Повідомлення за схемою розгляду біографії письменника (1-8 пункти) -див додаток. Хід уроку Організаційний етап Постановка теми

Тема: Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку

«Усмішки» О.Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні, за те, що вони глибоко-трагічні…

М.Хвильовий

- Чи зможете ви полюбити твори гумориста так само, визначимо у кінці уроку.

- Озвучте ваші очікування від уроку.

• 
  З чим асоціюється ім´я Остапа Вишні? (Відповіді учнів)
  
• 
  Можливо, після опрацювання життєвого і творчого шляху письменника асоціації додадуться чи зміняться…
  

О.Вишні випало жити в пору великих соціальних зрушень, в період світлих надій і чорної розпуки, епохальних звершень і масового терору. Іронія літературної долі письменника в тому, що його унікальний сатиричний хист сягнув висоти в часи утвердження кривавої диктатури Сталіна, і проте саме йому, найталановитішому серед всіх українських сміхотворців, удалося вижити й дочекатися настання "відлиги", коли вперше за чверть віку з'явилися сприятливі умови для творчості. Можна тільки уявити: багато міг би зробити цей веселий геній, якби в період найвищого розквіту не зазнав нищівного удару і якби над ним майже до смерті не висів дамоклів меч берієвської інквізиції.

13 листопада 1889р. на хуторі Чечва, біля тихого містечка Груні, що на Полтавщині, в маєтку поміщиків фон Рот народився хлопчик Павло Губенко. Хоч народився хлопчик у поміщицькому маєтку, але не належав він ні до дворянського, ні до поміщицького роду, і вперше його голос пролунав не в розкішних хоромах, а в селянській білій хаті, де жив його батько Михайло Кіндратович Губенко – колишній солдат царської армії, а потім прикажчик у фон Ротів. Через шістнадцять літ після цієї події він не без лукавого усміху запише в щоденнику: "Я, такий собі Павлушка, селянський син, бігав без штанів по Груні на Полтавщині, бігав, ширяв картоплю, драв горобців, била мене мати віником і навіть горнятками череп'яними кидала в голову. Спасибі матері!"

У цій хаті крім Павла, народилося ще шістнадцять Губенків, і вже сама ця обставина змушувала батьків добре-таки сушити голову над одвічним і легким родинним питанням: як влаштувати дитину в школу, як звести кінці з кінцями, щоб дати їй освіту та вивести в люди. Ось як згадує про це Остап Вишня у творі "Думи мої, думи мої…":"Потім освіта. Розірвана освіта (перший учитель Іван Максимович Мовчан, старий дід – і він бив нас лінійкою по руках, а я б тепер, коли б мав змогу знайти цю лінійку, я б її поцілував… Потім з Павлушки вийшов Остап вишня. Письменник. Так як же я не буду вдячним за віник і за горнятко матері, за лінійку вчителеві І.М.Мовчанові. І я вдячний".

Тридцять п'ять років подарувала доля Остапу Вишні на творчу діяльність; з них третину йому випало прожити на засланні. Інша людина назавжди втратила б здатність сміятися, проте він знову прийшов до народу, що відродив письменника до нового життя.

Повідомлення учнів за випереджувальним завданням

(Інформація з додаткових джерел у формі колажів та презентацій )

Остап Вишня — письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр — усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.

Оповідна манера усмішок Остапа Вишні дає йому змогу наблизитися до широкого кола уявних слухачів (читачів), оскільки імітує ситуацію безпосередньої розмови з ними. Такого «ефекту присутності» авторові допомагає досягти ціла система звертань, запитань оповідача до самого себе і до читачів, традиційних зачинів, іронічних порад, а також тверджень, визначень, доказів, натяків.

У своїй системі засобів комічного Остап Вишня важливу роль відводив іронічно перефразованим народним приказкам, прислів'ям, фразеологічним зворотам, переінакшеним уривкам казок, анекдотів, небилиць тощо. Мова його творів жива, вона насичена яскравими порівняннями (щуки, як човни-довбанки; качви тієї, як хмари, як тої ряски), дотепними приказками, влучними прислів'ями. Поєднуючи лексику різних стилів, вводячи в опис комічних ситуацій високопарні слова, автор підсилює комічний ефект.

Важливу стилістичну роль у творах Вишні відіграють діалектизми, архаїзми, професіоналізми, терміни. Для створення комічного автор вдається до контрастних зіставлень, яскравих метафор, гіпербол. Малюючи простих трудівників, застосовує жартівливі розмовні інтонації, та хоч і ставить своїх героїв у комічні ситуації, робить це з особливою теплотою, так що такі твори викликають у читача вогнистий сміх.

Зовсім інші засоби комічного вживає Остап Вишня, коли зображує бюрократів, хабарників, підлабузників, п'яниць. Тут панують нещадна сатира і дотепне висміювання. Письменник вдається до бурлескної лексики, лайливих, принизливих слів, вживає форми середнього роду замість чоловічого, тут лунають викривально-саркастичні інтонації. Те, що заслуговує на гнівний осуд, автор показує у перебільшено смішному вигляді. Гіперболізація, гротеск, іронія, контраст, свідоме зниження образів, самовикриття персонажів — такий різноманітний арсенал образотворчих засобів сатирика. Глибоко осягнувши закони комічного, письменник, однак, постійно шукав нових прийомів і засобів його творення. Остап Вишня не тільки розширив, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису, створив особливий різновид фейлетону та гуморески — усмішку.

Нотатки «Засоби творення комічного»

Гумористичну оповідь про свій життєвий шлях О.Вишня написав протягом 15-16 березня 1927р. Відразу ж вона побачила світ у видавництві "Книгоспілка", через рік була надрукована вдруге.

"Чому ж я так поспішав з своєю автобіографією? Через віщо сам оце її випускаю у світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію… А так сам зробиш, - знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть", - писав він у постскриптумі. Вишня гуморист добродушно кепкує сам з собою.

У цій біографії відображений «долітературний» період. Гумореска скомпонована з невеликих розділів – "фресок". Із своєї біографії О.Вишня "вихоплює найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Те, що найбільше врізалось в пам'ять.

Цікаві моменти з життя.

Знайти прийоми творення комічного у творі.

1. Справжнє ім'я та прізвище Остапа Вишні:

А) Павло Гробовський

Б) Олег Ольжич

В) Павло Губенко +

2. Остап Вишня народився:

А) в с.Чаплинка на Херсонщині

Б) в м.Носівка на Чернігівщині

В) на Полтавщині в хуторі Чечва +

3. Скільки дітей було в сім'ї Губенків

А) 2

Б) 8

Г)16 +

А) юриста

Б) бухгалтера

В) хірурга

Г) фельдшера +

5. Перший друкований твір:

А) "Моя автобіографія"

Б) "Демократичні реформи Денікіна" +

В) "Зенітка"

6. Під яким псевдонімом вийшов цей твір:

А) Остап Вишня

Б) Павлик Губенко

В) Павло Грунський +

7. У якому році Остап Вишня був заарештований:

А) 1903

Б) 1931

Г) 1933 +

8. Як називається селище, де мали розстріляти О.Вишню?

А)Дермань

Б) Кокав

В) Чеб´ю +

9. Письменником якого літературного напрямку був Остап Вишня:

А) реалізму

Б) романтизму

В) гумористично-сатиричного +

10. Любов до чого зображена у «Мисливських усмішках»

А) до України

Б) до природи +

В) до СРСР

11. Як назвав свій щоденник Остап Вишня:

А) "Думи мої, думи мої…" +

Б) "Вимушена перерва"

В) "Чиб´ю "

12. Письменник започаткував новий жанр

А) усмішка +

Б) кіноповість

В) фейлетон

Опрацювати біографію О.Вишні.

Дати письмову відповідь на пункт 9 (І вар.) та на пункт 10 (ІІ вар.) за схемою розгляду біографії письменника.

Прочитати гуморески “Моя автобіографія”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, усно зробити ідейно-художній аналіз твору за опорною схемою (за рядами).

• 
  Чи справдились ваші очікування?
  
• 
  Яке враження від опрацьованого твору?
  

1. 
   Чим характерна історична епоха, в яку жив письменник?
   
2. 
   Сім’я, в якій формувався і розвивався його внутрішній світ.
   
3. 
   Де, коли і яку освіту здобув?
   
4. 
   Роль книги в його самовихованні.
   
5. 
   Життєві віхи біографії (дати). Скласти опорний конс­пект у вигляді хронологічної таблиці.
   
6. 
   Люди, з якими спілкувався, дружив.
   
7. 
   Що любив і що ненавидів письменник? Громадянська активність.
   
8. 
   Творча праця письменника (жанрове багатство, публ­іцистика, переклади).
   
9. 
   Естетичний ідеал письменника (його уявлення про справедливий соціальний лад, гармонійно розвинену лю­дину, стосунки між людьми).
   
10. 
    Життя письменника. Який поштовх воно дало мені для роздумів над
    

Аналіз прозового твору

1. 
   Жанр.
   
2. 
   Життєва основа.
   
3. 
   Тема.
   
4. 
   Проблематика.
   
5. 
   Особливості сюжету і композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
   
6. 
   Роль позасюжетних елементів (епіграф, авторські роздуми та відступи, присвята, описи, назва твору).
   
7. 
   Система образів.
   
8. 
   Провідна думка.