Практичне заняття №1 ПередпосТмодерні явища у сучасній українській прозі

1. 
   «Київська іронічна школи» як нова хвиля в українському постмодернізмі, як його післякарнавальний етап розвитку.
   
2. 
   Викривальний пафос, особливості комічного у творчості представників «Київської іронічної школи» школи (В.Діброва, Б.Жолдак, Л.Подерев’янський):
   

б) трагікомічне відчуття світу в новелістиці Б.Жолдака;

г) художнє дослідження впливу радянської моралі на деградацію особистості в новелістиці М.Рябчука;

д) розвінчування постколоніального суб’єкта у прозі Л.Подерев’янського .

3. 
   Ір онічна та сатирична новела, стильові відмінності між ними (А.Кокотюха, О.Ірванець, В.Даниленко). Використання всієї палітри комічного відображення дійсності. Суржиковий, сленговий і нецензурний мовний вибух у сміховій творчості.
   
4. 
   Сильні і слабкі риси сатиричної літератури.
   

1. 
   Агєєва В. Модернізація 90-х: теоретична рефлексія // Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. – К.: Факт, 2003. – С. 271–276.
   
2. 
   Бондар-Терещенко І. Про «ізвращчьонцев» Богдана Жолдака // Слово і час. – 1998. – № 6. – С. 23–26.
   
3. 
   Голобородько Я. Переформатування слова. Театральний антитеатр Леся Подерев’янського // Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. – К.:Факт, 2006. – С. 140–158.
   
4. 
   Гундорова Т. Гротески київського андеґраунду // Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 105–124; 159–176.
   
5. 
   Діброва В. Принц Гамлет хамського повіту // Критика. – 2001. – № 5. – С. 27–28.
   
6. 
   Жулинський М. Чи відчуваємо ми катастрофу у простій українській душі? // Жулинський М. Подих 3-го тисячоліття. – Луцьк: Терен, 2000. – 48 с.
   
7. 
   Зборовська Н. Сміхові елементи у сучасній українській прозі // Сатира і гумор в українській літературній традиції. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Чернівці, 11-12 травня 1994 р.). – 1999. – С. 162–166.
   
8. 
   Зборовська Н. Завершення епохи, або українська літературна ситуація 1980 – 1990-х років // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – № 61–64. – С. 76–83.
   
9. 
   Кознарський Т. Із суржикіади // Жолдак Б. Бог буває. – К., 1999. – С. 86–94.
   
10. 
    Костюк В., Денисенко В. Модерн як поле експерименту (Комічне, фрагмент, гіпертекстуальність). – К., 2002. – 176 с.
    
11. 
    Курилів О. Трагічні відтінки комічного в сучасній українській прозі // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. Вип. 22. Ч. 1. – К.: Акцент, 2005. – С. 350–358.
    
12. 
    Опудало: Українська прозова сатира, гумор, іронія 80-90-х р. ХХ ст. / Упоряд., передмова В. Даниленка. – К.: Ґенеза, 1997. – 384 с.
    
13. 
    Семків Р. Іронія непокірної структури // Критика. – 2001. – № 5. – С. 29.
    
14. 
    Скуратівський В. Замість післямови: Національний контекст «альтернативної прози» // Прапор. – 1990. – № 5. – С. 88–90.
    
15. 
    Стусенко О. Іронія як модус метатексту // Дивослово. – 2007. – № 2. – С. 52–55.
    
16. 
    Харчук Р. Передпостмодерні явища у сучасній українській прозі. Іронія, гротеск, колаж, соц-арт, суржик у прозі письменників «київської іронічної школи» 70-х // Харчук Р. Лекції «Сучасна українська проза» // Бібліотечка «Дивослова». – 2007. – № 5. – С. 57–64.
    

17. 
    Бабич І. Над передсмертним ложем імперії (сатира В.Даниленка в контексті ідеології вісімдесятників) // Слово і час. – 2007. – № 10. – С. 79–82.
    
18. 
    Богдан Жолдак, письменник: «До Юлі відчуваю облуду як д’Артаньян до Міледі»: Інтерв’ю з письменником // http://glavred.info/archive/2007/03/05/110514-1.html
    
19. 
    Бондар-Терещенко І. Геопоетика літературного ландшафту // Кур'єр Кривбасу. – 2005. – № 193. – С. 192–209.
    
20. 
    В'єнц Тарас. Основний інстинкт. Слайди.Начало формы.Богдан Жолдак. «ГАЛЬМАНАХ». – К.: Факт, 2007. – 248 с. // http://www.gak.com.ua/creatives/1/7423
    
21. 
    Гундорова Т. Декаданс і постмодернізм: питання мови // Світо-вид. – 1995. – № 1. – С. 64–75.
    
22. 
    Дністровий А. Трагіфарс у космосі ероса // Слово і час. – 1998. – № 11. – С. 91–93.
    
23. 
    Зборовська Н. Чиї опудала на літгороді? // Слово і час. – 1998. – № 6. – С. 51–54.
    
24. 
    Кава з перцем. Альманах київських сатириків і гумористів // http://www.ukrlife.org/main/humor/kawa_zhold.htm
    
25. 
    Кознарський Т. Нотатки на берегах макабресок // Критика. – 1998. – № 5. – С. 26–27.
    
26. 
    Кручена придибенція з Богданом ЖОЛДАКОМ: Ігнтервю з письменником // http://postup.brama.com/usual.php?what=50655.
    
27. 
    Лавринович Л. Сучасний український постмодернізм – напрям? стиль? метод? // Слово і час. – 2001. – № 1. – С. 39–46.
    
28. 
    Лихограй Р. «Шизотерапія» Б.Жолдака // http://old.sumno.com/content/view/1974/28/.
    
29. 
    «Ліва нога Богдана Жолдака» // http://www.litakcent.com/systema/print.php?id=14.
    
30. 
    Логвиненко Б. «Антиклімакс» Б.Жолдака // http://sumno.com/article/antyklimaks-bogdana-zholdaka/
    
31. 
    Мельник Н. Українська комічна новела 80-90-х рр. ХХ ст. // Наукові читання – 1998 // Праці молодих учених України. – К.: Укр. книга, 1999. – С. 187–206.
    
32. 
    Москалець К. Побачення з «Опудалом» // Art Line. – 1998. – № 4. – С. 60–62.
    
33. 
    Москалець К. Питання без відповіді? // Критика. – 1998. – № 6. – С. 15.
    
34. 
    Панченко В. Запрошення до потойбіччя (// Вежа. – 1996.- № 4–5. – С. 31–36.
    
35. 
    Пиркало С. Інтерв'ю з письменником Б.Жолдаком // http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2008/01/printable/080112_zholdak_ie_is.shtml
    
36. 
    Поліщук Поліщук В. Вісімдесятники як літературне явище // Слово і час. – 2001. – № 5. – С. 37–45.
    
37. 
    Саєнко В. Поетика кіноповісті О.Жовни «Визрівання» // Слово і час. – 2003. – № 6. – С. 43–51.
    
38. 
    Стьоб-сторі, або ПОВНИЙ КАПЕЦЬ / Богдан Жолдак. Гальманах. – К.: Факт, 2007. – 248 с. // http://artvertep.dp.ua/authors/439/article/4513.html.
    
39. 
    Юрчук О. Необарокові тенденції в українській прозі кінця ХХ – поч. ХХІ ст. (В.Діброва) // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених. Вип. 12. – К.: Ін-т літератури ім. Т.Шевченка НАН України, 2006. – С. 252–258.
    

1. 
   Випишіть тези із монографій: Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – С. ; Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. – С. 47–60.
   
2. 
   Проаналізуйте засоби комічного відображення у 3 творах на вибір: «Бурдик» В.Діброви, «Дзеньки-бреньки» В.Даниленка; новелі М.Рябчука «До Чаплі на уродини»; циклі новел «Прощай, суржику!» Б.Жолдака та ін.
   
3. 
   При виконанні завдання зверніть увагу на такі риси іронічної літератури: поєднання трагічного і комічного, тобто трагіфарс; предметом висміювання є залишки радянської психології у свідомості постколоніального суб’єкта; автори вдаються до використання всієї палітри комічного: сарказму, іронії, чорного гумору, карнавальності.
   
4. 
   Простежте у творах Б.Жолдака поєднання трагічного світовідчуття з іронією, грою, сміхом – суто постмодерністськими художніми прийомами («На небі», «Анатолій Марчук», «Відблиски», «Прощай, суржику!», «Шле колє бульо красте гріх», «Яблука з райського саду», «Ля», «Немає»).
   
5. 
   На основі творчості Б.Жолдака прокоментуйте тезу К.Москальця: «Б.Жолдак – один із нечисленних українських авторіві, що має «світле» око – найкарколомніші, най безвихідніші ситуації завжди знаходять прийнятне етичне розв’язання, добро торжествує над злом і навіть найбільших негідників автор, досхочу відмастивши, врешті-решт відпускає з миром» Москалець К. Питання без відповіді? // Критика. – 1998. – № 6. – С. 15.
   
6. 
   У творах М.Рябчука проаналізуйте художнє дослідження впливу радянської моралі подвійних стандартів на деградацію особистості («До Чаплі на уродини»).
   
7. 
   Розгляньте роман В. Діброви «Бурдик» як утілення класично української теми про пропащу силу. Образ Бурдик проаналізуйте крізь призму естетики абсурду. Простежте широкий спектр засобів комічного зображення – від гротескного зображення асоціальної поведінки у студентському гуртожитку, на вулиці, в магазині – до саркастичного опису спроб дисидентської діяльності чи «найрожевішої» мрії втекти на Захід.
   

1. 
   Чинники об’єднання романів «Рекреації», «Московіада», «Перверзія» у своєрідну карнавальну трилогію Ю.Андруховича.
   
2. 
   Концепція Карнавалу у романі «Рекреації»:
   

б) гротескно-карнавальна модель пострадянської дійсності, розвінчування міфів і стереотипів доби тоталітаризму; амбівалентність карнавального світовідчуття;

в) іронічно-трагічна іпостась української історії;

г) демістифікація образу українського поета;

ґ) бахтінський принцип багатоголосся в романі;

д) інтертекстуальне поле твору, особливості мови, стильові перехрещення.

2. Художня реконструкція символів імперії у текстах роману «Московіада»:

а) жанрова специфіка твору; мозаїко-карнавальна композиція, моно-міфологічна схема розгортання сюжету;

б) риси постмодерністської поетики: іронічність, пародійність;

г) художнє втілення роздвоєності постколоніальної людини; антитоталітарний підтекст роману.

3.Своєрідність постмодерністської естетики в романі Ю.Андруховича «Перверзії»:

а) містифікації в романі; сюжетні мотиви фантастичного, готичного, авантюрного, пригодницького, любовного роману;

б) неоднозначне тлумачення назви твору; версії автора-«видавця» («роман для підлітків»); безліч версій прочитання (автор — текст — світ — читач);

в) Перфецький – герой справжній чи примарний – маска;

г) роман у романі — опера-буф «Орфей у Венеції», її роль у тексті «Перверзії»;

д) мотив кінця карнавалу.

1. 
   Складіть тези наступних статей: Гнатюк Оля. Авантюрний роман і повалення ідолів; Гундорова Т. Карнавальний постмодерн; Зборовська Н. Завершення карнавалу «перверзії» Ю. Андруховича; Шерех Ю. Го-Гай-Го (Про прозу Ю. Андруховича і з приводу).
   
2. 
   Напишіть наукове дослідження на одну із тем: «Особливості художнього хронотопу роману «Рекреації»; «Інтертекстуальність у романах Ю. Андруховича»; «Змішування стилів у романах Ю. Андруховича»; «Концепція Карнавалу у прозі Ю. Андруховича».
   
3. 
   Складіть таблицю «Прийоми постмодерністської поетики», проілюструйте їх прикладами з усіх творів Ю. Андруховича.
   

1. 
   Чому перші три романи Ю. Андруховича вважають своєрідною «карнавальною трилогією»? Який розвиток проходить образ Карнавалу у кожному наступному романі?
   
2. 
   Які були відгуки на вихід роману «Рекреації»? Що характеризує його як постмодерний твір? Якими засобами змалював прозаїк постколонаільну дійсність?
   
3. 
   Чому роль роману Ю. Андруховича «Рекреації» для літературного процесу останнього порубіжжя порівнюють із роллю «Енеїди» І. Котляревського? Чи погоджуєтеся ви з думкою критиків, що після «Рекреацій» в українській літературі починається переформулювання канону, на зміну реалістичній прозі приходить проза карнавальна, іронічна, грайлива, епатажна?
   
4. 
   Доведіть, що «Рекреацій» мають вертепну побудову. Яка її роль у тексті?
   
5. 
   Прокоментуйте тезу М. Павлишина: в «Рекреаціях» осмислюється кінець парадигми національної культури як засобу боротьби за виживання нації і початок парадигми національної культури як нормального відображення сучасного життя».
   
6. 
   Що викликає сміх в описі карнавалу? Чи перегукуються ці епізоди з «Енеїдою» І. Котляревського? Якщо так – проведіть відповідні паралелі.
   
7. 
   З’ясуйте смисл гри в карти героїв роману «Рекреації».
   
8. 
   Доведіть, що роман «Рекреації» – постмодерний.
   
9. 
   Наведіть приклади алюзій до інших літературних творів та зразків масової і високої культури Заходу, України й Росії: роману Гессе «Степовий вовк», роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита», «Енеїди» І. Котляревського тощо.
   
10. 
    Назвіть реконструювані символи імперії у текстах «Московіади».
    
11. 
    З’ясуйте роль власних поетичних текстів із циклу «Листи в Україну».
    
12. 
    Простежте перегук між романом «Московіада» та текстами романів зарубіжних авторів (Ежен Йонеско, Тадеуш Конвіцький).
    
13. 
    Поясніть назву роману «Московіада». Чому автор у підзаголовку назвав твір «романом жахів»?
    
14. 
    Чи можна вважати героя Ото фон Ф. патріотом? Як у категоріях гуманно/негуманно розцінювати смерть «золотозубого циганського барона» у каналізаційних водах? Чи можна стверджувати, що йде ніби «стирання» поняття гуманізму в нашій свідомості?
    
15. 
    У чому виявляється свобода Ото фон Ф.? Чи визначив герой свій шлях, чи знає, куди йти?
    
16. 
    Що символізують учасники підземного кремлівського карнавалу? Що означають щурі, яких розвели в підземеллях, щоб використати проти людини?
    
17. 
    Прокоментуйте рядки з роману «Московіада»: «Ця імперія загине під ударами пияків. Колись вони вийдуть на Красну площу і, вимагаючи пива, рушать на Кремль».
    
18. 
    Поясність зміст пародійно перероблених відомих афоризмів у романі «Мосовіада»: літературний гуртожиток – «дім, де розбиваються лоби»; Москва – «це місто тисячі та однієї катівні»; «тепер усі вони страждають і караються, але не каються, а, навпаки, жадають пива та видовищ» (про друзів на похміллі) та ін.
    
19. 
    Порівняйте прийоми постмодерністського письма у романі «Перверізія» та «Шляхи до раю», «Хозарський словник», «Улісс».
    
20. 
    Чи погоджуєтеся ви з думкою деяких дослідників про те, що «Перверзія» не є постмодерністським нелінійним текстом? (Див.: Сокол, с. 40).
    
21. 
    Наведіть приклади ревізії європейської інтелектуальної традиції (конференція «Посткарнавальне безглуздя світу: Що на обрії?» у романі «Перверзія»).
    
22. 
    Проведіть паралелі у використанні прийомів постмодерністського письма між романом «Перверзія» та «Палісандрією» О. Соколова, «Майстром і Маргаритою» М. Булгакова, «Страшним судом» В. Єрофеєва, «Ім’ям троянди» У. Еко, «Андеґраундом» Кустуріци, «Кінцем Цитати» Безродного.
    

1. 
   Агєєва В. Чи буде постмодерн золотим віком класики? / Віра Агеєва // Література Плюс. – 1998. – Червень. – № 2. – С. 4–5.
   
2. 
   Баран Є. Жодного кроку на Схід... (У пошуках героя, який повинен все-таки з’явитися) / Рецензія на «Перверзію» Ю. Андруховича Євген Баран // Березіль. – 1997. – № 3–4. – С. 175–178.
   
3. 
   Бойченко О. «І сонце сходить» («Фієста» Е. Хемінгуея та «Рекреації» Ю. Андруховича: дві реалізації одного архетипу О. Бойченко // Вікно в світ. – 1999. – № 6. – С. 27–38.
   
4. 
   Бойчук Б. «Перелом» Юрія Андруховича / Б. Бойчук // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 169. – С. 169–171.
   
5. 
   Бондар-Терещенко І. Чао, Андрухович?! Сучасний роман у лабетах постмодерністського мейнстріму / Ігор Бондар-Терещенко // Кур’єр Кривбасу.– 1998. – № 91–92.
   
6. 
   Будін П.-А. Кінець імперії: роман Ю.Андруховича «Московіада» / Пер-Анре Будін // Слово і час. – 2007. – № 5. – С. 62–65.
   
7. 
   Гнатюк О. Авантюрний роман і повалення ідолів / Оля Гнатюк // Юрій Андрухович. Рекреації. – К., 1997. – С. 10–26.
   
8. 
   Гундорова Т. «Бу-Ба-Бу», Карнавал і Кіч / Тамара Гундорова // Критика. – 2000. – №. 7–8. – С. 13–18.
   
9. 
   Гундорова Т. Карнавальний постмодерн Кіч / Тамара Гундорова // Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 77–96.
   
10. 
    Гундорова Т. Постмодерністська фікція Андруховича з постколоніальним знаком питання Кіч / Тамара Гундорова // Сучасність.–1993.– № 9. – С. 79–83.
    
11. 
    Зборовська Н. Вісімдесятництво як колоніальна симптоматика / Ніла Зборовська // Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури. – К.:Академвидав, 2006. – С. 395–426.
    
12. 
    Зборовська Н. Завершальний карнавал Юрія Андруховича / Ніла Зборовська // На карнавалі мертвих поцілунків: феміністичні роздуми. – К., 1999. – С. 90–98.
    
13. 
    Зборовська Н Завершальний карнавал Юрія Андруховича / Ніла Зборовська // Українська мова та література. – 2001. – № 48. – С. 3–4.
    
14. 
    Зборовська Н. Два «любовних» романи року: Ю.Андрухович проти О.Забужко / Ніла Зборовська // Арт лайне. – 1997. – № 1 – 2. – С. 44–45.
    
15. 
    Зварич О. Юрій Андрухович. Посткарнавальне / О. Зварич // Україна молода. – 2001. – № 128. – 19 липня. – С. 12.
    
16. 
    Калинська Л. Синтез масового й елітарного (На матеріалі прози Ю.Андруховича) / Леся Калинська // Слово і час. – 1998. – № 2. – С. 18–22.
    
17. 
    Кіяновська М. Мотиви кінця культури, смерті та апокаліпсису в романі Ю. Андруховича «Рекреації» / Маріянна Кіяновська // Молода нація. – 1999. – № 12. – С. 217–229.
    
18. 
    Ключковська Я. На «Святі Воскресаючого Духу» / Я. Ключковська // Слово і час. – 1997. – № 11–12. – С. 107–109.
    
19. 
    Кулик В. Елегія рекреаційного ранку / В. Кулик // Сучасність. – 1992. – № 5. – С. 142–144.
    
20. 
    Міщук В. І Прийде свято Воскресаючого Духа (З приводу роману Ю. Андруховича «Рекреації») / В. Міщук // Слово і час. – 1993. – № 6. – С. 86–80.
    
21. 
    Москалець К. Незадоволення твором (Рец. на роман Ю.Андруховича «Московіада») / Костянтимн Москалець // Сучасність. – 1993. – № 9, або: Урок української. – 2000. – № 4. – С. 54–57.
    
22. 
    Несисюк О. «Енеїда» І. Котляревського та «Рекреації» Ю. Андруховича як знакові твори української літератури / О. Несисюк // Українська мова та література.– 2000. – № 42.–С. 1–2.
    
23. 
    Павлишин М. Що пере-творюється в «Рекреаціях» Ю.Андруховича? / Марко Павлишин // Павлишин М. Канон та іконостас. – К.: Час, 1997. – С. 237–254, або: Сучасність. – 1992. – № 5. – С. 117–121.
    
24. 
    Поліщук О. Гра з «нарцисом» у романах Ю. Андруховича // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Вип. 6. – К.: Ін-т літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 2004. – С. 174–177.
    
25. 
    Рябчук М. «Я ж не люблю її з надмірної любові...» (Післямова до «Рекреацій») / Микола Рябчук // Сучасність. – 1992. – № 5. – С. 113–115.
    
26. 
    Сванідзе Г. Шість днів статевих збочень: Рец. на роман Ю.Андруховича «Перверзія» / Г. Сванідзе // Березіль. – 1997. – № 3–4. – С. 171–175.
    
27. 
    Скаліцкі М. «Якби ви знали, з якого сміття…» (Ю.Андрухович. «Рекреації») / Михайло Скаліцкі // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 157–162.
    
28. 
    Сокол Л. Український постмодерністський роман: реалії та критика (на прикладі роману Ю. Андруховича «Перверзія») / Л. Сокол // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. Т. 21. – К.: Вид. Дім «КМ Академія». – 2003. – С. 36–41.
    
29. 
    Сулима М. Роман-учта («Рекреації» Ю.Андруховича) / Микола Сулима // Слово і час. – 1993. – № 10. – С. 126–152.
    
30. 
    Харчук Р. Стильові особливості прози «станіславського феномену»: Ю. ндрухович, Ю. Іздрик, Т. Прохасько / Роксана Харчук // Харчук Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період. – К.: ВЦ «Академія». – С. 126–154.
    
31. 
    Харчук Р. Юрій Андрухович не для дітей? / Роксана Харчук // Дивослово. – 2006. – № 12. – С. 27–30.
    
32. 
    Ткачук М. Літературний процес 90-х років ХХ ст. / Микола Ткачук // Українська мова та література. – 2000. – № 22. – С. 1–7.
    
33. 
    Шерех Ю. Го-Гай-Го (Про прозу Ю.Андруховича і з приводу) / Юрій Шерех // Сучасність. – 1996. – № 10. – С. 123–128.
    

34. 
    Агєєва В. Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму / Віра Агеєва. – К.: Факт, 2003. – 319 с.
    
35. 
    Баран Є. Жодного кроку на Схід... (У пошуках героя, який повинен все-таки з’явитися) / Рецензія на «Перверзію» Ю. Андруховича / Євген Баран // Березіль. – 1997. – № 3–4. – С. 175–178.
    
36. 
    Баран Є. П. Куліш проти Ю.Андруховича / Євген Баран // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – № 5. – С. 128–130.
    
37. 
    Бербенець Л. Текст-пастиш у творчості Ю. Андруховича / Л. Бербенець // Слово і час. – 2007. – № 2. – С. 49–59.
    
38. 
    Білокінь С. Художній часопростір романів Ю. Андруховича / С. Білокінь // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. Зб. матер. Міжнародної студ. науково-практ. конф. – К., 1999. – С. 150–153.
    
39. 
    Богачова О. Специфіка постмодерного тексту в постколоніальному контексті (На прикладі роману Ю. Андруховича «Рекреації») / О. Богачова // Молода нація. – 1999. – № 10. – С. 195–215.
    
40. 
    Гундорова Т. Декаданс і постмодернізм: питання мови / Тамара Гундорова // Світо-Вид. – 1995. – № 1. – С. 64–75.
    
41. 
    Єшкілєв В. Патріарх цирку «Вагабунго» // poetry.uazone.net\Патриарх Вагабундо.htm
    
42. 
    Жулинський М. Чи відчуваємо ми катастрофу в простій українській душі? // / Микола Жулинський // Українська мова й література в середніш школах, гімназіях, ліцеях….. – 2001. – № 2. – С. 50–64.
    
43. 
    Зборовська Н. Завершення епохи, або українська літературна ситуація кінця 1980-90-х рр. / Ніла Зборовська // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – № 61–64. – С. 76–83.
    
44. 
    Зборовська Н. Завершення карнавалу «перверзії» Ю. Андруховича / Ніла Зборовська // Вітчизна. – 1997. –№ 5–6. – С. 145–152.
    
45. 
    Зборовська Н. Михайло Семенко і Юрій Андрухович: футурист і пост футурист – з масками і без масок / Ніла Зборовська // Українські проблеми. – 1997. – № 1. – С. 134–141.
    
46. 
    Ільницький М. З приводу однієї аналогії («Енеїда» Котляревського і «Рекреації» Андруховича) / Микола Ільницький // Літературознавчі та історичні студії. Матеріали конференції. – Львів: Н Тім. Т.Шевченка, 2002. – С. 80–82.
    
47. 
    Калинська Л. Поетика постмодерністського українського роману: Ю. Андрухович, «Перверзія» / Леся Калинська. – К.: Знання, 1998. – 31 с.
    
48. 
    Крот Ю. У пошуках романних значень. До проблеми діалогічності художнього слова у контексті прози Юрія Андруховича / Ю. Крот // Сучасність. – 1993. – № 9. – С. 75–78.
    
49. 
    Лавринович Л. Деперсоналізація героя в українській та польській постмодерній прозі (на прикладі романів П. Хюлле та Ю. Андруховича) / Л. Лавринович // Наук. вісник ВДУ. Філолог. науки. – 2001. – № 9. – С. 182–186.
    
50. 
    Левків К. Містичні метаморфози персонажів Юрія Андруховича (роман «Перверзія») / Ксенія Левків // Питанння літературознавства: наук. зб / Гол. ред. О.В. Червінська. – Чернівці: ЧНУ, 2011. – Вип. 84. – С. 142–151.
    
51. 
    Мазін Д. Пропозиція незумовленої рецепції в романах Юрія Андруховича / Д. Мазін // Магістеріум. Літературознавчі студії: Вип. другий. – К., 1999. – С. 24–27.
    
52. 
    Мержинська Г. «Східноєвропейська» модифікація постмодернізму / Ганна Мережинська // Слово і час. – 2002. – № 4. – С. 67–68.
    
53. 
    Опришко Н. «Переверзія» Ю. Андруховича як ландшафт постмодерних варіацій діади / Н. Опришко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту. Вип. 8. – Тернопіль: Астон, 2006. – С. 440–444.
    
54. 
    Павлишин М. Два «художні тіла» сучасної прози / Марко Павлишин // Світо-Вид. – 1997. – № 3. – С. 101–104.
    
55. 
    Павлюк Я. Каскадери і гладіатори літератури / Я. Павлюк // Українська мова та література. – 1997. – № 9. – С. 11–12.
    
56. 
    Паламарчук Г. Отто фон Ф. на свій поїзд устиг / Галина Паламарчук // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 83–84.
    
57. 
    Пахаренко В. Ходіння по лезу: гра у постмодерні / Василь Пахаренко // Світо-Вид. – 1997. – № 1–2. – С. 122–124.
    
58. 
    Печерських Л. Поетика постмодерного твору: гра з міфом у романі Ю. Андруховича «Перверзія» / Л. Печерських // Від Бароко до Постмодерну. – Харків, 2002. – С. 108–113.
    
59. 
    Стех М. Хто хоче відродитись, мусить померти / М. Стех // Критика. – 1999. – № 3. – С. 16–21.
    
60. 
    Хомеча Н. Постмодерна інтерпретація міфу про Орфея у творчості Ю. Андруховича / Наталка Хомеча // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвузівський зб. наук. статей. Вип. 14. – Ніжин: ТОВ «Аспект-Поліграф», 2007. – С. 310 – 320.
    
61. 
    Цапліна І. Феномен творчості Ю. Андруховича в романі «Рекреації» / І. Цапліна // http://www.zsu.zp.ua/99/l-article.php?item=38.
    
62. 
    Шевчук В. З відкритим заборолом. Про прозу Ю. Андруховича / В. Шевчук // Прапор. – 1989. – № 7. – С. 102–103.