1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
жүктеу/скачать 1.43 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Секта
- Сенсуалізм
- Синагога
- Синтоїзм
| Святий престол (лат. sancta sede — крісло-трон) символ влади папи як єпископа Риму, найважливіший знак його церковної влади.
Священство — за християнським вченням, ті повноваження і сила, які Бог надає чоловікам і які необхідні для виконання спасительних обрядів Євангелія. Секта (лат. seco — розділяти або лат. sehta — вчення, напрям) — релігійне об'єднання, що відокремилося від панівного в країні релігійного напряму і конфліктує з ним. Секуляризація (лат. saecularis — мирський, світський) — процес звільнення різних сфер суспільних відносин, особистого життя, свідомості, діяльності, поведінки людей від впливу релігійного, сакрального. Секулярний (лат. saecularis — мирський, світський) — вивільнений від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. Сенсуалізм (франц. sensualisme, лат. sensus — відчуття) — філософське вчення, прибічники якого визнають відчуття єдиним джерелом і головною формою достовірного пізнання. Символ віри — стислий виклад головних догматів певної релігії, безумовне виконання яких є обов'язком віруючого. Синагога (rp. synagoge — місце зібрання) — молитовний будинок в іудаїзмі. Синод (гр. sinodos — зібрання) — дорадчі органи при православних патріархах і папі римському. Синтоїзм (япон. синто — шлях богів) — національна релігія японців, що сформувалася в VI—VII ст. на основі анімістичних культів. Скептицизм (гр. skeptikos — той, що розглядає, досліджує) — вчення, прибічники якого піддають сумніву можливість досягнення істини, здійснення ідеалів та ін. Скит (гр. asketos — подвижник) — монастир, розташований у пустельному місці. Собор — 1) кафедральний чи головний храм міста, де здійснюють богослужіння особи вищої духовної ієрархії; 2) зібрання представників певної чи кількох церков для обговорення і вирішення питань віровчення, внутрішнього устрою і дисципліни, моральної поведінки членів церкви. Совість— усвідомлення людиною відповідності своїх дій певним нормам, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки внаслідок самооцінки, форма вираження моральної самосвідомості особи. жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|