Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет39/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   62
    Бұл бет үшін навигация:
  • ПЕТУК

Н. Конаков



ПЕРНА быдлаын – сьылiын новлан крест, изьватаслöн (Об) – гу выв крест.

Коми этиологическöй мифъясын да фольклор текстъясын пернаыс – Енлöн вöчöмторъяслöн торйöдны позьтöм атрибутöн. Ен пасйöма ассьыс пемöсъяссö да быдмöгъяссö крестöн, медым торйöдны найöс Омöльлöн вöчöмторъясысь. Тадз, шуам, чайтöны, мый сирöс позьö лыддьыны Енлöн вöчöмторйöн перна кодь лы сертиыс. Татшöм лыыс сылöн збыль эм, сiйöс пернаöн и нимтöны. Коз пу йылысь шуöны, мый “тайö вежа пу, сы вöсна мый сы улö Исус дзебсьöма вöтчысьясысь да сэсся пасйöма сiйöс; öнi лысъяссьысь пыр позьö аддзыны перна”. Коз пу увлöн да емъясыслöн тэчасас збыльысь тöдчö перна мыгöр.

Комияслöн традицияа чайтöм-гöгöрвоöмъясын перна видлавсьö оз сöмын Кристос эскöм символöн, но и мичмöдчанторйöн либö торъя мортлöн вуджöрöн. XX нэм заводитчигöн коми нывбабаяс тшöкыда новлiсны эз öтиöс, а öтпырйö куим перна. Шöр элементнас вöлi моль перна. Колö пасйыны, мый сiйöс новлiсны эз яй бердас, а паськöм вылас. Татшöм сяма жö традиция вöлi и Волга бердса войтыръяслöн: мордва, чуваш да мари нывбабаяс тшöкыда пысавлiсны гоз-мöд перна сьылiса да морöсвывса мичмöдчанторъяс бердö медся тыдаланаинö. Паськöм вылын перна новлiсны и важ крестлы поптöм юрбитысьяс. Важ крестлы юрбитысь нывбабаяс новлiсны пернасö чöпöс (кöрт чеп) вылын, кодöс пасьтавлiсны ковта вылас, но быть сюйыштлiсны пернасö водздöра либö юбка вöнь костас, медым сiйö эз тыдав. Перйылiсны пернасö сöмын юрбитiгöн да кутлiсны сiйöс ки мыш вылас, сы вöсна мый ки пыдöссö чайтлiсны пежöн. Удораса, Эжва катыдса да печораса комияс öнöдз на торйöдöны форма сертиыс мужичöй да нывбаба перна: öткузя бокъяса кöкъямыс гöгрöстöм йыла (новгородса тип) либö восьса дзоридз гöрддзым формаа серöдöм перна – нывбабаяслöн; веськыд пельöсъяса да кузьмöс увдора перна – аюловлöн. Комияслöн пыртан öбрад серти, перна кöвсö оз пасьтавны юрöдыс, а кöрталöны сьылiас, гöрöдсö позьö кокниа разьны (оз позь кöртавны кулöм гöрöдöн, сiдзкö, разьтöг нин). Кöвйыс быть пö должен лоны шабдi сунисысь, а оз вурун либö ермöг сунисысь, а то пö вермас лоны неминуча.

Кöлысь дырйи вежань козьнавлiс гöтырпуыслы выль перна, быттьöкö выльысь пыртлiс нывсö. Удорасалöн кöлысь öбрад дырйи верöспуыс зiлис кöвъявны гöтырпусö пернаöн. Татшöм ногöн сiйö быттьöкö вуджöдiс гöтырпусö выль статусö. Эжватас комилöн сьылöдан лунö верöспуыс гöтырпуыслöн чышъянас балябöжладорас пыстöм емöн пысавлiс перна, медым тун эз тшыкöд гöтырсö.

