Офіційний вісник Європейських Співтовариств



бет1/27
Дата19.07.2016
өлшемі3.84 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


30.12.2006


UA



Офіційний вісник Європейських Співтовариств

L 389/



І

(Акти, опублікування яких є обов’язковим)

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 12 грудня 2006 року,

що встановлює технічні вимоги до суден внутрішніх водних шляхів та припиняє дію

Директиви Ради 82/714/ЄЕС

(2006/87/ЄС)



ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, частину 1 його статті 71,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги думку Європейського Економічно-соціального комітету (1),

Після консультації з Комітетом регіонів,

Діючи відповідно до процедури, передбаченої статтею 251 Договору (2),



Оскільки:

  1. Директива Ради 82/714/ЄЕС від 4 жовтня 1982 року, що встановлює технічні вимоги до суден внутрішніх водних шляхів (3), запровадила гармонізовані умови видачі технічних сертифікатів для суден внутрішніх водних шляхів в усіх державах-членах, за винятком операцій на Рейні. Тим не менш, на європейському рівні залишаються чинними різні технічні вимоги до суден внутрішніх водних шляхів. Наявність різних міжнародних та національних норм перешкоджає зусиллям із забезпечення взаємного визнання національних сертифікатів придатності до плавання без потреби у додатковому огляді іноземних суден. Більше того, стандарти, що містяться у Директиві 82/714/ЄЕС, почасти вже не відображають нинішній стан розвитку технологій.

  2. По суті, технічні вимоги, встановлені у додатках до Директиви 82/714/ЄЕС, включають положення, встановлені у Регламенті про огляд суден на Рейні, у версії, затвердженій Центральною комісією з судноплавства на Рейні (ЦКСР) у 1982 році. Умови та технічні вимоги щодо видачі сертифікатів придатності до плавання внутрішніми водними шляхами відповідно до статті 22 переглянутої Конвенції про судноплавство на Рейні з того часу регулярно переглядалися і визнаються такими, що відображають нинішній стан розвитку технологій. З причин конкуренції та безпеки бажано, особливо в інтересах просування гармонізації на європейському рівні, ухвалити сферу застосування та зміст таких технічних вимог для усієї мережі внутрішніх водних шляхів Співтовариства. У цьому відношенні слід взяти до уваги зміни, що відбулися у цій мережі.

  3. Сертифікати придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, що підтверджують повну відповідність суден вищезгаданим переглянутим технічним вимогам, мають бути дійсними на усіх внутрішніх водних шляхах Співтовариства.

  4. Бажано забезпечити більший ступінь гармонізації між умовами видачі додаткових сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами державами-членами для операцій на водних шляхах (устях) зони 1 та 2 метою, а також для операцій на водних шляхах зони 4.

  5. В інтересах безпеки перевезення пасажирів бажано, щоб сфера застосування Директиви 82/714/ЄЕС включала також пасажирські судна, розраховані на більше ніж 12 пасажирів, відповідно до Регламенту про огляд суден на Рейні.

  6. В інтересах безпеки, гармонізація стандартів має бути на високому рівні; вона має бути досягнута у такий спосіб, щоб не зумовити жодного зниження стандартів безпеки на жодному водному шляху Співтовариства.

  7. Доцільно передбачити перехідний режим для робочих суден, які ще не мають сертифікату придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами та які піддаються першому технічному огляду відповідно до переглянутих технічних вимог, встановлених цією Директивою.

  8. Доцільно, у певних межах та для категорій відповідних суден, визначити період дії сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами у кожному конкретному випадку.

  9. Заходи, необхідні для виконання цієї Директиви, мають бути ухвалені відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що встановлює процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (4).

  10. Необхідно, щоб заходи, передбачені Рішенням Ради 76/135/ЄЕС від 20 січня 1976 року про взаємне визнання ліцензій на судноплавність для суден внутрішніх водних шляхів (5), залишалися чинними для суден, на які не поширюється дія цієї Директиви.

  11. Зважаючи на те, що деякі судна підпадають під сферу застосування Директиви 94/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 червня 1994 року про наближення законів, нормативних актів та адміністративних положень держав-членів, що стосуються прогулянкових плавзасобів (6), а також цієї Директиви, до додатків цих двох директив слід якнайшвидше внести відповідні корективи за допомогою відповідних процедур комітету, якщо існують якісь суперечності чи невідповідності між положеннями цих Директив.

  12. Відповідно до пункту 34 Міжнародної угоди про кращу законотворчість (7), державам-членам пропонується скласти, для себе та в інтересах Співтовариства, власні таблиці з якомога повнішим зазначенням взаємозв’язку між цією Директивою та заходами з перевезення та їх оприлюднити останні.

  13. Дію Директиви 82/714/ЄЕС має бути припинено,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Класифікація водних шляхів

1. Для потреб цієї Директиви внутрішні водні шляхи Співтовариства класифікуються таким чином:



  1. Зони 1, 2, 3 та 4:

  1. Зони 1 та 2: водні шляхи, зазначені у главі 1 Додатку І;

  2. Зона 3: водні шляхи, зазначені у главі 2 Додатку І;

  3. Зона 4: водні шляхи, зазначені у главі 3 Додатку І.

  1. Зона R: ті з водних шляхів, зазначених у пункті (а), для яких сертифікати слід видавати відповідно до статті 22 переглянутої Конвенції про судноплавство на Рейні, за її редакцією на момент набуття чинності цією Директивою.

2. Будь-яка держава-член може після консультації з комісією змінити класифікацію своїх водних шляхів по зонах, наведених у Додатку І. Держава-член повідомляє Комісію про такі зміни не пізніше, ніж за шість місяців до набуття ними чинності, а Комісія повідомляє про них інші держави-члени.

Стаття 2

Сфера застосування

1. Ця Директива, відповідно до статті 1.01 Додатку ІІ, застосовується до таких плавзасобів:



  1. суден довжиною (L) 20 метрів та більше;

  2. суден, для яких результат множення довжини (L) на ширину (В) та посадку (Т) складає 100 м3 або більше;

2. Ця Директива також застосовується, відповідно до статті 1.01 Додатку ІІ, до таких плавзасобів:

  1. буксирів та буксирів-штовхачів, призначених для буксирування чи штовхання плавзасобів, зазначених у частині 1, чи плавучого обладнання або для переміщення таких плавзасобів чи плавучого обладнання у паралельний спосіб;

  2. суден, призначених для перевезення пасажирів, які розраховані більше ніж на 12 пасажирів без врахування членів екіпажу;

  3. плавучого обладнання.

3. Зі сфери застосування цієї Директиви виключаються такі плавзасоби:

  1. пороми;

  2. військові кораблі;

  3. морські судна, в тому числі морські буксири та буксири-штовхачі, які:

  1. працюють або базуються у припливно-відливних водах;

  2. працюють тимчасово на внутрішніх водних шляхах, за умови, що вони мають:

  • сертифікат, що підтверджує відповідність Міжнародній конвенції про безпеку життя у морі (SOLAS) 1974 року, або рівнозначний йому документ, сертифікат, що підтверджує відповідність Міжнародній конвенції про вантажні ватерлінії 1966 року, або рівнозначний йому документ, та міжнародний сертифікат запобігання забрудненню нафтою, що підтверджує відповідність Міжнародній конвенції про запобігання забрудненню з суден (MARPOL) 1973 року; або

  • у випадку пасажирських суден, на які не поширюється дія жодної з конвенцій, зазначених у першому абзаці, сертифікат з правил і стандартів безпеки для пасажирських суден, виданий у відповідності до Директиви Ради 98/18/ЄС від 17 березня 1998 року про правила й стандарти безпеки для пасажирських суден (8);

  • у випадку прогулянкових плавзасобів, на які не поширюється дія жодної з конвенцій, зазначених у першому абзаці, сертифікат країни, під прапором якої вони плавають.

Стаття 3

Зобов’язання мати сертифікат

1. Плавзасоби, що працюють на внутрішніх водних шляхах Співтовариства, зазначених у статті 1, повинні мати:



  1. при роботі на водному шляху зони R:

  • або сертифікат, виданий відповідно до статті 22 переглянутої Конвенції про судноплавство на Рейні;

  • або сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, виданий або поновлений після 30 грудня 2008 року, який підтверджує повну відповідність плавзасобу, без шкоди перехідним положенням глави 24 Додатку ІІ, з технічними вимогами як визначені у Додатку ІІ, для яких рівнозначність технічним вимогам, встановленим при застосуванні вищезгаданої Конвенції, встановлена відповідно до застосовних правил і процедур;

  1. при роботі на інших водних шляхах – сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, в тому числі, за необхідності, технічні вимоги, зазначені у статті 5.

2. Сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами складається за зразком, встановленим у частині І Додатку V та видається відповідно до цієї Директиви.

Стаття 4

Додаткові сертифікати придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

1. Усі плавзасоби, які мають діючий сертифікат, виданий відповідно до статті 22 переглянутої Конвенції про судноплавство на Рейні, можуть, за умови відповідності положенням частини 5 статті 5 цієї Директиви, плавати водними шляхами Співтовариства, маючи лише цей сертифікат.

2. Проте усім плавзасобам, що мають сертифікат, зазначений у частині 1, також надається додатковий сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами:


  1. при роботі на водних шляхах зони 3 та 4 – якщо вони бажають скористатися зниженням технічних вимог на цих водних шляхах;

  2. при роботі на водних шляхах зони 1 та 2 або, стосовно пасажирських суден, при роботі на водних шляхах зони 3, що не сполучені з судноплавними внутрішніми водними шляхами іншої держави-члена, - якщо відповідна держава-член ухвалила додаткові технічні вимоги для цих водних шляхів відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 5.

3. Додатковий сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами складається за зразком, встановленим у частині ІІ Додатку V, та видається компетентними органами при пред’явленні сертифікату, зазначеного у частині 1, та на умовах, встановлених органами, компетентними відносно відповідних водних шляхів.

Стаття 5

Додаткові та знижені технічні вимоги для окремих зон

1. Кожна держава-член може, після консультації з Комісією та відповідно до вимог переглянутої Конвенції про судноплавство на Рейні, ухвалити технічні вимоги на додаток до технічних вимог, наведених у Додатку ІІ, для плавзасобів, що працюють на водних шляхах зони 1 та 2 в межах її території.

2. У відношенні пасажирських суден, що працюють на водних шляхах зони 3 в межах її території, які не сполучені з судноплавними водними шляхами іншої держави-члена, кожна держава-член може зберігати технічні вимоги, що виступають як додаток до технічних вимог, наведених у Додатку ІІ. Зміни до таких технічних вимог потребують попереднього затвердження Комісією.

3. Додаткові вимоги обмежуються предметами, наведеними у Додатку ІІІ. Держава-член повідомляє Комісію про ці додаткові вимоги не пізніше, ніж за шість місяців до набуття ними чинності, а Комісія повідомляє про них інші держави-члени.

4. Відповідність додатковим вимогам зазначається у сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, зазначеному у статті 3, або, якщо застосовується частина 2 статті 4, у додатковому сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами. Таке підтвердження відповідності визнається на водних шляхах Співтовариства відповідної зони.

5. (а) У разі, якщо застосування перехідних положень, встановлених у главі 24а Додатку ІІ, зумовлює зниження чинних національних стандартів безпеки, держава-член може не застосовувати такі перехідні положення у відношенні пасажирських суден внутрішніх водних шляхів, що працюють на її внутрішніх водних шляхах, які не сполучені з судноплавними внутрішніми водними шляхами іншої держави-члена. За таких обставин така держава-член може вимагати, щоб такі судна, що працюють на її внутрішніх водних шляхах, не сполучених з внутрішніми водними шляхами іншої держави-члена, повністю відповідали технічним вимогам, встановленим у Додатку ІІ починаючи з 30 грудня 2008 року.



  1. Держава-член, яка застосовує положення, наведене у пункті (а), повідомляє Комісію про своє рішення та надає Комісії детальну інформацію про відповідні національні стандарти, що застосовуються до пасажирських суден, що працюють на її внутрішніх водних шляхах. Комісія повідомляє про це інші держави-члени.

  2. Відповідність вимогам держави-члена стосовно роботи на її внутрішніх водних шляхах, не сполучених з внутрішніми водними шляхами іншої держави-члена, зазначається у сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, зазначеному у статті 3 або, якщо застосовується частина 2 статті 4, у додатковому сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами.

6. Плавзасоби, що працюють на водних шляхах зони 4, мають право на знижені вимоги, наведені у главі 19b Додатку ІІ, на всіх водних шляхах у цій зоні. Відповідність цим зниженим вимогам зазначається у сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, зазначеному у статті 3.

7. Кожна держава-член після консультації з Комісією може санкціонувати зниження технічних вимог, наведених у Додатку ІІ, у відношенні плавзасобів, що працюють виключно на водних шляхах зони 3 та 4 в межах її території.

Таке зниження обмежується предметами, наведеними у Додатку IV. Якщо технічні характеристики плавзасобу відповідають зниженим технічним вимогам, це зазначається у сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами або, якщо застосовується частина 2 статті 4, у додатковому сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами.

Держава-член повідомляє Комісію про зниження технічних вимог, наведених у Додатку ІІ, не пізніше, ніж за шість місяців до набуття ними чинності, а Комісія повідомляє про них інші держави-члени.



Стаття 6

Небезпечні вантажі

Будь-який плавзасіб, що має сертифікат, виданий відповідно до Регламенту про перевезення небезпечних речовин Рейном («ADNR»), може перевозити небезпечні вантажі по всій території Співтовариства на умовах, прописаних у цьому сертифікаті.

Будь-яка держава-член може вимагати, щоб плавзасобу, який не має такого сертифікату, було дозволено перевозити небезпечні вантажі в межах її території лише за умови, що такий плавзасіб задовольняє вимоги, що виступають як додаток до вимог, встановлених у цій Директиві. Держава-член повідомляє Комісію про такі вимоги, а Комісія повідомляє про них інші держави-члени.

Стаття 7

Відступи

1. Держави-члени можуть санкціонувати відступи від усієї цієї Директиви або її частини для:



  1. суден, буксирів, буксирів-штовхачів та плавучого обладнання, що працюють на судноплавних водних шляхах, не сполучених внутрішнім водним шляхом з водними шляхами інших держав-членів;

  2. плавзасобів, повна вантажопідйомність яких не перевищує 350 тонн, або плавзасобів, які не призначені для перевезення вантажів і водотоннажність яких не перевищує 100 м3, які були спущені на воду до 1 січня 1950 року і працюють виключно на національному водному шляху.

2. Держави-члени можуть санкціонувати у відношенні судноплавства на їхніх національних водних шляхах відступи від одного чи кількох положень цієї Директиви для обмежених поїздок, що становлять місцевий інтерес, або у гаванях. Ці відступи та поїздки чи територія, для яких вони є дійсними, зазначаються у сертифікаті відповідного судна.

3. Держава-член повідомляє Комісію про відступи відповідно до частин 1 та 2, а Комісія повідомляє про них інші держави-члени.

4. Будь-яка держава-член, яка, як результат відступів, санкціонованих відповідно до частин 1 та 2, не має плавзасобів, на які поширюється дія положень цієї Директиви, з тих, що працюють на її водних шляхах, не зобов’язана дотримуватися статей 9, 10 та 12.

Стаття 8

Видача сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

1. Сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами видається плавзасобам, спущеним на воду після 30 грудня 2008 року, після технічного огляду, що проводиться до введення плавзасобу в експлуатацію та має на меті встановити, чи плавзасіб відповідає технічним вимогам, встановленим у Додатку ІІ.

2. Сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами видається плавзасобам, які виключені зі сфери застосування Директиви 82/174/ЄЕС, але на які поширюється дія цієї Директиви відповідно до частин 1 та 2 статті 2, після технічного огляду, що проводиться по закінченні терміну дії поточного сертифікату плавзасобу, але у будь-якому разі не пізніше 30 грудня 2018 року, з метою встановити, чи плавзасіб відповідає технічним вимогам, встановленим у Додатку ІІ. У державах-членах, в яких термін дії поточного національного сертифікату плавзасобу складає менше п’яти років, такий сертифікат може бути виданий протягом п’яти років після 30 грудня 2008 року.

Будь-яка невідповідність технічним вимогам, встановленим у Додатку ІІ, зазначається у сертифікаті придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами. За умови, що компетентні органи вважають, що ці недоліки не становлять явної загрози, плавзасіб, про який йдеться у першому абзаці, може продовжувати працювати до заміни або зміни тих компонентів або ділянок плавзасобу, які позначені у сертифікаті як такі, що не відповідають цим вимогам, після чого ці компоненти або ділянки мають відповідати вимогам Додатку ІІ.

3. Явна загроза у значенні цієї статті припускається, зокрема, коли не виконуються вимоги, які стосуються міцності конструкції плавзасобу, судноплавності чи маневреності або особливих характеристик судна, відповідно до Додатку ІІ. Відступи, передбачені Додатком ІІ, не вважаються недоліками, що становлять явну загрозу.

Заміна наявних деталей аналогічними деталями або деталями рівнозначної технології чи конструкції під час поточного ремонту та технічного обслуговування не вважається заміною у значенні цієї статті.

4. Відповідність плавзасобу додатковим вимогам, зазначеним у частинах 1, 2 та 3 статті 5, встановлюється, за необхідності, під час технічного огляду, передбаченого частинами 1 та 2 цієї статті, або під час технічного огляду, що проводиться за запитом власника судна.

Стаття 9

Компетентні органи

1. Сертифікати придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами можуть видаватися компетентними органами будь-якої держави-члена.

2. Кожна держава-член складає перелік своїх органів, що є компетентними стосовно видачі сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, та надає його Комісії. Комісія надає такий перелік іншим державам-членам.

Стаття 10

Проведення технічних оглядів

1. Технічний огляд, зазначений у статті 8, проводиться лише компетентними органами, які можуть утриматися від технічному огляду усього плавзасобу або його частини, якщо з діючого посвідчення, виданого визнаним класифікаційним товариством відповідно до статті 1.01 Додатку ІІ, очевидно, що плавзасіб відповідає повністю або частково технічним вимогам Додатку ІІ. Класифікаційні товариства визнаються лише за умови, що вони задовольняють критерії, наведені у частині І Додатку VII.

2. Кожна держава-член складає перелік своїх органів, що є компетентними стосовно проведення технічного огляду, та надає його Комісії. Комісія надає такий перелік іншим державам-членам.

Стаття 11

Термін дії сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

1. Термін дії сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами визначається у кожному окремому випадку органом, компетентним стосовно видачі таких сертифікатів відповідно до Додатку ІІ.

2. Кожна держава-член може, у випадках, встановлених у статтях 12 та 16 та у Додатку ІІ, видавати тимчасові сертифікати придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами. Тимчасові сертифікати придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами складаються за зразком, встановленим у частині ІІІ Додатку V.

Стаття 12

Заміна сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

Кожна держава-член може встановити умови, на яких дійсний сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, що загублений або пошкоджений, може бути замінений.



Стаття 13

Оновлення сертифікату придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

1. Сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами оновлюється по закінченні його терміну дії відповідно до умов, встановлених у статті 8.

2. У відношенні оновлення сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, виданих до 30 грудня 2008 року, застосовуються перехідні положення Додатку ІІ.

3. У відношенні оновлення сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами, виданих після 30 грудня 2008 року, застосовуються перехідні положення Додатку ІІ, які набули чинності після видачі таких сертифікатів.



Стаття 14

Продовження терміну дії сертифікатів придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

Термін дії сертифікату придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами у виняткових випадках може бути продовжений без проведення технічного огляду відповідно до Додатку ІІ органом, який видав або оновив його. Інформація про таке продовження зазначається в такому сертифікаті.



Стаття 15

Видача нового сертифікату придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами

У випадку значних змін або ремонту, що впливає на міцність конструкції судна, судноплавність чи маневреність або особливі характеристики плавзасобу відповідно до Додатку ІІ, останнє знову має пройти, до здійснення будь-якого наступного плавання, технічний огляд, передбачений статтею 8. Після цього огляду видається новий сертифікат придатності Співтовариства до плавання внутрішніми водними шляхами із зазначенням технічних характеристик плавзасобу або вносяться відповідні зміни до існуючого сертифікату. Якщо такий сертифікат видається в іншій державі-члені, аніж та, що видала чи оновила початковий сертифікат, компетентний орган, який видав або оновив цей сертифікат, повідомляють про це протягом одного місяця.



Стаття 16

Каталог: sites -> default -> files -> catalog
files -> Регламенттерін бекіту туралы «Әкімшілік рәсімдер туралы»
files -> Қазақстан Республикасы Денсаулық сақтау Және әлеуметтік даму министрлігі
files -> Регламенттерін бекіту туралы «Әкімшілік рәсімдер туралы»
files -> 2014 – 2018 жылдарға арналған стратегиялық жоспары
files -> Қызылорда облысының 2015 жылғЫ Әлеуметтік-экономикалық даму нәтижелері
catalog -> Сборник докладов XX юбилейных Международных Кирилло-Мефодиевских чтений (24 мая 2014 г.) Минск «Ковчег» 2015
catalog -> Открытый банк данных контрольно-измерительных материалов для подготовки обучающихся, освоивших основные общеобразовательные программы основного общего образования или среднего (полного) общего образования


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27




©dereksiz.org 2020
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет