Національна академія наук україни національна бібліотека України імені В.І. Вернадського Міщенко Алла Леонідівна '33 Мультилінгвальна текстова комунікація у світлі сучасних лінгвістичних технологій

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології;

доктор філологічних наук, професор

Національний авіаційний університет,

професор кафедри журналістики;

доктор філологічних наук, доцент

Київський національний університет

доцент кафедри іноземних мов

Із дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський 3.

Автореферат розісланий “01” вересня 2015 р.
Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук Н. Ф. Самохіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сказане повною мірою стосується так званих світових мов, однак з рештою мов, у тому числі з українською, ситуація докорінно інша, незважаючи на те, що з часів незалежності значна увага в Україні приділяється проблемам математичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики. Так, Український мовно-інформаційний фонд НАН України на чолі з академіком НАН України В. А. Широковим спеціалізується на фундаментальних дослідженнях мовно-інформаційного напрямку в лінгвістиці, результатом яких стали теорія лексикографічних систем і семантичних станів, покладених в основу створення віртуальних середовищ для формалізованого опису лінгвістичних і лексикографічних явищ української мови; побудови словозмінних класифікацій української, російської, турецької та грузинської мов; лінгвістичної експертизи природномовних текстів, укладання термінологічних словників, лінгвістичних корпусів і лексикографічних джерел нового покоління. Співпраця Фонду з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Київським національним лінгвістичним університетом, Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Національним авіаційним університетом та іншими науковими й академічними установами сприяє подальшому розвитку лінгвістичної технології та інших ділянок прикладної лінгвістики в Україні під керівництвом видатних науковців-теоретиків і прикладників, зокрема: О. В. Палагіна, А. П. Загнітка, Т. Р. Кияка, І. В. Замаруєвої, В. В. Дубічинського, Н. В. Шаронової, С. П. Денисової, О. А. Шаблій, В. І. Шульгіної, Д. В. Ланде, О. Є. Литвиненка, А. Ф. Манако, О. П. Кургаєва, Т. О. Грязнухіної, Л. Ф. Компанцевої, А. А. Лучик, В. М. Труба, В. І. Перебийніс, М. М. Пещак, В. Я. Рубана, Н. Ф. Клименко та ін.

Незважаючи на окреслені здобутки, напрямки прикладної лінгвістики, орієнтовані на автоматизоване продукування галузевих текстів високої якості, дотепер перебувають на етапі становлення. Так, для української мови не створено галузево-орієнтованих контрольованих мов, немає промислових програм екстракції термінології, відсутні комерційні системи машинного перекладу (крім російсько-українського). Вітчизняна комп’ютерна термінографія (особливо багатомовна) тільки зароджується, а існуючі термінологічні словники слабко відображають актуальні наукові поняття і значення галузевої термінології та мало придатні для застосування в комп’ютеризованих технологіях лінгвістичної індустрії. Майже повністю відсутні паралельні корпуси для генерування пам’яті перекладу й укладання та актуалізації перекладних словників. Крім того, соціально значущий напрям перекладу технічної документації не виокремлюється з-поміж інших жанрів науково-технічної літератури, увага яких фокусується переважно на термінологічних і трансформаційних проблемах перекладу без урахування галузевих, лінгвокультурних і прагматичних особливостей фахового тексту. Підсумовуючи сказане, констатуємо відсутність в українському перекладознавстві, як ділянці вітчизняної прикладної лінгвістики, уніфікованої та гармонізованої з міжнародними стандартами методології галузевого перекладу, орієнтованої на технологічне застосування.

Викладене обумовлює актуальність науково-технічної проблеми створення вітчизняної технологічно-орієнтованої методології підтримки перекладацької справи. У дисертаційній роботі пропонується розв’язання сформульованої проблеми у лінгво-комунікаційній системі німецько-української пари мов, умотивоване фаховим спрямуванням, науковими інтересами та практичним досвідом автора.

Тему роботи затверджено Науковою радою «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України (протокол № 2 від 24 квітня 2014 р.).

1. 
   Предмет дослідження – німецько-українські тексти технічної документації як елемент глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.
   

1. 
   обґрунтувати концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, визначити роль і місце німецько-українських текстів ТД в ієрархічній системі глобальної комунікації виробника зі споживачем;
   

3) розробити теоретичні засади побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов, сформувати експериментальний анотований масив паралельних німецько-українських речень і здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов;

4) розробити навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД;

5) систематизувати прагматичні чинники, релевантні для продукування німецьких текстів ТД;

6) розробити універсальні правила і прийоми продукування та рестрикції німецьких текстів ТД, орієнтовані на проблематику їх перекладу українською мовою;

7) обґрунтувати необхідність інтернаціоналізації та локалізації текстів ТД, описати специфіку адаптації німецьких текстів супроводжувальної документації до галузевих стандартів української мови, систематизувати та проаналізувати проблеми перекладу німецьких текстів ТД українською мовою;

8) розробити рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів та обґрунтувати необхідність модернізації фахової підготовки перекладачів в Україні.

Методи дослідження зумовлені специфікою об’єкта вивчення та конкретними завданнями дослідження.

Метод моделювання на ґрунті теорії лексикографічних систем використано для представлення віртуальної системи професійної комунікації та взаємодії.

Метод формалізації дозволив побудувати та вирівняти графи дерев, які візуалізують синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами.

Метод лінгвістичної абстракції застосовано для аналізу й опису жанру текстів ТД як сукупності їхніх системних і структурних властивостей, зокрема: зв’язку мовних засобів і композиційної структури тексту з автором, реципієнтом, інтенційною програмою, комунікативною ситуацією, лінгвокультурою тощо.

Структурний метод використано для опису інваріантних реалізацій мовних явищ у текстах ТД. Методику безпосередніх складників застосовано для побудови й анотування синтаксичної структури німецьких та українських речень. Дистрибутивний аналіз дозволив визначити функціональні властивості мовних одиниць у певному оточенні, а трансформаційний аналіз – продемонструвати варіювання синтаксичних структур за збереження їхнього лексичного складу та семантичних зв’язків між елементами. Методики компонентного та структурно-семантичного аналізу використано для з’ясування актуальних значень слів, синтагм і речень, а також характеризування парадигматичних відношень між німецькими термінами комп’ютерної галузі.

Контекстуально-інтерпретаційний метод застосовано для опису комунікаційної спрямованості висловлювання; інвентаризації, класифікації та інтерпретації засобів зв’язку, релевантних для текстів ТД; характеризування способів уніфікації та рестрикції тексту.

Типологічний і зіставний методи вжито для аналізу концепцій контрольованих мов і проблем інтернаціоналізації, локалізації та перекладу текстів ТД. Методику контрастивного контекстуально-семантичного аналізу використано для аналізу українських перекладів німецькомовних текстів ТД, а також інвентаризації, класифікації та усунення помилок в українських перекладах.

Елементи етимологічного аналізу застосовано для опису шляхів інтернаціоналізації термінології комп’ютерної галузі німецької мови та її гармонізації з англомовними термінами.

У дисертаційному дослідженні запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем.

Розвинуто технологічний компонент методології у напрямку вивчення можливостей інтегрування інструментів, сценаріїв, методів та сценаріїв у віртуальні системи професійної взаємодії.

Розроблено теоретичні засади для анотування масиву паралельних німецько-українських речень, що дозволило вперше здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

Розширено доробок класичної термінографії навчально-методичними засадами термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД.

Доповнено прагматичний напрямок дослідження німецької мови, що фокусується на вивченні форм мовного вираження в текстах ТД, які забезпечують ефективність глобальної екстрафахової комунікації виробника зі споживачем.

Уперше розроблено універсальні правила рестрикції з урахуванням специфіки, яку несе в собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД.

Розроблено рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів України.

1. 
   Автентичний текст ТД – це система комунікації між виробником і споживачем, компонентами якої виступають специфічні інтенційні, прагматичні, термінологічні, структурні, семантичні, соціокультурні, дискурсивні, лінгвокультурні та технологічні характеристики, що стають об’єктом гармонізації у процесі перекладу та локалізації оригіналу цільовими мовами.
   
2. 
   Інтегрування інструментів, сценаріїв, методів і ресурсів у віртуальні системи професійної взаємодії забезпечує оптимізацію процесу продукування текстів ТД і комунікації виробника зі споживачем.
   
3. 
   Гармонізовані методи аналізу мови дозволяють створювати паралельні німецько-українські банки дерев (синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами).
   
4. 
   Оперативно вирішувати проблему термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД в умовах технологізації виробництва та скорочення виробничих циклів за відсутності актуальних німецько-українських термінологічних словників і лакунарності термінології дозволяє проектно-орієнтована термінологічна діяльність та імплементація систем управління термінологією, що інтегруються у віртуальні системи професійної взаємодії.
   
5. 
   Тексти ТД як форма комунікації виробника зі споживачем слугують репрезентантом психо-когнітивної взаємодії автора та реципієнта, опосередкованої мовними засобами, які виражають заплановану соціальну функцію та реалізують інтенційно-стратегічну програму.
   
6. 
   Рестрикції тексту з урахуванням специфіки, яку несуть у собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД, оптимізують процес створення німецько-українських текстів ТД.
   
7. 
   Інтернаціоналізація, переклад та локалізація ТД – це необхідна умова створення глобального продукту.
   

У статті «Сучасні лінгвістичні технології» автору належить матеріал дослідження та спільна робота у складанні тексту. Опублікована стаття у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 60% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 40% – Білоусу О. М.

У статтях «Multilingual GRUG Treebank for Underresourced Languages» та
«A parallel Treebank for less resourced Georgian and Ukrainian Language» автору належить матеріал дослідження, який стосується українського та німецького банків дерев та спільна робота у складанні тексту. Опубліковані статті у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 40% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 60% – Капанадзе О. Г.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на семінарах та засіданнях Вченої ради Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (2011-2014 рр.), засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (КДПУ), колоквіумах перекладачів в університеті Саарланд (Німеччина, 2009, 2010, 2011, 2012), а також на наукових конференціях: ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Людина. Комп’ютер. Комунікація» (Львів, 2010); Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість (Острог, 2012); «Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій»: (MegaLing-2011, Партеніт, 2011); (MegaLing-2011; Київ, 2011); (MegaLing-2012; Київ, 2012); (MegaLing-2013; Київ, 2013); «Semantik und Pragmatik im Spannungsfeld der grammatischen und kontrastiven Linguistik. Україна» (Донецьк, 2012); «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур» (Київ, 2012); «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу у мовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2013); Німецька правнича мова та юридичний переклад (Київ, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Мова і світ: Дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015).

Матеріал дослідження використано для розробки практичних курсів: «Інтегровані системи перекладу» та «Основи редагування тексту», а також лекційно-семінарських курсів: «Лінгвістика фахового тексту» та «Термінологічні аспекти лексикографії», − апробованих на кафедрі перекладу, загальної та прикладної лінгвістики КДПУ та внесених у навчальний план спеціальності 6.020303. Філологія. Мова і література (прикладна лінгвістика).