The Resource for Professional Journalists Рене Дж. Каппон Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс Професійний порадник Переклад з англійської Андрія Іщенка Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»

Київ

2005

Переклад здійснено за виданням:

Rene J. Cappon, The Associated Press Guide to News Writing, The Resource for Professional Journalists. Third edition

Copyright © 2000 by The Associated Press All rights reserved

© Іщенко А. Ю., переклад, 2005

© Кузнецова Л. А., художнє оформлення, 2005

© Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005

ISBN 966-518-306-0

Посольство Сполучених Штатів з радістю й гордістю робить свій внесок в українське видання цієї книжки, у те, що цей цінний професійний довідник стає доступним для українських ЗМІ. Робота професійного журналіста — це завжди непростий пошук балансу. Потрібно витримувати баланс у змісті новин, щоб були виявлені і представлені усі сторони висвітлюваної проблеми. Потрібно витримувати баланс між обов’язком якнайретельніше перевіряти факти й термінами здачі матеріалу. І також потрібно робити матеріал цікавим для аудиторії, не вдаючись до оманливих мовних прийомів, що перебільшують його значення. Зрештою, завдання журналіста — розповідати. Ассошіейтед Пресс протягом багатьох десятиліть визначає стандарти професійної журналістики у Сполучених Штатах. Читати настанови й довідники АП вважається необхідним для всіх журналістів. Ці книжки дають пораду та настанову і випускникам факультетів журналістики, і досвідченим редакторам, які шукають найкращого способу пояснити складну проблему. З огляду на все це Посольство Сполучених Штатів із задоволенням бере участь у виданні в Україні «Настанов журналістам Ассошіейтед Пресс».

Ця книга призначена для вибраної аудиторії — небайдужих до точного і влучного використання мови.

Якщо ви належите до цього товариства, читайте далі. Тут ви знайдете — у суміші гумору, здорового глузду і лише іноді редакторського роздратування — путівник, який допоможе вам домогтися того, чого має прагнути кожний журналіст: чітко й точно доносити свої думки до читача.

Можливо, проблема полягає у тій швидкості, з якою репортер має виконувати свою роботу. Можливо, в одноманітності того, про що ми пишемо — сьогоднішній бейсбольний матч зазвичай не надто відрізняється від вчорашнього, засідання місцевої ради цього тижня не відхиляється від передбачуваного порядку; сьогоднішні новини мало що додають (якщо взагалі додають) до розуміння суті справи.

Та хоч би якими були причини, проблеми написання щоденних новин неважко визначити, і саме про них йдеться у пропонованому посібнику.

Ми говоримо тут не про ідилічний відділ новин, де чотирьохабзацне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду можна не кваплячись переписувати по три-чотири рази. Ні, у нашому випадку йдеться про те, що може зробити старанний автор (і редактор) у забитому гамірному приміщенні для того, щоб надати повідомленню належної ясності і привабливості — і це в той час, коли багато інших подій вимагають уваги читачів.

Тож, щоб навчитися добре писати, потрібна практика; повідомлення має бути добре написане, щоб його було добре читати.

Але ще більше потрібен професіоналізм. Ми пишаємося своєю якісною роботою і виконаними зобов’язаннями перед читачами.

У неспокійне останнє десятиліття, коли журналісти виявилися втягнутими в правові і професійні дискусії, безліч виступів було присвячено тому, що ми називаємо «правом людей знати».

Давайте також визнаємо право людей на розуміння й розвагу. На підтримку цього права і з’явилися ці настанови для уважного використання нашого найдорожчого капіталу — слова.

Про автора

Ця книжка і є такою колекцією. Однак вона не може передати те квоктання, зітхання і стогони, які чуються від його столу, коли він натрапляє на особливо вдалі речення або на щось недолуге, помпезне чи безглузде. Що робить Джека Каппона справжнім редактором, а не просто людиною з синім олівцем, яка абстрактно цікавиться питаннями синтаксису, то це те, що його закоханість в англійську мову — жива. Якщо люди, які мали б володіти мовою краще, невміло нею користуються, Джек Каппон відчуває біль.

Ви зрозумієте привабливість живого Каппона, мандруючи Каппоном друкованим. У розділі про цитати, наприклад, він говорить про заяложені штампи, що вони «не привабливіші за коров’ячу жуйку». Класичний Каппон. Такі коментарі журналісти Ассошіейтед Пресс зазвичай знаходять на полях, коли він повертає матеріал для доопрацювання.

Згідно зі свідоцтвом про народження, виписаним у Відні 1924 року, його ім’я — Рене Жак Каппон. (Одна з постійних настанов цієї книжки — віддавати перевагу простому слову, а не вишуканому; «Джек» саме таке.) У дитинстві він розмовляв німецькою, якою володіє досі, й угорською, яку забув. Вивчення англійської розпочав у школі у Відні, одночасно з латиною та давньогрецькою, які він також студіював у середній школі в Нью-Йорку і неохоче залишив в Університеті штату Айова.

З усіх цих мов англійська полонила його найбільше. У розмові із завсідниками Куточка поетів відділу тематичних статей Ассошіейтед Пресс, у якому Каппон головував, він часто розмірковував про таємниці мови, чарівну силу звичайних слів, зібраних разом, як ноти у партитурі, тоді як ті самі слова в інших комбінаціях дисонують. Такі розмови його ніколи не стомлювали.

Каппон працював редактором відділу новин Ассошіейтед Пресс з 1958 по 1962 рік, після напруженої праці в бюро Ассошіейтед Пресс у Балтіморі, Франкфурті та Канзасі. Потім він став завідувачем редакції Ассошіейтед Пресс. Як головний редактор новин він повернувся до головування у Куточку поетів у 1977-му.

Джек попросив мене бути редактором цієї книжки. Попри велике задоволення зміна ролі трохи дивна. (Хто наглядає за наглядачем?) У книжці він процитував як приклади одне чи два моїх речення. Зір, слух та химерна річ, яка у Джека Каппона зветься смаком, зробили добру справу для автора цих рядків. Протягом багатьох років він зробив кращими нас усіх.

Жуль Ло,
спеціальний кореспондент, Ассошіейтед Пресс