Раціональне — встановлене і обгрунтоване розумом (мисленням); те, що випливає з нього й доступне його розумінню.
Регулятивна функція релігії — здатність релігії через систему норм, цінностей, примусів, установок, канонів, інститутів управляти поведінкою, вчинками віруючих, діяльністю релігійних організацій, формувати та корегувати міжособистісні стосунки.
Релігієзнавство — галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження й функціонування релігії на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи).
Релігійна організація — об'єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення, культом, системою організаційних принципів, правил і ролей.
Релігійна свідомість — система (сукупність) релігійних ідей, понять, принципів, міркувань, аргументів, концепцій, сенсом яких є здебільшого віра у надприродне.
Релігійна толерантність — такий характер взаємовідносин представників різних конфесій, який базується на принципах взаємоповаги та свідомої відмови від зверхності, ущемлення прав і приниження гідності один одного.
Реформація (лат. reformatio — перетворення, виправлення) — антикатолицький рух в Європі, що поклав початок протестантизму (XVI ст.). Мета Реформації — повернення християнства до апостольських часів, реформування християнської церкви у дусі євангельських ідеалів.
Різдво Христове — одне з головних загальнохристиянських свят (25 грудня — у католиків, 7 січня — у православних), в основі якого — євангельське сказання про народження Сина Божого Дівою Марією.
Розп'яття (лат. crucifixio — закріплення на хресті) — за Євангеліями, страта і смерть Ісуса Христа на хресті.
Рух — у найзагальнішому контексті — будь-які взаємодії, зміна станів об'єкта.
С
Сакральне (лат. sacer— священний) — наділене Божою благодаттю, релігійно санкціоноване. Такими є таїнства, церква, священнослужителі, речі і дії, що належать до релігійного культу.
Достарыңызбен бөлісу: |
