Схема розташування зон Захар’їна — Геда, в яких може з’явиться відображений біль

Зони Захар’їна — Геда — це певні ділянки шкіри, в яких при захворюванні внутрішніх 
органів часто з’являється відбитий біль, а також больова і температурна гіперестезія. 
1 — легень і бронхів 
2 — серця 
3 — кишківник а 
4 — сечового міхура 
5 — сечовода 
6 — нирок 
7 і 8 — печінки 
9 — шлунка, підшлункової залози 
10 — сечостатевої системи 
Вперше діагностичне значення цих зон оцінив Р. А. Захар’їн (1889), а детальний опис 
дав Р. Гед (1893 — 1896 рр.). Межі цих зон відповідають, за даними Р. Геда, дерматомам — 
корінцевому розподілу шкірної чутливості. Виникнення зон Захар’їна- Геда пов’язано з 
іррадіацією подразнень від ураженого внутрішнього органу і проводяться через йдуть від 
нього нервові волокна на спеціальні центри, в яких ці волокна закінчуються. Виникле таким 
чином збудження спінальних центрів проявляється проєктуванням болю (і гіперестезії) в ті 
шкірні ділянки, які іннервуються відповідними цим центрам корінцями. 
Так, напр. захворювання прямої кишки викликає подразнення вегетативних волокна, 
що закінчуються в ділянці II-IV крижових сегментів спинного мозку; подразнення сірої 
речовини зазначених сегментів проявляється проекцією болю (і гіперестезії) в шкірні 
ділянки, які іннервуються II-IV крижовими корінцями, тобто в ділянці промежини. 
Питання про механізм виникнення зон Захар’їна-Геда не може вважатися остаточно 
вирішеним. Мабуть, крім спінальних механізмів, тут істотну роль грають і вищі рівні 
центральної нервової системи, включаючи кору великого мозку, а також аксон-рефлекторні 
механізми.
Для виявлення зон Захар’їна- Геда і для встановлення їх меж використовують кілька 
методів: 
1. Дослідник злегка затискає між великим і вказівним пальцями і трохи піднімає догори 
шкіру і підшкірну клітковину в досліджуваній області; при відсутності патології 
відповідного внутрішнього органу маніпуляція ця безболісна, при наявності патології 
відзначається більш або менш сильний біль. 
2. Наносять легкий укол шпилькою, заходять в область зон Захар’їна — Геда, відповідної 
ураженого внутрішньому органу, при цьому виникає больове відчуття. 
3. Торкаються до шкіри в області зон Захар’їна — Геда теплою мокрою губкою або 
пробіркою, наповненою теплою водою, при наявності патології відповідного органу 
відзначається біль і печія. 
Встановлено співвідношення між внутрішніми органами і сегментами шкірної 
іннервації: легеня — III-IV шийні, а також II-V грудні сегменти; серце — III-V шийні, I-VIII 
грудні, переважно зліва, іноді з двох сторін; стравохід — в основному V, а також VI — VIII 
грудні; молочна залоза — IV і V грудні; шлунок, підшлункова залоза — VII — IX грудні, 

зазвичай з двох боків; кишківник — IX — XII грудні з двох боків або тільки зліва; печінка — 
III — IV шийні, VIII — X грудні праворуч, жовчний міхур — переважно VIII і IX грудні, а 
також V — VII грудні; нирка — переважно Х грудний, а також ХІ і ХІІ грудні, I поперековий; 
сечовід — ХІ та ХІІ грудні, I поперековий; яєчка — Х грудний; додаток яєчок — ХІ і ХІІ 
грудні; сечовий міхур — ХІ та ХІІ грудні, I поперековий, а також III — IV крижові; простата 
— Х і ХІ грудні, а також I - III і V крижові; яйник — Х грудний; маткова труба — ХІ та ХІІ 
грудні; шийка матки — XI та XII грудні і I - IV крижові; тіло матки — Х грудний, I 
поперековий. 
Зони Захар’їна-Геда при захворюванні внутрішніх органів виявлені також в ділянці 
голови. Біль в лобово-носовій ділянці — ураження легень, може бути, серця (V-VI грудні 
сегменти); в скроневій ділянці — відповідають ураження верхівок легень, шлунка, печінки, 
гирла аорти (відповідні спінальні зони: III і IV шийні сегменти); біль в средньоочничній 
ділянці — ураження легень, серця, висхідної аорти (II, III, IV грудні сегменти); в лобово-
скроневій ділянці — ураження нижніх часток легенів, серця, кардіальної частини шлунка 
(VII грудний сегмент); біль в тім’яній ділянці — ураження воротаря і верхньої частини 
кишечника (IX грудний сегмент); біль в потиличній ділянці — ураження печінки, товстої 
кишки, яйників, яєчок, маткових труб, матки, сечового міхура (X, XI, XII грудні сегменти). 
Встановлюючи больові зони і гіперестезію, і зіставляючи їх кордони з наведеною схемою зон 
Захар’їн-Геда, можна зробити припущення про те, який внутрішній орган в даному випадку 
вражений. Однак покази хворого суб’єктивні. А гіперестезія одних і тих же зон може 
зустрічатися при захворюваннях різних органів. Великі труднощі викликає так звана 
генералізація вісцеральних подразнень, відзначена ще Р. Гедом і часто порушує строгість 
його схеми: біль у результаті даного захворювання внутрішнього органу може при відомих 
умовах локалізуватися в зоні відповідної зовсім іншому органу. У зв’язку з цим метод є суто 
допоміжним. Значний інтерес представляють спроби використовувати зони Захар’їна — Геда 
не тільки в цілях діагностики, але і в цілях терапії шляхом впливу з цих зон на стан 
відповідних органів внутрішніх - рефлексотерапія. 
V. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ЗА ТЕМОЮ ЗАНЯТТЯ 
1. Анатомо-фізіологічні особливості та функції вегетативної нервової системи.
2. Сегментарний відділ вегетативної нервової системи. Симпатична та парасимпатична 
нервові системи. 
3. Надсегментарний відділ вегетативних функцій. Ерготропна та трофотропна діяльність. 
4. Методи дослідження вегетативних функцій. Синдроми ураження надсегментарного 
відділу вегетативної нервової системи. Синдром вегетативної дистонії. 
5. Психо-вегетативний синдром. Перманентний та пароксизмальний перебіг (панічні 
атаки, синдром нейрогенної гіпервентиляції).
6. Гіпоталамічний синдром. 
7. Синдром ураження сегментарної вегетативної нервової системи. 
8. Комплексний реґіонарний больовий синдром (каузалгічний, Пирогова – Вейра 
Мітчела). 
9. Синдром Горнера.
10. Рівні регуляції тазових функцій та їх порушення. 
№ 
Тестові питання 
Еталон відповіді 
1. 1 
Що не характерно для синдрому Клода Бернара-
Горнера 
A) Міоз 
D 

B) Птоз 
C) Енофтальм 
D) Мідріаз 
E) Гіперемія 
2 
У хворого Incontinentia vera. Який сегмент СМ 
ушкоджений? 
A) L
1
-L
2
B) S
1
-S
2
C) S
2
-S
4
D) Th
9
-Th
10
E) Th
10
-Th
11
С 
3 
Який синдром не характерний для ураження 
вегетативної нервової системи? 
A) Нейроендокринний 
B) Вегетативно-судинний 
C) Мозочковий
D) Нейротрофічний 
E) Психопатологійний 
С 
4 
Прегангліонарні 
волокна 
сакрального 
відділу 
парасимпатичної нервової системи починаються від 
клітин, які розміщені в бокових рогах: 
A) S
3
-S
5
B) S
4
-S
5
C) S
1
-S
3
D) S
2
-S
4
E) S
1
-S
4
D 
5 
Нейромедіатором парасимпатичної нервової системи є: 
A) Серотонін 
B) Гістамін 
C) Адреналін 
D) Норадреналін 
E) Ацетилхолін 
Е 
6 
Хвора перенесла спинно-мозкову травму. Виник птоз, 
міоз, енофтальм. Які сегменти уражені? 
A) С
1
-С
2
B) Th
2
-Th
3
C) С
8
-Th
1
D) Th
5
-Th
7
E) Th
3
-Th
4
С 
7 
Вкажіть сегменти спинного мозку, в яких розміщена 
центральні відділи симпатичного відділу автономної 
нервової 
A) Шийні та грудні 
B) Грудні та поперекові 
C) Поперекові та грудні 
D) Головний мозок 
E) Лише грудні 
А 
8 
Вкажіть сегменти спинного мозку, в яких розміщена 
центральна частина парасимпатичного відділу 
автономної нервової системи 
A) Передній мозок
B) Проміжний мозок та ніжки стовбура головного 
мозку 
D 

C) Грудні й поперекові сегменти спинного мозку 
D) Ядра головного та крижового відділу спинного 
мозку 
E) Кора головного мозку 
9 
Парасимпатичний відділ ВНС виконує функцію: 
A) Звужує артерії 
B) Скорочує сечовий міхур 
C) Скорочує бронхи і броніоли 
D) Стимулює слиновиділення 
E) D, C, D 
E 
10 
Методи дослідження ВНС: 
A) Електроенцефалографія 
B) Дослідження больових точок Маркелова-
Бірбраїдова 
C) Люмбальна пункція 
D) Поза Ромберга 
E) Проба Дан’їні-Ашнера 
E 
11 
Яка структура створює мезенцефальну частину 
краніального відділу парасимпатичної ВНС? 
A) Ядра Якубовича і Перлеа 
B) Ядро відвідного нерва 
C) Ретикулярна формація 
D) ядро блокового нерва 
E) ядро Мейснера 
A 
12 
З яких відділів утворена центральна частина 
парасимпатичної ВНС? 
A) Підкірковий і кірковий 
B) Крижовий і куприковий 
C) Краніальний і крижовий 
D) Таламічний і гіпоталамічний 
E) Гіпофізарний і ретикулярний 
C 
13 
Що регулює ВНС? 
A) Рівновагe 
B) Мимовільні рухи 
C) Функцію залоз 
D) Біль 
E) Чутливість 
C 
14 
Що інервується із крижового відділу парасимпатичної 
ВНС? 
A) Нижні кінцівки 
B) Спинні м’язи 
C) Сечовий міхур 
D) Нирки 
E) Живіт 
С 
15 
Вказати відділи вегетативної нервової системи 
A) Сегментарний і субсегментарний 
B) Дофамінергічна і холінергічна 
C) Довільна і мимовільна 
D) Симпатична і парасимпатична 
E) Таламічний і гіпоталамічний 
D 
16 
Вказати локалізацію симпатичного відділу ВНС: 
A) Сегменти C
8
-L
2
B) Варолійовий міст
А 

C) Довгастий мозок 
D) Крижові спинномозкові сегменти 
E) Куприкові сегменти 
17 
Виберіть вплив парасимпатичного відділу ВНС на 
діяльність деяких органів: 
A) Зниженняння кров’яного тиску 
B) Сповільнення дихання 
C) Звуження судин 
D) Прискоренні і посилення скорочення серця 
E) Розширення зіниць 
А 
18 
Виберіть відділ нервової системи, який посилює 
потовиділення: 
A) Центральний 
B) Периферійний 
C) Парасимпатичний 
D) Симпатичний 
E) Мезенцефальний 
С 
19 
Вкажіть функцію парасимпатичного відділу 
вегетативної нервової системи: 
A) Розширення зіниці 
B) Активація вазоконстрикторів 
C) Активація вазодилятаторів 
D) Затримка сечовиділення 
E) Збліднення шкіри 
С 
20 
Що характерно для вегетативно-судинного синдрому 
при ураженні ВНС? 
A) Міастенія 
B) Тахікардія 
C) Втрата свідомості 
D) Тонічні корчі 
E) Міотонія 
В 
21 
Фізіологічна сутність вегетативної нервової системи: 
A) Забезпечення гомеостазу 
B) Підтримка трофіки 
C) Енергозабезпечення усіх систем 
D) Регуляція функцій внутрішніх процесів 
E) Все вірно 
Е 
22 
Ядра парасимпатичного відділу вегетативної нервової 
системи: 
A) Верхнє і нижнє слиновидільне 
B) Ядра Бехтерєва й Дейтерса 
C) Дорзальне ядро блукаючого нерва 
D) Ядра Швальбе, Ролера 
E) А і С 
Е 
23 
Який вплив симпатичного відділу ВНС на внутрішні 
органи? 
A) Поліурія 
B) Розширення зіниці 
C) Брадикардія 
D) Гіперсалівація 
E) Червоний дермографізм 
В 
24 
Хворий М. 34 років захворів гостро. Підвищилася 
температура до 38,3 градусів, з'явився біль в нижніх 
1. Нижній центральний 
парапарез 

відділах грудної клітки. На другий день з'явилася і 
стала наростати слабкість і оніміння в ногах. Рухи в 
ногах повністю зникли. Виникла затримка 
сечовипускання. При обстеженні на третій день 
захворювання виявлено патологічна симптоматика: 
ознаки нижнього центрального парапарезу, порушені 
всі види чутливості за провідниковим типом з рівня D
9
сегмента, на шкірі крижів гіперемія і намічається 
належок. Самостійно не мочиться. Сечу спускали 
катетером 
1. Виділіть патологічні синдроми, визначте тип 
порушення сечовипускання 
.2. Визначте вогнище ураження. 
2. Ураження рухових 
шляхів на рівні спинного 
мозку між шийним і 
поперековим 
потовщеннями (грудний 
рівень) 
. 
25 
У хворого з раком верхівки правої легені виявляється 
при огляді звуження очної щілини справа, різниця 
діаметра зіниць (звужена права зіницю), западіння 
правого очного яблука. 
1. Назвіть патологічний синдром. 
2. Пояснити його 
1. В руках периферійний 
парапарез, в ногах - 
центральний парапарез.
2. Ураження спинного 
мозку на рівні шийного 
потовщення 
26. 
У хворого після закритої травми черепа виникли 
напади, які характеризуються слабкістю, затрудненим 
диханням, підвищеною пітливістю, нудотою, 
сповільненим пульсом, зниженим артеріальним 
тиском, покликами на дефекацію, частим болем в 
животі. 
Як називається даний синдром? 
Локалізація вогнища ураження? 
Ваго-інсулярні кризи. В 
патологічний процес 
втягнуті гіпоталамус, 
ретикулярна формація і 
ядра X пари нервів 
27. 
У молодої жінки від переохолодження виникають 
напади оніміння пальців рук, симетричне збліднення їх 
кінчиків, зниження чутливості. Через 10—15 хв. після 
початку нападу виникають парестезії, пізніше 
забарвлення і температура шкіри відновлюються. 
Про який синдром можна думати в даному випадку? 
Хвороба або синдром 
Рейно. 
28. 
Хвору протягом останніх 6 років турбують напади, які 
супроводжуються частим серцебиттям, підвищеним 
артеріальним тиском, болем голови, “морозінням” тіла, 
відчуттям страху смерті, болем в животі. На висоті 
нападу свідомість затьмарена, виникають 
короткотривалі тонічні корчі кінцівок, зіниці при 
цьому розширені, лице бліде. 
Як називаються вказані синдроми? 
Симпато-адреналові кризи 
з розладами свідомості і 
судомним синдромом — 
напад мезодієнцефальної 
епілепсії. 
29. 
Нападоподібний інтенсивний біль в ділянці кореня 
носа, іррадіює у верхню щелепу, корінь язика, вухо, 
половину шиї, супроводжується гіперемією 
кон’юнктиви, сльозовиділенням, виділенням рідини із 
носа. Тригемінальні точки не болючі при пальпації. 
“Тригерних” ділянок не виявлено. 
Встановіть топічний і клінічний діагноз. 
Крилопіднебінний вузол 
(синдром Сладера). 
30. 
Хвора 32 років, ріст 165 см, вага тіла 88 кг. Апетит 
підвищений, надлишкове ожиріння тулуба. Лице 
округлої форми, шкіра його гіперемована. Останніми 
роками страждає аменореєю. Надлишковий ріст 
волосся на тілі, обличчі. Артеріальний тиск 170—180 / 
100—105 мм рт. ст. Стріарні смуги в пахвинній ділянці. 
Для адипозогенітального 
синдрому Іценко-Кушін- 
га. Зумовлений 
ураженням гіпоталамуса, 
гіпофіза, кори наднир- 
ників. 

Краніограма, очне дно і поля зору не змінені. 
Для якого синдрому характерна описана 
симптоматика? 
Ураженням яких відділів нервової системи він може 
бути зумовлений? 
31 
Хворий С., 36 років. Захворів 2 роки тому назад: 
виникли тремор руки, скованість і сповільненість 
рухів. Із анамнезу відомо, що 3 роки тому перехворів 
грипом з високою температурою тіла, розладами сну — 
підвищеною сонливістю. 
Об’єктивно: знижений настрій, егоцентризм. Обличчя 
маскоподібне, “сальне”. Реакція зіниць на світло 
виникає, а на конвергенцію відсутня. Голос тихий, 
мова монотонна. Гіперсалівація. М’язова сила рук і ніг 
достатня. 
Тонус кінцівок підвищений дифузно. Тремор 
дистальних відділів рук. Сухожилкові рефлекси 
одинакові з двох боків. Хода затруднена, ходить 
дрібними кроками. 
Встановіть топічний діагноз. 
Перерахуйте захворювання, при яких виникає подібна 
симптоматика. 
Топічний діагноз: уражені 
чорна субстанція і бліда 
куля, а також вегетативні 
ядра гіпоталамуса. 
Епідемічний енцефаліт 
(хронічна стадія), 
черепно-мозкова травма, 
атеросклероз судин 
головного мозку, 
інтоксикації марганцем, 
барбітуратами пухлини, 
сифіліс головного мозку, 
хвороба Паркінсона 

жүктеу/скачать 1.41 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: