ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ
ІНСТРУКЦІЯ
З ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І ТЕРМІНІВ ПОРТУҐАЛЇ
(Затверджено наказом Державної служби геодезії, картографії та кадастру
від 21 червня 2007 р. № 58)
2007
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. За правилами цієї інструкції передаються українською мовою географічні
назви Портуґалії та її територій на островах Атлантичного океану: Мадейрі, Азорських і Зеленого Мису. За цією інструкцією також передаються географічні назви Бразілії, де портуґальська мова є державною, і географічні назви портуґальського походження в Мозамбіку, Анґолі та деяких інших країнах Африки, колишніх колоніях Портуґалії.
1.2. Передача базується на фонетично-графічному принципі (літературна вимова Портуґалії і Бразілії, що визначає розбіжність у передачі окремих літер, + графіка).
Починаючи з 1931 р. було проведено кілька реформ орфографії портуґальської мови, спрямованих на її спрощення і наближення до живої вимови. У 1945 р. уряди Портуґалії і Бразілії підписали угоду про орфографічну реформу та єдність орфографії портуґальської мови Європи і Америки. Зміни, внесені до орфографії, викладено в наступних пунктах.
1.2.1. Скасовано літеру h у середині слова, крім тих випадків, коли вона входить до сполучень ch, lh, nh, а також у деяких назвах, що зберегли традиційне написання (штат Bahia).
1.2.2. Сполучення ch, ph, rh, th у словах грецького і латинського походження замінені відповідно літерами c (q), f, r, t: Cristo замість Christo, Aquiles замість Achiles, Sofia замість Sophia, Rodes замість Rhodes, Teodoro замість Theodoro.
1.2.3. Скасовано написання сполучень ph і th, що не вимовляються: José замість Joseph, Nazaré замість Nazareth.
1.2.4. Скасовано подвоєння приголосних, крім rr, ss: vila, mato, vaca, Ana замість villa, matto, vacca, Anna.
1.2.5. Скасовано написання приголосних, що не вимовляються, перед іншими приголосними (c, p перед t; g перед d, n тощо): Benedito, Vitória замість Benedicto, Victória, Batista замість Baptista, Madalena замість Magdalena, Inàcio замість Ignàcio.
1.2.6. Замінено сполучення голосних ae, ao, eo, io, oe, ue на відповідно ai, au, eu, iu, oi, ui: Batatais замість Batataes, Manaus замість Manaos, Ilheus замість Ilheos тощо; винятком із цього правила є збереження ае в іменах Caetano, Caetana та їхніх похідних, і ао, аоs як форми написання разом прийменника а з артиклем чоловічого роду однини і множини.
1.2.7. Літеру у замінено на літеру і: Paràiba замість Parahyba, Buriti замість Burity.
1.2.8. Упорядковано вживання надрядкових діакритичних знаків і апострофа.
1.2.9. Багато географічних назв зберігають давнє традиційне написання (наприклад Baependi, Caeté, Paraopeba та ін.), що відображається в передачі.
1.3. На відхилення від правил цієї інструкції подаються назви низки об’єктів, що закріпилися в українській літературі і картографії у традиційній формі (див. п. 7).
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ
-
Портуґальська абетка складається з таких літер: Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg,
Hh, Ii, Jj, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Xx, Zz.
У словах, запозичених з інших мов, і в деяких власних іменах трапляються літери Kk, Ww, Yy.
-
Знак ΄ (accento agudo) є показником відкритого голосного під наголосом. Знак ̀
(accento grave) є показником відкритого ненаголошеного голосного, а у складених словах – і додаткового наголосу. Знак ˆ (accento circunflexo) є показником закритого голосного під наголосом, у похідних словах – додаткового наголосу, а також вживається для розрізнення слів, що пишуться однаково, проте мають різне значення. Знак ̃ (til) є показником носової вимови голосного і одночасно – наголосу, основного чи додаткового. Знак ·· (trema чи dierese) означає звук u, що вимовляється у сполученнях qüe, qüi. За давньою орфографією цим знаком також позначали u, що вимовляється у сполученнях güe, güi, а також слабку голосну, яка не утворює дифтонга у сполученні із сильною голосною. За новою орфографією знак ·· у цих випадках замінено на знаки ΄ чи ̀ залежно від наголосу у слові. Знак ˛ (cedilha) ставиться під літерою с (ç) і позначає її вимову як с перед голосними а, о, u . Апостроф ( ۥ ) означає випадіння голосного.
2.3. Відкритість і закритість голосних звуків в українській передачі не відображається.
2.4. Подвоєні приголосні, крім rr, передаються однією українською літерою, бо позначають один звук і трапляються лише у словах, що зберегли архаїчне написання. Сполучення ss, яке збереглося в сучасній орфографії, є показником читання літери s як с, а не з у положенні між голосними (тут і надалі для передачі вимови портуґальських звуків використовуються літери української абетки).
2.5. Буквосполучення ãо і ненаголошені кінцеві -еm, -еns являють собою носові дифтонги, проте за усталеною традицією передаються як ан, ен, енс/енш.
2.6. У зв’язку з переходом до нової орфографії у написанні одних і тих самих назв нерідко спостерігаються розбіжності у джерелах, наприклад, Pirineos i Pirineus, Uraricoera i Uraricuera, Taboleiro i Tabuleiro, Pequiri i Piquiri тощо. У таких випадках слід надавати перевагу написанню за новою орфографією, тобто: Pirineus, Uraricuera, Tabuleiro, Piquiri тощо.
2.7. Сполучення двох голосних, один із яких є сильним (а, е, о), а другий – слабким (і, u), утворюють дифтонги: аі, аu, еі, еu, оі, оu, uе, uа, іа, іе, іо. У ролі слабких голосних у певних позиціях можуть виступати також е і о: еа, ео, оа, ое. У сполученні двох слабких голосних (uі, іu) у ролі сильного елементу може виступати кожен із них:
Luiz – Луіш
Cafuini – Кафуіні
Montividiu – Монтівідіу.
Сполучення двох голосних із наголосом на слабкому не утворює дифтонга, оскільки обидва голосні не є складотворними. У більшості випадків це позначається графічно: Crateús, Mindaú. Графічні знаки не ставляться, якщо наголошений слабкий голосний є перед nh чи будь-яким приголосним, крім s, із якого не починається новий склад:
Rainha – Раіння
Coimbra – Коімбра
Luizburgo – Луішбурґу
Bomboim – Бомбоін
Joinvile – Жоінвілі.
2.8. Передача голосних і дифтонгів
№
з/п
|
Порту-ґальсь-ка літера або букво-сполу-чення
|
Передача україн-ською мовою
|
Позиція
у слові
|
Приклади
|
Примітки
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
1.
|
а
|
я
|
після lh, nh
в закінченні іа
|
Batalha – Баталля
Caminha – Каміння
Brasilia – Бразілія
Baía – Баія
Ria de Faro – Ріа-де-Фару
|
виняток: слово ria – ріа
|
|
|
я
а
|
після ненаго-лошеного і у сполученнях аіа, еіа, оіа, uіа
в інших випадках
|
Araguaia – Араґуая
Gurgueia – Ґурґея
Goiás – Ґояш
Caiabi – Каябі
Paraiba – Параіба
Alto Alentejo – Алту-Алентежу
Viana – В’яна
Coroado – Коруаду
Lagoa – Лаґоа
|
|
2.
|
ã
ãе
ãо
|
ян
ан
яйн
айн
ян
ан
|
після lh, nh
в інших випадках
після lh, nh
в інших випадках
після lh, nh
в інших випадках
|
Covelhã – Ковеллян
Manhã – Маннян
Chã – Шан
Tupanciretã – Тупансіретан
Magalhães – Маґалляйнш
Gontinhães – Ґонтінняйнш
Guimarães – Ґімарайнс
Correlhão – Корреллян
Farminhão – Фарміннян
Peão – Пеан
Gaviãozinho – Ґавіанзінню
Baião – Байан
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
3.
|
e
|
e
і
и
є
й
|
кінцеве ненаголошене е
перед кінцевим s
перед кінцевим s
після буквосполу-
чень lh, nh
у дифтонгах, де е позначає
слабкий звук
|
Benavente – Бенавенте
Zêzere – Зезере
Palma de Cima – Палма-де-Сіма
Evora – Евора
Acre – Акрі
Belo Horizonte – Белу Орізонті
Montes-Verdes – Монтіс-Вердіс
Cáceres – Касериш
Calheta – Каллєта
Pinheiro - Піннєйру
Adães – Адайнш
Lafões – Лафойнш
Fróes – Фройш
|
у неносових диф-тонгах е замінено на літеру і
у бразільських назвах
у бразільських
назвах
у власне портуґальських назвах
|
4.
|
і
|
і
й
|
на початку слова
між приголосними
між приголосним і голосним
після голосного, коли не утворюється дифтонга
у ненаголошеній позиції між голосним і приголосним у середині слова
після голосного в
|
Idanha – Ідання
Iaco – Іаку
Iuira – Іуйра
Cintra – Сінтра
Vimioso – Віміозу
Viana – Віана
Ancião – Ансіан
Baía – Баія
Paraíba – Параіба
Prainha - Праіння
Beira Baixa – Бейра-Байша
Niteroi – Нітерой
|
y сполученні з голосними на-голошене і часто, але не завжди, має графічний знак наголосу:
Baía – Баія, але
Coimbra – Коімбра
(див. п. 2.7.)
виняток: Muito – Mуйнту
див. п. 2.7.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
|
не переда-
ється
|
кінці слова
після голосного перед о в середині слова чи перед носовим дифтонгом
у сполученнях
голосний + і +
голосний (крім о і носового дифтонга)
|
Micui – Мікуй
Maiorga – Майорґа
Baião – Байан
Araguaia – Араґуая
Caiabi – Каябі
Gurgueia – Ґурґея
Goiás – Ґояш
|
у цих випадках і служить показни-ком йотованого читання наступ-ного голосного
|
5.
|
о
ou
|
о
у
у
ю
о
|
на початку слова і після
приголосних
у всіх сполученнях з голосними, крім оа, ое, де о – ненаголошене
у кінці слова під наголосом
у ненаголошеній позиції в кінці
слова і перед
кінцевим s, якщо йому не переду-ють lh або nh
у сполученнях оа, ое, оо при ненаголошеному о
у ненаголошеній позиції в кінці слова і перед кін-
цевим s після lh, nh, і з попереднім голосним
у всіх позиціях
|
Orizona – Орізона
Nilópolis – Нілополіш
Porcalhota – Поркалльота
Oiticica – Ойтісіка
Lagoa – Лаґоа
Paraopeba – Параопеба
Argoim – Арґойн
Marajó – Маражо
Tapajós – Тапажош
Porto – Порту
Passos – Пасуш
Capoeira – Капуейра
Póvoa – Повуа
Soòretama – Суоретама
Pocinhos – Посіннюш
Carvalho – Карваллю
Papagaio – Папаґаю
Loios – Лоюш
Ouro – Ору
Moura – Мора
|
так само передає-ться о в одно-
складових служ-
бових словах do, dos, o, os: Oliveira do Conde – Олівейра-ду-Конде
Montemor o Novo – Монтемор-у-Нову
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
6.
|
õe
|
ойн
ьойн
|
у всіх позиціях,
крім після lh, nh
після lh, nh
|
Arões – Аройнш
Faralhões – Фаралльойнш
|
|
7.
|
u
ü
|
ю
не переда-
ється
у
у
|
після lh, nh
після ненаголо-шеного і у сполу-ченнях голосна +і+u
у сполученнях
gue, gui, que, qui, якщо над u
немає знаку ··
в інших випадках
у сполученнях
güe, güi, qüe, qüi, якщо над u
є знак ··
|
Garanhuns – Ґараннюнш
Boiuçu – Боюсу
Agueda – Аґеда
Quinão – Кінан
Uberaba – Убераба
Funchal – Фуншал
Agüeiro – Аґуейру
Qüadros – Куадуруш
|
знак ··
показує, що u ви-
мовляється
|
8.
|
y
|
|
|
|
трапляється ли-ше в іноземних словах та влас-них назвах, що зберігають стару орфографію; передається за тими самими правилами, що й літера і (див. п. 2.8.4.)
|
2.9. Передача приголосних
|
№
з/п
|
Портуґальсь-ка літера або буквосполу-чення
|
Передача україн-ською мовою
|
Позиція
у слові
|
Приклади
|
Примітки
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
9.
|
b
|
б
|
у всіх позиціях
|
Braga – Браґа
Paraíba – Параіба
|
|
10.
|
с
|
к
с
|
перед а, о, u і
приголосними
перед е, і
|
Coimbra – Коімбра
Crato – Крату
Rio Claro – Ріу-Клару
Cercal – Серкал
Pocinho – Посінню
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
ch
|
ш
|
у всіх позиціях
|
Chapada – Шапада
Cachoeira – Кашуейра
|
у словах грецько-
го походження
при написанні за старою орфо-графією переда-ється через k; за новою орфогра-фією замінене на с і qu
|
11.
|
ç
|
с
|
перед а, о, u
|
Peçanha – Песання
Melgaço – Мелґасу
Peçoes – Песойнш
|
в інших позиціях не трапляється
|
12.
|
d
|
д
|
у всіх позиціях
|
Dão – Дан
Bodoquena – Бодокена
|
|
13.
|
f
|
ф
|
у всіх позиціях
|
Fafe – Фафе
|
|
14.
|
g
|
ґ
ж
|
перед a, o, u і приголосними
перед е, і
|
Gurgueia – Ґурґея
Graça – Ґраса
Giruá – Жіруа
Sergipe – Сержіпі
|
|
15.
|
h
|
не переда-ється, крім сполучень ch, lh, nh
|
|
Horta – Орта
|
про передачу сполучень
ch, lh, nh див.
пп. 2.9.10, 2.9.18,
2.9.20 відповідно
|
16.
|
j
|
ж
|
у всіх позиціях
|
Juncal – Жункал
Pacajá – Пакажа
|
|
17.
|
k
|
к
|
у всіх позиціях
|
|
трапляється лише в іноземних словах і іменах
|
18.
|
l
lh
|
л
лл
|
у всіх позиціях
у всіх позиціях
|
Laranjal – Ларанжал
Alentejo – Алентежу
Alhandra – Алляндра
Pampilhoso – Пампіллозу
Carvalho – Карваллю
|
|
19.
|
m
|
м
н
|
на початку слова, перед голосними i перед b, p
у кінці слова i перед при-голосними, крім b, p
|
Miramar – Мірамар
Lomba – Ломба
Pampeiro – Пампейру
Vargem – Варжен
Bomfim – Бонфін
Belém – Белен
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
20.
|
n
nh
|
н
нн
|
у всіх позиціях
у всіх позиціях
|
Nazaré – Назаре
Pena – Пена
Pinhal – Піннял
Pinheiro – Піннєйру
Pocinhos – Посіннюш
Garanhuns – Ґараннюнш
|
|
21.
|
p
|
п
|
у всіх позиціях
|
Prado – Праду
Tapada – Тапада
|
|
22.
|
q
|
к
|
у всіх позиціях
|
Quarai – Куарай
Quintana – Кінтана
|
|
23.
|
r
|
р
|
у всіх позиціях
|
Fronteira – Фронтейра Carrancas –
Карранкаш
|
|
24.
|
s
|
с
ш
с
з
|
на початку слова і після приголосного
у кінці слова i перед приго-лосним, крім с із наступними е, і
між голосними і в кінці слова у складених назвах
|
Sabugal - Сабуґал
Monserrate – Монсеррате
Montes-Verdes – Монтиш-Вердиш (Порт.),
Монтіс-Вердіс (Браз.)
Fisga – Фішґа (Порт.)
Custoias – Куштояш (Порт.)
Paulistas – Паулістас (Браз.)
Trancoso – Транкозу
Todos os Santos – Тодуз-ус-Сантус
|
ш – у портуґальських назвах,
с – у бразільських
|
25.
|
sc
ss
|
с
с
|
назвах, коли наступне слово
починається з голосної
перед е, і
між голосними
|
(Браз.)
Tras os Montes – Траз-уш-Монтиш (Порт.)
Nascimento – Насіменту Florescência – Флоресенсія
Passos – Пасуш
|
в інших випадках передається кожна літера окремо
в інших положеннях не трапляється
|
26.
|
t
|
т
|
у всіх позиціях
|
Itaeté – Ітаете
|
|
27.
|
v
|
в
|
у всіх позиціях
|
Valverde – Валверде
|
|
28.
|
w
|
в
|
у всіх позиціях
|
|
трапляється лише
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
|
|
|
|
в іншомовних словах і іменах
|
29.
|
х
|
ш
з
ш
с
|
на початку слова і між голосними
у латинському префіксi ех-
перед голос-ними
у кінці слова і перед
приголосним
|
Xingu – Шінґу
Corixa – Коріша
Exalte – Езалті
São Felix –
Сан-Феліш (Порт.),
Сан-Феліс (Браз.)
Extrema – Ештрема
(Порт.),
Естрема (Браз.)
|
виняток: слова, що починаються з латинського пре-
фікса ех- перед голосними
ш – у портуґальських назвах,
с – у бразільських
Оскільки твердих правил читання літери х не існує,
необхідно кори-
стуватися фоне-
тичними словниками
|
30.
|
z
|
з
ш
с
|
на початку слова, між голосними, між голосним і
приголосним
у кінці слова і
перед приголосним
|
Zêzere – Зезере
Fortaleza – Форталеза
Gonzaga – Ґонзаґа
Cruz – Круш (Порт.), Крус (Браз.)
Luizburgo – Луішбурґу (Порт.), Луісбурґу (Браз.)
|
ш – у портуґальських назвах,
с – у бразільських
|
. 3. НАГОЛОС
3.1. Наголос у портуґальській мові не фіксований. Наголос падає на останню голос-
ну у словах, що закінчуються:
а) на приголосний, крім s (не в закінченні -ins) і m в -am, -em:
Pinhal – Піння́л
Gondomar – Ґондома́р
Camocim – Камосі́н
Bomboim – Бомбоі́н
Tocantins – Токанті́нс;
б) на носовий голосний (із наступним s чи без нього):
Majuriã – Мажуріа́н
Tupanciretã – Тупансірета́н;
в) на і і u після приголосного ( з наступним s чи без нього); правило стосується індіанських назв Бразілії:
Cafuіni – Кафуйні́
Xingu – Шінґу́
Abacaxis – Абакаші́с
Purus – Пуру́с
але: Clovis – Кло́віс (власне європейське ім’я)
Hernani – Ерна́ні (власне європейське ім’я)
3.2. Наголос падає на передостанній голосний у словах, що закінчуються:
а) на неносовий голосний (з наступним s чи без нього):
Natividade – Натівіда́ді
Cintra – Сі́нтра
Vimioso – Вімйóзу
(сюди ж належать слова, в яких передостанньою голосною є складотворна і:
Prainha – Праі́ння
Coimbra – Коі́мбра),
б) на будь-які дві голосні ( з наступним s чи без нього):
Maria – Марі́я
Manaus – Мана́ус
Toriхoreu – Торішоре́у
Lençois – Ленсо́йс
Maranhão – Марання́н
Niteroi – Нітеро́й
Solimões – Солімо́йнс;
в) на -eai, -iai, -iei, -oei, -uai:
Paraguai – Параґуа́й (традиц. Параґва́й)
boreais – бореа́йс (північні),
г) на -am, -em чи -s, крім закінчення -ins:
Desordem – Дезо́рден
Vargem – Ва́ржен.
Примітка: це правило не стосується індіанських назв, що закінчуються на і чи u.
3.3. Наголос падає на третій від кінця приголосний у словах, що закінчуються:
а) на -аіа, -еіа, -оіо, -еіо ( з наступним s чи без нього):
Araguaia – Араґуа́я
Gurgueia – Ґурґе́я
Papagaios – Папаґáюс
б) на голосний, крім і і u (з наступним s чи без нього), якщо в попередньому складі дві голосні, причому друга – це не складотворне і:
Madeira – Маде́йра
Beira Baixa – Бе́йра-Ба́йша
Mangabeiras – Манґабе́йрас
3.4. Усі слова, що не підлягають цим правилам, мають графічний наголос:
Setúbal – Сету́бал
Santarém – Сантаре́н
Florianópolis – Флоріано́поліс
Óbidos – Óбідус
Nhecolândia – Ннєкола́ндія
Guamá – Ґуамá
Piauí – П’яуї́
Goiás – Ґоя́ш
Olímpia – Олі́мпія
Maceió – Масейо́
4. ПЕРЕДАЧА ЦИФРОВИХ ПОЗНАЧЕНЬ У НАЗВАХ
4.1. Меморіальні назви типу 13 de Novembro перекладаються, причому число пишеться цифрою, а назва місяця – з великої літери: 13 Листопада.
Примітка: якщо у подібній назві, крім дати, є інші слова, вона повністю транскрибується:
Pôrto 15 de Novembro – Порту-Кінзе-де-Новембру.
4.2. Кількісні числівники, що стоять на початку назви, транскрибуються незалежно від того, чи написані вони цифрами чи прописом:
Dois Irmãos – Дойз-Ірманш
Salto das 7 Quedas (Salto das Sete Quedas) – вдсп. Сеті-Кедас
4.3. Римські цифри, що трапляються у назвах фізико-географічних об’єктів, населених пунктів чи адміністративних одиниць, зберігаються:
Cerro Matuca II – г. Матука II
Ilha Pedro II – о. Педру ІІ
4.4. Якщо джерела містять розбіжності щодо написання порядкових числівників в іменах коронованих осіб цифрами чи прописом, то їх потрібно писати цифрами:
Pio Nono – Pio IX – Піу IX
Якщо у назвах родовищ, метеостанцій, гідротехнічних та інших промислових споруд спостерігаються розбіжності у використанні римських і арабських цифр, то при передачі назв українською мовою потрібно користуватися римськими цифрами:
Peixoto II – Peixoto 2 – Пейшоту II
4.5. Назви залізничних станцій і роз’їздів типу km. 215 передаються українською так: km. 215 – 215 км
5. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ
5.1. Географічний термін у портуґальських назвах стоїть на першому місці. Назва, виражена іменником, або іде безпосередньо після терміна (Cabo Espichel, Rio Maranhão), або ж пов’язується з ним за допомогою прийменника (Serra do Tombador, Baía de Setúbal, Restinga de Marambaia). Назва, що виражена прикметником чи порядковим числівником, узгоджується з терміном у роді і числі (Ponta Gorda, Lagoa Feia, Rio Negro).
5.2. Географічні терміни, що супроводжують назву, можуть перекладатися чи транскрибуватися відповідно до таких правил:
Терміни перекладаються, якщо назву виражено іменником, сполученням іменника з прикметником, числівником чи іншим іменником:
Punta Atalaia – м. Аталая
Cachoeira Boca Feia – пор. Бока-Фея
Cachoeira Bela Vista – пор. Бела-Віста
Salto das Sete Quedas – вдсп. Сеті-Кедас.
Винятком є терміни, що означають протяжні орографічні об’єкти, або ж такі, що займають велику площу (хребти, нагір’я, височини і т. п.), які завжди транскрибуються:
Serra da Mantiqueira – Серра-да-Мантікейра (гори)
Chapada do Arariрi – Шапада-ду-Араріпі (плоскогір’я).
Коли терміни перекладаються, службові слова de, do, da, dоs, das випускаються:
Baía de Setúbal – зат. Сетубал
Cachoeira do Marimbo – пор. Марімбу.
5.3. Транскрибуються терміни, якщо назва виражена прикметником:
Lagoa Feia – оз. Лаґоа-Фея
Rio Negro – р. Ріу-Неґру
Cabo Branco – м. Кабу-Бранку
Ilha Grande – о. Ілля-Ґранде.
Перелік географічних термінів та інших слів, які трапляються у топонімії Портуґалії і Бразілії, подано у Додатку 1, основних скорочень, що трапляються на картах та в інших джерелах, виданих портуґальською мовою - у Додатку 2.
6. НАПИСАННЯ СКЛАДЕНИХ НАЗВ
6.1. Написання разом чи окремо складених назв визначається формою у портуґальських і бразильських джерелах. У випадку розбіжностей у джерелах перевага надається формі, що наводиться в матеріалах найпізніших років видання і найавторитетніших.
6.2. Усі повнозначні елементи багаточленних назв пишуться з великої літери, а службові слова (артиклі, прийменники, сполучники), що стоять у середині назви – з малої:
São João da Ribeira – Сан-Жуан-да-Рібейра
Montemor o Novo – Монтемор-у-Нову.
6.3. Апостроф, який вживається зі скороченою формою прийменників і сполучень прийменників з артиклями, зберігається в українській передачі:
Barca d’Alva – Барка-д’Алва
Pau d’Arco – Пау-д’Арку.
7. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ
7.1. Географічні назви, наведені у поданому переліку, передаються на картах за традиційно усталеним написанням, що не відповідає правилам передачі за цією інструкцією.
Портуґальське написання
| Передача за інструкцією | Традиційна назва |
Портуґалія
Açores, Ilhas Асориш Азорські острови
Estremadura Ештремадура Естремадура
Lisboa Лішбоа Ліссабон
Бразілія
Amazonas, Rio Амазонас Амазонка
Campos Кампус Кампос
Federal, Distrito Дістріту-Федерал Федеральний округ
Norte, Canal do Канал-ду-Норті Північна протока (у дельті
Амазонки)
Paraguai, Rio Параґуай Параґвай
Rio de Janeiro Ріу-ді-Жанейру Ріо-де-Жанейро
Selvas Селвас Сельвас
Sur, Canal do Канал-ду-Сур Південна протока (у дельті
Амазонки)
Голова Державної служби геодезії,
картографії та кадастру І. Д. Макаренко
Додаток 1 до п. 5. Інструкції
СПИСОК
географічних термінів та інших слів, які
трапляються у топонімії Портуґалії і Бразілії
Пояснення вживаних скорочень:
браз. – бразільське читання
Браз. – вживається у Бразілії
інд. Браз. – мови індіанців Бразілії
порт. – портуґальське читання
Порт. – вживається у Портуґалії
Національне написання
|
Українська передача
|
Український переклад
|
1
|
2
|
3
|
acampamento акампаменту хутір; будівля
achada (Порт.) ашада плато, нагір’я
açu, assu (інд. Браз.) асу великий
açude асуде водосховище (Браз.);
болото (Порт.)
aeroporto аеропорту аеропорт
água аґуа вода, річка
agudo аґуду гострий
agulha аґулля пік
alagado (Браз.) алаґаду болото
albergue алберґі готель, постоялий двір
albufeira албуфейра озеро; лагуна
aldeia алдея село
alegre алеґрі веселий, радісний; яскравий
(про колір)
alto алту гора, вершина; високий,
верхній
altura алтура гора
amarelo амарелу жовтий
ancoradouro анкорадору якірна стоянка
angra анґра бухта
apeadeiro апеадейру зупинка; залізнична станція
aqueduto акедуту акведук, водогін
areia арея пляж; пісок
arquipélago аркіпелаґу архіпелаг
arraial (Браз.) арраял маленьке село
arroio аррою річка
arrojado (Браз.) аррожаду жвавий; блискучий; чудовий
atalaia аталая висота, що домінує у певній
місцевості; дозорна башта,
вишка спостереження
atol атол атол
avenida авеніда проспект
azul азул синій, блакитний
baía баія затока, бухта
bairro байрру квартал, частина міста;
передмістя
baixa байша мілина, банка
baixada (Браз.) байшада низовина
baixo байшу мілина, банка; низький,
нижній
banco банку банка
banhado (Браз.) банняду болото, драговина; річка
banho банню джерело
barra барра мілина; бар; вхід до гавані,
гирло річки (Браз.)
barragem барражен водосховище (Браз.),
гребля;
водосховище, озеро (Порт.)
barranco барранку яр, ущелина (зазвичай із річкою); річка
barreiro (Браз.) баррейру западина із солончаковими чи засоленими
ґрунтами, солончак
barrinha барріння лагуна
barroca баррока річка (Порт.); грот, печера
(Браз.)
beira бейра берег, узбережжя
belo белу гарний
bôca бока гирло; прохід, протока
bom, boa бон, боа добрий, добра
bonito боніту гарний, добрий
boqueirão бокейран морський канал
bosque бошкі (порт.) ліс
боскі (браз.)
braço брасу рукав річки
braço de mar брасу ді мар протока
branco бранку білий
brejão (Браз.) брежан річка, не постійна річка
brejo брежу річка; болото; ліс (Порт.)
річка, не постійна річка
(Браз.)
brilhante бріллянте блискучий, сяючий
cabeça кабеса гора, вершина
cabeçeiro (Порт.) кабесейру гора
cabeço кабесу гора, вершина
cabo кабу мис
cachoeira, cachoeirinha кашуейра, кашуеріння поріг, водоспад
cachopo кашопу підводний камінь, риф; бар
calçada калсада вулиця, шосе
caldas калдаш (порт.) гарячі джерела калдас (браз.)
caldeira, caldeirão калдейра, калдейран улоговина, западина
calhau калляу скеля у воді
calheta каллєта бухта
caminho камінню дорога
campina кампіна широка відкрита рівнина
campo кампу поле, степ
canada канада річка
canal канал канал; протока
canhão каннян каньйон
canteira кантейра каменярня
capela капела каплиця
casa каза будинок, хижа
casa de fôrça каза де форса електрoстанція
casal казал ферма, хутір
cascata кашката (порт.) водоспад
каската (браз.)
castelo каштелу (порт.) замок, фортеця
кастелу (браз.)
catarata катарата поріг, водоспад
caverna каверна печера
cemitério семітеріу цвинтар, кладовище
cêrca серка паркан, огорожа, мур;
обгороджена ділянка
cêrro серру гора
chã (Порт.) шан плоскогір’я; рівнина
chana (Порт.) шана озеро
chão шан ділянка землі; угіддя
chapada, chapadão шапада, шападан плато, плоскогір’я
cidade сідаде місто
cima, cimo сіма, сіму вершина
cinco сінку п’ять
claro клару світлий, ясний, прозорий,
чистий
cochilha кошілля гірська система
colina коліна пагорб; височина
colônia колонія колонія, селище
comprido компріду довгий, розтягнутий
contraforte контрафорті відріг гірського хребта;
гірський хребет
cordilheira корділлєйра гірська система, гірський
хребет
corixa (Браз.) коріша річка
corral коррал загін для худоби
corredeira корредейра поріг, водоспад
córrego корреґу річка
costa кошта (порт.) берег, узбережжя
коста (браз.)
cova кова печера
coxilha кошілля гірська система
cume куме вершина, гора
cumeada кумеада гірський хребет
décimo десіму десятий
deserto дезерту пустеля
dez деш (порт.) десять
дес (браз.)
dique діке гребля, дамба
distrito діштріту (порт.) округ, район
дістріту (браз.)
doce досе солодкий, прісний
dois, duas дойш, дуаш (порт.) два, дві
дойс, дуас (браз.)
dourado дораду позолочений, золотистий
doze дозі дванадцять
duno дуна дюна
enceada енсеада бухта, затока
escola ешкола (порт.) школа
ескола (браз.)
engenho енженню невелика цукроварня
разом із плантацією
цукрової тростини
espigão ешпіґан (порт.) гірська система, гірський
хребет
еспіґан (браз.) (Браз.); мис (Порт.)
espinhaço ешпіннясу (порт.) гірська система, гірський еспіннясу (браз.) хребет
estação ештасан (порт.) залізнична станція, вокзал
естасан (браз.)
estado ештаду (порт.) штат (адмін. один)
естаду (браз.)
estância ештансія (порт.) ферма, маєток
естансія (браз)
este еште (порт,) схід, східний
есті (браз.)
esteiro ештейру (порт.) рукав річки; вузька протока;
естейру (браз.) бухта
estrada ештрада (порт.) шосе, дорога, автострада
естрада (браз.)
estrada de ferro ештрада де ферру (порт.) залізниця
естрада ді ферру (браз.)
estreito ештрейту (порт.) протока; вузький
естрейту (браз.)
estuario ештуаріу (порт.) широке гирло річки,
естуаріу (браз.) естуарій
fábrica фабріка фабрика, завод
farelhão, farilhão фарельян, фарільян скеля у воді; невеликий
острів
faro фару маяк
farol фарол маяк; сигнальний вогник
fazenda фазенда плантація, ферма, велике
землеволодіння
feio фею негарний, поганий, бридкий
firme фірме твердий, міцний, стійкий
fonte фонте джерело, струмок
fonte termal фонте термал гаряче джерело
formoso формозу гарний, чудовий
fortaleza форталеза фортеця
forte, fortim форте, фортін форт, укріплення
foz фош (порт.) гирло річки
фос (браз.)
fraga фраґа скеля на суходолі, гора
freguesia фреґезія церковна парафія, дрібна
адміністративна одиниця
(Порт.)
fresco фрешку (порт.) свіжий, прохолодний
фреску (браз.)
frio фріу холодний
fundeadouro фундеадору якірне місце
fundo фунду глибокий
furna фурна печера, грот
furo фуру річка
galho ґаллю річка
garganta ґарґанта ущелина, тіснина
geral жерал головний, основний,
загальний
golfo ґолфу затока
grande, grão ґранде, ґран великий
granja ґранжа ферма, хутір
grosso ґросу густий; бурхливий, стрімкий
grota, grotão ґрота, ґротан річка, гірська долина
gruta ґрута печера, грот
guaçu (інд. Браз.) ґуасу великий, значний
horta орта горóд
hospital ошпітал (порт.) лікарня
оспітал (браз.)
hotel отел готель
igarapé іґарапе невелика річка; рукав річки
igreja іґрежа церква
ilha ілля острів
ilhéu іллєу скелястий острівець
ilhota, ilhote ільота, ільоті невеликий острів
itá (інд. Браз.) іта камінь, скеля
jardim жардін сад
ladeira ладейра гірський схил
lago лаґу озеро
lagoa, lagôa лаґоа озеро, лагуна
lagoinha лаґоіння озеро, болото
laje лажі скеля у воді
lajeado (Браз.) лажеаду річка
lajem (Порт.) лажен скеля, риф
lameiro ламейру болото, низовина, заплавна
лука
largo ларґу широкий, вільний,
просторий;
відкритий; міська площа
lavajo лаважу озеро, болото
leste леште (порт.) схід, східний
лесті (браз.)
levada левада річка
limpo лімпу чистий
linha de fôrça ління де форса лінія електропередачі
lomba, lombo (Порт.) ломба, ломбу гірський хребет
lombada (Порт.) ломбада гірський хребет
lombeira (Порт.) ломбейра гірський схил
longo лонґу довгий
maior майор великий, більший
manso мансу м’який; спокійний, тихий
mar мар море
marimbu (інд. Браз.) марімбу річка
mata, mato мата, мату зарості чагарнику; чагарник;
ліс
medo меду дюна
menor менор малий, менший
mestre мештре (порт.) головний, основний местрі (браз.)
mina міна рудник, шахта
miri, mirim (інд. Браз.) мірі, мірін малий
missão місан місія
montanha монтання гора
monte монте гора
morro морру гора, пагорб
mouchão (Порт.) мошан острів на річці
nascente насенті джерело, струмок
negro неґру чорний
nono нону дев’ятий
norte норті північ, північний
nove нові дев’ять
novo нову новий
ocidental осідентал західний
oeste уеште (порт.) захід, західний
уесті (браз.)
oitavo ойтаву восьмий
oito ойту вісім
olaria оларія гончарне виробництво
onze онзе одинадцять
oriental оріентал східний
outeiro отейру невисока гора, пагорб,
височина
pantanal пантанал велике болото; драговина
pantano пантану болото, заболочена
місцевість
pará (інд. Браз.) пара річка
parada парада зупинка; залізнична станція
paraná (інд. Браз.) парана річка; велика річка; рукав
річки
parcel парсел риф, мілина
pardo парду коричневий, бурий
parque паркі парк
passagem пасажен прохід, переправа
passo пасу перевал
paul (Порт.) паул болото, драговина
pedra педра камінь; гора
pedral педрал скелі у воді
pedreira педрейра каменярня
pedrinha педріння скеля у воді
pena (Порт.) пена гора
penedo пенеду скеля на суходолі
penha пення стрімчак, скеля на суходолі
península пенінсула півострів
pequeno пекену малий
picão (Порт.) пікан гора, пагорб
piçarra пісарра група скель, стрімчаків
pico піку пік, вершина
picoto пікоту пік, вершина
pinhal піннял сосновий ліс
planalto планалту плоскогір’я
planície планісіє низовина
plantação плантасан плантація
planura планура плоскогір’я
plataforma платаформа залізнична станція
plató плато плато
poça (Порт.) поса став; болото
poço посу криниця
ponta понта мис
pontal пoнтал мис
ponte понте мiст
porta (Порт.) порта прохід, протока; перевал
portela, portelo (Порт.) портела, портелу перевал
portinho (Порт.) портінню перевал
porto (Порт.) порту гавань, якірна стоянка,
бухтa
póvoa повуа хутір; невеликий населений
пункт
povoado повуаду населений пункт
praia прая пляж
prado праду лука, пасовище, вигін
prêto прету чорний, темний
primeiro прімейру перший
promontório промонторіу мис
província провінсія провінція (адм. од.)
