числі й тяжку долю гуцулів.
Іван Франко неодноразово бував у Жаб'єму, Горішньому
Ясенові, 1901 року приїжджав до Буркута на зустріч ізЛе-
сею Українкою, перебував у Головах із В. Гнатюком, у Ку
тах та інших карпатських селах. Багато матеріалу він зібрав
про ватажка опришків Мирона Штолюка, а також жорсто
кого утихомирювача народних месників Герлічку та його
- 59 -
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат
помічника Юриштана. Ці матеріали згодом були опублікова
ні в «Етнографічному збірнику». 1898 року відвідав Франко
й полонину Глистовату, яку, на жаль, не встиг описати.
У вільний від роботи час Іван Франко разом із дітьми
ходив лісами, збирав гриби, ловив рибу і постійно збирав
фольклор. Письменника завжди вабили понад усе інше
печери і скелі Довбуша, розповіді про опришків, Штолю-
ка, керівника селянського руху Лукіяна Кобилицю. Ба
гата на народну творчість і екзотичність Гуцульщина на
дихала Івана Франка на нові твори. Саме тут він написав
чимало оповідань, готував етнографічні матеріали, вів
кореспонденцію, перекладав, читав газети, журнали, книж
ки й повною мірою насолоджувався атмосферою цього
краю, аби ми з вами могли, у свою чергу, насолоджуватися
його прекрасними творами.
Михайло Коцюбинський
1911 року на Гуцульщину завітав видатний український
письменник, громадський діяч Михайло Коцюбинський,
і далеко не останню роль у цьому зіграв Володимир Гна-
тюк. 1905 року, коли Коцюбинський перебував уЛьвові,
між цими чоловіками встановилися міцні дружні стосунки.
Відтоді В. Гнатюк, який хотів наштовхнути Коцюбинського
Достарыңызбен бөлісу: |
