Законодавство Сторін Законодавство України

to the

PROPOSAL FOR A COUNCIL DECISION

on the signing, on behalf of the European Union[, and provisional application] of the Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine of the other part

ДОДАТОК ХХІІ-А

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 року та правила його застосування.

Закон України «Про виноград та виноградне вино» від 05 лютого 2006 року та правила його застосування.

Законодавство ЄС

Регламент Ради (ЄС) № 510/2006 від 20 березня 2006 року про захист географічних зазначень та позначень походження сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, та правила її застосування.

Регламент Ради (ЄС) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 року про створення спільної організації сільськогосподарських ринків та конкретні положення, що стосуються деяких видів сільськогосподарської продукції (які вказані в документі Single CMO Regulation - загальні правила організації ринків сільскогосподарської продукції), і правила її застосування.

Регламент (ЄC) № 110/2008 Європейського парламенту і Ради від 15 січня 2008 року про визначення, опис, презентацію, маркування та захист географічних зазначень спиртних напоїв та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 1576/89, і правила її застосування.

Регламент Ради (ЄЕС) № 1601/91 від 10 червня 1991 року, що встановлює загальні правила визначення, опису та презентації ароматизованих вин, напоїв на базі ароматизованих вин та коктейлів ароматизованих винних продуктів та правила її застосування.

Частина «В»

Елементи для реєстрації та контролю географічних зазначень, що згадуються у статтях 202(1) та 202(2) цієї Угоди

1. Реєстр, що включає географічні зазначення, які охороняються на території.

2. Адміністративна процедура, яка підтверджує, що географічне зазначення ідентифікує товар як такий, що походить з території, регіону або місцевості однієї або кількох держав, якщо певна якість, репутація або інші характеристики товару суттєво пов’язані з його географічним походженням.

3. Вимога, щоб зареєстрована назва відповідала конкретному продукту або продуктам, для яких розроблено специфікацію, яка може бути змінена лише шляхом належної адміністративної процедури.

4. Контрольні положення, які застосовуються до продукції;

5. Право будь-якого виробника, заснованого на території, який передає до системи контролю, виробляти і збувати продукт, маркований назвою, що охороняється, за умови, що виробник дотримується специфікації продукту.

6. Процедура заперечення, яка дозволяє враховувати законні інтереси попередніх користувачів назв, незалежно від того, чи охороняються ці назви як форма інтелектуальної власності чи ні, береться до уваги.

7. Положення стосовно реєстрації, які можуть включати відмову у реєстрації, термінів, які є омонімічними або частково омонімічними із зареєстрованими термінами, термінів, які є вживаними у звичайній мові як загальна назва товарів, термінів, що включають назви сортів рослин та порід тварин. Такі положення враховують законні інтереси всіх заінтересованих сторін.

(a) Перелік назви (назв) з відповідними, де це можливо, транскрипціями латинськими або українськими літерами.

(b) Інформація про тип товару.

(c) Пропозиція будь-якій державі-члену – у випадку Європейського Союзу, або третій стороні, або будь-якій фізичній чи юридичній особі, яка має законні інтереси, заснована або проживає на території держави-члена у випадку Європейського Союзу, в Україні або у третій державі надати заперечення проти такої охорони шляхом подання належно обґрунтованої заяви.

(d) Заяви про заперечення повинні надійти на адресу Європейської Комісії або Уряду України протягом 2 місяців з дати публікації інформаційного повідомлення.

(e) Заяви про заперечення приймаються лише у тому випадку, якщо вони одержані протягом терміну, встановленого пунктом «d», і якщо вони показують, що охорона пропонованої назви:

• 
  конфліктує з назвою сорту рослини, включаючи сорт винограду, або з назвою породи тварини і в результаті може вводити в оману споживача щодо справжнього походження товару;
  
• 
  конфліктує з омонімічною назвою та справляє у споживача хибне враження стосовно походження товару з іншої території;
  
• 
  у світлі репутації або відомості торгівельної марки, а також строку, протягом якого вона використовувався, може вводити в оману споживачів щодо справжньої ідентичності товару;
  
• 
  становить загрозу існуванню повністю або частково ідентичній назві або торгівельній марці, або існуванню товарів, які легально введені на ринок не менше ніж за п’ять років до дати публікації цього повідомлення;
  
• 
  конфліктує з назвою, яка визнається видовою.
  

(f) Критерії, про які згадується в пункті «e», оцінюються стосовно території Європейського Союзу, що, у випадку прав інтелектуальної власності, стосується лише території або територій, де права охороняються, або території України.