У положенні проекту Стратегії Європейської економічної комісії ООН зазначено, що екологічна освіта, яка протягом багатьох років послідовно розвивається у різних країнах і все більше торкається комплексу глобальних проблем людства, стає одним з ключових елементів освіти в інтересах сталого розвитку.
Екологічна освіта у самому широкому розумінні є життєво важливою складовою створення нових взаємовідносин у системі «природа – людина – суспільство» та виховання більшої чуйності до екологічних проблем.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті та Концепція непереривної екологічної освіти визначають одне із важливих і соціально значущих завдань сучасної школи – виховання особистості в дусі відповідального ставлення до довкілля на основі усвідомлення нею єдності людини і природи, вироблення таких моделей поведінки, які мотивують і спонукають до екологічно безпечної діяльності.
Вивчення сучасного стану системи екологічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах та визначення основних напрямів удосконалення її змісту спрямоване на виховання особистості, яка буде відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку.
Основне навантаження у формуванні екологічних знань, умінь і навичок поводження у довкіллі в межах навчально-виховного процесу середньої школи припадає на дисципліни природничого циклу: природознавство, біологію, фізику, хімію, географію.
У конструюванні змісту навчальної програми застосовано інтегрований підхід, який дає змогу сформувати у школярів уявлення про природу і місце людини в ній.
Основне навантаження у формуванні екологічних знань і навичок поводження у довкіллі в межах навчально–виховного процесу середньої школи припадає на шкільний предмет біологію, що вивчається у 7 – 11 класах.
Зміст навчального матеріалу з біології у загальноосвітніх навчальних закладах переважно укладений з позицій антропоцентризму, що не дає правильного уявлення про функціонування системи « природа – людина – суспільство» і стає підґрунтям для формування екологічної свідомості антропоцентричного типу.
Тенденції відстежування у змісті навчальних програм з географії, фізики та хімії.
Низький рівень формування системи екологічних знань і переконань школярів, що відповідно негативно позначається на їхній поведінці й діяльності у природі.
Стратегічні напрями удосконалення змісту шкільної екологічної освіти
Дослідницька робота по охороні водних об’єктів околиць села Рашків.
Найбільша річка нашого краю Дністер. Живлення Дністра за рахунок дощових, талих і ґрунтових вод. Звивистість русла у середній течії Дністра спричиняється до виникнення заторів під час весняного льодоходу і затоплення прилеглих ділянок території. Постає проблема утилізації значних об’ємів відфільтрованих забруднюючих речовин.
Майбутнє очисних споруд – одна з ланок ланцюга замкненого водозабезпечення.
Чернівецька область багата на водні ресурси; має сухі степи на Сокирянщині і вологі у Вижницькому районі. Цікаві методи ефективної очистки промислових стічних вод. Велике значення мають і профілактичні заходи: люди намагаються не допускати забруднення води.
У наш час витрати людства на збереження і відтворення якості води займають перше місце серед всіх витрат на охорону природи.
Суть хімічного методу очищення стічних вод полягає у використанні відповідних реагентів.
У районі села Рашків бере початок Дністровське водосховище. Уже декілька років на березі річки Дністер працює літній екологічний табір « Дністер», в якому відпочивають і працюють усі старшокласники. Однією з правих приток річки Дністер є річка Брідок або Брідковий потік. Основне завдання наше – зберегти нашу маленьку річечку Брідок хоч би у сучасному вигляді.
Найкраща, найсмачніша, найкорисніша вода з джерела. На території села є багато колодязів, але кожен колодязь має свої смакові властивості.
Об’єктом нашого дослідження стали рослини річки Дністер та Брідок.
На Україні росте три види латаття. На околицях нашого села Рашків є 3 ставки, в яких розводять рибу. Головні ставкові риби – короп, лин, карась, орфа, судак. У ставках нашої місцевості розводять переважно так званого дзеркального коропа, а також лускатого, голого і рамчатого. Підсадочні риби дають змогу повніше використати кормові природні запаси ставка, бо кожний вид риби потребує своїх, властивих йому умов життя.
Значної шкоди рибництву завдають різноманітні тварини.
З органічних добрив у ставки вносять гній (свинячий, великої рогатої худоби), гноївку, компост, пташиний послід і зелене добриво.
Складання плану ставка.
Вимірювання глибини ставка.
Вимірювання температури води
Визначення прозорості води .
Визначення вмісту кисню у воді.
Дослідження рослинного світу ставка.
Вивчення водяних тварин ставка.
Література:
1. Концепція екологічної освіти України // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002.
2. Національна доктрина розвитку освіти у XXІ столітті // Освіта України – 2001.
3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 7 – 11 класи / (кер. авт. кол) О. В. Данилова; МОН України . – К. : Перун, 2005.
4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка 6 – 11 класи / П. Г. Тищенко ( кер. авт. кол.); МОН України . – К. : Перун, 2005.
5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство 5 – 6 класи /О. Г. Ярошенко; ( кер. авт. кол.); МОН України . – К. : Перун, 2005.
6. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія 7 -12 класи / О. І. Ляшенко; ( кер. авт. кол.); МОН України . – К. : Перун, 2005.
7. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія 7 – 11 класи / укл. Л. П. Величко, О. Г. Ярошенко; ( кер. авт. кол.); МОН України . – К. : Перун, 2005.
М. М. Гаврилюк – керівник гуртків Сторожинецького районного ЦЕНТУМ «Юні друзі природи», «Голубий патруль»
Достарыңызбен бөлісу: |