quarto куарту четвертий
quatorze куаторзе чотирнадцять
quatro куатру чотири
queda (Браз.) кеда поріг, водоспад
quinta кінта ферма
quinto кінту п’ятий
quinze кінзе п’ятнадцять
recife ресіфе риф
redondo редонду круглий
rega, rego реґа, реґу річка
regato реґату річка
região режіан район
regueira, regeirão, regeiro реґейра, реґейран, реґейру річка
reprêsa репреза водосховище; гребля
reservatório резерваторіу водосховище,
штучне озеро
restinga рештінґа (порт.) коса чи мілина, що тягнеться
рестінґа (браз.) паралельно до берега океану
ria ріа естуарій, лагуна; затока;
розширене гирло річки
riacho ріашу річка, струмок
ribeira рібейра річка; узбережжя
ribeiraõ рібейран річка
rio ріу річка
riozinho ріозінню невелика річка
roca рока скеля
rocha (Порт.) роша скеля на суходолі
rochedo (Браз.) рошеду скеля у воді
roxo рошу червоний
ruinas руінаш руїни
saco саку бухта, невелика затока
salto салту водоспад
sanga (інд. Браз.) санґа струмок, річка
são, santo, santa сан, санту, санта святий, свята
sapal (Порт.) сапал болото
sêco секу сухий, висохлий, безводний
segundo сеґундо другий
seis сейш (порт.) шість
сейс (браз.)
selva селва ліс; тропічний ліс
serra, serrão серра, серран гірський хребет, гірська
система;
вершина, пагорб
serraria серрарія лісопилка, тартак
serrinha серріння невисока гора, височина
sêrro серру гірський хребет, гірська
система; вершина, пагорб
serrote серроте гора, височина
sertaõ (Браз.) сертан сухий степ; внутрішні
засушливі
райони Бразілії
sete сете сім
sétimo сетіму сьомий
sexto сешту (порт.) шостий
сесту (браз.)
sítio сітіу село; ферма; садиба (Браз.); місце, місцевість (Порт.)
sul сул південь, південний
tanque танке став, водойма, резервуар
tapada тапада обгороджена ділянка, парк
telheira теллєйра черепичний завод
terceiro терсейру третій
termas термаш (порт.) гарячі джерела
термас (браз.)
topе топе вершина, гора
travessão травесан поріг
três треш (порт.) три
трес (браз.)
treze трезе тринадцять
túnel тунел тунель
um, uma ун, ума один, одна
usina узіна завод, електростанція
usina elétrica узіна елетріка електростанція
usina hidrelétrica узіна ідрелетріка гідроелектростанція
vale вале долина з річкою
vargem варжен лука; рівнина; долина
varjão варжан лука; рівнина; долина
várzea варзеа лука; рівнина; долина
vazante вазанте заплавна лука
velho веллю старий, давній
verde верде зелений
vereda вереда стежка
vermelho вермеллю червоний
viçoso вісозу буйно квітучий; що буяє;
сильний, енергійний
vila віла селище; місто
Додаток 2 до п. 5. Інструкції
ПЕРЕЛІК
основних скорочень, що трапляються на картах та в інших джерелах, виданих
портуґальською мовою
Aç. açude C.ia companhia
Acamp. acampamento C.is casais
Ag. angra C.ma cima
Ald.a aldeia Col. colina; colônia
Arq. arquipélago Comend. comendador
Arr. arroio Com.te comandante
B. baía; bom, boa Cons. conselheiro
Ba. baía; barra Cons.o conselheiro
Bc. banco Cor. corredeira; corrego
Bço. braço Córr. córrego
Bdo. banhado Cox. coxilha
Be. belo, bela Cpo. campo
Bo. boca Cr. cêrro
Br. barra Cx. coxilha
Bx. baixa D. Dom
B.xo baixo D.a Dona
-
cabo; córrego; Dr. doutor
E. este
casal, casais E. F. estrada de ferro
Ca. canal E. F. C. B. Estrada de Ferro Central do
Brazil
Cab. o cabeço Engo engenheiro
Cach. cachoeira Ens. enseada
C.ais casais Es. estância
C. al casal Est. estação; estrada; estuario
Can. canal Estr. estrada; estreito
Cap.m capitãо F. fazenda
Cb. cabeceira Fa. farol
Cbo. cabo Fáb. fábrica
C.el coronel Faz. fazenda
Cem. cemitério F.ca fábrica
Chap. chapada F.o furo
F.te, Fte. fonte; forte Pr. praia
Fz. fazenda Prof. profesor
Fu. furo Prom. promontório
G. golfo Pta. ponta
Gal. general Ptal. pontal
G.de grande Pte. ponte
Gen. general Pto. pôrto
Gov. governador Q. quinta
Gr. grande Q.ta quinta
Hot. hotel Q.tas quintas
H.ta horta R. rio
I. ilha R.a ribeira
Ig. igarapé Rb. ribeirão
Igr. igreja Rch. riacho
Is. ilhas Res. reservatório
Ite. ilhote Rest. restinga
Km. quilômetro Rfe. reciferibeira
L. lago; lagoa Rib. ribeira, ribeirão
La., L.a lagoa Rib.a. ribeira
Lag. lagoa Rib.o ribeiro
Lj. laje S. sul ; são
Lo. lago Sa. serra
Mo., M.o morro Sc. saco
Mons. montsenhor Sg. sanga
Mte. M.te monte Si. sítio
N. norte Sít. sítio
N.a Sr.a Nossa Senhora Snr.a senhora
N.S. Nossa Senhora Sr. senhor
Olar. olaria Sra., S.ra, Sr.a serra; senhora Out.o outeiro St. salto
P. pico; pôrto Sta. santa
Ste. serrote
Pa. paraná Sto., S.to santo travessão
Pço. poço Tr. travessão
Pda. parada Trav. travessão
Ped. pedreira T.te tenente
Pen. peninsula Us. usina
Peq. pequeno
Pov. Povoado
Достарыңызбен бөлісу: |