Сульфат, -у. Сіль і ефір сірчаної кислоти: сульфат амонію, сульфат натрію. Сульфід

2. Те саме, що сусідній: сусідське подвір’я, сусідська держава.

3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживання, надбання.

4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).

Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, подяка, рада, визнання, доручення, завдання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, земля, канцелярія, каса, користь, установа, худоба, господарство, лихо, майно, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, контроль, обвинувач, комісія, опікун, організація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: порядок, інтереси, права, справи.

Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: обов’язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, багатство, виховання, життя, становище, інтереси тощо.

Пор. громадянський.

2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і призабулось в життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довженко).

2. (з великої літери). Частина материка, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова релігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полюбила дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як велетенське зоряне Дерево, на якому розквітають світила й планети – вогняні квіти (О.Бердник).

3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу (О.Олесь); Він проспав схід сонця (Ю.Мушкетик).

СХІД², сходу. Проростання із землі (про рослини); у множині сходи, сходів – перші паростки посіяних рослин. Нема дощу – нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав [Микула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, не діждався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде – зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

СХІДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову східний; пишеться разом: східнослов’янський, Східноєвропейська рівнина, Східнокитайське море.

СХОЛАСТ - СХОЛІАСТ

Схоласт, -а. Послідовник схоластики.

Схоліаст, -а, книжн. Коментатор, упорядник схолій – приміток, пояснень до тексту.

СЦЕНОГРАФІЯ, -і, ор. -єю. Мистецтво художнього оформлення театральної сцени, а також саме це оформлення.

сяк-так див. так-сяк.

Т (те). Як назва літери вживається в с. р.: початкове т; як назва звука вживається в ч. р.: твердий т.

ТА. 1. спол. єднальний, приєднувальний. Відповідаючи за значеннями сполучнику і, вживається для поєднання однорідних членів речення, приєднання речень тощо. Настав вечір, тихий, теплий та погожий (І.Нечуй-Левицький); Мов дві криниці, сині та глибокі, в моїх очах відбилися твої (В.Сосюра); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко); Та болять ручки, та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи, Та вже ж мені надокучило, Та миленького ждучи. Та нема ж мого миленького, Та нема ж мого пана, Та вже ж моя постіль біла Пилочком припала (пісня). Дбаючи про милозвучність мови, не варто (без стилістичної потреби) часто повторювати його в тексті, а також уживати після або перед т (особливо та): гармати та танки, співи та танці, турки та татари, хата та подвір’я, молот та ковадло.

2. спол. протиставний. Але. Сонце світило не ярко, та тепло (Марко Вовчок); Рака рано лягла в ліжко. Та спати не могла (М.Коцюбинський).

3. част. підсил. Вживається на початку речення для посилення висловлюваної думки, в середині речення перед присудком для підсилення його значення тощо. Хто має право рубати їх виноградники ? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем (М.Коцюбинський); – Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка).

табун¹ див. стадо.

ТАБУН², -у. Отруйна речовина з нервово-паралітичною дією.

ТАВРИ - ТАВРИЧАНИ

Таври, -ів, мн. Племена, які в І тисячолітті до н. є. населяли Крим.

Тавричани, -ан, мн. (одн. тавричанин, -а). Мешканці колишньої Таврійської губернії – тепер Кримського півострова й прилеглих до нього районів.

ТАВРО, -а. 1. Клеймо на шкірі, рогах чи копитах тварин; мітка на тілі людини (невільника, в’язня), рідше – на товарі; знаряддя, яким його роблять. – Звісне діло – баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (З.Тулуб); Горами лежать уже біля дверей наглухо позашивані лантухи, позначені чорними таврами (О.Гончар).

2. перен. розм. Ознака, свідчення чогось (переважно ганебного, принизливого). Обличчя Хоми його вразило ядучим виглядом. Тавро заздрості і розгубленості спотворювало його (Н.Рибак); Жінка шпигуна, дитина шпигуна! Хіба може бути ще гірше тавро для її молодості і дитинства Петрика? (М. Стельмах).

3. Не висловлений, не виявлений зовні; затаєний (про думки, почуття, переживання). Вж. зі сл.: біль, жар, дума, журба, радість, бажання, горе, задоволення, сльози, страх.

4. Те саме, що таємничий. Вж. зі сл.: вечір, зміст, ліс, світ, сон, шепіт, безодня, жінка, казка, краса, ніч, темрява, тиша, тінь, море, зорі, сили, чари, шерехи, знаки.

5. Не дозволений законом; конспіративний. Вж. зі сл.: від’їзд, гурток, організація, товариство, збори, сходка.

2. Який свідчить про наявність таємниці: таємничий голос, таємничий погляд, таємничі знаки. Вона., прислухалась до таємничих розмов, що шелестіли по закутках колись спокійного містечка (М.Хвильовий).

2. Як-небудь, погано; абияк. Розглядаю папір. В кінці – незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (С.Васильченко); Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідкись визирали чотириногі мешканці (С.Добровольський).

3. присудк. сл. Допустимо, можна. Килина ще так-сяк там, а менша Явдоха – що сьогодні вивче, то завтра й забуде (Панас Мирний).

