Постанова іменем україни
жүктеу/скачать 57.26 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Судова палата у господарських справах
- Колесника П.І.
- Головуючий
- В.С. Гуль
- П.І. Колесник
| ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року в справі № 6/86/09-ЗН за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Арбузинської селищної ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, про визнання права власності на побудовані розподільчі мережі, в с т а н о в и л а: У лютому 2009 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Арбузинської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на газопровід високого, середнього та низького тиску загальною протяжністю 51 852 м, змонтовані ШП-2 одиниці, ШРП – 1 одиниця, ГШРП – 2 одиниці. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 серпня 2006 року між Арбузинською селищною радою Миколаївської області та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на виконання соціального замовлення. Відповідно до п. 3.1.7 цього договору по закінченні будівництва та введенні об'єкта в експлуатацію Арбузинська селищна рада Миколаївської області повинна надати виконавцю право власності на збудовані газопроводи до повного розрахунку з ним. ОСОБА_1 повністю та належним чином виконав обов'язки, передбачені договором, та 04 липня 2008 року звернувся до голови Арбузинської селищної ради Миколаївської області із заявою про реєстрацію права власності на збудовані вуличні розподільчі газові мережі в смт Арбузинка та видачу свідоцтва про право власності на них. Проте рішенням Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 29 липня 2008 року № 3 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні права власності на розподільчі газові мережі у зв'язку з тим, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо встановлення та визнання права власності. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року рішення господарського суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року скасовано, рішення господарського суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року залишено без змін. У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі – ПАТ "Миколаївгаз") просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року та постановити нове рішення, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних відносин положень ст. 392 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). В обґрунтування заяви ПАТ "Миколаївгаз" надало копії постанов Вищого господарського суду України від 10 квітня 2012 року у справі № 5016/2236/2011(6/141), від 25 жовтня 2011 року у справі № 16/255, від 09 червня 2011 року у справі № 36/245 (05-5-36/5129), від 12 травня 2011 року у справі № 58/161, від 31 березня 2011 року у справі № 40/444, від 29 березня 2011 року у справі № 30/119, а також копію постанови Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 3-6гс12. Ухвалою колегії суддів Вищого господарського суду України від 07 липня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанови Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2011 року у справі № 16/255, від 09 червня 2011 року у справі № 36/245 (05-5-36/5129), від 12 травня 2011 року у справі № 58/161, від 31 березня 2011 року у справі № 40/444, від 29 березня 2011 року у справі № 30/119 не можуть бути доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Також Вищий господарський суд України зазначив, що постанова Верховного Суду України не є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки рішення Верховного Суду України не належить до рішень, на які може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ст.11116 ГПК України. Прикладом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах суд касаційної інстанції вважав постанову Вищого господарського суду України від 10 квітня 2012 року у справі № 5016/2236/2011(6/141), в якій суд дійшов висновку, що визнання у судовому порядку права власності на річ за загальним правилом ст. 392 ЦК України є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення. Заслухавши пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради Миколаївської області 02 серпня 2006 року прийнято рішення № 77, яким фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 делеговано функції замовника на будівництво газопостачання селища Арбузинка. На виконання зазначеного рішення між Арбузинською селищною радою Миколаївської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 02 серпня 2006 року укладено договір на виконання соціального замовлення. Пунктом 3.1.7 договору встановлено, що по закінченні будівництва та введенні в експлуатацію Арбузинська селищна рада Миколаївської області зобов'язується надати фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 право власності на збудовані газопроводи до повного розрахунку з ним. Незважаючи на повне та належне виконання фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 умов договору соціального замовлення, Арбузинська селищна рада Миколаївської області рішенням від 29 липня 2008 року № 3 відмовила позивачеві в оформленні за ним права власності на розподільчі газові мережі в смт Арбузинка, посилаючись на те, що органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо реєстрації збудованого позивачем об'єкту та видачі свідоцтва про право власності на нього. Однак обставини справи, що розглядається, не є тотожними та суттєво відрізняються від обставин у справах, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 травня 2014 року. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" відмовити. Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК України.
жүктеу/скачать 57.26 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|