Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати! Президентом України прийнято рішення

Сесійна зала Верховної Ради України

4 листопада 2010 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

Ввімкніть систему „Рада”.

16:02:19

Зареєструвалися картками, наголошую, картками в сесійній залі 397 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути зараз проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д'Івуарі. Доповідач – перший заступник міністра оборони Можаровський. І співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Кузьмук Олександр Іванович.

Прохання є таке: давайте розглянемо це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати за цю пропозицію.

За-190

Доповідач – перший заступник міністра оборони України Можаровський Володимир Миколайович. Будь ласка.

Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати! Президентом України прийнято рішення щодо оперативного застосування двох вертольотів „МІ-8” та 25 військовослужбовців зі складу українського миротворчого контингенту місії Організації Об’єднаних Націй у Ліберії до Кот-д’Івуару під час проведення президентських виборів. Таке рішення прийнято на підставі особистого звернення Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй та Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо надання взаємної оперативної підтримки між Місіями Організації Об’єднаних Націй, розташованих у згаданих країнах.

На території Ліберії з 2004 року від України виконує миротворчі завдання 56-й окремий вертолітний загін у складі 275 осіб та 11-ти вертольотів. Виконання рішення Президента України додаткових фінансових витрат з державного бюджету не потребуватиме, всі витрати за рахунок Організації Об’єднаних Націй. Визначені сили і засоби будуть знаходитись в пункті постійної дислокації, тобто в Ліберії в готовності до виконання завдань. Переміщення двох транспортних вертольотів до Кот-д’Івуару і їх застосування планується лише у разі потреби під час виборів та на період до двох місяців після їх завершення. В цілому безпекова ситуація в країні відносно стабільна. Всі організаційні питання щодо харчування, медичного забезпечення вирішені, санітарно-епідеміологічний стан суттєво не відрізняється від умов Ліберії. Особовий склад техніко-українського контингенту до виконання завдань готовий. Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оброни 3 листопада поточного року розглянув зазначений законопроект і рекомендує верховній Раді України прийняти його, як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Олександр Іванович Кузьмук, будь ласка рішення комітету.

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, законопроект розроблений з метою нормативно-правового оформлення рішення Президента щодо надання оперативної підтримки місії Організації Об’єднаних Націй у Кот-д’Івуарі. 31 жовтня поточного року відбулися президентські вибори. За попередніми даними жодний з 14 кандидатів не набрав кількості голосів, тому передбачаються перевибори. Наша участь наших миротворців передбачається на протязі 30 днів. За рішенням Місії ООН можлива тимчасова дислокація на аеродромі Абіджан (Кот-д’Івуар). Інфраструктура основного аеродрому Буаке дозволяє організувати інженерно-аеродромне та логістичне забезпечення особового складу. Охорона та оборона місця розташування контингенту буде здійснюватися силами ООН.

Висновок Головного науково-експертного управління позитивний. Учора законопроект був розглянутий на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, який прийняв рішення пропонувати Верховній Раді прийняти його за основу та схвалити рішення Президента. „За” проголосувало вісім членів, „проти” - п’ять.

В той же час, я маю доручення нашого комітету звернутися з трибуни Верховної Ради до Президента України, Верховної Ради і уряду України з метою ліквідувати принизливий стан оплати бойової служби наших миротворців. Десять країн виконують в Кот-д’Івуарі завдання і в Ліберії, український контингент оплачується найнижче. Для порівняння, такий же аналогічний контингент Російській Федерації, який виконує завдання в Республіці ЧАД: Україна, солдат, сержант – до 790 доларів, Росія – 1700; молодший офіцер: Росія – до 3 тисяч доларів, Україна – 1140; льотчик: Україна – 1230, Росія – 3 тисячі; командир загону: Україна – 1414, Росія – 3017. Ми вимагаємо навести справедливість.

Слідуюче, наш комітет пропонує Президенту України, Верховній Раді і уряду не продовжувати місію після 2011 року. Дякую за увагу.

Шановні колеги, будемо обговорювати питання? Немає? Тоді … Микола Томенко, і будемо голосувати.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що міністр оборони серйозно зайнятий, оскільки заступник доповідав. Тому що я переконаний, я згадую, коли ми голосували це питання у 2003 році, а йдеться про наш контингент в Ліберії, де 300 осіб… Іде просто для тих, хто в армії не служив, хочу сказати, що це вертольотні підрозділи, які найбільш вразливі під час бойових дій. І тоді ми, якщо я пам’ятаю, тричі переголосували це питання для того, щоб прийняти це важливе рішення. Тепер із цих 300 осіб буде направлений підрозділ в Кот-д’Івуар, де до речі, 10 років не відбувалися президентські вибори.

Тому мені здається, що такого рівня питання, коли про захист людей, все-таки міністр мусив би доповідати. Я так розумію, що у нього поважна причина.

Друге питання. Там не перевибори. Там відбувся перший тур виборів, і буде другий тур виборів. Хоча дата його не визначена. І у зв’язку з цим є, звичайно, проблема з законом, бо тут пропонують на 30 днів до виборів, уже вибори йдуть. Олександр Кузьмук сказав, на 30 днів. Очевидно, тоді треба в законі сказати, що на 30 днів. Бо тут виглядає, що на 90 днів.

І найважливіше, що я хотів почути, бо скорочена процедура. Наша участь миротворців чітко передбачена, що ми платимо з Державного бюджету, а потім нам ООН компенсовує. От наш контингент в Ліберії 2003 року. Моє питання: чи нам компенсували ці гроші чи компенсували? Тому що це впирається, от я повністю Олександра Кузьмука підтримую, що це фактично люди на війні, і вони повинні бути „а” – забезпечені, і з точки зору безпеки життя, і з точки зору фінансової підтримки. Але я так розумію, що якщо це ми фінансуємо тільки з Державного бюджету, і нам не повертають гроші – одна історія, і якщо нам повертають – це інша історія.

Тому я думаю, що це не просте рішення. Треба було би не в скороченому режимі його обговорювати. Але ключове, що ми повинні розуміти, що ці люди, які сьогодні в Ліберії, які ми направляємо в Кот-д’Івуар, це люди, які попадають в непросту ситуацію, яка пов’язана з реальним ризиком життя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Міністр оборони Михайло Броніславович Єжель перебуває у відрядженні і цим пояснюється його відсутність. Разом з тим я просив би Кабінет Міністрів враховувати це зауваження народних депутатів.

Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про прийняття Закону України про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН в Кот-д’Івуарі.
16:12:24

За-240

Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно–енергетичного комплексу” (щодо термінів реструктуризації заборгованості) (реєстраційний номер 7266). Доповідач – голова комітету з питань ПЕК ядерної політики та ядерної безпеки Мартиненко Микола Володимирович.

Прохання, шановні колеги, від комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Я його ставлю на голосування, правильно Микола Володимирович? Прошу голосувати.
16:13:09

За-199

Будь ласка.

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, внесений мною разом із народним депутатом Коржем законопроект спрямований на активізацію процесів погашення заборгованості в паливно-енергетичному комплексі, запроваджених відомим усім Законом під номером 2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК”.

Пропонується змінити максимальний строк, на який може бути реструктуризована заборгованість, розрахункову дату, на яку кожним з учасником розрахунків фіксується сума кредиторської та дебюторської заборгованостей, а також загальний термін дії закону. Ми виходили з того, що за період дії закону з п’ятого по восьмий рік, тобто до початку світової фінансової кризи заборгованість всіх підприємств ПЕК перед ДП «Енергоринок» зменшилась в 5 разів, до 119 мільйонів гривень. З цього випливає, що введення механізмів закону (2711) позитивно вплинуло на стан розрахунків в енергетичній галузі та в п’ятих та восьмих роках забезпечило значне стале зменшення заборгованості. Але з початком кризи відбулося різке зростання заборгованості станом на 2009 рік до 1 мільярда 19 мільйонів гривень. Криза унеможливила завершення процесу погашення заборгованості у галузі, а закон, яким створено апробовані дієві механізми погашення, завершує свою дію наприкінці цього року.

Наявність значного розміру кредиторської заборгованості, відсутність коштів та чітких механізмів для її погашення у короткотерміновій перспективі зумовлює ризики банкрутства великих державних енергопідприємств. З огляду на це пропонуємо.

Перше. Дії спеціальної процедури закону (2711) продовжити до 1 січня 2013 року.

Друге. Дозволити проведення реструктуризації кредиторської та дебіторської заборгованості на термін до 20 років з дати укладання відповідних договорів про реструктуризацію заборгованості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
МАРТИНЕНКО М.В. ...це дозволить удвічі зменшити навантаження на тарифи як єдине джерело погашення заборгованості.

І останнє. Встановити з 1 січня 2007 року розрахункову дату, на яку кожен з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованості для погашення шляхом застосування механізму закону.

Оскільки я одночасно представляю і позицію комітету з цього питання, то доводжу до вашого відома, що комітет рекомендує прийняти законопроект за основу. Голосування в комітеті було одноголосним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.
16:16:31

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, не в перший раз Верховна Рада України застосовує такі прийоми.

Здавалось би, що в наслідок таких заходів, які спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, ціна на енергоносії та на тепло, яке отримують наші люди, мала би постійно неухильно зменшуватись та знижуватись. Мені не зрозуміло до чого тут фінансова криза? Коли вже… це ж не з 2008-2009 року, це з 2007, ще раніше ці заходи намагалися застосувати. Який ефект, ми до цього часу так і не знаємо. До чого це призвело, ми не розуміємо, ми не бачимо. Як пояснити виборцям нашу позицію під час голосування, мені, наприклад, незрозуміло. Окрім того всього іншого я так і не почув від голови комітету, чи можливо хтось від уряду, і від уряду немає нікого. Яка ж позиція Кабінету Міністрів України, тому що така реструктуризація проводиться податковими органами спільно разом з органами державної влади. Ну для мене, наприклад, цей законопроект залишається загадковим і незрозумілим.

Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (щодо термінів реструктуризації заборгованості) (реєстраційний номер 7266). Прошу голосувати.

За-241

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення (реєстраційний номер 6554). Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

За-205

Доповідач – голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Плаксюк Юрій Олександрович. Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення.

Мета цього законопроекту є встановлення порядку випуску та розповсюдження видавничої продукції в умовах держзамовлення, а також регулювання взаємовідносин між замовниками, чи замовником в особі держави і виконавцями державного замовлення.

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону про видавничу справу, вноситься стаття 5 пункт перший де йдеться про такі дві новації, щодо того, що визначаються в цьому законопроекті показники державного замовлення, якими можуть бути загальний обсяг друкованого видання, його тираж і вартість. І друга новація, це та, що обсяги випущеної за державними замовленнями видавничої продукції повинні відповідати загальним обсягам її розповсюдження.

І до Закону про державну підтримку книговидавничої справи вноситься зміна про те, що видавці, які видають книжкову продукцію, видавничу продукцію, мають право після виконання державного замовлення на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором додаткового тиражу видання на випущене за державним замовлення, для наповнення книжкового ринку та задоволення власних виробничих потреб.

Значить реалізація проекту не потребує матеріальних затрат і фінансових затрат, видатки фінансуються з державного бюджету, за державною програмою по позиції Держкомтелерадіо. Комітет ознайомлений із зауваженнями Головного науково-експертного управління, зауваження стосуються термінологічних деяких невідповідностей, а також стосуються значить структурування і внесення, необхідності внесення змін до Закону про здійснення державних закупівель.

Володимир Олександрович Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, це добрий, прагматичний закон. На превеликий жаль, він не іде попереду, так би мовити, в перспективу книговидання, він іде навздогін за життям. Тому що це, що зафіксовано у цьому законопроекті, фактично його вже підказало життя і воно вже дуже часто просто реалізується. Через те нам залишається просто узаконити цю ситуацію.

Справді, ми не можемо прирівняти книговидання, до речі, на книговидання на програму “Українська книга” виділяється дуже мізерні кошти, просто, ну, ганебно мізерні кошти, а до того вони ще не всі надходять до комітету і там вже висять такі заборгованості за минулі роки і за попередні роки. Це теж, до речі, факт. І те, що у нас ситуація ганебна справді в Україні, що сьогодні на людину ледве випадає по одній книжці, коли далеко попереду зараз і Росія, і Білорусія. Тобто ті, хто були на стартовій ситуації такій самій як Україна. Через те сьогодні не можна, це державне замовлення дорівнювати видання книжки прирівнювати до продажі, там скажімо, вугілля або що. Закон уточнює, що тут справді є своя, так би мовити, тенденція.

І друге, про що вже говорив Юрій Олександрович тут. Ми справді поліпшимо книговидання, тобто цей законопроект вплине на, позитивно вплине, до речі, на ситуацію в книговиданні. Тому що після того, коли виконано державне замовлення, книжка підготовлена, видано її стільки, скільки потрібно для бібліотек там її тому подібне, а решта видавець може використати вже готові ці диски із цією книжкою, вкласти туди свої гроші на папір, вкласти свої гроші у друкарню, і скажімо, випустити ще додатковий тираж. Цей тираж може бути, ця книжка може бути, до речі, трішки навіть дешевшою, ніж, скажімо, якби вона готувалася самим видавництвом. Через те це дуже позивний закон. І я думаю, що ні в кого з вас не підніметься рука не проголосувати за нього. Але я наполягаю і комітет наполягає на тому, що його не можна приймати в цілому. Давайте приймемо його в першому читанні …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Там є серйозні зауваження нашого Юридичного управління. Над ним потрібно попрацювати. Більш того, управління навіть наполягає, говорило про те, що відхилити його і послати на доопрацювання. Ні, ми вважаємо, що його треба сьогодні прийняти у першому читанні. Підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Олександрович, шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Карпук, мікрофон, фракція “Наша Україна – Народна самооборона”.

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, “Наша Україна”. В законопроекті пропонується шляхом внесення змін до законів про видавничу справу та про державну підтримку книговидавничої справи встановити порядок та розповсюдження видавничої продукції на умовах державного замовлення.

Ми підтримуємо цей законопроект за основу, підтримуємо в першому читанні. Разом з тим, дійсно є багато зауважень, зокрема і техніко-юридичного характеру, і невідповідності статті 2 Закону України про здійснення державних закупівель шляхом визначення одного замовника. Тому, дійсно, цей закон треба прийняти за основу.

Але я хочу акцентувати увагу на те, про що говорив Володимир Олександрович Яворівський, що впродовж багатьох років на державне замовлення, зокрема на книговидавничу справу, виділяється досить мало коштів. Здається, в 2005 році була максимальна цифра 40 мільйонів. Останні роки це заледве сягає 15-20 мільйонів. За ці кошти не можна видати надзвичайно важливих книг для українців, зокрема, скажімо, бібліотека лауреатів Шевченківської премії чи видати наших класиків літератури, видати книги для національних і громадських меншин, як це передбачено при..., тих книг, які видаються за державні кошти.

Є такі відповідні програми і в областях. Деякі області суттєво покращили книговидавничу справу в останні роки, виділяючи кошти з обласного бюджету. І той механізм, про який говорив Володимир Олександрович, дозволить збільшити книговидавничу продукцію, унормувати ці закони, але, дійсно, цей закон треба приймати на сьогодні за основу. Дякую.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я приєднуюсь до своїх колег про необхідність підтримання даного законопроекту, але існує ще один важливий сегмент, який прямо пов’язаний з проблемою предметом якої є даний законопроект і про яку ми не говоримо. Тобто ми зараз говоримо про ті книги, які фінансуються у відповідності до державного бюджету за державні кошти і які повинні якнайшвидше потрапити до бібліотек.

Натомість сьогодні бібліотеки закуповують для читача набагато більше книг і для них сьогодні надзвичайно велика проблема, тому що Закон про закупівлю товарів і послуг… Я вас попрошу, бо про українську книжку дайте сказати. Значить, бо цей закон передбачає так само тендер і наскільки я поінформований по ситуації з київськими бібліотеками, як скрізь у нас у тендерних справах, у нас все уже вирішено. Є одна монопольна структура, яка постійно виграє всі тендери і вона закуповує книжки з такою накруткою, що ті нещасні копійки, які ідуть на бібліотеки, вони можуть на ці гроші закупити ледь не в 2 рази менше книжок чим аби вони закуповували самі.

Я вжене кажу про ту проблему, що в Київ взагалі останні роки немолодий Черновецький і його молода команда не виділяли взагалі коштів. Тобто це тільки на спонсорські кошти або на кошти депутатів. От наприклад, Київської міської ради ми збирали, щоб бібліотеки хоч трішки оновилися, хоч газети, щоб там в бібліотеках були.

Тому моє прохання таке. Щоби, Юрію Олександровичу, ви подумали і ми би послабили оці тендерні вимоги до закупівлі бібліотеками книжок, що не ідуть через державні видавництва, а що видаються там приватними видавниками і так далі. Бібліотеки мають певні гроші, але вони хочуть оперативно і дешевше це закупити. Думаю, уряд би нас прийняв нашу позицію. Це не страшні затрати в частині лібералізації тендерного законодавства, але це б зразу ми розширили можливості бібліотек оперативно зреагувати на книжковий попит наших читачів.

Дякую. Але законопроект підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає? Завершимо розгляд цього питання.

Дозвольте декілька слів як узагальнення. Справа в тім, що сам цей проект закону має слугувати, мабуть, серйозною такою основою для того, щоб ми поговорили взагалі про видавничу справу і про українську книжку. І разом з тим подивилися на законодавство, як воно регулює це питання. Я приведу вам такий показовий приклад. Академія наук видає Енциклопедію історії України. Видали 7 томів. Кожен рік, щоб видати том, я не кажу вже, що це ходіння по муках, треба шукати гроші, треба обов’язково йти на тендер. Якщо академічне видання, „Наукова думка” видала перед цим попередні томи, скажіть будь ласка, який може бути тендер?! Стоси паперів, потім все повертається на своє коло.

Тому треба доручити комітету внести відповідні пропозиції. Щоб не було цього театру абсурду. Шановні колеги! Пропозиція комітету – прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію. А саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення. Реєстраційний номер 6554. Прошу голосувати.
16:30:42

За-349

Дякую. Шановні колеги! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій) (реєстраційний номер 6675). Є прохання від комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

За-198

Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Мущинін Віталій Вадимович. Співдовопідач – секретар Комітету з питань науки і освіти Самойлик Катерина Семенівна.

Поки не почав доповідати доповідач, я прошу секретаріат, проаналізуйте, будь ласка, скільки доповідали ті особи, які були визначені Кабінетом Міністрів або Президентом України. В даному разі повинна бути доповідь міністра соціальної політики та праці. Явочним порядком приходить заступник міністра. Я прошу підготувати і ми відправим відповідне звернення. Наступного разу, щоб цього не повторювалось. Це неповага.

Будь ласка, це не претензія до доповідача, але це просто констатація факту. Будь ласка.

Дякую. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 24 Закону України „Про науку і науково-технічну діяльність”, який розроблений з метою законодавчого врегулювання порядку та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”.

Я хочу зазначити, що на сьогоднішній день законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність” не встановлено порядок подання заяви на призначення або перерахунок пенсій, Пенсійних фонд застосовує механізм подання документів, визначених відповідно до Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В той же час у нас виникає дуже багато питань, пов’язаних із оформленням пенсій науковим працівникам, враховуючи відповідну специфіку їх роботи.