Пуруша-аватвры чч м 20. 277



Дата14.07.2016
өлшемі59 Kb.
Пуруша-аватвры

ЧЧ М 20.277

сарва таттва мілі' ср̣джіла брахм̄ан̣д̣ера ґан̣а
ананта брахм̄ан̣д̣а, т̄ара н̄ахіка ґан̣ана

сарва таттва  –  усі різні елементи; мілі'  –  поєднуючи; ср̣джіла  –створив; брахм̄ан̣д̣ера ґан̣а  –  усі всесвіти; ананта брахм̄ан̣д̣а  –  ці всесвіти незліченні; т̄ара н̄ахіка ґан̣ана  –  їх неможливо порахувати.
Поєднуючи всі різні елементи, Верховний Господь створив усі всесвіти. Цих всесвітів безліч, їх не порахувати.
278

ін̇хо махат-срашт̣̄а пуруша – 'мах̄а-вішн̣у' н̄ама
ананта брахм̄ан̣д̣а т̄ан̇ра лома-кӯпе дг̄ама

ін̇хо  –  Він; махат-срашт̣̄а  –  творець, махат-таттви, сукупної матеріальної енерґії; пуруша  –  особа; мах̄а-вішн̣у н̄ама  –  що зветься Господь Маха-Вішну; ананта  –  безмежні; брахм̄ан̣д̣а  –  всесвіти; т̄ан̇ра  –  Його тіла; лома-кӯпе  –  в волосяних порах; дг̄ама  –перебувають.
Перша форма Господа Вішну зветься Маха-Вішну. Він первісний творець сукупної матеріальної енерґії. Незліченні всесвіти походять із пор на Його тілі.
279 - 280

ґав̄акше уд̣ій̄а йаічге рен̣у ̄асе й̄айа
пуруша-ніш́в̄аса-саха брахм̄ан̣д̣а б̄ахір̄айа

пунарапі ніш́в̄аса-саха й̄айа абгйантара
ананта аіш́варйа т̄ан̇ра, саба    –    м̄ай̄а-п̄ара

ґав̄акше  –  із щілини в стіні; уд̣ій̄а  –  плаваючи; йаічге  –  як; рен̣у  –атомарні часточки; ̄асе й̄айа  –  заходять і виходять; пуруша-ніш́в̄аса-саха  –  із видихом Маха-Вішну; брахм̄ан̣д̣а  –  всесвіти; б̄ахір̄айа  –  виходять назовні; пунарапі  – знову; ніш́в̄аса-саха  –  Його вдихом; й̄айа  –  ідуть; абгйантара  –  усередину; ананта  – незліченні; аіш́варйа  –  багатства; т̄ан̇ра  –  Його; саба  –  все; м̄ай̄а-п̄ара  – поза матеріальними уявленнями.
Ці всесвіти плавають у повітрі, яке видихає Маха-Вішну. Вони наче атомарні часточки, що плавають у сонячному промінні і проходять через отвори в вікні. Отже, усі ці всесвіти створює видих Маха-Вішну, а коли Маха-Вішну вдихає, вони знову входять у Його тіло. Безмежні щедроти Маха-Вішну цілковито виходять за рамки матеріальних уявлень.
281

йасйаіка-ніш́васіта-к̄алам атг̄аваламбйа
  дж̄іванті лома-віла-дж̄а джаґад-ан̣д̣а-н̄атг̄ах̣
вішн̣ур мах̄ан са іха йасйа кал̄а-віш́ешо
  ґовіндам ̄аді-пурушам̇ там ахам̇ бгадж̄амі

йасйа  –  чийого; ека  –  одного; ніш́васіта  –  віддиху; к̄алам  –  час; атга  –  так; аваламбйа  –  приймаючи притулок; дж̄іванті  –  живе; лома-віла-дж̄ах̣  –  що виросли з волосяних пор; джаґат-ан̣д̣а-н̄атг̄ах̣  –повелителі всесвітів (Брахми); вішн̣ух̣ мах̄ан  –  Верховний Господь, Маха-Вішну; сах̣  –  це; іха  –  тут; йасйа  –  чиє; кал̄а-віш́ешах̣ – певна довершена частка чи поширення Ґовінди; ґовіндам  –  Господу Ґовінді; ̄аді-пурушам  –  відначальній особі; там  –  Йому; ахам  –  я; бгадж̄амі  –  поклоняюся.
«Брахми та інші повелителі матеріальних світів з'являються з пор Маха-Вішну і живуть стільки, скільки триває один Його видих. Я поклоняюсь предвічному Господеві, Ґовінді, часткою чиєї довершеної частки є Маха-Вішну».
ПОЯСНЕННЯ: Це цитата з «Брахма-самхіти»,(5.48). Пояснення можна знайти в Аді-лілі, п'ятій главі, 71 вірші.
282

самаста брахм̄ан̣д̣а-ґан̣ера ін̇хо антарй̄ам̄і
к̄аран̣̄абдгіш́̄ай̄і – саба джаґатера св̄ам̄і

самаста брахм̄ан̣д̣а-ґан̣ера  –  сукупності брахманд, чи всесвітів; ін̇хо  –  цей Господь Маха-Вішну; антарй̄ам̄і  –  Наддуша; к̄аран̣а-абдгі-ш́̄ай̄і  –  Господь Маха-Вішну, що лежить у Причиновому океані; саба джаґатера  –  усіх всесвітів; св̄ам̄і  –  Верховний Господь.
Маха-Вішну – це Наддуша усіх всесвітів. Лежачи в Причиновому океані, Він панує над усіма матеріальними світами.
283

еіта кахілун̇ пратгама пурушера таттва
двіт̄ійа пурушера ебе ш́унаха махаттва

еіта  –  так; кахілун̇  –  Я пояснив; пратгама пурушера  –  першого втілення Бога-Особи; таттва  –  істину; двіт̄ійа пурушера  –  другого втілення Бога-Особи; ебе  –  зараз; ш́унаха  –  послухай, будь ласка; махаттва  –  велич.
Я пояснив тобі істину щодо першої особи Бога, Маха-Вішну. Зараз Я розповім тобі про велич другої особи Бога.
284

сеі пуруша ананта-кот̣і брахм̄ан̣д̣а ср̣джій̄а
екаіка-мӯртйе правеш́іл̄а баху мӯрті хан̃̄а

сеі пуруша  –  цей Бог-Особа, Маха-Вішну; ананта-кот̣і брахм̄ан̣д̣а  –мільйони і трильйони брахманд, усесвітів; ср̣джій̄а  –  створивши; ека-ека  –  в кожен із них; мӯртйе  –  формою; правеш́іл̄а  –  увійшов; баху мӯрті хан̃̄а  –  ставши багатьма формами.
Створивши сукупність усіх всесвітів, що їхня кількість незліченна, Маха-Вішну поширився в незліченні форми і ввійшов у кожен із цих всесвітів.
285

правеш́а карій̄а декге, саба – андгак̄ара
рахіте н̄ахіка стг̄ана, каріл̄а віч̄ара

правеш́а карій̄а  –  увійшовши; декге  –  бачить; саба  –  усюди; андгак̄ара  –  цілковитий морок; рахіте  –  щоб залишатись там; н̄ахіка стг̄ана  –  не було місця; каріл̄а віч̄ара  –  тоді Він став міркувати.
Увійшовши в кожен із незліченних всесвітів, Маха-Вішну побачив, що там суцільна темрява і немає місця для існування. Тоді Маха-Вішну замислився над цим становищем.
286

нідж̄ан̇ґа-сведа-джале брахм̄ан̣д̣̄ардга бгаріла
сеі джале ш́еша-ш́айй̄айа ш́айана каріла

ніджа-ан̇ґа  –  зі Свого тіла; сведа-джале  –  виділивши вологу поту; брахм̄ан̣д̣а-ардга  –  половину всесвіту; бгаріла  –  заповнив; сеі джале  –  на цій воді; ш́еша-ш́айй̄айа  –  на ложі, за яке служив Господь Шеша; ш́айана каріла  –  ліг.
Вологою з поту власного тіла Господь заповнив половину всесвіту, а тоді ліг на цю воду на ложі, за яке Йому служив Господь Шеша.
287

т̄ан̇ра н̄абгі-падма хаіте ут̣гіла ека падма
сеі падме ха-іла брахм̄ара джанма-садма

т̄ан̇ра н̄абгі-падма хаіте  –  з Його лотосового пупка; ут̣гіла  –виросла; ека  – одна; падма  –  лотосова квітка; сеі падме  –  на цій лотосовій квітці; ха-іла  – було; брахм̄ара  –  Господа Брахми; джанма-садма  –  місце появи.
Після того з лотосового пупка цього Ґарбгодакашаї Вішну виросла лотосова квітка, що стала місцем появи Господа Брахми.
288

сеі падма-н̄але ха-іла чаудда бгувана
тен̇хо 'брахм̄а' хан̃̄а ср̣шт̣і каріла ср̣джана

сеі падма-н̄але  –  у стеблі цього лотоса; ха-іла  –  проявились; чаудда  –  чотирнадцять; бгувана  –  планетних систем; тен̇хо  –  Він; брахм̄а  –  Господь Брахма; хан̃̄а  –  ставши; ср̣шт̣і  –  матеріальне творіння; каріла ср̣джана  –  створив.
У стеблі цього лотоса зародились чотирнадцять світів. Тоді Господь, ставши Господом Брахмою, проявив цілий всесвіт.
289

'вішн̣у'-рӯпа хан̃̄а каре джаґат п̄алане
ґун̣̄ат̄іта вішн̣у – спарш́а н̄ахі м̄ай̄а-сане

вішн̣у-рӯпа  –  Господь Крішна у формі Вішну; хан̃̄а  –  ставши; каре  –робить; джаґат п̄алане  –  підтримання матеріального світу; ґун̣а-ат̄іта  –  поза матеріальними якостями, трансцендентний; вішн̣у  –Господь Вішну; спарш́а  –  доторку; н̄ахі  –  немає; м̄ай̄а-сане  –  з майею, матеріальною енерґією.
Так Верховний Бог-Особа в формі Вішну підтримує весь матеріальний світ. Господь завжди вищий за матеріальні якості, і тому матеріальна природа не може до Нього доторкнутись.
ПОЯСНЕННЯ: Матеріальна енерґія не впливає на Господа Вішну, як вона впливає на Господа Брахму чи Господа Шіву. Тому сказано, що Господь Вішну трансцендентний до матеріальних якостей. Втілення матеріальних якостей – Господь Шіва та Господь Брахма –перебувають у сфері впливу зовнішньої енерґії. Проте Господь Вішну відрізняється від них. У мантрах «Ріґ Веди» сказано: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам («Ріґ Веда-самхіта»(1.22.20)). Слова парамам̇ падам вказують на те, що Він трансцендентний щодо матеріальних якостей.
Господь Вішну перебуває поза сферою матеріальних якостей і тому завжди вищий від живих істот, підвладних матеріальній енерґії. Це одна з відмінностей між Верховним Господом і живими істотами. Господь Брахма – це дуже могутня жива істота, а Господь Шіва навіть могутніший за Господа Брахму. Тому Господа Шіву не вважають за одну з живих істот, однак водночас його не вважають і рівним Господу Вішну.
290

'рудра'-рӯпа дгарі каре джаґат сам̇х̄ара
ср̣шт̣і, стгіті, пралайа хайа іччг̄айа й̄ан̇х̄ара

рудра-рӯпа дгарі  –  приймаючи образ Господа Шіви; каре  –  виконує; джаґат сам̇х̄ара  –  згортання світобудови; ср̣шт̣і  –  творення; стгіті  –  підтримання; пралайа  –  і знищення; хайа  –  відбуваються; іччг̄айа  –  волею; й̄ан̇х̄ара  –  кого.
У формі Рудри [Господа Шіви] Верховний Господь спричиняє розпад матеріального творіння. Іншими словами, творення, підтримання і знищення всього космічного прояву відбуваються тільки з Його волі.
291

брахм̄а, вішн̣у, ш́іва – т̄ан̇ра ґун̣а-ават̄ара
ср̣шт̣і-стгіті-пралайера тінера адгік̄ара

брахм̄а  –  Господь Брахма; вішн̣у  –  Господь Вішну; ш́іва  –  Господь Шіва; т̄ан̇ра  –  Ґарбгодакашаї Вішну; ґун̣а-ават̄ара  –  втілення матеріальних якостей; ср̣шт̣і-стгіті-пралайера  –  трьох чинностей, а саме творення, підтримання і знищення; тінера адгік̄ара  –  влада трьох божеств (Господа Брахми, Господа Вішну і Господа Шіви).
Брахма, Вішну та Шіва – це три Його втілення матеріальних якостей. Творення, підтримання і знищення перебувають під владою, відповідно, трьох цих осіб.
292

хіран̣йаґарбга-антарй̄ам̄і – ґарбгодакаш́̄ай̄і
'сахасра-ш́̄ірш̄аді' карі' веде й̄ан̇ре ґ̄аі

хіран̣йаґарбга  –  що зветься Хіран'яґарбга; антарй̄ам̄і  –  Наддуша; ґарбга-удака-ш́̄ай̄і  –  Господь Ґарбгодакашаї Вішну; сахасра-ш́̄ірш̄а-̄аді карі'  –  ведичними гімнами, що починаються зі слів сахасра-ш́̄ірш̄а («Ріґ Веда-самхіта»,10.90.1); веде й̄ан̇ре ґ̄аі  –  до якого звертають молитви Веди.
Ґарбгодакашаї Вішну, відомого у всесвіті як Хіран'яґарбга та антар'ямі, чи Наддуша, прославляють ведичні гімни, як оце гімн, що починається зі слів «сахасра-ш́̄ірш̄а».
293

еі та' двіт̄ійа-пуруша – брахм̄ан̣д̣ера ̄іш́вара
м̄ай̄ара '̄аш́райа' хайа, табу м̄ай̄а-п̄ара

еі та'  –  таким чином; двіт̄ійа-пуруша  –  другий Бог-Особа; брахм̄ан̣д̣ера іш́вара  –  повелитель всесвіту; м̄ай̄ара  –  зовнішньої, матеріальної енерґії; аш́райа хайа  –  стає притулком; табу  –  однак; м̄ай̄а-п̄ара  –  поза межами досяжності матеріальної енерґії.
Цей другий Бог-Особа, відомий як Ґарбгодакашаї Вішну, є володар усіх всесвітів і притулок зовнішньої енерґії. Разом з тим Він залишається недосяжним для дотику зовнішньої енерґії.
294

тр̣т̄ійа-пуруша вішн̣у – 'ґун̣а-ават̄ара'
дуі ават̄ара-бгітара ґан̣ан̄а т̄ан̇х̄ара

тр̣т̄ійа-пуруша  –  третя особа; вішн̣у  –  Господь Вішну; ґун̣а-ават̄ара  –  втілення матеріальної якості добра; дуі ават̄ара-бгітара  –  серед двох втілень; ґан̣ан̄а-т̄ан̇х̄ара  –  Він зарахований.
Третє поширення Вішну – це Кшіродакашаї Вішну, втілення якості добра. Його зараховують до обох типів втілень [пуруша-аватар та ґуна-аватар].
295

вір̄ат̣ вйашт̣і-дж̄івера тен̇хо антарй̄ам̄і
кш̄іродакаш́̄ай̄і тен̇хо – п̄алана-карт̄а, св̄ам̄і

вір̄ат̣  –  всесвітня форма; вйашт̣і-дж̄івера  –  усіх інших живих істот; тен̇хо  – Він; антарй̄ам̄і  –  Наддуша; кш̄іра-удака-ш́̄ай̄і  –Господь Вішну, що лежить на океані молока; тен̇хо  –  Він; п̄алана-карт̄а  –  той, хто підтримує; св̄ам̄і  – володар.
Кшіродакашаї Вішну – це всесвітня форма Господа і Наддуша кожної живої істоти. Його називають Кшіродакашаї, тому що Він лежить на океані молока. Він підтримує всесвіт і є його володар.


Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2020
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет