Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» є : дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати : матеріал за темами дисципліни; факти, події, наслідки.

Знання цієї дисципліни необхідне не тільки для загально-юридич­ної культури. Відомо, що без знання й усвідомлення минулого немож­ливо творити сучасне, передбачити майбутнє. Засвоєння предмета історії держави та права зарубіжних країн дає студентам необхідну фактичну основу для вивчення і засвоєння багатьох галузевих предметів.

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1.

Тема 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.

Предмет, методи вивчення та періодизація курсу «Історії держави та права зарубіжних країн».

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу.

Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.

Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти.

Закони Лікурга та їх вплив на розвиток Спарти.

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.

Змістовий модуль 2.

Тема 3. Ранньофеодальні держави та право.

Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.

Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління. Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право. Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.

Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада. Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року. Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.
Змістовий модуль 3.

Тема 6. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).

Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія. Форми делегованого законодавства. Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.
Тема 7. Держава та право США (XVII-XIX ст.).

Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.

Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат. Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.

Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.
Тема 10. Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.-поч. ХХ ст.

Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничих начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революції на зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.
Змістовий модуль 5.

Тема 11. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР.

Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право; б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період: ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків.
Тема 12. Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.

Державно-правові наслідки Першої світової війни: розпад Австро-Угорської імперії та державно-правовий розвиток Австрії‚ Угорщини‚ Чехословаччини‚ королівства Південно-Слов’янського (Югославське); проголошення незалежності Фінляндії‚ Польщі; зародження фашистського руху в Італії‚ Німеччині. Встановлення та законодавче оформлення фашистської диктатури в Італії. Корпоративна держава в Італії, корпоративний устрій Муссоліні.

“Новий курс” президента США Ф. Рузвельта. Каральні органи США. Поправки до американської Конституції.

Розвиток виборчого права в ХХ ст. у Великобританії.

Державно-правовий розвиток Німеччини між двома війнами: Листопадова революція 1918 р. Скликання Установчих зборів. Конституція 1919 р. Державно-правова система Німеччини в період націонал-соціалістичної диктатури. Репресивний апарат. Поділ Німеччини. Окупаційний режим: проголошення НДР. Конституція НДР 1949 р.; б) утворення ФРН - Бонська Конституція 1949 р. Нюрнберзький процес. Утворення єдиної Німецької держави у 1990 р.

Проголошення незалежності Литви, Естонії, Латвії та їх законодавче оформлення. Особливості італійського та японського фашизму.

Зміни в державному апараті Франції після першої світової війни. Посилення ролі уряду. Падіння Третьої республіки. Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. IV республіка у Франції. Конституція 1946 року. Проголошення V республіки у Франції і особливості Конституція 1958 року. Розвиток держави і права Франції на сучасному етапі.

Криза та крах фашизму в Італії. Проголошення республіки. Конституція 1947 року. Післявоєнний розвиток Японії. Конституція 1947 року. Формування органів державної влади і управління. Державно-політичний розвиток Китаю. Учанське повстання. Падіння монархії. Проголошення Китайської республіки. Конституції 1912 р., 1923 р. Гомінданська республіка. Конституція 1931 року. Утворення та розвиток КНР в 1949 р. Становлення комуністичної влади. Формування політико-правової системи за Конституцією 1954 р. Деформація державно-правового розвитку в період “культурної революції”. Конституція 1982 р. Основні зміни в праві провідних держав світу.

Народно-демократичні революції в країнах Європи. Основні державно-правові та соціальні перетворення. Посилення диктатури комуністичних партій. Спроби звільнення ряду держав Європи від тоталітарних режимів. Криза та розпад системи соціалістичних держав. Демократичні революції 1989-1990 рр. Об’єднання Німеччини, ліквідація тоталітарних режимів. Демократизація держави в Турції. Конституція 1982 р. Розробка першої Конституції КНР 1954 р. Конституція Японії 1947 р. Загальна характеристика. Утворення, структура та основні напрями діяльності ООН.

Національно-визвольні рухи в державах Азії, Африки та Латинської Америки. Визнання незалежності Афганістану (1919 р.). Британська співдружність націй. Конституція Індії 1949 р. Система вищих органів влади Індонезії згідно Конституції 1948 року. Надання незалежності країнам арабського сходу (Сірія, Ліван – 1948 р., Іорданія – 1946 р., Судан, Марокко, Туніс –1956 р., Алжир - 1962 р.). Проголошення незалежності Єгипту 18 червня 1953 року, Конституція 1956 р. Утворення ОАР. Виникнення суверенних незалежних держав в Африці (Гана, Гвінея, Танзанія, Уганда, Кенія та ін.).

3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нижче наведений перелік рекомендованої літератури, що містить джерела, переважно загального характеру. Список літератури з навчальної дисципліни крім основної літератури включає в себе також додаткову літературу.

Основна література

1. 
   Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. (Держава і право епохи станово-кастового суспільства): Навч. посіб. - Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2000.
   
2. 
   Всеобщая история государства и права. Под. ред. О.А. Омельченко. Ч. І.- М.‚1999.
   
3. 
   Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.посіб./ 6-те вид.- К.: Істина, 2010.- 768 с.
   
4. 
   Джужа О.М. та ін. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник, К., Атіка, 2006.
   
5. 
   Захарченко П.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник, К., 2010.
   
6. 
   История государства и права зарубежных стран. Под. ред. О.А. Жидкова и Н.А. Крашенниковой. - М.‚ 1998.
   
7. 
   История государства и права России. Учебник. Под редакцией Ю.П.Титова М.: 2000.
   
8. 
   Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : посіб. для підготов. до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. - Вид. 4-е, стер. - К. : Вид. Паливода А. В., 2010. - 243 с.
   