Пöрысь йöз вермисны козьнавны пернасö матыса мортлы либö рöдвужыслы лов кызьтылöм вылö. Но кулöмалысь пернасö эз позь новлыны – сiйöс видзлiсны ен пельöсын öбразъяс сайын да тшöкыда видзчысьлiсны сiйöн тшыкöдöмысь да висьöмъясысь. Шуам, öшинь либö öдзöс весьтö увлань юрöн пуктöм перна видзис тунъясысь. Эжваса да печораса комияслöн кöрт пернаöн гуалöм мортлöн лолыс вермас пыр кежлö кольны инасьтöг. Кулöмаöс оз позь пасьтöдны перна сера паськöмö. Кулöмалы вöчöны торъя пу перна, а кöвсö оз кöртавны, сöмын вевсялöны кöв помъяссö сьылi гöгöрыс (вöньсö оз жö кöртавны, а пуктöны кузяланогыс кулöма бердас). Öнi кöрт пернаöн гуалöм öлöмсö печораса комияс гöгöрвоöдöны сiйöн, мый “мöдар югыдас бесъяс магнитöн моз кыскöны став кöртсö”. Оз кö артмы мыйлакö пуктыны пу пернасö гортъяс, сiйöс видзöны сэсся ен пельöсын кулöмасö казьтылöм пыдди. Ен пельöсын эз позь видзны ловъяяслысь пернаяссö. Пывсянö мунтöдз пернасö öшöдлiсны самовар нырö либö сюйлiсны вомас пывсьыны помасьтöдз. Пернатö вомад сюйны колiс и пöрччытöг паськöмтö дзоньталiгöн, а то “вуран шудтö паськöмад да сiйöс пöрччöм мысьт колян шудтöг”.

Эжватас фольклорын эм текст, кодi гöгöрвоöдö, мыйла перна вылö колiс торъя пу: коркö Кристос дзебсьöма вöтчысьясысь коз улö да бöрнас тшöктöма вöчны пернасö козйысь. Эжваса важ крестлы юрбитысьяс медбур вуджöрöн лыддьылiсны тусяпу перна. Эжватас комияс чайтöны, мый позьö тöдмавны, кутшöм мортлы кутшöм пуысь колö вöчны пернасö. Бура-ö лои бöрйöма пуыс, тöдмалöны сы серти, кодарö бергöдчö ки лутш бердö кöрталöм пернаыс.

Водзтi пу пернаяссö вöчлiсны сiдз, мый пытшкас позис мыйкö сюйны. Сэнi новлiсны быдсяма вуджöрсö (лыяс видзан пернаяс бура тöдсаöсь и роч христианскöй традицияын XII нэмсянь). Удорасаяс татшöм пернаясас видзлiсны лёк вынъясысь видзысь сулема. Висьöмысь да вомидзысь видзöм могысь емвасаяс кöртавлiсны кагалöн пернаö ртутя гöрöд. Нывбабаяс перна вылас видзлiсны плацента тор, тайö видзлiс вомидзысь да висьöмысь. Чайтлiсны, мый писти пöрöс дырйи висьмöмысь вермис видзны перна бердö кöрталöм коз сир тор. Кыйсьыны мунiгöн вöралысьяс кöртавлiсны перна кöвъяныс Петыр вуж (мöд нимöн – Петыр перна). Чайтлiсны, мый тайö вежа вужйыс видзö вöралысьöс быд неминучасьыс. Кузь туйö петысьлы гортсаясыс да ай-мамыс шулiсны: “Эн вошты пернатö – гортад воан дзоньвидзаöн”. Чайтлiсны, мый перна воштöм кайтö неминуча либö регыдöн кулöм. Аддзан кö туй вылысь перна, рöдвужсьыд кодкö регыд кулас.

Комияс чайтöны, мый перна вылö колана ногöн имитöмöн позьö вежны мортлысь олöмсö. Татшöм чайтöм-гöгöрвоöмъяс вылö мыджсьö пернаöн вöдитчöм тунасигöн да гадайтчигöн. Кодi кöсйис кужны тунасьны, сылы колiс шыбитны пернасö кок улас, тальччыны сы вылö да шуны Кристосысь öтдортчан кевмысян. Гозьялысь олöмсö позьö пö торкны, чегны кö налысь пернаяссö, кöртавны торъяссö шабдi сунисöн да дзебны вичко сисьяс видзан колодаö.

Комияслöн фольклорын перна шемöса вына. Сiйö не сöмын видзö мöдыр югыдса вынъясысь, но и имитö налы. Öти перым-коми легендаын висьтавсьö, мый морт вермас босьтны васалысь гöрд синма сьöд вöвсö, гöгöртас кö пернаöн вöв гöгöрыс. Леткаса комияслöн эм быличка, мый ёрöм, лы ни ку вошöм да кутшöмкö кад мысти вöрпа мыгöрын бöр воöм мортöс позьö мездыны, пернаавны кö сiйöс да шуны колана нимкыв. Чайтöны, мый юын пернатöг купайтчысь морт вермас пöрны васаö да васаöн и лоны, кытчöдз кодкö оз збоймöдчы сiйöс пернаавны.

Комияслöн традицияа мöвпсямын уна символа вежöртаса христианскöй перна – мортöс да енъюгыдсö öтувтысь образ – зэв бура ладмö чайтöм-гöгöрвоöмъяскöд вуджöр йылысь да морт ловлöн ипостасьяс йылысь. Христианскöй перна дiнö традицияа отношениесö бура мыччöдö шусьöг тэнö пернаö он нин вермы пöртны. Öнi, кор öтпырйö содö интерес и кристос эсканöдзса, и веськыдэскана каноническöй символика дiнö, чайтöм-гöгöрвоöмъяс перна йылысь кыдз вуджöр йылысь тöдчымöн вевтыртöны комиöн сёрнитысьяс пиын.



Литература: Белицер 1958, Заварин 1870, Заднепровская 1993, Конаков 1983, Плесовский 1968, Сидоров 1928, Сивкова 1990, Старцев 1926, Fokos-Fuchs 1951, Шарапов 1996, Шарапов 1998а, АЧМ, ЛГ ЧМ, ОУ ЧМ.

В. Шарапов
ПЕТУК зырян (< роч петух); ай курöг лл., шс. (< коми ай + курöг); петух п.-к., изь.

Зырян мифъяс серти, Ен вöчис петукöс медводдза лэбачьяс лыдын. Петук юöртö шондi кыпöдчöм йылысь. Та вöсна йöзкостса чайтöм-гöгöрвоöмъясын сылöн образыс тшöкыда йитчö асъя кыакöд, шондiкöд, лун заводитчöмкöд, а сiдзкö и, кадкöд. Кутшöмсюрö кöлысь бöрдöдчанкывйын паныдасьлö зарни сорса, зарни ныра, ырген гласа петук образ. Öтар боксянь, образыс йитчöма “нывлöн красуйтчöмкöд” ай-мам керкаын, а мöдар боксянь, гöтырпулöн выль лун да выль олöм заводитчöм йылысь юöркöд. Кöлысь да лирическöй поэзияын асöн лоö асъя петук кадалö ‘кад пасйö’ кывтэчас. Быличкаясын петук мурталö пеж вынъяслы сетöм кад: петуклöн горöдöмöн тшöтш вошöны пеж ловъяс, усьö гортсьыс сувтöм тун.

Приметаясын, быличкаясын да нöдкывъясын петук лоö билöн метафораöн: аддзан кö петукöс керка вевт вылысь, лоö пöжар (тайö контекстас интереснöй би кусöдöмыс курöг колькъясöн). Мукöддырйиыс петукöн петкöдчö олыся. Выль керкаö вуджигöн перым-комияс медводз лэдзöны керкаас петукöс. Ясыд петуклöн йитöдыс мöдар югыдкöд. Тадз, Сыктыв бердын тöдысьлысь кулöмсö тэрмöдлöм могысь сы весьтын киськалiсны ваöн петукöс. Эжва вылын петуклöн не ас кадö горзöмыс кайтлiс керка месайыслысь регыдöн кулöм. Чайтлiсны, мый петук вермас колькъявны и тайö ваяс неминуча. Та вöсна Эжва катыдын татшöм петуксö колiс кевмысьöмсорöн вöйтны, мукöдлаын – ловйöн гуавны либö сотны.

Ёна тышкасьысь петуккöд öткодявлiсны кокньыд киа йöзöс: Эжва катыдса сюмед петукöн нимтöны öдйö öзйысь мортöс. Татшöм йöзлы оз тшöктыны сёйны петук яй, а Эжва катыдын петук яйсö тшöктöны сёйны рам (торйöн нин нывбабаяскöд) мужичöйяслы.



Литература: Добротворский 1883, Ильина 1985, Климов 1991, Микушев 1980, Осипов 1986, Плесовский 1956, Плесовский 1968, Рочев 1986, Fokos-Fuchs 1951, АЧМ.

О. Уляшев
ПЕТЫР ВИДЗ быдлаын.

Трöича бöрын вежон мысти веськыд эскысьяслöн заводитчылiс Петыр видз. Петыр видз нюжавлiс Петыр лунöдз (важ ног лöддза-номъя 29. лун) да, сiйöн тадзи и шулiсны. Виддзыс вермис лоны кöкъямыс лунсянь квайт вежонöдз сы серти, кор вöлi Ыджыд лун.

Петыр видзöдзса вöскресенняö нуöдлiсны видз выв ворсöмъяс. Ворслiсны том йöзлöн радейтанаинъясын. Ныв-зонкöд быть ворслiсны и сiйö вонас верöс сайö петöм ичмоньяс. Эжва катыдсаяс лыйлiсны пищальясысь мöдлапöвлань. Чайтлiсны, мый таысь ошъяс да кöинъяс пырлiсны пыдö вöрö да эз дöзмöдчыны пода йирсигöн. Емваса сиктъясын медводдза Петыр видз лунö нуöдлiсны соловейöс петкöдöм öбрад.

Литература: Конаков 1993.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет