7
ТемА 1
методологічні основи
країнознавства
1. Предмет, методи і завдання країнознавства.
Функції країнознавства.
Принципи країнознавства
Країнознавство — це: 1) наука і навчальна дисципліна, яка за-
ймається комплексним вивченням країн, систематизує та узагальнює
різнорідні дані про їх місцерозташування, природу, населення, гос-
подарство, історію, право, культуру, зовнішню політику, місце
в системі міжнародних відносин тощо; 2) комплексне вивчення
країн або великих регіонів з метою виявлення на конкретних тери-
торіях загальних закономірностей, які встановлюються політичною,
фізичною й економічною географіями. Виділяються три
напрями
країнознавства: фізико-географічний, економіко-географічний і со-
ціально-політичний. Країнознавство поділяється на фізико-геогра-
фічне, економіко-географічне, політико-географічне, історико-гео-
графічне,
воєнно-географічне, медико-географічне та ін.
Предмет дослідження — це ті аспекти, властивості й відношення,
що їх вивчає дана наука, а також той кут зору, під яким розглядаєть-
ся об’єкт.
Предметом дослідження у країнознавстві виступають
проблеми розвитку окремих країн і регіонів світу; системоутворю-
ючі (політична, правова, соціальна, економічна) країни; різні аспек-
ти історії, культури, релігії, демографії, господарства, зовнішньої
політики сучасних держав; методологічні основи, методи і методики
країнознавчих досліджень.