Спецпроект журналіста І письменника володимира кулеби, що виходить в укрінформі щомісяця

На фото: збірна Італії - чемпіон Європи 1968 р.

Капітан Д.Факкетті з|із| Кубком Європи.

Після|потім| бурхливих дебатів створена УЄФА спеціальна комісія з організації чемпіонату для європейських збірних оголосила свій вердикт у Ніцці 17 листопада 1965 р. Зокрема, передбачалося проведення турніру за круговою та кубковою (змішаною) системою. Крім того, виконком УЄФА прийняв рішення змінити|зраджувати| назву першості: "Кубок європейських націй - Кубок Анрі Делоне" тепер офіційно іменувався як "Чемпіонат Європи - Кубок Анрі Делоне".

Після того, як Ісландія і Мальта в останню мить відкликали |відзивали| свої заявки, 31 команду-учасницю розбили на вісім груп. За регламентом переможці кожної виходили до чвертьфіналу, а далі - за старою схемою: чотири команди складали фінальний турнір. З|із| особливостей формування груп відзначимо побажання британських команд об'єднати їх разом. Тобто|цебто|, збірні Англії, Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу розігрують чемпіонат Великої Британії, а переможець отримує право грати у фінальній частині|частці| чемпіонату Європи. Зазначимо, що вперше|уперше| в турнірі офіційно дозволили заміну воротаря у разі|у разі| травми. Проте|однак| на польових гравців це правило поки не поширювалося|розповсюджувалося|.

ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР

Група 1. По ходу турнірної дистанції явним фаворитом групи вважалася|лічила| збірна Чехословаччини|Чехословаччини|. Аби|щоб| пройти| до чвертьфіналу, збірній ЧССР в останньому матчі потрібно було набрати всього лиш одне очко. Вельми|цілком| посильне завдання|задача|, якщо врахувати, що ірландській збірній на той час нічого не світило в турнірній таблиці. Та,|та| як часто буває, фаворита підвела самовпевненість. Їхній тренер Йозеф Марко |вирішив поекспериментувати із|із| складом. На поле празького стадіону "Славія" вийшли троє|три| дебютантів, зокрема, й воротар Антонін Краменіус, який замінив досвідченого Іво Віктора.

За 25 хвилин|мінути| до кінця команда Чехословаччини|Чехословаччини| вела в рахунку, тож нічого, здавалося|видавалося|, не віщувало біду|лиха|. Два несподівані|неочікувані| голи ірландців неабияк шокували празьких уболівальників|вболівальників|. Двох «дитячих» |обидва| |не промахів припускався найдосвідченіший, найтитулованіший |досвідчений|гравець збірної - Ян Поплухар. Для захисника та гра стала останньою за збірну. Путівку до чвертьфіналу отримали|одержували| іспанці, які, зазначимо, показували вельми|достатньо| посередній футбол. Як вдячність |подяки| за виявлену|виявляти| волю до перемоги іспанці презентували ірландській федерації ящик добірного|відбірного| вина.

1.ІСПАНІЯ 6 3 2 1 6-2 8

2.ЧССР 6 3 1 2 8-4 7

3.Ірландія 6 2 1 3 5-8 5

4.Туреччина 6 1 2 3 3-8 4

1.Болгарія 6 4 2 0 10-2 10

2.Португалія 6 2 2 2 6-6 6

3.Швеція 6 2 1 3 9-12 5

4.Норвегія 6 1 1 4 9-14 3

Група 3. Традиційно, новий цикл змагань збірна СРСР розпочала|зачинала| з|із| новим тренером. За "срібло" ЧЄ-64 звільнили Бєскова; за "бронзу" ЧС-66 - "попросили" Морозова. Наприкінці|наприкінці| 1966-го збірну прийняв 56-річний Михайло Якушин. Жереб можна назвати|накликати| вдалим|успішною|. Греки та фінни ніколи не вважалися|лічили| "непрохідними" суперниками. Австрію традиційно зараховували до сильних команд лише за інерцією, згадуючи|пригадувати| знамениту "вундертім|" середини 30-х рр.

СРСР - Австрія. Результативний матч запам'ятався рідкісним|рідкісним| за красою|вроді| виконання голом Анатолія Бишовця. Київський динамівець з подачі В.Вороніна фантастичним ударом через себе послав|надіслав| м'яч по діагоналі в дальній|дальній| від воротаря кут|куток|. Той гол потім багато років як заставку крутили в кіножурналі "Новини дня" перед початком кожного фільму. Невластивої помилки припустився|припустився| Лев Яшин, "проспавши" далекий|дальній| удар Гельмута Зіберта (до воріт було 35 метрів), вважаючи|гадати|, що м'яч летить мимо. Після|потім| безглуздого гола рахунок став 3:3. У радянській команді дуже злагоджено діяло тріо нападаючих|нападників|: Численко, Стрельцов, Бишовець. Розіграну, як по нотах, комбінацію з лінії воротарського майданчика елегантно головою завершив Стрельцов - 4:3.

У Відні австрійці взяли реванш. Чому? Ось|от| думка наставника збірної СРСР Михайла Якушина: "На ту гру Йожеф Сабо вийшов у нових бутсах, які раніше не випробував ні на тренуваннях, ні в контрольних матчах. На цей факт, на жаль, я не завважив,|повз| у чому вбачаю й свій промах. А під час гри раптом помітив|помітив|, що Сабо, як не піде в боротьбу, то весь час|увесь час| падає - такого з|із| ним раніше ніколи не траплялося. Вже після|потім| зустрічі оглянули ми його бутси і переконалися, що шипи|шпилька| на них встановлено неправильно,|установлений| хоча це робилося|чинило| на заводі. Неповноцінні дії провідного півзахисника, поза сумнівом|безсумнівно|, ослабили команду". У цій характеристиці - весь Якушин. Пізніше з'ясувалося - не тільки нові бутси Сабо у всьому винні|виною|.

СРСР - Греція. Матч відбувся у Тбілісі. З політичних міркувань - до влади в Греції прийшли "чорні полковники" (у радянській пресі режим називали "хунтою"). Отож приймати політичних опонентів у столиці не захотіли|схотіли|. Греків збірна СРСР помітно перегравала, а ті нещадно "косили" суперників по ногах. Тбіліський матч став останньою грою Льва Яшина за збірну.

У грі-відповіді греки також не соромилися з вибором засобів|коштах| - неабияк били по ногах, провокуючи на бійку. Колосальний тиск|тиснення| чинили й трибуни. Але|та| за цієї ситуації якнайкраще показав себе провідний арбітр того часу швейцарець Готфрід Дінст. Він не піддався трибунам і футболістам господарів|хазяїв|, фіксував кожне порушення, і багато в чому завдяки його чіткому суддівству радянську збірну не «затоптали».

СРСР - Фінляндія. Гості запам'яталися незвичайною тактикою гри - закрилися|зачиняли| в штрафній і за два тайми з'явилися|появлялися| на половині поля суперників лічені|прочитані| рази. Не допомогло. У зустрічі-відповіді фінни вирішили зіграти у відкритий|відчиняти| футбол - отримали|одержували| не два, а п'ять м'ячів.

Австрія - Греція. 5 листопада 1967 р. на віденському стадіоні "Пратер" за сім хвилин|мінути| до фінального свистка розпочалася|зачинало| масова бійка гравців, глядачів та суддів. Так, уперше й востаннє в чемпіонатах Європи матч не дограли. Звісно ж, тон задавали|вирушали| греки. У матчі, який вже нічого не вирішував|рішав|, вони незрозуміло навіщо буквально "відривали" австрійцям ноги. Після|потім| видалення|віддалення| одного з гостей греки вплуталися в бійку з|із| глядачами - і пішло-поїхало. Згодом угорського арбітра Дьюла Гере (добряче побитого) було усунуто від суддівства за допущений безлад|справитися| |із| на полі.

1.СРСР 6 5 0 1 16-6 10

2.Греція 6 2 1 2 7-8 5

3.Австрія 6 2 1 2 7-9 5

4.Фінляндія 6 0 2 4 5-12 2

Група 4. Пропустивши два попередніх турніри, нарешті, в розіграші Кубка Європи взяла участь збірна ФРН. Дебют виявився провальним. Перед останнім туром німцям необхідно було з будь-яким рахунком переграти на виїзді албанців - явного аутсайдера групи. Наставник ФРН Хельмут Шен вирішив перемогти малою кров'ю, не виставив на матч лідерів команди Уве Зеєлера, Франца Беккенбауера, Герда Мюллера, Зеппа Майєра. В результаті албанці відстояли нульову нічию. Подібно чехословакам, німці стали жертвою самовпевненості.

1.ЮГОСЛАВІЯ 4 3 0 1 8-3 6

2.ФРН 4 2 1 1 9-2 5

3.Албанія 4 0 1 3 0-12 1

1.УГОРЩИНА 6 4 1 1 15-5 9

2.НДР 6 3 1 2 10-10 7

3.Голландія 6 2 1 3 11-11 5

4.Данія 6 1 1 4 6-16 3

ГРУПА 6. Ще перед початком жеребкування організатори визначили вісім команд, які очолили свої групи. На перший погляд, це зробити було просто - назвати європейських учасників фінальної стадії ЧС-66, і справі кінець. Однак їх пробилося в Англію 10. І ось після попереднього жеребкування не пощастило болгарам та італійцям, які потрапили до другого ешелону. попри це, "скуадра адзурра" легко подолала груповий етап. Кращим голеадором команди став Луїджі Ріва (шість м'ячів), який разом із угорцем Яношом Фаркашем очолив список бомбардирів відбіркового етапу.

1.ІТАЛІЯ 6 5 1 0 17-3 11

2.Румунія 6 3 0 3 18-4 6

3.Швейцарія 6 2 1 3 17-13 5

4. Кіпр 6 1 0 5 3-25 2

ГРУПА 7. І тут несподіванок не сталося - з групи вийшла Франція, на яку ставила більшість фахівців.

1.ФРАНЦІЯ 6 4 1 1 14-6 9

2.Бельгія 6 3 1 2 14-9 7

3.Польша 6 3 1 2 13-9 7

4.Люксембург 6 0 1 5 1-18 1

ГРУПА 8. Чемпіони світу - англійці - зайняли перше місце в групі. Однак не обійшлося без конфузу, коли тріумфатори світового форуму на "Уемблі" програли шотландцям 2:3 (причому, чотири з п'яти голів забито в останні десять хвилин гри). Після гри довелося попрацювати поліції - на поле прорвалися шотландські фанати, які розірвали сітки і на дрібні шматочки розламали ворота - напевно, на сувеніри. Деякі ентузіасти прихопили навіть шматки дерну.

Після цього фіаско англійці могли скласти компанію командам Чехословаччини і ФРН, однак шотландці несподівано програли на виїзді північноірландцям, для яких ця перемога стала єдиною у відбірковому циклі. Доля путівки до чвертьфіналу вирішувалася в Глазго, на стадіоні "Хемпден Парк", де шотландцям у грі з англійцями потрібна була лише перемога. На матч прийшла рекордна кількість глядачів за всю історію проведення чемпіонатів Європи - 134 з половиною тисячі! Але підтримка не допомогла, зустріч завершилася внічию.

1.АНГЛІЯ 6 4 1 1 15-5 9

2.Шотландія 6 3 2 1 10-8 8

3.Уельс 6 1 2 3 6-12 4

4.Півн.Ірландія 6 1 1 4 2-8 3

Здавалося, в зустрічі-відповіді відіграти два м'ячі у такої сильної команди неможливо. Однак Якушин наполовину оновив склад і здійснив невелике диво. Не стільки він, скільки футболісти, які грали з приголомшуючою самовіддачею і натхненням, яке, мабуть, відвідує людину лише раз у житті.

От що писав у тижневику "Футбол - Хоккей" Лев Філатов: "На полі "Непштадіону" угорці ставили за мету перемогти за будь-яку ціну. У Лужниках їх завдання виглядало на перший погляд більш простим: їм потрібно лише утримати перевагу. Існують команди, які в таких умовах відчувають себе, як риба у воді. Ну, наприклад, італійці. А от про угорські "фортеці" таке чути не доводилося; команди цієї країни і раніше, і тепер цілком довіряють силі своєї атаки. У цьому сенсі склад угорської збірної, що з‘явився на табло, був красномовним... Бажаний оптимальний результат матчу був відомий зазделегідь - 3:0. Ну що з того? Від школяра задачник також не приховує відповіді. А як вирішувати?

В останні роки ми якось змирилися з думкою, що в швидкості й витривалості більшість іноземних команд нас уже наздогнала, і тому пошуки переможних шансів потрібно вести в інших напрямках футбольного мистецтва. І знову ставка зроблена на перевагу в русі! Ось Шестерньов, щоб не втрачати й миті, сам кидається вперед і доходить до протилежного штрафного майданчика, спонукаючи партнерів. Ось Воронін біжить стрімголов за м'ячем по біговий доріжці, хапає його і відразу вкидає в поле, немов спливають останні секунди матчу. Ось Банішевський невдало зрізає м'яч і тут же біжить за ним услід метрів тридцять і наздоганяє, виправляючи помилку, і знову починаючи атаку. Штрафні удари розігруються миттєво, гравці, які впали, відразу ж підхоплюються. Темп і темп! На 22-й хвилині Банішевський наздогнав м'яч біля кутового прапорця і зробив сильний простріл вздовж воріт - першим біля м'яча був захисник угорців Ерне Шоймоші, який за інерцією залетів разом з ним у ворота».

Через багато років популярний актор театру і кіно Георгій Бурков, згадуючи той матч, розповідав, як під час чергової атаки збірної СРСР Банішевський, котрий прорвався по флангу, на мить загальмував, оскільки не було партнерів, щоб віддати пас. Стадіон також завмер, і в цей момент хтось з глядачів пустотливо викрикнув: "Давай на Шоймоші!". Трибуни зайшлися реготом.

«Коли спливала година гри, - продовжує Лев Філатов, - другий гол ударом зі штрафного забив Хурцилава. У цьому епізоді невпевнено зіграв воротар Тамаш, але варто визнати, що його увагу несподіваним маневром відволік Банішевський. Третій вирішальний м'яч провів Бишовець, якому гольову передачу віддав Геннадій Єврюжихін. Угорці пішли на останній штурм і мали кілька небезпечних моментів. У відповідальний момент вище будь-яких похвал зіграв голкіпер збірної СРСР Юрій Пшеничников, взявши надскладні м'ячі від Альберта й Месея.

На фото: Ігор Численко переможно здіймає руки – м’яч у сітці воріт суперника.

Коли німецький рефері Курт Ченчер дав фінальний свисток, екзальтовані уболівальники на стадіоні з підручних засобів зробили факели - центральна арена Москви "запалала". Від надміру почуттів вдячні глядачі не знали, як по-іншому віддячити своїм улюбленцям. Міліція не стала втручатися, навіть сама приєдналася до загального торжества. Це було справжнє свято.

"Є ігри, - завершив свій огляд Л.Філатов, - пам'ять про які живе роками; мені видається, що цей патетичний матч ми також довго згадуватимемо. У ньому футбол постав і як гра, повна значення, і як гра, багата на чудеса, і як гра, що дістає до душі...

Перемога, яка б вона не була чудова, нехай це навіть буде фінал чемпіонату континенту, світу, дає лише якийсь час на торжество. Але у футболі благоденство протипоказане: приходять нові матчі, нові суперники, нові випробування".

Михайло Якушин: "Скільки привітань мені довелося почути після зустрічі! Всі навперебій поспішали повідомити, що ніколи ще не бачили такої натхненної гри збірної СРСР. Чи міг я й ті, хто не скупився на похвали, тоді подумати, що через якихось півтора місяця маю піти у відставку…"

На фото: нападаючий київського "Динамо" і збірної СРСР Анатолій Бишовець (у центрі) забиває третій гол у ворота угорської команди.

Чвертьфінальний рубіж успішно подолали югослави. Наставник Райко Мітич (один із найпопулярніших гравців 50-х рр.) відмовився від послуг досвідчених Мілана Галича, Йосипа Скоблара, Фахрудіна Юсуфі та інших. І створив нову, молоду команду, яка зуміла завдати поразки французам (5:1). Нагадаємо, що з таким же результатом у 1960 р. югослави виграли у португальців.

Компанію півфіналістів поповнили й англійці. Діючі чемпіони світу двічі переграли іспанців, які після поразки склали з себе повноваження чемпіонів Європи. Незважаючи на зіткнення двох чемпіонів, ігри вийшли не дуже видовищними.

І, нарешті, чвертьфінальну стадію успішно подолала "скуадра адзурра". Успішно, але не без проблем. У Софії болгари виграли у італійців із різницею в один м'яч, хоча, за великим рахунком, могли перемогти й зі значнішим розривом. До того ж на останніх хвилинах вони пропустили абсолютно необов'язковий м'яч. У результаті італійці "відскочили" в гостях, а в Римі підопічні Феруччо Валькареджі перемогли на класі з потрібним рахунком 2:0.

ПРОТОКОЛ:

1/4 фіналу

Англія - Іспанія 1:0

Р.Чарльтон, 84.