І так і сяк, і сяк і так. По-різному, різними способами; по-всякому, і краще, і гірше. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (казка); [Загуба] Ну, от бачиш... Треба поспішати... Я думав і так і сяк – тяжко. Мало людей наших лишилося в селі (Я.Мамонтов); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел. Мурко вже закрадався до хвоста. І сяк і так, неначе справжній злодій (М.Рильський); Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний).

ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ

Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, боротьба, перевага, варіанти, заняття, заходи, ідеї, міркування, мислення, питання, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихователька, людина, допомога, співчуття, використання, керівництво, бути тактовним.

ТАЛАНТ - ТАЛАН

Талант¹. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист.

2. р. -а. Людина з видатними здібностями.

Талант², -а. У Стародавній Греції – вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції – міра ваги.

Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. – Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І.Нечуй-Левицький); Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану? (Т.Шевченко); Виросла і Галя.. – То талан Парасці Господь послав, – казали люди, – та тілько не вміє вона того талану шанувати (Панас Мирний); Планета стогне, ніби хвора, Що в дітях не зазнала талану (М.Руденко); Чи знайдеш ти талан зі мною? (П.Карманський).

тамувати див. гамувати.

ТАНКА. Жанр японської поезії.

ТАНОК, -нку. 1. Хоровод. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох то ж моя кохана Танок весільний водить! (Леся Українка); На луці палає ватра, На луці ідуть танки. Тут в вінках цвітуть дівчата, Там співають парубки (О.Олесь); Хлопці змагалися на перегонах та влаштовували борню,

а дівчата водили танки та співали веселих веснянок (С.Добровольський).

2. Те саме, що танець. Заграв патефон, і почалися танки (М.Трублаїні); Коли заграли музики – все загуло в танку (П.Кочура); Та тут можна вмерти з нудьги! Ані полювань, ані бенкетів, ані танків! (З.Тулуб).

2. заст. Те саме, що тахометр.

2. част. розм. Вживається для вираження несхвального, іронічного

або негативного ставлення до когось, чогось. Роман обвів поглядом невеличкий гурток парубків: братів Щербин, Гайового і Дзвонаря. – Оце але! Теж: помічників знайшов! – недовірливо промовив Левко (М.Стельмах).

Те ж, займ. з част. Хтось невідомий, хтось могутній Нас водить в колі тайних меж: Колишній я, а ти майбутній – Одно і те ж, одно і те ж (Г.Чупринка); Все те ж. І хата убога, напіврозвалена, і тіні в кутках (А. Головко); Ось хворостянка, й те ж віконце, і в хату двері без сіней (В.Сосюра).

Також. 1. присл. Так само, таким же чином. Біля мосту Тимка наздогнав Гаврило, що також ішов з обіду на жнива (Григорій Тютюнник); Учора також, як усіма цими днями, ми вирядилися в мандрівку (Ю.Яновський).

2. присл. Разом з тим, одночасно. – Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала. Також називала... сином (О.Гончар).

3. спол. (переважно в сполученні з а). Вживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні "крім того, разом з тим". Спілка дуже прохає Вас, коли Ви згодитесь з її проектом, прислати їй свою фотографію, а також питає, чи не схотіли б Ви одкрити свій псевдонім? (М.Коцюбинський).

ТЕЗАВРАЦІЯ, -ї, ор. -єю, ТЕЗАВРУВАННЯ. Приватне накопичення золота як скарбу.

ТЕЗАУРУС, -а. Словник, що подає лексичний склад мови в повному обсязі; в інформатиці – повний систематизований набір даних у будь-якій сфері знання, який дозволяє людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній.

...ТЕКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "сховище": фільмотека.

ТЕКСТОВИЙ - ТЕКСТУАЛЬНИЙ

Текстовий. Який стосується тексту: текстове оточення, текстові варіанти.

Текстуальний. 1. Те саме, що текстовий: текстуальна точність, текстуальні варіанти, текстуальні синоніми.

2. Який точно відтворює певний текст; дослівний: текстуальний переклад.

ТЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову телевізійний, а також означає "який діє на далеку відстань або здійснюється на відстані"; пишеться разом: телефільм, телемайстерня, телеоб’єктив, телерепортаж:.

ТЕКСТУРА. Особливості будови твердої речовини, зумовлені розташуванням її складових частин (кристалів тощо).

ТЕКТОНІЧНИЙ. Пов’язаний з рухами й деформаціями земної кори, є їхнім результатом: тектонічні явища, тектонічні процеси, тектонічна карта.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ - ТЕЛЕВІЗОРНИЙ

Телевізійний. Який стосується телебачення, призначений для нього або здійснюється за його допомогою. Вж. зі сл.: журнал, клуб, коментар, оператор, репортаж:, спектакль, турнір, фестиваль, фільм, центр, апаратура, вежа, компанія, передача, програма, станція, студія, щогла, ательє, зображення.

Телевізорний. Який стосується телевізора як предмета, приладу; який виготовляє телевізори: телевізорний екран, телевізорна упаковка, телевізорний завод.

ТЕЛЕКС. 1. р. -у. Міжнародна мережа абонентського телеграфування: передати по телексу (телексом).

2. р. -а. Апарат для такого телеграфування: ввімкнути телекс.

3. р. -у. Текст повідомлення, одержаний по такому апарату: одержати телекс.

4. р. -а. Номер абонента такої мережі.

Пох. телексний.