МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра Електронних приладів
Звіт про виконання лабораторної роботи №1
З дисципліни:
«Математичні моделі та алгоритми проектування елементів та структур електронної техніки»
Виконав:
Ст. групи ЕЛЕП-11
Лесько П.В.
Прийняв:
Дорош Н.В.
Львів – 2021
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
МЕТА РОБОТИ
Мета даної лабораторної роботи є опрацювати теоретичний матеріал та найголовніші його теоретичні аспекти у роботі з графічними блок схемами, здобути практичні навички у складанні та застосуванні програмного середовища для створення їх.
Алгоритмічне забезпечення СЕТ
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Фундаментом сучасної методології розробки програм є алгоритми. Програми, що створюються як вправи на початкових етапах навчання програмування, – це переважно нескладні завдання, записані однією з мов програмування.
На етапах навчання методи, за допомогою яких виконують завдання, набувають дедалі більшого значення, їх застосування потрібне для розроблення плану виконання завдання ще до того, як розв’язок буде виражений мовою програмування, тобто виникає необхідність створення алгоритму.
Для наочного представлення структури розв’язання складних задач особливо підходять схеми алгоритмів їх розв’язку, адже їх можна реалізувати будь-якою мовою програмування.
Загальними для всіх алгоритмів і найсуттєвішими є ознаки форми, структури і двосторонніх зв’язків між конструктивними об’єктами.
Крім цього, важливе значення мають не лише можливості нових поколінь обчислювальних засобів, а й часова складність вибраного алгоритму.
Вивчення основ алгоритмізації – необхідна умова поєднання теорії і практики програмування, частина математичної культури та загальної куль тури мислення.
ЕТАПИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧІ НА ЕОМ
Розв’язання будь-якої задачі на ЕОМ складається з кількох етапів, а саме
постановка завдання;
формалізація (математична постановка задачі);
вибір (або розроблення) методу розв’язування;
розроблення алгоритму;
складання програми;
налагодження програми;
обчислення та обробка результатів.
Поряд з цими етапами у процесі розв’язування задачі користувач може проводити:
вибір мови програмування;
опис структури даних;
оптимізацію програми;
тестування;
документування та ін.
Під час постановки задачі першочергову увагу треба приділити з’ясуванню кінцевої мети і розроблення загального підходу до досліджуваної проблеми, а саме встановити:
чи зрозуміла термінологія у формулюванні задачі;
що дано;
що необхідно знайти;
які загальні властивості явища чи об’єкта;
чи існує розв’язок поставленої задачі і чи він єдиний;
яких даних не вистачає і чи всі вони потрібні;
які слід зробити припущення;
які можливості конкретної ЕОМ і заданої системи програмування (проаналізувати).
Формалізація ‑ це побудова математичної моделі розглядуваного явища. У результаті аналізу суті задачі визначається об’єм і специфіка даних, вводиться система умовних позначень, встановлюється приналежність розв’язуваної задачі до одного з відомих класів задач, вибирається відповідний математичний апарат.
На перший погляд більшість задач, які зустрічаються на практиці, не мають чіткого і однозначного опису. Деякі задачі взагалі неможливо сформулювати в термінах, що допускають комп’ютерне розв’язання.
Зазвичай для формального опису задачі необхідна велика кількість різних параметрів, і часто лише в ході додаткових експериментів можна знайти інтервали зміни цих параметрів. Якщо певні аспекти розв’язуваної задачі можна виразити в термінах якої-небудь формальної моделі, то це, безумовно, необхідно зробити, оскільки в цьому випадку в рамках формальної моделі можна дізнатись, чи існують методи й алгоритми розв’язання поставленої задачі. Навіть якщо вони не існують, то використання засобів і властивостей формальної моделі допоможе в побудові розв’язку задачі.
Достарыңызбен бөлісу: |