Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження

Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи. Розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:

• фізична карта Північної Америки;

• атласи школярів;

• презентація «Внутрішні води Північної Америки»;

• повідомлення учнів.
Хід уроку

І. Організаційний момент

Мотивація

Природу Землі можна порівняти зі скульптором вона невтомно «ліпить» і створює образ поверхні нашої планети, зокрема Північної Америки. На попередніх уроках ми знайомилися з образами поверхні Північної Америки (рельєфом). Але коли ми подивимося на фізичну карту Північної Америки, то крім зелено – жовто – коричневих тонів ми побачимо ще й голубий колір. Голубий колір – це дивовижний витвір Природи, який ми називаємо водою, яка має дуже важливе значення в нашому житті та всіх живих організмів. Сьогодні на уроці ми узнаємо, що ж створила Природа на території даного материка.

1. Які особливості географічного положення Північної Америки впливають на формування її природи?

2. Покажіть на карті крайні точки материка.

3. Поясніть, які основні кліматотвірні чинники впливають на формування клімату Північної Америки.

4. В яких кліматичних поясах знаходиться територія Північної Америки? Які з них займають найбільші площі?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

П л а н:

основних географічних об’єктів Північної Америки.

(Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з фізичною картою Північної Америки, презентацією «Внутрішні води Північної Америки»)

З усіх вивчених нами материків за густотою річкової сітки та кількістю річок, озер і боліт Північна Америка поступається тільки Південній Америці. Однак у зв’язку з неоднорідністю клімату поширені вони нерівномірно.

Річки Північної Америки належать до басейнів Атлантичного, Північного Льодовитого та Тихого океанів.

Найбільша річка Північної Америки — Міссісіпі, що в перекладі з мови місцевих індіанців означає «батько вод». За довжиною (разом з Міссурі) вона посідає третє місце в світі (6420 км), за площею басейну — четверте, за кількістю води, що скидає в Атлантичний океан, — шосте. При впадінні у Мексиканську затоку утворює велику дельту.

Живлення Міссісіпі мішане з переважанням снігового та дощового. Талі води надходять у річку з її правих приток, дощові — з лівих. Розливається Міссісіпі навесні від танення снігів у Скелястих горах і влітку від дощових опадів. Раніше повені та паводки на Міссісіпі заливали долину річки на десятки кілометрів. Нині система побудованих земляних валів і дамб захищає міста, сільськогосподарські угіддя, селища від руйнівних наслідків повені. Льодостав на річці буває тільки у верхній течії, але на короткий період. Найбільшими з приток є Міссурі та Огайо, що постачають їй основну кількість води. На рівнині Міссісіпі та її притоки Міссурі і Огайо судноплавні. На берегах Міссісіпі стоїть багато міст, які скидають у річку промислі відходи. Тому вода Міссісіпі дуже забруднена. Також до басейну Атлантичного океану належить річка Святого Лаврентія.

Великою річкою басейну Північного Льодовитого океану й другою за протяжністю на материку є Маккензі (1770 км). Вона дістала свою назву від імені шотландця Олександра Маккензі, що її відкрив. Сам мандрівник назвав річку «Дісапойнтмент» – розчарування, оскільки півроку вона вкрита кригою. Річка бере початок з Великого Невільничого озера. Долина річки широка, сильно заболочена. Береги вкриті ялиновими лісами. Живиться Маккензі талими сніговими водами. Під час весняного скресання криги на річці виникають сильні затори, рівень води стрімко піднімається. Бурхливі паводкові воді з корінням виривають дерева й виносять в океан. До появи літаків Маккензі була єдиним засобом зв’язку на півночі материка.

До найбільших річок басейну Тихого океану, відносять Колумбію (2250) км, Колорадо (2740 км) та Юкон. Вони течуть в глибоких ущелинах — каньйонах. Найглибший каньйон утворює річка Колорадо, який приваблює своєю красою туристів. Річки починаються на висоті понад 2000 м, тому мають льодовикове й снігове живлення. Вони розливаються навесні та влітку. Річки багаті на гідроенергоресурси. На побудовані численні гідроелектростанції.

• З’ясуйте, у якому кліматичному поясі протікає Амазонка?

• Виходячи з кліматичних особливостей, охарактеризуйте живлення та режим Амазонки.

2. Практична робота 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Північної Америки (Самостійне виконання практичної роботи учнями з використанням атласу та контурних карт)
3. Озера материка. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з фізичною картою Північної Америки, презентацією «Внутрішні води Північної Америки», опорними схемами)

Північна Америка – материк великих озер. Першовідкривачі в Америці, які освоювали нові землі, полюбляли додавати до назви географічного об'єкту епітет «великий». Й не помилилися. Адже з 19 найбільших за площею озер світу 8 заходиться тут. Більшість озер зосереджена в північній частині материка. Це здебільшого тектонічні або льодовикові озера

води у рідкому стані. В цих озерах зосереджено близько 20 % прісної води планети. Верхнє – найбільше за площею прісне озеро світу. Його площа 84,2 тис. км², глибина – до 393 м.

На півострові Флорида, у місцях виходу вапняків на поверхню виникли карстові озера. Найбільше з них – Окічобі.

Щоб організувати судноплавне сполучення з Великих озер до Атлантичного океану, було збудовано обхідний канал навколо Ніагарського водоспаду до р. Гудзон, а далі до Атлантичного океану. Загальний водний шлях системи Великих озер, що охоплює канали, водосховища, шлюзи, становить майже 3 тис. кілометрів. Великі запаси гідроенергії використовуються на численних електростанціях.

Лаврентійська височина, яка зазнала впливу давнього зледеніння, багата на озера льодовикового походження.
4. Льодовики. (Коротка інформація вчителя з елементами бесіди)

Північна Америка разом з прилеглими до неї островами є найбільшим після Антарктиди зосередження покривних та гірських льодовиків. Сучасне зледеніння на материку є залишком льодовикового періоду. У покривних льодовиках Гренландії міститься 12% материкової криги світу. Льодовики також вкривають деякі острови Канадського арктичного архіпелагу. Сповзаючи в океан, вони утворюють айсберги, значно вищі, ніж антарктичні. Один з них призвів до аварії горезвісного «Титаніка» у 1912 р.

Гірські льодовики поширені в Кордильєрах. Особливо їх багато на західних схилах гір, де випадає багато опадів, а гори такі високі, до досягають снігової лінії. На Алясці існує льодовик Беринга, який вирізняється найдовшим в світі язиком – 170 км. А на межі США й Канади знаходиться найбільший в світі осередок гірських льодовиків. Тут на невеликій території їх налічується аж 60. Всі вони охороняються у природному національному парку Глетчер («льодовик»).
ІV. Узагальнення знань з вивченої теми

• Північна Америка багата на внутрішні води. Її річки належать до басейнів трьох океанів. Найбільшими з поміж них є Міссісіпі (з притоками Міссурі та Огайо), Маккензі, Колумбія, Колорадо та Юкон.

• Найбільше озер у північній частині материка. Тут вони переважно тектонічного та льодовикового походження. Найбільшим в світі скупченням рідкої прісної води є Великі Північноамериканські озера.

• Північна Америка вирізняється найбільшими (після Антарктиди) площами під льодовиками.

За картами атласу дайте коротку характеристику річці Юкон

1). Де бере початок.

2). Куди впадає.

3). Найбільші притоки.

4). Живлення.

5). Режим.

6). Можливості господарського використання.
Запитання та завдання для усного контролю знань: (Усне опитування)

1. Поясніть, які частини материка й чому найбільш багаті на внутрішні водойми.

2. До басейнів яких океанів належать ріки Північної Америки? Де проходять їх головні вододіли?

3. Назвіть найбільші річки та озера Північної Америки та покажіть їх на карті.

4. Схарактеризуйте одну з річок материка.

V. Домашнє завдання.

• Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).

• Вивчити географічну номенклатуру, нанесену на контурну карту.