Іджма — узгоджена думка мусульманських богословів-законників щодо певних релігійно-правових питань, які не висвітлено Кораном або Суною.
Ідол (гр. eidolos — маленьке зображення) — виготовлений із дерева, каменю чи іншого матеріалу предмет, що зображує, уособлює божество.
Ієрарх (гр. hieros — священний, arche — влада) — представник вищого християнського духовенства (папа, патріарх, митрополит, кардинал, архієпископ, єпископ).
Ікона (гр. еікоn — зображення, образ) — зображення Бога, святого, яке служить предметом релігійного поклоніння і вшанування.
Іконостас (гр. еікоn — зображення, образ і stasis — місце стояння)— стіна з розміщеними на ній іконами, що відокремлює вівтар від центральної частини православного храму.
Імам (араб, амма — стояти попереду) — духовний керівник; голова мусульманської громади; керівник колективної молитви у мечеті. Не є ні саном, ні професією.
Іманентне (лат. immanens — властивий чому-небудь) — притаманна якому-небудь предмету, явищу, процесу певна внутрішня властивість (закономірність).
Імператив (лат. imperativus — владний) — веління, настійна вимога, правило.
Індиферентний (лат. indifferens — бездіяльний, байдужий) — той, хто байдужий до світоглядних питань, зокрема до релігійних та атеїстичних.
Індуїзм — поширена в сучасній Індії релігія, в основу віровчення якої покладено релігійно-філософські ідеї брахманізму та ведичні традиції.
Індульгенція (лат. indulgentia — милість) — папська грамота, свідоцтво про відпущення як скоєних, так і ще не скоєних гріхів, що видається за гроші або за особливі заслуги перед церквою.
Інтегративна функція релігії — здатність релігії сприяти безконфліктному зв'язку, злагоді, солідарності, згуртованості релігійної спільноти чи суспільства в цілому.
Інтеграція (лат. integratio — відновлення, поповнення) — об'єднання в ціле окремих частин або елементів; процес розширення різних видів співробітництва між державами.
Достарыңызбен бөлісу: |