9. 
   Історія держави і права зарубіжних країн Хрестоматія. За ред. Гончаренко В.Д. К., 2002.
   
10. 
    Кормич А. І. Історія вчень про державу та право. Навчальний посібник. Видавництво: К.: Правова єдність, 2009. – 312 с.
    
11. 
    Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. - М., 1986.
    
12. 
    Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний поcібник. – Вид-во: Аттіка - 2009.- 622 с.
    
13. 
    Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. -3. вид., допов. - К. : Атіка, 2001.
    
14. 
    Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій. - Ірпінь, 2001.
    
15. 
    Музыченко П.П. Витман К.Н. История государства и права зарубеж. стран. История государства и права Росии. Уч. пособие Ч. ІІ. Харьков 2001. - 624 с..
    
16. 
    Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права.Учебник в 2 ч. ч: 1 т. 2. М 1998
    
17. 
    Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права. Учебник т. II. - М., 1998.
    
18. 
    Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. - Х.: Право, 2001.
    
19. 
    Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн.- К.: Вища школа, 1994.
    
20. 
    Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2003.
    
21. 
    Шигаль Д.А. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : курс лекцій / Д. А. Шигаль. - Х. : ФІНН, 2010. - 340 с.
    
22. 
    Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Хресторматія К: Вентурі 1995.
    

Додаткова література

1. 
   Авдиев В.И. История Древнего Востока. - М.: Высшая школа, 1971.
   
2. 
   Бартошек П.Н. Римское право: понятие, термины, определения. - М., 1989.
   
3. 
   Берг М.А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. - М., 1990.
   
4. 
   Верещягін С.Г. Правові форми реалізації політики податків у Стародавній Греції та Стародавньому Римі // Право и политика, Москва, №5 (101) 2008, nota bene.
   
5. 
   Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима. - М., 1983.
   
6. 
   Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. - М., 1983.
   
7. 
   Задорожний Ю. Започаткування римським правом принципів права у країнах романо-германської правової сім'ї // Право України.-2010.№3.-с. 272.
   
8. 
   Задорожний Ю. Започаткування римським правом принципів права у країнах романо-германської правової сім'ї // Право України.-2010.№3.-с. 272.
   
9. 
   Задорожний Ю. Роль римського права у процесі становлення та розвитку університетів у країнах Західної Європи – Юридичний журнал // Право України. - 2009. № 3.- с. 153 -159.
   
10. 
    Зискінд І.О. Господарсько-правовий аспект регулювання та нагляду (контролю) у сфері страхування: досвід України та зарубіжних країн [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Зискінд Ігор Олександрович ; Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - О., 2011. - 20 с.
    
11. 
    История Древней Греции. Библиотека всеобщей истории. - Санкт-Петербург, 1999.
    
12. 
    Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V . Под. ред. С.Я. Булатова - Алма – Ата., 1967.
    
13. 
    Конституції нових держав Європи та Азії. Київ‚ 1996.
    
14. 
    Луняк М.О. Історія держави та права зарубіжних країн: Лекційний курс та навч. - метод. матеріали. - Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ ім. М.Гоголя, 2003.
    
15. 
    Минин А.А., Язысов, Е.Ф. Конституция США. История, современность. - М., 1988.
    
16. 
    Нерсесянц В. История права: Англия и Россия. - М., 1987.
    
17. 
    Рене Давид, Камилла Жоффре-Спинози Основные правовые системы современности.- Издательство: М.: Международные отношения: 2009.- 456 с.
    
18. 
    Российское законодательство Х-ХХ веков. В 9 т. - М., 1984.
    
19. 
    Страхов М.М. Всесвітня історія держави і права. Держава і право Стародавнього світу. Вип. 1. - Х.‚ 1994.
    
20. 
    Титикова С.С. Сословно-представительная монархия в России. - М., 1987.
    
21. 
    Ткачук В. про деякі історичні аспекти ролі та місця релігійних норм при формуванні змісту кримінальних покарань // Право України. – 2010. № 5.
    
22. 
    Турен А. Процесс демократизации в Восточно-Европейских странах. МЭ и МО. - 1991. - № 11.
    
23. 
    Хачатурян Н.А. Возникновение Генеральных штатов во Франции - М., 1976.
    
24. 
    Шаповал В.М. Державний лад країн світу. К.1999.
    
25. 
    Шишкін В.І. Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні і процесуальні засади). - Київ, 2000.
    

Інтернет-ресурси:

1. 
   http://portal.rada.gov.ua - Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
   
2. 
   http://kmu.gov.ua - Офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України.
   
3. 
   http://ccu.gov.ua - Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України.
   
4. 
   http://president.gov.ua - Офіційний веб-сайт Президента України.
   
5. 
   http://www.nau.ua   Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
   

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання:

Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни включає поточний контроль успішності, модульний контроль та складання підсумкового контролю.

Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.
5. Засоби діагностики успішності навчання: опитування під час занять (індивідуальне, фронтальне, вибіркове, суцільне, експрес), тестові завдання до окремих тем навчального курсу, тести для модульних робіт, індивідуальні завдання, аудиторні і домашні контрольні роботи, підготовка рефератів і наукових доповідей.

Для модульного контролю засвоєння студентами та слухачами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням наявних засобів діагностики.

Для атестації студентів та слухачів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним в цій навчальній програмі, в робочій навчальній програмі дисципліни та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у академії створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають типові завдання, модульні контрольні роботи, тести а також засоби традиційної системи освіти. Вони повинні забезпечувати об’єктивну оцінку знань, умінь та рівнів набутих компетенцій.

Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

жүктеу/скачать 210.61 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: