Русинська етнолоґІЯ

Основна цїль предмета русинськуй етнолоґії є формованя особного и сосполного ідентітета и происхоженя. Главным завданём є познаня історичнуй минулости Русинув Мадярщины, дїдузнины и захраненя їх духовнуй и матеріалнуй културы, віроисповіданя, обычаюв и традіцій.

Познанём цїнностюв минулости и традіційнуй културы мы даєме помуч учеником про похопеня своюй приналежности ку націоналности, котра не має материнськуй краины.

Учебный матеріал предмета базує ся на історії русинського народа, ёго вандрованя и поселеня, історії културы и асімілації у вшелиякі сосполности. З помочов матеріала предмета ставить ся главна цїль изглядованя и глубшого познаваня Русинув Мадярщины, а пузднїйше Европы и краин за Великов Млаков. Ученикы мають знати своє происхоженя, історію, традіції и сістему цїнностюв своюй родины. Знатя и хованя любови ку свому вузькому стредкови є вєдно и хованём любови ку отцюзнинї, котру Русины собі даколи „вубрали”.

Главна цїнность учебного матеріала – честованя и любов ку своюй націоналности, познаня, захраненя и збулшеня індівідуалных цїнностюв „найденого міста обывательства”. Предмет, одтворювучи тематичнї єдинкы з ключовыма компетенціями, не лем дає нові знатя, айбо и ініціює розвуй особности. Ховать толерантность, емпатію, солідарность, честованя ку минулости и предкум, отвореность ку иншакым културам и языкум (беручи на позур особости віковуй катеґорії ученикув). Матеріал предмета пробуджує честованоє одношеня ку отцюзняным и загатарным Русинум, мадярськуй нації и ушыткым иншым націоналностюм.

У резултатї быстро ростучуй асімілації чим дале булшу ролю у розвою и передачі языка, културы, ідентітета тримлють націоналнї інстітуції. Завданя хованя и вошколованя тримлють не лем у передачі інформації, айбо и розвою рузнокіпных знань и здібностюв, напримір: самоідентіфікації, розсудливости, отворености ку науком и умілством, досягненём майвысшых резултатув у керетох реалных можностюв.

Майглавнов образователно-політичнов цїлёв націоналностюв є пудпорованя такої сістемы вошколованя и хованя, котра є доступнов про каждого. Хоснованя языка на высшум уровню, розвой містных діалектув и обычаюв, знатя історії и днешнёсти – йсе вшыткоє є частёв націоналнуй самосвідомости.

У днешнюм світї вошколованя через людські капчаня є натулько важныма, ги здобытя знань и інформації, а также розвуй стратеґій дїятельства. У тот же час треба мати на позорі, што в резултатї асімілації, образователнї інстітуції не годнї базовати свою роботу на знатя ученикув, котрі они дустали дома. В інтересох резултативности вошколованя сяка сітуація має одображати ся у вузначеню розвивавучых компетенцій и содержаню общуй освіты.

Предмет русинськуй етнолоґії основаный на історії, розвої сосполства, історії културы, ґеоґрафічному положеню и модерных капчанёх русинського народа, а з иншакого бока на історичнуй минулости, матеріалнуй и духовнуй културі Русинув Мадярщины. Єдна з майглавных сфер розвиваня сёго предмета є хованя націоналнуй самосвідомости и патріотізма, в резултатї котрого ученикы потребным кіпом розумівуть став русинськуй націоналности, актуалнї проблемы, а также знавуть сформуловати задачі, котрі односять ся ку захраненю націоналного ідентітета. Ученикы честувуть културнї традіції рузных народув. У процесї моралного хованя в ученикох ся обявлять усвідомленя повинностюв и похопеня сутности сосполнуй отповідалности. У ходї хованя демократії и горожанства ученик зачинать хапати особну отповідалность за захраненя русинськуй общины. На урокох русинськуй етнолоґії в ученикох муцнїє ся чуство отповідалности за иншых, предмет учить їх даваню помочи и волонтерству. При хованю раціоналного хоснованя околного стредка ученик научить ся розуміти сутность даякых ґлобалных проблем и локалных дїй, а также капчаня індивідуалного жывота. Научить ся розуміти ролю традіцій у основаню гармоничного и довгого жывота. У період выбора фаха ученик досягне до того, што буде мати реалнї знатя за свої возможности, наклонности. Путём соціалных и горожанськых ключовых компетенцій ученик становить ся отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Свідомость ідентітета ученикув буде мати реалный фундамент. Путём ефективного и самостойного вошколованя ученик научить ся давати обєктивну оцїнку властнуй роботї, знає найти про себе майоптималнї образователнї можности.

Ученик научить ся высловлёвати свої думкы, предложеня на языкови своїх предкув, бізувно хосновати даный націоналный язык у процесї добытя інформації. Хоснує также язык при рузных тіпох комунікації, кіпох бесїды и комунікаційных техник. У ходї бесіды вадь діскусії знає отстояти, вадь поправити свою точку позераня. Ученик знає читати и розуміти друкованї и електроннї літературнї, научно-популарнї и публіцистичнї тексты. А также знає вызначити и проаналізовати структуру и содержаня текстув хоть якых жанрув и призначень. Критичным кіпом зучастнює ся у добытю и передачі інформації отповідно ку жанром інформаціонно-комунікаційного сосполства. Ученик розуміє содержаня и сутность літературных и научно-популарных текстув. Знає самостойно творити тексты и писемно (на папірёви вадь електронно) формовати свою гадку на ушыткі важнї про сосполный жывот темы. Ученик стремлить ся ку твореню текстув, котрі требувуть збераня булшого матеріала и булшой самостойнуй роботы. Знає нормы ґраматикы и самостойно валовшен хосновати пудручну літературу. Путём хоснованя знать з общуй ґраматикы ученик знає порувнёвати особости материнського и иностранного языкув.

Ученик є отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Вусловлять свою точку позераня за вопросы, што тычуть ся общины и сосполства. В ученикох формує ся націонална самосвідомость и приязаность ку отцюзнинї и Европі, котрі мавуть пуд собов реалну основу и знатя. Ученик добрі розуміє културну многокіпность европейськых краин, народув и націоналностюв, а также ролю естетикы у каждоденнум жывотї. Знає обєктивно оцїнёвати свою роботу, и при необходимости просити совіта, інформацію, вадь пудпорованя.

В основі предмета русинськуй етнолоґії лежать історія русинського народа, розвуй сосполства, історія културы, ґеоґрафія населеных Русинами теріторій, днешнїй став Русинув, а также історична минулость Русинув Мадярщины, їх матеріална и духовна култура. Єдна з основных цїлюв розвоя предмета є хованя націоналнуй самосвідомости и патріотізма, у резултатї чого ученикы правдиво розумівуть и оцїнювуть став своюй націоналности, ї актуалнї проблемы, а также знавуть сформуловати дїї и завданя, што ся капчавуть ку захраненю націоналного ідентітета. У процесї моралного хованя в ученикох возникать чуство повинности, они розумівуть значимость індівідуалнуй и сосполнуй отповідалности. У ходї хованя демократії и горожанства ученик усвідомлять особну одповідалность за захраненя русинськуй общины. На урокох русинськуй етнолоґії в ученикох муцнїє чуство одповідалности за иных, предмет учить їх на даваня помочи и волонтерство. При хованю раціоналного хоснованя околного стредка ученик научить ся розуміти сутность даякых ґлобалных проблем и локалных дїй, а также капчаня індівідуалного жывота. Научить ся розуміти ролю традіцій у основаню гармоничного и довгого жывота. У період выбора фаха ученик достигне до того, же буде мати реалнї знатя за свої можности, наклонности. Путём соціалных и горожанськых ключовых компетенцій ученик становить ся отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Свідомость ідентітета ученикув буде мати реалный фундамент. З помочов компетенцій естетично-умілськуй свідомости и самовыраженя ученик усвідомлять значимость містнуй, націоналнуй и всенароднуй, европейськуй и всесвітнюй дїдузнины. Путём ефективного и самостойного школованя ученик научить ся давати обєктивну оцїнку властнуй роботї, знає найти про себе майоптималнї образователнї можности. В ученикох розвивать ся чуство повинности и похопеня індівідуалнуй и сосполнуй отповідалности. Ученик познає сосполнї договореня и нормы, знає розпознавати и соотносити етичнї прінціпы окремых общин и култур.

Ученик знає розмістити мадярську и русинську културу у европськум контекстї. Знакомить ся з історіёв од епохы просвітительства ку нашым днюм, а также из жывотом и творчостёв історичных авторитетув своюй націоналности дома и за гатарами. Розуміє значимость и традіції мадярськых и націоналных праздникув. Познає праздникы календарного рока, котрі основанї на корінёх народных и реліґійных традіцій, а также обычаї, фолклорнї и літературнї творы, што капчавуть ся ку сїм праздникум. Ученик годен одтворити даскулько значимых елементув и особостюв народнуй културы русинськуй націоналности. Вун цїнить важность краєписных знань, знає історію свого міста обывательства и школы, майглавнї цїнности културнуй и природнуй дїдузнины. Знає відїти став своюй націоналности, ї актуалнї проблемы, формуловати завданя и дїї, котрі требувуть ся ку захраненю націоналного ідентітета. Ученик познає значимость націоналных култур, честує културы и традіції иншакых народув. Путём познаня традіційного (народного) жывота и обычаюв вун розуміє їх ролю у стабілности націоналности. Упознає всесвітну дїдузнину людства и майпознатї досягненя европськуй културы, а также орґанізації, котрі занимавуть ся храненём сїх цїнностюв, и значимость межинародного сотрудництва. Ученик на урокох предмета русинськуй етнолоґії познакомить ся з правами и слободами горожан, умножить знатя за повинности чоловіка, дустане інформацію за містнї и вседержавнї представництва націоналных інтересув, констітуційнї и ґарантованї законом права и слободы націоналностюв Мадярщины, юридичнї інстітуції, формы націонално-політичных и сосполных орґанізацій. Дустане общу інформацію за вшелиякі формы проявленя несправедливости и сеґреґації. Научить ся розуміти масмедійнї формы навертаня позора, аудіовізуалні формы поданя інформації, правдиво „філтровати” и хосновати содержаня дустатуй інформації. Ученик сістематично практикує вшелиякі формы устного, писемного и візуалного выраженя своюй думкы.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Історична минулость и днешнёсть Русинув		Число урокув 19 годин
Пережі знатя	Матеріалы предмета за 9–10. класы, судьбоноснї моменты жывота Русинув, знатя за пробуженя, причины и условія націоналнуй свідомости.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Помуч при формованю и высловлёваню думкы, што ся тычуть русинськуй історичнуй минулости, а также за дїї, котрі є вызначныма про судьбу русинськуй націоналности. Демонстрація жывота и става Русинув, што жыють у днешнюй Мадярщинї.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Вызначеня історичнуй ролї Русинув. Сосполный розвуй Русинув от Тріанонського мирного договора до ІІ. Світовуй Войны. Сосполный и політичный жывот Русинув по ІІ. Світовуй Войнї. Процес и етапы русинськуй міґрації. Процесы формованя діалектув, говорув. Представленя особостюв хоснованя языка. Міста обывательства Русинув у Карпатськум басенї и світї. Жывот и став Русинув днесь у Мадярщинї. Сістема капчань Русинув, што жыють у Мадярщинї и иных державох. Творы академика Антонія Годинкы. Творы Андраша Ш. Бенедека. Літературнї тексты, познатї подїї, аналіз філмув з точкы позераня історичнуй правдивости.		Мадярськый язык и література, русинськый язык и література: комунікація, помноженя словарьного запаса. Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: ІІ. Світова Война, Тріанонськый мирный договор.
Ключові термины/ понятя	Вызволна война, войны, меншына, булшость, самосправованя, новинка „Русинськый Світ”, русинська веб-сторонка, „gens fidelissima”, публикації, Тріанон.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Културна дїдузнина		Число урокув 8 годин
Пережі знатя	Матеріал за 1.–8. и 9.–10. класы, принесенї з дома знатя за обычаї, реліґійнї традіції, народноє шатя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Помноженя здобытых знань за резултаты етноґрафічнуй изглядовательськуй роботы, містнї традіції, природнї цїнности міста обывательства и реліґійных традіцій.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Изглядованя Етноґрафічного атласа Карпатського басена. Природна и будовляна дїдузнина Русинув (деревлянї церьквы), творы прикладного и народного умілства. Русинські поселеня Мадярщины, їх природнї и ґеоґрафічнї особости. Традіційный жывот, родиннї капчаня. Традіції їденя у родинї и поселеню давно и днесь. Особости русинського націоналного шатя. Захраненя и создаваня традіцій у русинськых поселенёх. Традіції иншакых народув.		Русинськый язык и література: комунікація, помноженя словарьного запаса. Ґеоґрафія: ґеоґрафичнї особости. Візуална култура: народноє шатя.
Ключові термины/ понятя	Етноґрафічный атлас, Комловшка, Мучонь, ґрекокатолицькоє віроисповіданя, область Боршод, Саболч.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Родинный жывот		Число урокув 8 годин
Пережі знатя	Основы родинного жывота и традіцій.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Розвуй націоналнуй самосвідомости, хованя прінціпув родинного жывота, розвуй самопознаня, змуцненя отвічателности.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Роздїленя роботы у родинї, роля матері и вутця, честованя старшуй ґенерації. Родиннї обычаї и сята. Завданя членув родины у процесї пудготовкы ку праздником. Гармонійнї и дружнї капчаня, хованя свідомости повинности. Сяткованя праздника Сятого Миколая. Выученя поздравных співанок и вершів. Вінчованя. Русинські свальбянї обычаї. У чому є розлука їх од мадярськых обычаюв? Ученик хапле ролю традіційных обычаюв у пудпорованю націоналного жывота.		Русинськый язык и література: комунікація, помноженя словарьного запаса.
Ключові термины/ понятя	Сятый Миколай, вінчованя, паска, грудка сыра, націонална самосвідомость.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Русинська музыкална и літературна дїдузнина		Число урокув 7 годин
Пережі знатя	Русинська музыкална дїдузнина, народна співанка, балада, познатї композіторы, артісты, русинськый Гімн и Вручаніє.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Осмысленя цїнностюв русинськуй музыкы.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Русины у історії музыкы. Знакомство з русинськыма музыкалныма творами. Зборникы балад и народных співанок. Тібор Боніславськый: „Музыкалный жывот у Пудкарпатю”. Творы будителя націоналнуй свідомости Александера Духновича. Русинськый Гімн и Вручаніє. Роля модерных артістув у представленю русинськуй музыкалнуй дїдузнины.		Музыка-співаня: історія музыкы. Візуална култура: фоткы, выготовленя ілустрацій. Русинськый язык и література: конспекты. Култура кіно и масмедії: філмы, відео.
Ключові термины/ понятя	Календарь–Алманах, Вручаніє, Дезідерій Задор, Іштван Мартон, Олґа Прокоп, квартет Годинкы.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Културный жывот русинув		Число урокув 6 годин
Пережі знатя	Матеріал за 9–10. класы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Помноженя знань за актуалный културный жывот Русинув, порувнёваня мадярськуй и русинськуй народнуй музыкы. Помноженя знань за ансамблы и артістув. Розвуй націоналнуй самосвідомости, хованя честованя иншых култур.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Културный русинськый жывот у Мадяршинї и за гатаром. Дослїженя народнуй музыкы. Взаємовплив мадярськуй и русинськуй музыкы. Културні акції: музыкално-літературнї вечуры, вечуры памняти, фестівалі. Націоналный Ґалаконцерт, културнї фестівалі у Словакії, Сербії и Польщі. Совмістный жывот вшелиякых култур. Братнї капчаня, пудтримка капчань.		Музыка-співаня: історія музыкы. Култура кіно и масмедія: документалнї філмы, відео, ТВ.
Ключові термины/ понятя	Календарь–Алманах, Криниця, Міджілабірцї, Дом Традіцій, Тібор Боніславськый, Дежё Задор, Іштван Мартон, Петро Лінтур, Бейла Барток.

Тематична єдинка/ Цїль розвоя	Націоналнї и горожанські права и слободы		Число урокув 12 годин
Пережі знатя	Матеріал за 9–10. класы, самостойноє школованя, збераня інформації, інформація з масмедій, відомостї за духовну културу Русинув.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы	Права и слободы горожан, помноженя знань за повинности чоловіка, представленя інформації за містнї и вседержавнї представництва націоналных інтересув, констітуційнї и ґарантованї законом права и слободы націоналностюв Мадярщины, юридичнї інстітуції, формы націонално-політичных и сосполных орґанізацій.
Знатя/требованя розвоя		Пункты капчаня
Положеня Русинув у Мадярщинї и світї. Політичнї, правові и културнї представництва. Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськоє Културноє Общество, Вседержавна Асоціація Русинув Мадярщины. Формулованя гадкы за окремі націонално-політичнї вопросы. Познатї люде, історичнї особы, роля обычных люди у формованю русинськуй націоналности и пробуженю націоналнуй самосвідомости. Зучастненя у роботї орґанізацій у пудготовцї и проведеню акцій. Історична Мадярщина, Пудкарпатя – праотцюзнина Русинув. Нова констітуція и вопрос націоналностюв. Які зміны про націоналности принюс CLXXIX. закон за права и слободы націоналностюв, котрый вступив у чинность 1. януара 2012. рока. Можности, предоставленї ЕС про розвуй націоналного вошколованя. Конкурснї ґранты ОПСО (Оперативнуй Проґрамы Соціалного Оновленя)		Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: актуалнї націоналнополітичнї вопросы. Култура кіно и масмедія: документалнї філмы, відео, ТВ.
Ключові термины/ понятя	Закон за націоналности, Рондо (ТВ), радіо, Русинськый Світ, публикації, Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Столичноє Русинськоє Націоналноє Самосправованя, містнї и реґіоналнї націоналнї самосправованя.

Проґноза резултатув розвоя на кониць дваручного цікла

Ученик знає історичну ролю, цїнности и традіції Русинув, котрі жыють у Мадярщинї, Европі и Америцї. Про ученикув стане потребностёв знаня и захраненя націоналного фолклора, музыкы, умілства, обычаюв и традіцій. Похоплять важность исполненя завдань у родиннум и соціалнум жывотї. Ученикы знавуть, як ся отразили на русинськуй націоналности сосполно-політичнї и соціалнї зміны, што ся стали по 1945. рокови. Познавуть майважнї моменты історії мадярськуй державы и русинського народа, познатых особ мадярськуй и русинськуй історії. Знавуть за днешнёє положеня, став, можности, права и слободы Русинув Мадярщины. Ученик владїє сформованов самосвідомостёв. Честує иншакі народы и націоналности.