Моніторинг інтернет-ресурсів щодо новин Європейського Союзу та подій/заходів з питань європейської інтеграції

1. Швеція скликає одноденний неформальний саміт ЄС

Швеція, що головує в Євросоюзі, скликає 17 вересня в Брюсселі одноденний неформальний саміт ЄС, присвячений фінансовим реформам. далі...

2. Ірландія приватні фірми агітують за Лісабонську угоду

В Ірландії, де триває кампанія з повторного проведення референдуму щодо Лісабонської угоди, до агітації долучилися приватні фірми. Бізнесмени пояснюють своє рішення тим, що не довіряють політикам. далі...

3. Латвійцям погано живеться в ЄС

Тільки чверть населення Латвії позитивно оцінює членство країни в ЄС, і це найнижчий показник у всьому Євросоюзі. Про це свідчать дані дослідження "Eurobarometer 71". далі...

4. Заради євроінтеграції німецькі депутати перервали свої відпустки

Берлін Досі Німеччину вважали головним двигуном європейської інтеграції. Тепер, однак, вона мало не стала головним гальмом цього процесу далі...

5. Зарплати у ЄС: на сході платять втричі менше

Навіть через пять років після розширення ЄС на cхід прірва між заробітними платами в Західній та Східній Європі залишається дуже великою. Такий результат дослідження, презентованого швейцарським банком UBS. далі...

6. Що cтанеться швидше: референдум ірландців чи переобрання Баррозу?

Нещодавно обраний головою Європарламенту Єжи Бузек сьогодні вперше офіційно відвідав керівника Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу. Важливою частиною бесіди двох лідерів були питання стабілізації економіки, роботи євроустанов та можливого їхнього реформування після ухвалення Лісабонської угоди. далі...

1. Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

28 серпня 2009р. в приміщенні Івано-Франківської ОДА відбудеться урочисте підписання Угод про партнерство між двома громадами Коломийського району та Проектом "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" (СВА), який фінансується Європейським союзом (ЄС), співфінансується та впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) в Івано-Франківській області. далі...

2. Український сир з'явиться на європейських столах, якщо пройде перевірку

ЄС у вересні перевірятиме якість українських сирів. Підприємства, які бажають отримати дозвіл на експорт до Європи, серйозно інспектуватимуть тамтешні експерти. далі...

3. Швеція під час її головування в ЄС прагне забезпечити результативність наступного Саміту Україна-ЄС

Заступник голови Секретаріату Президента України Андрій Гончарук провів зустріч із державним секретарем МЗС Швеції Франком Бельфраге. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту А.Гончарука у Швецію далі...

4. Саркозі сподівається, що незабаром Україна стане привілейованим партнером ЄС

Саркозі привітав Україну з Днем Незалежності

Президент Франції Ніколя Саркозі висловив надію на те, що вже незабаром Україна стане привілейованим партнером Європейського союзу. далі...
ІНОЗЕМНІ ЗМІ ПРО УКРАЇНУ

1. Яка нова газова сенсація чекає Україну? (Європейська преса)

Прага Європейські газети інформують про нові газові шторми, які насуваються на Україну. далі...

1. Швеція скликає одноденний неформальний саміт ЄС

Швеція, що головує в Євросоюзі, скликає 17 вересня в Брюсселі одноденний неформальний саміт ЄС, присвячений фінансовим реформам.

Про це РІА "Новости" повідомив в середу представник Єврокомісії.

За його словами, лідери 27 країн ЄС напередодні саміту Великої двадцятки в американському Піттсбургу обговорять антикризові реформи в ЄС, а також глобальну ситуацію з відновленням довіри до світових фінансових ринків.

Напередодні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що ситуація в економіці Євросоюзу, як і раніше, "дуже нестабільна". "У низці країн ЄС зафіксовано оптимістичні ознаки оздоровлення (економіки), але твердого підйому поки немає", - сказав він журналістам у Брюсселі.

ДО РОЗДІЛУ

2. Ірландія приватні фірми агітують за Лісабонську угоду

В Ірландії, де триває кампанія з повторного проведення референдуму щодо Лісабонської угоди, до агітації долучилися приватні фірми. Бізнесмени пояснюють своє рішення тим, що не довіряють політикам.

Керівництво ірландських дешевих авіаліній Ryanair повідомило, що витратить півмільйона євро на кампанію підтримки ратифікації Лісабонської угоди. Головний менеджер компанії Майкл О'Лірі обґрунтував своє рішення тим, що не довіряє некомпетентним політикам і не вірить, що вони зможуть переконати ірландців змінити свою думку. Адже одного разу мешканці його країни уже відкинули на референдумі нову основоположну угоду Євросоюзу.

На думку О'Лірі, ірландці під час волевиявлення насправді висловлювали недовіру своєму урядові, а не ЄС. За словами керівника Ryanair, якби не було Євросоюзу, ірландською економікою керували б некомпетентні політики, ні до чого нездатні бюрократи та жадібні профспілкові боси, які протягом років знищували конкурентоздатність Ірландії.

Ryanair агітує знижками

2008 року ірландці "провалили" Лісабонську угоду на референдумі З 500 тисяч євро, що мають бути виділені на агітаційну кампанію на підтримку Лісабонської угоди, 200 тисяч мають піти на рекламу в засобах масової інформації, ще 300 тисяч на фінансування додаткових радикальних знижок на авіаквитки для пасажирів Ryanair. Таким чином ірландці за допомогою власного гаманця зможуть пересвідчитися в тому, що євроінтеграція приносить вигоди, переконаний О'Лірі.

Авіакомпанія Ryanair не єдина приватна фірма, яка включилася в передвиборну кампанію напередодні референдуму про Лісабонську угоду. Як стало днями відомо, за ухвалення цього документу агітуватиме також ірландське відділення концерну Intel. Повторний референдум в Ірландії має відбутися 2 жовтня.

Автор: Тетяна Карпенко

3. Латвійцям погано живеться в ЄС

Тільки чверть населення Латвії позитивно оцінює членство країни в ЄС, і це найнижчий показник у всьому Євросоюзі. Про це свідчать дані дослідження "Eurobarometer 71".

23% опитаних ставляться до членства в ЄС негативно. Більше європесимістів тільки у Великій Британії та стільки ж - в Угорщині. 49% латвійців налаштовано щодо членства в ЄС нейтрально.

55% жителів Латвії вважають, що від членства в ЄС країна нічого не виграла, 38% - що виграла, а 7% важко відповісти на це питання. В середньому в ЄС кількість тих, хто вважає, що їхня країна виграла від членства в ЄС, складає 56%. У Естонії такої думки дотримуються 78% населення, в Литві - 71%. Коментуючи ці показники LETA, керівник представництва ЄС в Латвії Івета Шулца пояснила їх економічною кризою.

У опитуванні взяли участь більше 1000 респондентів.

У Латвії один з найвищих в ЄС показників недовір'я населення уряду, політичним партіям і парламенту свідчать дані опитування "Eurobarometer 71". Політичним партіям в Латвії не довіряють 93% населення, парламенту - 91%, уряду - 88%. Тільки 5% латвійців висловили довіру партіям, 6% - парламенту і 10% - уряду.

Системі правосуддя не довіряють 60% населення Латвії - це 6-й найнижчий показник в ЄС. 78% латвійців вважають, що країна розвивається в невірному напрямі. В середньому по ЄС таку відповідь дали 50% жителів, повідомляє Росбалт.RU.

ДО РОЗДІЛУ

4. Заради євроінтеграції німецькі депутати перервали свої відпустки

27.08.2009

Ярослав Кандиба

Берлін Досі Німеччину вважали головним двигуном європейської інтеграції. Тепер, однак, вона мало не стала головним гальмом цього процесу. Аби цього не сталося, депутати Бундестагу перервали парламентські канікули й прибули до Берліна на позачергове засідання. Зібратися в Берліні під час парламентських канікул німецьким депутатам довелося через рішення Федерального конституційного суду. В червні ця найвища в країні судова інстанція розглянула подання низки політиків, які вимагали перевірити Лісабонську угоду на відповідність Основному закону. Вердикт суду такий: документ можна ратифікувати тільки в тому разі, якщо Бундестаг і Бундесрат матимуть право активніше впливати на європейську політику.

Загалом схвальні відгуки

Для цього німецьким депутатам довелося терміново розробити додаткові закони, які б, так би мовити, супроводжували Лісабонську угоду. І ось тепер у парламенті відбулося перше читання. Законопроект загалом знайшов схвальні відгуки від представників великої коаліції.

Коментуючи законопроекти, управляючий справами фракції соціал-демократів Томас Опперман сказав, що завдяки новим законам Бундестаг і Бундесрат отримають більше право голосу. Якщо Німеччина внаслідок переходу в ЄС на нову систему ухвалення рішень втратить своє право вето, то тоді залучення Бундестагу й Бундесрату до європейської політики має бути обов'язковим. "Парламент повинен чітко схвалювати внесення змін до європейської договірної угоди в кожному окремому випадку", - сказав Опперман.

На практиці це виглядатиме приблизно так: німецький уряд кожного разу повинен буде докладно інформувати парламентаріїв, якщо йтиметься, скажімо, про передачу якихось повноважень Брюсселю. І якщо в ЄС Німеччина не матиме більше права вето, то заблокувати зміни зможе на національному рівні німецький парламент.

Ліві наполягають на референдумі

Водночас німецькі депутати стверджують, що вони прагнуть, аби Німеччина й надалі відігравала провідну роль у питанні європейської інтеграції, та не поділяють екстремальних позицій тих, хто хоче зупинити цей процес.

Члени фракції партії Ліві нагадали, що посиленням ролі німецького парламенту в європейському парламенті слід завдячувати їм, оскільки саме вони звернулися з позовом до Федерального конституційного суду. Але, на їхню думку, супровідних законів, які тепер пропонують додатково ухвалити, замало. Лідер фракції Лівих Ґреґор Ґізі ще раз підтвердив, що його партія наполягає на проведенні загальнонімецького референдуму про Лісабонську угоду. "Ваші чотири фракції хочуть створити Європу еліт, а ми прагнемо до Європи населення, Європи громадян. От в чому полягає різниця", - сказав Ґізі, виступаючи в Бундестазі.

Остаточне голосування супровідних до Лісабонської угоди законів відбудеться в німецькому парламенті 8 вересня. На 18 вересня призначене голосування у представництві федеральних земель - Бундесраті.

ДО РОЗДІЛУ

5. Зарплати у ЄС: на сході платять втричі менше

Навіть через пять років після розширення ЄС на cхід прірва між заробітними платами в Західній та Східній Європі залишається дуже великою. Такий результат дослідження, презентованого швейцарським банком UBS.

В середньому втричі більше заробляють західні європейці, якщо порівнювати їхні зарплати зі східноєвропейськими, приміром у таких країнах, як Румунія чи Болгарія. У країнах-новачках Європейського союзу платять заробітну платню такого рівня, як у Колумбії чи Таїланді, показало дослідження швейцарського банку. Щоправда, експерти вказують і на той факт, що й ціни в Східній Європі на порядок нижчі, ніж на заході континенту. Так, середній споживчий кошик у східних державах ЄС на 35 відсотків дешевший, ніж у західних. До речі, міжнародне порівняння зарплат у 73 великих містах планети виявило, що найбільше заробляють на сьогодні у Копенгагені, Цюріху та Женеві. Найвищі зарплати в Німеччині у Мюнхені, який опинився на сьомому місці в списку.

Мінімальні зарплати зростають на Заході і в часи кризи

Цікаво, що, як виявило дослідження Дюссельдорфського Інституту економіки та соціології, західним європейцям ведеться з їхніми зарплатами непогано навіть у часи нинішньої кризи. Попри фінансову скруту, в багатьох важливих західних державах ЄС зріс мінімальний рівень зарплати. Нині він складає більше 8 євро й 40 центів за годину роботи. Винятком виявилася лише Великобританія, де мінімальний рівень зарплати складає всього 6 євро і 41 цент за годину. Такий показник фахівці пояснюють передусім падінням курсу британського фунту.

Не зросли мінімальні зарплати на півдні та сході Європейського союзу. Дослідження дюссельдорфського інституту стосувалося 20 країн ЄС, у яких мінімальний рівень зарплати впроваджений у законодавчому порядку. У Данії, Швеції, Фінляндії, Німеччині, Австрії, Італії та Кіпрі законодавчо закріпленої мінімальної зарплатні немає.

Редактор: Євген Тейзе

ДО РОЗДІЛУ

6. Що cтанеться швидше: референдум ірландців чи переобрання Баррозу?

27.08.2009

Віталій Єреміца

Брюссель Нещодавно обраний головою Європарламенту Єжи Бузек сьогодні вперше офіційно відвідав керівника Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу. Важливою частиною бесіди двох лідерів були питання стабілізації економіки, роботи євроустанов та можливого їхнього реформування після ухвалення Лісабонської угоди. Та головна інтрига зустрічі, все ж, полягала у датах. Йдеться про визначення дати голосування європейських парламентарів щодо нового голови Єврокомісії. Хоча Жозе Мануель Баррозу залишається фаворитом на повторне обрання на цю посаду, депутати, попри тиск з боку інших установ, у липні відмовилися від поспішного голосування. Єжи Бузек і Жозе Мануель Баррозу - два керівники основних європейських інституцій. І хоча знають одне одного понад 9 років (ще з часів прем'єрства), сьогоднішній обмін думками торкався не Польщі та Португалії, а всієї об'єднаної Європи. Йшлося про те, як стабілізувати економіку та яким чином навести лад в інституціях, аби перетворити їх на ефективні управлінські установи?

Питання обмеження преміальних у банківській сфері, викорінення офшорів та податкових оаз та й, загалом, надання ринковій економіці етичних рис, - були серед головних "антикризових" аргументів зустрічі двох лідерів.

"На наступній зустрічі "великої двадцятки" я, звичайно, просуватиму вперед посилення всіх етичних правил нашої ринкової економіки. Того, що у Європі ми зазвичай називаємо "соціальною ринковою економікою", - каже Жозе Мануель Баррозу.

Подібних заяв пана Баррозу звучало чимало і вони дуже нагадували пункти його майбутньої електоральної програми. І це не випадково, бо насправді найбільшою інтригою сьогоднішньої зустрічі було його можливе обрання на другий термін головування в Єврокомісії.

"Треба обрати голову Комісії до ірландського референдуму" - Бузек

Єжи Бузек.Тим часом, коментуючи вибори нового голови Комісії та можливий другий термін на цій посаді Жозе Мануеля Баррозу, Єжи Бузек оминав свої особисті оцінки та наголошував тільки на терміновості ситуації.
"Фундаментальні виклики, перед якими ми наразі перебуваємо, потребують якнайшвидшого обрання голови Комісії ЄС", - заявив він.

Попри підтримку кандидатури Баррозу на останньому саміті Євросоюзу всіма європейськими лідерами, члени Європарламенту, все ж, відмовилися голосувати доти, доки не відбудуться вересневі вибори у Німеччині та новий референдум із Лісабонської угоди у Ірландії.

Всенародне переголосування ірландців з приводу цього нового реформаторського документа Європи має відбутися 2 жовтня.

Проте, сьогодні голова Європарламенту Єжи Бузек висловив сподівання, що рішення ухвалять ще до ірландського референдуму.

"Рішення (щодо кандидатури Баррозу) буде ухвалене Європарламентом, і я дуже сподіваюся, що це станеться 16-го вересня. Якщо ми хочемо, щоб референдум у Ірландії був успішним, нам потрібна стабільність у наших установах", - заявив Єжи Бузек, наголошуючи на тому, що визначення наступного голови Комісії і є першим кроком до встановлення цієї стабільності.

"Літнє домашнє завдання Баррозу"

Тим часом, остаточна дата виборів голови Єврокомісії у парламенті має визначитися офіційно до 10 вересня.

Наступного тижня Жозе Мануель Баррозу має надіслати основним політичним силам Європарламенту детальну програму свого головування протягом наступних 5 років. Такою була вимога груп соціалістів, лібералів та зелених, що категорично відмовилися від поспіху в переобранні Жозе Мануеля Баррозу.

8 та 9 вересня він буде готовий подискутувати з депутатами з будь-якого пункту його програми, яку в журналістських колах ще називають "літнім домашнім завданням кандидата Баррозу".

ДО РОЗДІЛУ
УКРАЇНА – ЄС

1. Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

Дві громади Коломийського району Івано-Франківській області підписали Угоди про партнерство з Проектом ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду"

28 серпня 2009р. в приміщенні Івано-Франківської ОДА відбудеться урочисте підписання Угод про партнерство між двома громадами Коломийського району та Проектом "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" (СВА), який фінансується Європейським союзом (ЄС), співфінансується та впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) в Івано-Франківській області. Ці угоди закріплюють обов'язки партнерів щодо спів-фінансування проектів громад, які вирішили самоорганізуватись і покращити свої умови проживання.

Проект громади смт. Отинія "Заміна вікон в дошкільному закладі" має загальну вартість 127 084,00 грн., з цієї суми громада робить власний внесок 6 355,00 грн. Вартість проекту "Проведення енергозберігаючих заходів у Пилипівській ЗОШ І-ІІ ступенів" становить 76 338,00 грн. Громада зібрала власні кошти на суму 3 818,00 грн.

Проекти були підготовлені організаціями громад, створеними в рамках Проекту "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду". Так, громадська організація "Громадська ініціатива" (смт. Отинія) та громадська організація "Асоціація соціально-економічного розвитку села Пилипи" (с. Пилипи) самі підготували та захистили свої проектні пропозиції, які були підтримані та затверджені для фінансування Проектом "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду".

Варто зазначити, що місцева влада профінансує вищенаведені громадські ініціативи в сумі 91 539,00 грн., а проект СВА - 101 711,00 грн.Заплановано, що перші транші в розмірі 20 342,00 грн. (10% від загальної вартості) поступлять громадам на рахунки зразу після підписання Угоди про партнерство між організаціями громад та проектом "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду".

В Проекті "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" беруть участь 8 районів нашої області, серед яких Рогатинський, Городенківський, Тлумацький, Надвірнянський, Коломийський, Рожнятівський, Снятинський та Галицький райони. 5 організацій громад Рогатинського (м.Рогатин, с.Вільхова, с.Жовчів, с.Чесники, с.Вишнів) та 2 громади Городенківського (с.Далешове, та с.Вікно) районів завершили реалізацію мікропроектів.

ДО РОЗДІЛУ

2. Український сир з'явиться на європейських столах, якщо пройде перевірку

ЄС у вересні перевірятиме якість українських сирів. Підприємства, які бажають отримати дозвіл на експорт до Європи, серйозно інспектуватимуть тамтешні експерти.

Щороку понад дві сотні українських виробників виготовляють більше ніж 200 тисяч тонн сиру. Половину продають за кордон, переважно до Росії та африканських країн. Основна проблема українських підприємств - сировина. 80% молока у нас надоюють уручну. У Європі таку сировину не використовують.

"Європейці ще наш сир ще не оцінювали, у нас не було можливостей продаватись туди. Практично на сьогоднішній день ми не експортуємо сир в ЄС, але в вересні ми очікуємо інспекцію з ЄС, яка буде інспектувати деякі підприємства, які хотять отримати дозвіл на експорт сиру в Європейський Союз", - розповів UBR Олександр Чагаровський, керівник професійного об'єднання молочних підприємств України.

Український Бізнес Ресурс автори: Олександра Ревуцька

ДО РОЗДІЛУ

3. Швеція під час її головування в ЄС прагне забезпечити результативність наступного Саміту Україна-ЄС

Заступник голови Секретаріату Президента України Андрій Гончарук провів зустріч із державним секретарем МЗС Швеції Франком Бельфраге. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту А.Гончарука у Швецію, яка нині головує в Європейському Союзі, повідомили ІМК у прес-службі СП.

Сторони обговорили питання внутрішньої політичної і економічної ситуації в Україні, змістовного наповнення Саміту Україна-ЄС, який відбудеться 4 грудня 2009 року в Києві.

Зокрема А.Гончарук і Ф.Бельфраге обговорили перспективи переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Крім того, йшлося про діалог між Україною та Євросоюзом щодо розроблення умов для впровадження взаємного безвізового режиму, а також шляху зміцнення енергетичної безпеки нашої держави. Окремо заступник голови Секретаріату Президента України та Держсекретар МЗС Швеції торкнулися питання реалізації нових перспективних проектів в енергетичній сфері.

Ф.Бельфраге також запевнив А.Гончарука: Швеція під час її головування в Євросоюзі прагне забезпечити результативність наступного Саміту Україна-ЄС. Крім того, за його словами, Швеція проводить послідовну політику у процесі її зближення з Європейським Союзом.

ДО РОЗДІЛУ

4. Саркозі сподівається, що незабаром Україна стане привілейованим партнером ЄС

Саркозі привітав Україну з Днем Незалежності

Президент Франції Ніколя Саркозі висловив надію на те, що вже незабаром Україна стане привілейованим партнером Європейського союзу.

Про це йдеться у привітанні президента Франції на адресу Президента України Віктора Ющенка з нагоди 18-ої річниці Незалежності України.

Саркозі адресував українського народу найтепліші та найщиріші вітання та побажання процвітання.

Зокрема, він зазначив, що Франція "рішуче підтримує перспективу привілейованого партнерства з Україною, яке надасть угоду про асоціацію ЄС- Україна" і висловив переконання, що переговори, що тривають, зможуть успішно завершитися найближчим часом.

Віктора Ющенка з Днем Незалежності України привітали низка світових лідерів, у тому числі Папа Римський Бенедикт XVI, генсек ООН Пан Гі Мун, імператор Японії Акіхіто тощо.

Як повідомлялося, 4 грудня у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС.

Корреспондент.net

ДО РОЗДІЛУ
ІНОЗЕМНІ ЗМІ ПРО УКРАЇНУ

1. Яка нова газова сенсація чекає Україну? (Європейська преса)

27.08.2009

Василь Зілгалов

Прага Європейські газети інформують про нові газові шторми, які насуваються на Україну. Йдеться не лише про вірогідність дефолту Нафтогазу України, але й про можливі результати нинішніх переговорів українського уряду з російським Газпромом щодо скорочення постачання газу до України у наступному році більш як наполовину. Деякі оглядачі прогнозують нові газові сенсації. Не виключають навіть, що заява Премєр-міністра Юлії Тимошенко про відмову від підвищення цін на газ для населення означає, що уряд уже не розраховує на кредит від Європи у розмірі майже 4 мільярди доларів. Газети цікавить, чи вдасться Президентові Віктору Ющенкові домовитися з Туркменистаном про відновлення прямого постачання туркменського газу до України і як на це прореагує Росія.

Чимало оглядачів припускає, що ознакою нового повороту в нагнітанні напруження російсько-українських газових стосунків є фінансовий звіт "Газпрому" за перший квартал 2009 року, коли прибутки російського газового монополіста упали на 62 відсотки, і там вбачають одного з головних винуватців цього -Україну. Про це пише, зокрема, "Волл Стріт Джорнал", де відзначається, що прибуток російського газового гіганта впав у першому кварталі 2009 року до 100 мільярдів рублів з понад 270 мільярдів у першому кварталі 2008 року. Також відзначається, що один з "винуватців" цього - Україна, яка "зменшила постачання газу до Європи".

Нещодавно у цій же газеті європейський експерт Томаш Валашек відзначив, що рішення про надання європейськими фінансовими структурами біля 4 мільярдів доларів для закупівлі Україною російського газу до наступної зими є дуже відповідальним для Києва, який має не лише гарантувати зимове постачання газу європейцям, але й провести структурну реформу свого газового сектору. Ціна питання - перспектива вступу України до ЄС.

Але вже сьогодні російська "Нєзавісімая ґазета" не виключає, що відміна Юлією Тимошенко обіцянки підняти ціну на газ для населення, що було однією з умов отримання європейського кредиту, означає одне: "український прем'єр інформована - грошей від Європи на закупівлю газу у сховища України не буде". Російське видання посилається на неназваних українських чиновників і на "Нафтогаз", який стверджує, що "зібрані Євросоюзом кредитори відкладають час остаточного рішення" щодо згаданого кредиту". "Нєзавісімая ґазета" не виключає, що питання з відновленням постачання туркменського газу до України уряд Тимошенко використовує виключно для того, щоб "домогтися від "Газпрому" поступок щодо зменшення обсягів закупівель газу" на наступний рік - із запланованих раніше за контрактом 52 мільярдів кубів до всього лише 25 мільярдів кубічних метрів. Тут газета нагадує, що Україна вже боргує за недоотримання газу з Росії кілька мільярдів доларів, і питання це повисло в повітрі. Російське видання також цитує представників президента України, які побоюються, що Росія не погодиться на таке масштабне скорочення постачання газу для Києва.

"Москоу Таймз" інформує про загрозу дефолту "Нафтогазу України" і демарш групи російських та західних інвесторів, які намагаються заблокувати плановану українським урядом реструктуризацію євробондів держкомпанії "Нафтогаз". Відомо, що у вересні компанія мала погасити 5-річні облігації на суму у 500 мільйонів доларів, але вона не має на це грошей, і тому уряд ініціював реструктуризацію. Та у відповідь почалася потужна кампанія проти цього. Серед ініціаторів таких дій - і колишній генеральний директор одного з підрозділів "Газпрому" Олексій Ольшанський, який нині є одним із керівників інвестора "Нафтогазу" з Белізу - компанії "Корблоу". І Ольшанський, і "Газпром" дружньо заперечили взаємний зв'язок на сьогодні. Речник "Газпрому" Сергій Купріянов навіть заявив, що його компанія абсолютно не зацікавлена у банкрутстві "Нафтогазу", враховуючи довгострокові контракти з ним. "Корблоу" має заручитися для блокування реструктуризації "Нафтогазу" підтримкою власників 25 відсотків євробондів компанії. Ольшанський і група власників акцій вже мають згоду однієї п'ятої розпорядників євробондів "Нафтогазу".

Оглядачі не виключають складних фінансових комбінацій довкола української газової компанії, що може передбачати "кабальні і непрозорі умови погашення облігацій", як про це пише російська "Врем'я новостєй".

(Прага - Київ)