузини чорної.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки ‘2005” (Дніпропетровськ, 2005), VI Національному з’їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 2005), 1-ї Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2006), Міжнародній науковій конференції «Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень» (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006), 7th International Symposium on the Chemistry of Natural Compounds (Ташкент, Узбекистан, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, в тому числі 6 статей, 5 з яких у фахових наукових виданнях, 8 тез доповідей та 1 заявку на патент України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 10 додатків. Дисертаційна робота викладена на 243 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 153 сторінок машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 26 рисунками та 37 таблицями. Список літератури включає 176 джерела, з них 109 кирилицею та 67 латиною.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад, використання в офіційній та народній медицині основних представників роду Sambucus L.

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування у науковій та народній медицині бузини чорної, бузини трав’янистої та бузини червоної. Дані літератури свідчать, що бузина чорна і бузина трав’яниста мають багатий хімічний склад і широко використовуються у народній медицині, що дало можливість передбачити перспективність даних рослин для фітохімічного та фармакологічного дослідження.



Дослідження хімічного складу квіток, листя, плодів і кори бузини чорної та квіток і листя бузини трав’янистої з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук

Об’єктами досліджень були квітки, листя, плоди і кора бузини чорної та квітки і листя бузини трав’янистої. Сировина була заготовлена в 2004-2005 роках у Харківському, Дергачівському, Зміївському, Вовчанському, Балакліївському районах Харківської області України.

За допомогою якісних реакцій, ПХ та ТШХ у квітках і листі бузини чорної та листі бузини трав’янистої було виявлено вільні та зв’язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, органічні кислоти, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, антоціани, кумарини, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, стероїди, фосфоліпіди.

Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру отримано тривимірні спектри флуоресценції.

Аналіз отриманих спектрів ліпофільних фракцій бузини чорної дозволив зробити висновок щодо наявності суміші хлорофілу a і b у квітках, листі, плодах та корі; флавоноїдів у квітках, листі та корі; кумаринів у квітках та листі; ненасичених ліпідів (фосфоліпідів та простих фенолів) у листі; простих фенолів у плодах та корі; поліфенолів у плодах бузини чорної.

Методом колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліаміді, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 4 похідні коричної кислоти, 9 похідних кумарину, 5 флавоноїдів, 6 антоціанів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин, 2 хлорофіли, 1 речовину фосфоліпідної природи і 1 речовину – похідну сечовини. Структуру виділених сполук встановлювали за допомогою фізико-хімічних властивостей, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії у порівнянні з достовірними зразками. Умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін, мірицетин та алантоїн виділені вперше з усіх видів сировини, що вивчалася. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.



Похідні коричної кислоти. Речовини 2.1-2.4 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що визначало їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовини 2.2 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність у їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, температур плавлення і порівняння з достовірними зразками гідроксикоричних кислот речовини 2.1-2.4 були ідентифіковані відповідно як ферулова, хлорогенова, п-кумарова та кавова кислоти.

Похідні кумарину. Дана група представлена 9 речовинами, які були виділені з досліджуваної сировини. Речовини 2.5-2.13 розщеплюються йодистоводневою кислотою в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, що дозволяє віднести їх до похідних бензо--пірону. На підставі молекулярної маси, елементного складу, а також фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.5-2.13 ідентифіковані відповідно як кумарин, герніарин, дафноретин, умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін та ескулін. З них умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін виділені вперше.

Тритерпеноїди. Речовини 2.14-2.15 за результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі сполуки 2.14 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см-1, що свідчило про наявність гідроксильних груп, 1700 см-1 відповідала валентним коливанням –С=О, 1600-1620 см-1 характерні для С=С зв’язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 2.14 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. ІЧ-спектр речовини 2.15 мав смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти при 3300, 2720, 2200, 1700, 1620, 1600, 1390, 1340, 1320, 1290, 1260, 1230 см-1. При ацетилюванні речовини 2.15 отримували ацетати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами олеанолової кислоти. За результатами визначення фізико-хімічних властивостей, молекулярної маси, елементного складу, даних ІЧ-спектроскопії, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.14-2.15 було ідентифіковано відповідно як урсолову та олеанолову кислоти.

Стерини. Речовина 2.16 була віднесена до стероїдів на підставі якісних реакцій та хроматографічного аналізу. Речовина 2.16 має температуру плавлення 138-1400С, [] = +37,5 (хлороформ), не дає депресії температури проби змішання з референтним зразком β-ситостерину. В результаті вивчення фізико-хімічних властивостей і хроматографічного дослідження речовину 2.16 було ідентифіковано як β-ситостерин.

Хлорофіли. Рослинні пігменти, виділені з хлороформних фракцій, визначали хроматографічно на підставі природного зеленого забарвлення плям у видимому світлі і змін його на червоний колір під дією УФ-світла. В усіх досліджуваних зразках хроматографічно ідентифікували речовину 2.17 і речовину 2.18 як хлорофіл a та хлорофіл b відповідно.

Фосфоліпіди. На підставі фізико-хімічних властивостей і хроматографічного аналізу з достовірним зразком – лецитином-стандартом встановлено, що речовина 2.19 відноситься до фосфатидилхоліну (лецитину).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук було виділено 5 речовин, які представлені агліконами та глікозидами. Аглікони, виділені нами у вільному стані, відносяться до флавонів. Результати якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ- та ІЧ-спектроскопії дозволили ідентифікувати речовину 2.20 як кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон), речовину 2.21 як кверцетин (3,5,7,3',4'- пентагідроксифлавон), речовину 2.22 як мірицетин (3,5,7,3’,4’,5’-гексагідроксифлавон). Серед виділених глікозидів встановлено структуру речовини 2.23 – астрагалін (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозид) та речовини 2.24 – рутин (кверцетин-3-О-β-D-рутинозид). Вперше виділено мірицетин з усіх видів досліджуваної сировини.

Антоціани. За якісними реакціями, хроматографічною поведінкою, визначеним елементним складом, температурою плавлення та даних УФ-спектрів речовина 2.25 ідентифікована з ціанідином, речовина 2.26 з хризантеміном, речовина 2.27 з петунідином, речовина 2.28 з пеонідином, речовина 2.29 з дельфінідином, речовина 2.30 з пеларгонідином.

Похідні сечовини. Речовина 2.31 з 1% спиртовим розчином пара-диметиламінобензальдегідом забарвлювала в жовтий колір, що характерно для похідних сечовини. На основі даних молекулярної маси і елементного складу встановлена загальна формула виділеної речовини – С4Н6N4O3. ІЧ-спектр має смуги поглинання, які характеризують первинну аміногрупу (3441, 3348, 1606 см-1) та іміногрупу (3230, 3070,1537 см-1). На основі проведених досліджень можна констатувати, що сполука 2.31 представляє собою алантоїн. Алантоїн виділений вперше з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої.

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин


Речовина, її структурна характеристика

Джерело отримання сполуки

Т пл. 0С

[], град

УФ-спектр,

λ нм


Rf у системах розчинників

Сис­тема

Rf

1

2

3

4

5

6

7

Похідні коричної кислоти

2.1. Ферулова кислота (4-гідрокси-5-метокси-

корична кислота)



КБЧ

ЛБЧ


168-170

-

320

290


234

1
2

0,88
0,55

2.2. Хлорогенова кислота

(5-О-кофеїл-D-хінна кислота)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

203-205

-32 (мета­нол)

325

300


245

1
2

0,62
0,7

2.3. п-Кумарова кислота

(4-гідроксикорична кислота)



КБЧ

ЛБЧ


212-214

-

310

228


217

1
2

0,9
0,6

2.4. Кавова кислота

(3,4-дигідроксикорична кислота)



КБЧ

ЛБЧ


194-195

-

325

300


235

1
2

0,8
0,5

Похідні кумарину

2.5. Кумарин (бензо--пірон)

КБЧ


67-69

-

-

3

0,1

2.6. Герніарин (7-метоксикумарин)

КБЧ

117-119

-

218

256


298

344


3
4

0,41
0,15

2.7. Дафноретин

(2-метокси-6-окси-3,7’-дикумариновий ефір)



КБЧ

254-256

-

-

5

0,85

Продовження табл. 1

1

2

3

4

5

6

7

2.8. Умбеліферон

(7-гідроксикумарин)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

228-230

-

231

258


327

2
5

0,64
0,36

2.9. Скополетин

(6-метоки-7-гідроксикумарин)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

202-204

-

230

255


296

346


2
5

0,50
0,58

2.10. Ескулетин (6,7-дигідроксикумарин)


КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

344-350

-

230

258


270

316


2
5

0,51
0,06

2.11. Скополін

(6-метокси-7-0-β-D-глюкопіранозил-кумарин)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

218–220

–8,5 ДМФА

231

330


6

0,24

2.12. Скимін

(7-0-β-D-глюкопіранозил-кумарин)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

218-220

–80 (мета-нол)

220

252


325

5

0,38

2.13. Ескулін (6-0-β-D-глюкопіранозил-7-гідроксикумарин)

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

204-206

–146 (мета-нол)

-

2
4

0,73
0,49

Тритерпеноїди

2.14. Урсолова кислота

КБЧ

ЛБЧ


280-283

+62,5

(хло-роф.)



-

1

0,89

2.15. Олеонолова кислота

КБЧ

ЛБЧ


300-303

+79,0 (хло-роф.)

-

1

7


0,9

0,44


Стерини

2.16. β-сітостерин

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

134-136

+37,5 (хло-роф.)

-

1
7

0,95
0,54

Хлорофіли

2.17 Хлорофіл а

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

117-120

-

-

5

0,90

2.18. Хлорофіл b

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

120-130

-

-

5

0,93

Продовження табл. 1



1

2

3

4

5

6

7

Фосфоліпіди

2.19. Лецитин

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

Воско­под.

-

-

8

0,28

Флавоноли

2.20. Кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідрокси-флавон)

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

273-274

-

366

266


1
2

0,83
0,10

2.21. Кверцетин

(3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

310-312

-

375

268


256

1
2

0,69
0,70

2.22. Мірицетин

(3,5,7,3’,4’,5’-гексагідроксифлавон)



КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

350-354

-

374

272


254

9

0,24

Глікозид кемпферолу

2.23. Астрагалін (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозид)

КБЧ

196-198

-6,8

(етанол)


375

270


1
2

0,69
0,37

Глікозид кверцетину

2.24. Рутин (кверцетин-3-О-β-D-рутинозид)

КБЧ

189-192

-32,3

(етанол)


362

268


258

1
2

0,46
0,54

Антоціани

2.25. Ціанідин (2-(3’,4’-дигідроксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

-

-

535

10

0,36

2.26. Хризантемін (3-глюко-2-(3’,4’-дигідроксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

205

-

525

10

0,42

2.27. Петунідин (2-(3’,4’-дигідрокси-5’-метоксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

-

-

-

10

0,54

Продовження табл. 1



1

2

3

4

5

6

7

2.28. Пеонідин (2-(4’-гідрокси-3’-метоксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

-

-

-

10

0,33

2.29. Дельфінідин (2-(3’,4’,5’-тригідроксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

-

-

544

10

0,48

2.30. Пеларгонідин (2-(4’-гідроксифеніл)-3,5,7-тригідрокси-бензо[b]пірилію хлорид)

КБЧ

-

-

530

10

0,39

Похідні сечовини

2.31. Алантоїн (5-уреїд гідантоїну)

КБЧ

ЛБЧ


ЛБТ

234-235

-

-

1

0,35

Примітка:

1. Системи розчинників: 1 – н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); 2-15%-оцтова кислота; 3 – петролейний ефір/формамід (25%); 4 – гексан/формамід (25%); 5 – хлороформ/формамід (25%); 6 – толуол-н-бутанол (3:1)/вода (35%); 7 – толуол-етилацетат-оцтова кислота (12:4:0,5); 8 – метилетилкетон-м-ксилол (1:1)/формамід; 9 – хлороформ-оцтова кислота-вода (13:6:2); 10 – етилацетат-оцтова кислота-мурашина кислота-вода (100:11:11:25).

2. Квітки бузини чорної – КБЧ, листя бузини чорної – ЛБЧ, листя бузини трав’янистої – ЛБТ.



Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет