БЕЗПЕКА НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ

1. 
   Судна мають бути збудовані, влаштовані та оснащені таким чином, щоб особи могли безпечно працювати та пересуватися по них.
   
2. 
   Стаціонарні пристосування, необхідні для виконання робіт на судні, мають бути влаштовані, встановлені та закріплені таким чином, щоб на них можна було безпечно працювати, використовувати їх та здійснювати їх технічне обслуговування. За необхідності пересувні або високотемпературні компоненти мають бути оснащені захисними пристроями.
   

1. 
   Палуби та бокові палуби мають бути рівними, і в жодній точці не повинні спричиняти спотикання; утворення калюж має бути унеможливлене.
   
2. 
   Поверхні палуб, бокових палуб, полів машинних відділень, майданчиків, сходів та верхівок швартовних тумб бокових палуб не повинні бути слизькими.
   
3. 
   Верхівки швартовних тумб бокових палуб та перешкоди у проходах, як-от краї сходинок, мають бути пофарбовані кольором, що контрастує з оточуючою палубою.
   
4. 
   Зовнішні кромки палуб, а також робочі місця, де особи можуть впасти на більш ніж 1 м, мають бути оснащені фальшбортами чи комінгсами принаймні 0,70 м заввишки або огорожею відповідно до європейського стандарту EN 711:1995, що має включати поручень, рейку на рівні коліна та рейку на рівні ступні, прикріплену до комінгса. Бокові палуби мають бути оснащені рейкою на рівні ступні та неперервним поручнем, прикріпленим до комінгсу. Поручень комінгса не є обов’язковим, якщо бокові палуби оснащені стаціонарною огорожею уздовж усього борта судна.
   
5. 
   На робочих місцях, де існує загроза падіння на більш ніж 1 м, орган з проведення оглядів може вимагати встановлення належної арматури та обладнання для забезпечення безпечної роботи.
   

Робочі зони мають бути достатньо великими для того, щоб усі особи, які працюють у них, мали належну свободу пересування.

1. 
   Ширина бокової палуби у світлі має становити щонайменше 0,60 м. Ця цифра може бути зменшена до 0,50 м в окремих точках, що є необхідними для управління судном, як-от клапани промивання палуби. Вона може бути зменшена до 0,40 м у місцях швартовних тумб та клиць.
   
2. 
   До висоти 0,90 м над боковою палубою ширина бокової палуби у світлі може бути зменшена до 0,54 м, за умови, що ширина у світлі вище, між зовнішньою кромкою корпуса та внутрішньою кромкою трюму, є не меншою за 0,65 м. У цьому випадку ширина бокової палуби у світлі може бути зменшена до 0,50 м, якщо зовнішня кромка бокової палуби оснащена огорожею відповідно до європейського стандарту EN 711:1995 для запобігання падінню. На суднах довжиною 55 м або менше, де наявні лише кормові побутові приміщення, така огорожа не є обов’язковою.
   
3. 
   Вимоги частин 1 та 2 застосовуються аж до висоти 2,00 м над боковою палубою.
   

1. 
   Точки доступу та проходи для пересування осіб та предметів повинні мати достатні розміри та бути влаштовані таким чином, що:
   

1. 
   перед отвором доступу є достатньо місця для безперешкодного переміщення;
   
2. 
   ширина проходу у світлі має відповідати призначенню робочої зони та бути не меншою за 0,60 м, за винятком плавзасобу менш ніж 8 м завширшки, де вона може бути зменшена до 0,50 м;
   
3. 
   висота проходу, включаючи поріг, у світлі має бути не меншою за 1,90 м.
   

2. 
   Двері мають бути влаштовані таким чином, щоб їх можна було безпечно відкривати та закривати з обох сторін. Вони мають бути захищені від випадкового відкриття чи закриття.
   
3. 
   У підходах, виходах та проходах мають бути встановлені відповідні сходи, драбини чи сходинки, якщо перепад рівня підлоги перевищує 0,50 м.
   
4. 
   Робочі зони, де постійно знаходяться люди, мають бути оснащені сходами, якщо перепад рівня підлоги перевищує 1,00 м. Ця вимога не застосовується до запасних виходів.
   
5. 
   На суднах з трюмами має бути наявний принаймні один стаціонарний засіб доступу на кожному кінці кожного трюму.
   

1. 
   Кількість, розміщення та розміри виходів, в тому числі запасних виходів, мають бути у відповідності до призначення та розмірів відповідного приміщення. Якщо один з виходів є запасним виходом, він має бути позначений як такий.
   
2. 
   Запасні виходи або вікна чи світлові люки, що мають використовуватися як запасні виходи, повинні мати чіткий отвір площею не менше 0,36 м², а найменший розмір має бути не меншим за 0,50 м.
   

1. 
   Сходи та драбини мають бути надійно закріплені. Сходи мають бути щонайменше 0,60 м завширшки, а ширина між поручнями у світлі має становити не менше 0,60 м; сходинки мають бути щонайменше 0,15 м заввишки; поверхні сходинок мають бути неслизькими, а сходи з більш ніж трьома сходинками мають бути оснащені поруччям.
   
2. 
   Ширина драбин з окремими сходинками у світлі має становити не менше 0,30 м; сходинки мають знаходитися не більш ніж у 0,30 м одна від одної, а відстань між сходинками та конструкціями має бути не менше 0,15 м.
   
3. 
   Драбини та окремі сходинки мають бути розпізнаваними з висоти та оснащені ручками безпеки над отворами виходів.
   
4. 
   Пересувні драбини мають бути щонайменше 0,40 м завширшки та щонайменше 0,50 м завширшки в основі; має бути забезпечена можливість недопущення їх перекидання та ковзання; сходинки мають бути надійно прикріплені до стояків.
   

1. 
   Розміри, розміщення та компоновка внутрішніх робочих зон мають бути у відповідності до роботи, яку необхідно виконати, та задовольняти вимогам охорони праці та техніки безпеки. Вони мають бути оснащені несліпучими освітлювальними установками в достатній кількості та належною вентиляційною системою. За необхідності вони мають бути оснащені нагрівальними приладами, здатними підтримувати відповідну температуру.
   
2. 
   Підлоги внутрішніх робочих зон мають бути твердими та довговічними, і повинні бути спроектовані таким чином, щоб не спричиняти спотикання чи ковзання. Отвори у палубах та підлогах у відкритому стані мають бути убезпечені від загрози падіння, а вікна та світлові люки мають бути розміщені та змонтовані таким чином, щоб їх можна було безпечно відкривати-закривати та чистити.
   

1. 
   Робочі зони мають бути розташовані, обладнані та спроектовані таким чином, щоб члени команди не піддавалися дії шкідливої вібрації.
   
2. 
   Окрім цього, постійні робочі зони мають бути споруджені та звукоізольовані таким чином, щоб на здоров’я та безпеку членів команди не впливав шум.
   
3. 
   Для членів команди, які можуть піддаватися дії шуму, рівень якого перевищує 85 дБ(А), мають бути наявні засоби індивідуального захисту від шуму. У робочих зонах, де рівень шуму перевищує 90 дБ(А), має бути зазначено, що носіння індивідуальних засобів захисту від шуму є обов’язковим, - символом «Носіть засіб захисту від шуму» з діаметром щонайменше 10 см відповідно до малюнка 7 з Доповнення І.
   

1. 
   Кришки люків мають бути легко доступними та безпечними у поводженні. Компоненти кришок люків, що важать понад 40 кг, мають бути спроектовані таким чином, щоб зсуватися чи повертатися, або бути оснащені механічними пристроями відкриття. Кришки люків, що відкриваються/закриваються за допомогою підйомного обладнання, мають бути оснащені відповідними та легко доступними пристроями кріплення. Незмінні кришки люків та верхні пороги мають бути чітко позначені, щоб було видно, до яких люків вони належать, та їх правильне положення на цих люках.
   
2. 
   Кришки люків мають бути убезпечені від нахилу вітром чи завантажувально-розвантажувальним обладнанням. Зсувні кришки мають бути оснащені зачепами для недопущення руху в горизонтальній площині на більш ніж 0,40 м; вони мають запиратися у своєму кінцевому положенні. Мають бути встановлені належні пристрої, щоб тримати багатоярусні кришки люків у відповідному положенні.
   
3. 
   Живлення кришок люків з механічним приводом має автоматично відключатися при вивільненні перемикача управління.
   
4. 
   Кришки люків мають бути спроможні витримувати навантаження, яким вони можуть піддаватися: Кришки люків, розраховані на ходіння по них, мають бути спроможні витримувати концентровані навантаження щонайменше 75 кг. Кришки люків, не розраховані на ходіння по них, мають бути позначені як такі. На кришках люків, розрахованих на сприйняття палубного вантажу, має бути позначене допустиме навантаження у т/м². Якщо для досягнення максимального допустимого навантаження необхідні підпірки, це має бути зазначено у належному місці; в такому випадку на судні повинні зберігатися відповідні креслення.
   

1. 
   Лебідки мають бути спроектовані таким чином, щоб уможливлювати безпечне виконання роботи. Вони мають бути оснащені пристроями запобігання випадковому випусканню вантажу. Лебідки, що не блокуються автоматично, мають бути оснащені гальмом, спроможним зменшувати їх підйомну силу.
   
2. 
   Ручні лебідки мають бути оснащені пристроями запобігання віддачі пускової рукоятки. Лебідки, які оснащені приводом і якими при цьому можна управляти вручну, мають бути спроектовані таким чином, щоб пристрій управління рушійною силою не міг привести у дію пристрій ручного управління.
   

1. 
   Крани мають бути збудовані відповідно до передової практики. Сили, що виникають під час їх роботи, мають безпечно передаватися конструкції судна; вони не повинні погіршувати його остійність.
   
2. 
   До кранів має бути прикріплена табличка виробника з такою інформацією:
   

1. 
   назва й адреса виробника;
   
2. 
   маркування СЕ, разом з роком виготовлення;
   
3. 
   серія чи тип;
   
4. 
   за необхідності, серійний номер.
   

3. 
   Максимальні допустимі навантаження мають бути позначені на кранах у розбірливий спосіб.
   

3. 
   Мають бути наявні пристрої захисту від задавлення чи сколювання. Між зовнішніми частинами крану та усіма оточуючими предметами має бути безпечний зазор 0,5 м у напрямку вгору, донизу та в усі боки. Безпечний зазор в усі боки за межами робочих місць та проходів не є обов’язковим.
   
4. 
   Має бути забезпечена можливість захисту привідних кранів від несанкціонованого користування. Їх запуск має бути уможливлений лише з позиції початку руху крану. Пристрій управління має бути типу «автоматичне повернення» (кнопки без стопорів); їх напрямок роботи має бути чітко зрозумілим.
   

Будь-який рух угору вантажопідйомного механізму та будь-яке перевищення безпечного робочого навантаження мають обмежуватися належним пристроєм. Будь-який рух униз вантажопідйомного механізму має обмежуватися, якщо за будь-яких передбачуваних робочих умов у момент закріплення гака на барабані може бути менше ніж два витки троса. Відповідний рух у зворотному напрямку після приведення в дію автоматичних обмежувальних пристроїв все ж має бути можливим.

Міцність на розтягнення тросів для біжучого такелажу має відповідати п’ятиразовому допустимому навантаженню троса. Структура троса має бути бездоганною, а дизайн – придатним для використання на кранах.

6. 
   Перед введенням в експлуатацію чи перед повторним введенням в експлуатацію після значного перетворення наявність належної міцності та остійності мають бути підтверджені за допомогою відповідних розрахунків та випробування під навантаженням.
   

Приймальне випробування відповідно до першого чи другого абзацу проводиться експертом, визнаним органом з проведення оглядів.

6. 
   Крани мають регулярно оглядатися експертом, в будь-якому разі щонайменше кожні 12 місяців. Під час такого огляду безпечний робочий стан крану визначається за допомогою візуальної перевірки та перевірки функціонування.
   
7. 
   Кожні 10 років, найпізніше, після приймального випробування кран знову оглядається експертом, визнаним органом з проведення оглядів.
   
8. 
   Крани, безпечне робоче навантаження яких перевищує 2 000 кг, які використовуються для перевантаження вантажів або які встановлені на підйомних домкратах, понтонах чи іншому плавучому обладнанні або плавзасобі, мають, окрім цього, задовольняти вимоги однієї з держав-членів.
   
9. 
   Для усіх кранів на плавзасобі мають зберігатися принаймні такі документи:
   

1. 
   інструкція з експлуатації виробника, в тому числі принаймні така інформація:
   

максимальне допустиме безпечне робоче навантаження залежно від вильоту стріли;

максимальний допустимий нахил крану;

вказівки зі збирання та технічного обслуговування;

вказівки щодо регулярних перевірок;

загальні технічні дані.

2. 
   сертифікати про проведення оглядів відповідно до частин 6-8 чи 9.
   

Для зберігання займистих рідин з температурою займання менше 55°С на палубі має бути наявна вентильована шафа, виготовлена з негорючого матеріалу. На ній має бути нанесений символ «Вогонь, відкрите полум’я та паління заборонені» діаметром щонайменше 10 см відповідно до малюнка 2 з Доповнення І.

1. 
   На суднах мають бути наявні побутові приміщення для осіб, що зазвичай живуть на судні, та принаймні для членів команди мінімальної чисельності.
   
2. 
   Побутові приміщення мають бути спроектовані, влаштовані та оснащені таким чином, щоб задовольняти потреби в плані здоров’я, безпеки та зручності осіб, які перебувають на судні. Вони мають бути легко доступні та належним чином ізольовані від тепла та холоду.
   
3. 
   Орган з проведення оглядів може санкціонувати винятки до положень цієї глави, якщо здоров’я та безпека осіб, що перебувають на судні, забезпечуються в інші способи.
   
4. 
   Орган з проведення оглядів зазначає у сертифікаті Співтовариства будь-які обмеження стосовно добового часу роботи судна та його режиму роботи, зумовлені винятками, зазначеними у частині 3.
   

1. 
   Має бути забезпечена можливість належної вентиляції побутового приміщення навіть тоді, коли його двері зачинені; окрім цього, спільні жилі приміщення мають отримувати достатнє природне освітлення та, по можливості, бути оснащені ілюмінаторами.
   
2. 
   Якщо доступ з рівня палуби до побутового приміщення відсутній, а перепад рівня становить 0,30 м чи більше, доступ до побутового приміщення має бути забезпечений за допомогою сходів.
   
3. 
   У носовій частині судна жодна підлога не має знаходитися більш ніж на 1,20 м нижче за площину максимальної посадки.
   
4. 
   Жилі та спальні приміщення повинні мати щонайменше два виходи, розташовані якомога далі один від одного, що виступають як шляхи евакуації. Один вихід може бути спроектований як запасний вихід. Це не застосовується до приміщень, вихід з яких йде безпосередньо на палубу або у коридор, що виступає як шлях евакуації, за умови, що такий коридор має два виходи, розташовані окремо один від одного, які йдуть у напрямку лівого борту та правого борту. Запасні виходи, що можуть включати світлові люки та вікна, повинні мати чіткий отвір площею щонайменше 0,36 м², з коротшою стороною не менше 0,50 м, та забезпечувати можливість швидкої евакуації при аварії. Ізоляція та плакування шляхів евакуації повинні бути зроблені з полум’ясповільнюючих матеріалів, а придатність шляхів евакуації до користування має забезпечуватися наявністю належних засобів, як-от драбини чи окремі сходинки.
   
5. 
   Побутові приміщення мають бути захищені від недопустимого шуму та вібрації. Рівень звукового тиску не повинен перевищувати:
   

1. 
   70 дБ(А) у спільних жилих приміщеннях;
   
2. 
   60 дБ(А) у спальних приміщеннях. Це положення не застосовується до суден, що працюють виключно поза межами часу відпочинку членів команди як встановлено національним законодавством держав-членів. Обмеження щодо добового часу роботи судна зазначається у сертифікаті Співтовариства.
   

6. 
   Габаритна висота побутового приміщення має складати не менше 2,00 м.
   
7. 
   Як правило, на суднах має бути наявне принаймні одне спільне жиле приміщення, відокремлене від спального приміщення.
   
8. 
   Вільна площа спільного жилого приміщення має становити не менше 2 м² на особу, і в жодному разі не менше 8 м² загалом (без врахування меблів, за винятком столів та стільців).
   
9. 
   Об’єм індивідуальних жилих та спальних приміщень має становити не менше 7 м³.
   
10. 
    Об’єм індивідуального жилого приміщення на одну особу має становити не менше 3,5 м³. Об’єм спального приміщення має складати щонайменше 5 м³ для першого мешканця та щонайменше 3 м³ для кожного наступного мешканця (без врахування об’єму меблів). Спальні каюти по можливості мають бути розраховані на не більш ніж дві особи. Спальні місця мають знаходитися на відстані не менше 0,30 м від підлоги. Якщо спальні місця розташовані одне над іншим, відстань від одного спального місця до другого та від другого до стелі має бути не менше 0,60 м.
    
11. 
    Верхня кромка отворів дверей має знаходитися на висоті щонайменше 1,90 м над палубою або підлогою, а ширина отворів дверей у світлі має становити щонайменше 0,60 м. Зазначена висота може бути досягнута за допомогою зсувних чи навісних кришок або заслінок. Двері мають відкриватися назовні, і має бути забезпечена можливість їх відкриття з обох сторін. Пороги мають бути понад 0,40 м заввишки, але при цьому мають відповідати вимогам положень інших норм безпеки.
    
12. 
    Сходи мають бути стаціонарними та легко прохідними. Вони вважаються такими, якщо:
    

1. 
   їх ширина становить щонайменше 0,60 м;
   
2. 
   висота сходинки складає щонайменше 0,15 м;
   
3. 
   сходинки неслизькі;
   
4. 
   сходи з більш ніж трьома сходинками оснащені принаймні одним поручнем або ручкою.
   

13. 
    Труби, по яких йдуть небезпечні гази чи рідини, і особливо труби під таким високим тиском, що витік може становити загрозу для осіб, не повинні знаходитися у побутовому приміщенні або у коридорі, що веде до побутового приміщення. Це не застосовується до паропроводів та труб гідравлічної системи, за умови, що вони оснащені металічною оболонкою, та до труб установок скрапленого газу для побутових потреб.
    

1. 
   На суднах з побутовими приміщеннями мають бути наявні принаймні такі санітарно-технічні установки:
   

1. 
   один туалет на одне побутове приміщення або на шість членів команди; має бути забезпечена можливість його вентиляції свіжим повітрям;
   
2. 
   одна вмивальна раковина зі зливною трубою, під”єднана до системи гарячої та холодної питної води на одне побутове приміщення або на чотири члени команди;
   
3. 
   один душ чи ванна, під’єднана до системи гарячої та холодної питної води на одне побутове приміщення або на шість членів команди.
   

2. 
   Санітарно-технічні установки мають бути розташовані поруч з побутовим приміщенням. З туалетів не має бути прямого доступу до камбузів, їдалень чи комбінованих спільних жилих приміщень/камбузів.
   
3. 
   Туалетні відсіки мають бути щонайменше 0,75 м завширшки, 1,1 м завдовжки, а їхня площа має становити щонайменше 1 м². Туалетні відсіки в каютах для не більш ніж двох осіб можуть бути меншими. Якщо в туалеті наявна вмивальна раковина та/чи душ, його площа має бути збільшена принаймні на площу такої вмивальної раковини та/чи душу (або ванни).
   

1. 
   Камбузи можуть поєднуватися зі спільними жилими приміщеннями.
   
2. 
   Камбузи мають включати:
   

1. 
   кухонну плитку;
   
2. 
   раковину зі зливною трубою;
   
3. 
   пристрій подачі питної води;
   
4. 
   холодильник;
   
5. 
   достатньо місця для зберігання продуктів та для роботи.
   

3. 
   Площа для прийому їжі комбінованих камбузів/спільних жилих приміщень має бути достатньо великою для того, щоб вміщати таку кількість членів команди, яка користується нею одночасно. Сидіння мають бути не менше 0,60 м завширшки.
   

1. 
   Судна, на яких наявні побутові приміщення, повинні мати установку для питної води. Отвори для наповнення баку для питної води та шланги для питної води мають бути позначені як такі, що призначені виключно для питної води. Наливні горловини баків для питної води мають бути встановлені над палубою.
   
2. 
   Установки для питної води:
   

1. 
   зсередини мають бути зроблені з матеріалу, що є стійким до корозії та не становить ніякої фізіологічної небезпеки;
   
2. 
   не повинні мати ділянок труб, де регулярний потік води не гарантований; та
   
3. 
   мають бути захищені від надмірного нагрівання.
   

3. 
   Окрім зазначеного в частині 2, баки для питної води повинні мати:
   

1. 
   місткість щонайменше 150 л на особу, яка зазвичай живе на судні, та принаймні на члена команди мінімальної чисельності;
   
2. 
   придатний отвір, оснащений запірним пристроєм, що уможливлює чищення внутрішньої поверхні;
   
3. 
   індикатор рівня води;
   
4. 
   вентиляційні труби, що виходять на відкрите повітря або оснащені належними фільтрами.
   

4. 
   Баки для питної води не повинні мати спільних стінок з іншими баками. Труби питної води не мають проходити через баки, що містять інші рідини. Не дозволяються з’єднання між системою подачі питної води та іншими трубами. Труби, по яких йде газ чи рідини, що не є питною водою, не повинні проходити через баки для питної води.
   
5. 
   Камери тиску для питної води мають працювати лише на незабрудненому стисненому повітрі. Якщо воно виробляється за допомогою компресорів, безпосередньо перед камерою тиску мають бути встановлені належні повітряні фільтри та мастиловідокремлювачі, якщо тільки вода та повітря не відокремлюються діафрагмою.
   

1. 
   Має бути забезпечена можливість опалення побутового приміщення відповідно до його призначення. Опалювальні установки мають бути придатні для погодних умов, що можуть виникнути.
   
2. 
   Має бути забезпечена можливість належної вентиляції жилих та спальних приміщень, навіть коли двері закриті. Вентиляція має забезпечувати належну циркуляцію повітря за будь-яких кліматичних умов.
   
3. 
   Приміщення має бути спроектоване та влаштоване таким чином, щоб не допускати проникнення всередину забрудненого повітря з інших приміщень судна, як-от машинних відділень чи трюмів; якщо використовується примусова вентиляція, повітрязабірні отвори мають бути розташовані таким чином, щоб наведені вище вимоги задовольнялися.
   

1. 
   Кожен член команди, який живе на судні, повинен мати індивідуальне спальне місце та індивідуальну шафку для одягу, оснащену замком. Внутрішні розміри спального місця мають складати не менше за 2,00 х 0,90 м.
   
2. 
   Мають бути передбачені придатні місця для зберігання та висушування робочого одягу, але не у спальних приміщеннях.
   
3. 
   Усі побутові приміщення мають бути оснащені електричним освітленням. Додаткові лампи, що працюють на газі або рідкому паливі, можна використовувати лише у спільних жилих приміщеннях. Освітлювальні пристрої, що працюють на рідкому паливі, мають бути виготовлені з металу, і для них слід використовувати лише паливо з температурою займання більше 55°С або промислове парафінове мастило. Вони мають бути розміщені або закріплені таким чином, щоб не становити пожежної небезпеки.