Література: 1. Слободяник Ю. Б. Концептуальні засади державного аудиту [Текст] / Ю. Б. Слободяник // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит в епоху глобальних змін : тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. – К. : КНЕУ : ФПБАУ, 2009. – С. 384–391. 2. Жирна Ж. А. Необхідність побудови та сутність системи державного аудиту в Україні [Текст] / Ж. А. Жирна // Економічні науки. – Серія "Облік
і фінанси". – Випуск 7(25). – Ч. 4. – 2010. 3. Куликівська Л. Чи має право Рахункова палата контролювати використання коштів місцевих бюджетів [Текст] / Л. Куликівська // Фінансовий контроль. – 2010. – № 7(60). – С. 33–34. 4. Чумакова І. Ю. Аудит в Україні: нові виклики в епоху глобальних змін [Текст] / І. Ю. Чумакова // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит в епоху глобальних змін : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. : Київ, 23 жовт. 2009 р. – К. : КНЕУ; ФПБАУ, 2009. – С. 520–528. 5. Юхимчук А. Влада і контроль – утопія чи реальність? [Текст] / А. Юхимчук // Голос України. – 2010. – № 175(4925).
Магістр 1 року навчання
факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Т
__________
© Киба К. В., 2014
ЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація. Уточнено сутність аудиту фінансової звітності підприємства. Визначено етапи проведення аудиту, а також висвітлено головні проблеми, які виникають під час перевірки. Запропоновано шляхи їх усунення.
Аннотация. Уточнена сущность аудита финансовой отчетности предприятия. Определены этапы проведения аудита, а также отражены главные проблемы, которые возникают во время проверки. Предложены пути их устранения.
Annotation. The essence of audit of the financial reporting of an enterprise is specified. The stages of realization of audit are identified and main problems that arise during the audit are highlighted. Solutions to them are offered..
Ключові слова: аудит фінансової звітності, методика аудиту, звітність, аудитор, аудиторський висновок.
Підвищення ролі аудиту діяльності підприємства диктується посиленням конкуренції в умовах ринку та господарського ризику, впливом зовнішнього ринку. Для того, щоб підприємства успішно функціонували, для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Дані, що є основою для прийняття управлінських рішень, подаються у фінансових звітах, форми за якими регламентовано чинним законодавством.
У сучасних умовах господарювання найбільш розповсюдженим та затребуваним видом аудиту є аудит саме фінансової звітності підприємства. Тому цей напрям аудиту потребує постійного вдосконалення, особливо в частині уточнення теоретичних аспектів, а також методики його здійснення. Це зумовлює своєчасність та актуальність теми дослідження.
Питанням аудиту фінансової звітності підприємства присвятили свої роботи провідні вчені та практики: Д. Янок, К. Редько, В. Савченко, С. Голов, Р. Додж, Д. Робертсон. Узагальнення опублікованих з досліджуваної проблематики робіт дає підстави стверджувати: питання аудиту фінансової звітності підприємства як у теоретичному, так і прикладному аспектах досліджені недостатньо. Все це обумовлює актуальність та своєчасність обраної теми дослідження.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності фінансової звітності та визначення порядку здійснення аудиту фінансової звітності підприємства.
Відповідно до визначеної мети було поставлено такі завдання: уточнення сутності фінансової звітності підприємства; на основі узагальнення робіт вчених та практиків визначено порядок здійснення аудиту фінансової звітності підприємства.
Так, фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [1].
Важливість аудиту фінансової звітності полягає в тому, що фінансова звітність містить у собі консолідовані дані, а саме містить інформацію за всіма ділянками обліку. Аналізуючи фінансову звітність, користувачі отримують інформацію про результати діяльності підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, рентабельність та інші важливі характеристики.
На першому етапі аудиту, керуючись нормативними актами, аудитору необхідно перевіряти правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності в цілому. Для цього він використовує НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Закон України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні" і т. д. [1 – 3].
На другому етапі аудитор перевіряє, яким чином відображаються в обліку необоротні активи підприємства, чи відповідає ведення обліку нормативним документам.
Наступним етапом є перевірка оцінки запасів, які необхідно відображати за фактичною собівартістю.
Далі перевіряється правильність ведення і відображення розрахунків із дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями.
Також аудитору необхідно оцінити розрахунки з оплати праці, зі страхування, а також
з бюджетом.
Під час проведеня аудиту Звіту про фінансові результати необхідно перевірити суму фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартості реалізованої продукції. На наступній стадії перевірки аудитор перевіряє доходи і видатки, а також правильність визначення чистого прибутку (збитку) [4].
Таким чином, аудитор перевіряє правильність обліку всіх активів, капіталу і зобов'язань підприємства, а також результатів діяльності за певний період.
Перевіряючи звітність, аудитору необхідно визначити повноту і взаємозв'язок між даними балансу та іншими формами фінансової звітності. Так, сума чистого прибутку у балансі повинна збігатися із сумою чистого прибутку з форми № 2 "Звіт про фінансові результати", рядок "Залишок коштів на кінець року" з форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" повинен дорівнювати значенню рядка 1165 балансу, також суми за рядком 4300 Звіту про власний капітал повинні бути відповідно однакові з сумами статей першого розділу пасиву балансу "Власний капітал".
Під час планування та проведення аудиту для зниження аудиторського ризику до прийнятно низького рівня аудитор повинен розглянути ризик суттєвих викривлень фінансової звітності, які
є результатом шахрайства. Якщо шахрайські дії мали місце, що видно з фінансової звітності, аудитор повинен про це сповістити керівництво підприємства, а також вищі інстанції [5].
Переконавшись у правильності, достовірності та взаємоузгодженості фінансової звітності, аудитору необхідно підтвердити правильність її складання, що перевіряється відповідно до чинного законодавства.
Отже, з наведеного слідує, що фінансова звітність під час аудиту підлягає таким видам перевірки:
перевірка за формою – перевірка правильності оформлення та заповнення всіх форм звітності, аудитор перевіряє, чи всі необхідні реквізити заповнені, поставлені підписи та печатки, а також звертає увагу на відсутність помарок, підчисток та виправлень;
аналітична перевірка показників звітності – виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких
за допомогою глибинних та наскрізних тестів дозволяє встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності. Під час цієї перевірки визначаються ті ділянки звіту, де
аудиторський ризик є найбільшим, де існує можливість шахрайства чи наявність помилок в обліку
і звітності для даного підприємства є найімовірнішою. Залежно від цього виділяються ті операції
та активи, які необхідно перевірити більш ретельно [3];
перевірка по суті, яка передбачає проведення перевірки щодо достовірності показників звітності, тобто аудитор перевіряє правильність розрахунку показників та їх взаємоузгодженість у різних формах фінансової звітності між собою, а також із первинними документами та обліковими регістрами.
Під час проведення аудиту фінансової звітності аудитор може зіштовхнутися з такими проблемами:
відсутність чітких форм робочої документації, встановлених на законодавчому рівні;
необхідність знань усіх ділянок бухгалтерського обліку, адже інформація, що міститься в фінансовій звітності, є дуже обширною;
перевірка фінансової звітності займає багато часу та потребує уваги, точності та охайності;
великі обсяги роботи, невизначеність використовуваних методів перевірки та ін.
Але наведені проблеми можуть бути вирішені шляхом:
розробки форм робочої документації аудитором самостійно;
використання автоматизованих засобів та програмних продуктів;
постійного огляду нормативних документів, що стосуються фінансової звітності та бухгалтерського обліку;
можливої спільної роботи двох аудиторів над одним комплектом фінансової звітності тощо.
Після проведення всіх необхідних процедур аудитор може сформувати власну думку щодо достовірності наданої фінансової звітності.
Після проведення аудиту аудитор має можливість висловити думку про те, чи складена фінансова звітність за всіма суттєвими аспектами відповідно до встановлених принципів фінансової звітності [3].
Під час складання Звіту незалежного аудитора, крім висловлення власної думки, обов'язково робиться посилання на МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" та МСА 700 "Формування та подання висновку щодо фінансової звітності" [3].
Отже, мета аудиторської перевірки фінансової звітності полягає в незалежній експертизі для встановлення її реальності та достовірності, своєчасності та єдності методичних звітних показників. Тільки виконуючи встановлену послідовність дій, аудитор зможе дати якісну оцінку фінансової звітності, що перевіряється, та надати рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.
Таким чином, аудит фінансової звітності підприємства допомагає висвітлити недоліки роботи підприємства та допущені помилки, тому порядок його здійснення повинен бути ретельно спланованим, чітким та узгодженим.
Напрями подальших досліджень потребують подальшого вдосконалення розробки форм робочої документації у ході проведення аудиту фінансової звітності та вдосконалення методів, які застосовуються в аудиті.
Наук. керівн. Крівцова Т. О.
____________
Література: 1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 р. № 996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua. 2. НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua. 3. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року. Частина 1 / пер. з англ. О. Л. Ольховська, О. В. Селезньов, О. О. Зєніна та ін. – К. : МФБ ; АПУ, 2010. – 842 с. 4. Кулаковська Л. П. Основи аудиту : навч. посіб. / Л. П. Кулаковська. – К. : Каравела, 2004. – 496 с.
Магістр 2 року навчання
факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
О
__________
© Киян Т. С., 2014
СОБЛИВОСТІ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація. Узагальнено завдання, які постають перед судово-економічною експертизою витрат діяльності підприємства. Визначено джерела інформації у процесі її проведення. Виокремлено особливості судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства.
Аннотация. Обобщены задачи, которые возникают перед судебно-экономической экспертизой расходов деятельности предприятия. Определены источники информации в процессе ее проведения. Выделены особенности судебно-экономической экспертизы расходов деятельности предприятия.
Annotation. The objects of the forensic and economic expertise of operation costs of a company have been summarized. The sources of information used in the course of conducting it were determined. The features of the forensic and economic expertise of company operation costs were identified.
Ключові слова: витрати діяльності, судово-економічна експертиза, судово-економічна
експертиза витрат діяльності.
В умовах трансформації економіки України виникає безліч правопорушень – навмисних чи ненавмисних, пов'язаних із халатністю та корисливими діями, які завдають значної шкоди становленню та розвитку сучасного механізму господарювання. Це обумовлює необхідність ефективної роботи правоохоронних органів та потребує проведення судово-економічної експертизи.
Враховуючи факт, що витрати супроводжують будь-яку діяльність суб'єктів господарювання та безпосередньо впливають на її результат, можна стверджувати, що більшість експертних розслідувань пов'язані саме з дослідженням правильності формування витрат.
Окремі аспекти теорії та практики судово-економічних експертиз витрат діяльності підприємств розглядали такі науковці, як: Остап'юк Н. А., Панченко І. А., Понікаров В. Д., Пономаренко Н. І. та ін.
Серед багатьох напрацювань вчених не існує єдиної точки зору щодо визначення основних аспектів судово-економічної експертизи. Крім того, увага дослідників не акцентується на обґрунтуванні експертизи витрат діяльності підприємств, що й обумовлює актуальність теми дослідження.
Метою дослідження є обґрунтування особливостей судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що особливості судово-економічної
експертизи витрат діяльності підприємства випливають з її сутності, завдань, які вона вирішує, предмета, об'єктів, порядку проведення. Важливою особливістю такої експертизи, яка випливає саме з сутності витрат (вони "пронизують" всі ланки діяльності підприємства), є наявність широкого кола питань, які можуть бути поставлені експерту за конкретною справою.
Судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства може вирішувати завдання щодо встановлення документальної обґрунтованості розміру нестачі активів, періоду і місця їх утворення; відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; формування собівартості; правдивості результатів фінансово-господарчої діяльності; реальності розрахунків із дебіторами і кредиторами; економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик; установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти заданню матеріальних збитків або перешкоджали її своєчасному виявленню [1]. Завдання, які вирішує судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства, можна згрупувати за певними критеріями (рис. 1).
Отже, завданням судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства в цілому
є встановлення та обґрунтування документально підтверджених фактів викривлення певних витрат.
Рис. 1. Критерії перевірки витрат діяльності підприємства
У рамках конкретної справи експерт має вирішити певні завдання, що перед ним поставлені. Такі завдання, як правило, включають дослідження окремих елементів чи груп витрат, але не передбачають перевірку всіх витрат діяльності підприємства. Для вирішення поставлених завдань важливим аспектом є визначення матеріалів, які необхідно надати експерту. Обсяг документів, необхідних для дослідження, визначається конкретними обставинами справи та питаннями, які поставлені перед експертом [2]. Проте, на думку автора, доцільно систематизувати джерела інформації, які використовуються експертом у ході перевірки витрат діяльності підприємства (рис. 2).
Рис. 2. Джерела інформації під час судово-економічної експертизи витрат
діяльності підприємства
Перелічені на рис. 2 документи виступають об'єктами судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства, які безпосередньо підлягають перевірці для винесення експертного рішення по справі.
Таким чином, судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства спрямована на підтвердження чи спростування фактів викривлення (здебільшого заниження) сум витрат, що підтверджуються документально. Автором встановлено, що особливості судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства полягають у завданнях, які вона вирішує, предметі, об'єкті, порядку проведення.
Напрямом подальшого дослідження є розробка послідовності проведення судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства.
Наук. керівн. Кожушко О. В.
____________
Література: 1. Понікаров В. Д. Судово-економічна експертиза : навч. посіб. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Л. М. Попова. – 2-ге вид., перероб. і доп.– К. : Центр учбової літератури, 2008. – 382 с. 2. Бутинець Ф. Ф.
Судово-бухгалтерська експертиза / за ред. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : ПП "Рута", 2004. – 460 с.
УДК 657.010
|
Ковальчук О. О.
|
|
Магістр 2 року навчання
факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
С
__________
© Ковальчук О. О., 2014
УДОВО-ЕКОНОМІЧНА ЕКСПЕРТИЗА:
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація. Проведено аналіз підходів вчених до визначення судово-економічної експертизи. Узагальнено підходи науковців до визначення предмета судово-економічної експертизи. Систематизовано об'єкти судово-економічної експертизи.
Аннотация. Проведен анализ подходов ученых к определению судебно-экономической экспертизы. Обобщены подходы ученых к определению предмета судебно-экономической экспертизы. Систематизированы объекты судебно-экономической экспертизы.
Annotation. An analysis of scientists' approaches to the definition of forensic and economic expertise has been made. Scientific approaches to the definition of the subject of the forensic and economic expertise have been generalized. The objects of forensic and economic expertise have been systematized.
Ключові слова: судово-економічна експертиза, предмет судово-економічної експертизи, об'єкти судово-економічної експертизи.
Кризові явища в економіці України супроводжуються криміналізацією суспільства та високим рівнем економічної злочинності серед суб'єктів господарювання. Для виявлення протиправної економічної діяльності та її документального підтвердження необхідні спеціальні пізнання на межі галузей економіки і права, які охоплює судово-економічна експертиза.
Теорію та практику судово-економічних експертиз розглядали такі науковці, як: Остап'юк Н. А., Панченко І. А., Понікаров В. Д., Пономаренко Н. І., Рибкіна Т. М., Свідерський Д. Є., Скрипник М. І., Сторожук Н. В. та ін.
Однак серед вчених не існує єдиної точки зору щодо визначення основних теоретичних
аспектів судово-економічної експертизи, що й зумовило вибір теми дослідження.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що сам термін "судово-економічна експертиза" був встановлений рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р.
Сутність судово-економічної експертизи розкривається через її визначення. Проведений аналіз підходів вчених до визначення судово-економічної експертизи дає можливість стверджувати про неоднорідність їх поглядів (рис. 1).
Рис. 1. Підходи науковців до визначення сутності судово-економічної експертизи
(узагальнено автором)
Як зазначено на рис. 1, науковці трактують судово-економічну експертизу як із точки зору судочинства (спосіб доказу, процесуальна дія), так і з урахуванням функції перевірки, яку вона виконує (дослідження). Але найбільш ґрунтовним, на думку автора, є розуміння судово-економічної експертизи як процесуальної форми дослідження.
Тому доцільно взяти за основу визначення Понікарова В. Д., згідно з яким судово-економічна експертиза є процесуальною формою дослідження на основі спеціальних знань у різних сферах економіки, господарського аналізу, ревізії та контролю первинних облікових документів, бухгалтерських та податкових регістрів, фінансової звітності суб'єктів господарювання різних форм власності з метою вирішення широкого кола питань, що виникають у ході розслідування економічних злочинів та судового розгляду господарських суперечок [4, с. 329].
Дослідивши сутність судово-економічної експертизи, варто визначити її предмет та об'єкт для найбільш повного розкриття її змісту.
Щодо визначення предмета судово-економічної експертизи, варто зауважити, що серед науковців не існує єдиної точки зору до його тлумачення (рис. 2).
Рис. 2. Підходи науковців до визначення предмета судово-економічної експертизи
(узагальнено автором)
Виходячи з проведеного аналізу, на думку автора, предметом судово-економічної експертизи в цілому слід вважати документальне відображення господарських операцій підприємств, а предметом судово-економічної експертизи за конкретною справою – окремі питання, поставлені експерту.
Документи, котрі у своїй сукупності містять інформацію, яка формує предмет дослідження виступають об'єктами судово-економічної експертизи [2], основні з яких розглянуто на рис. 3.
Рис. 3. Об'єкти судово-економічної експертизи
Слід зазначити, що перелік об'єктів судово-економічної експертизи, наведений на рис. 3, не є вичерпним та може включати інші документи, які мають безпосереднє відношення до справи. Так, Остап'юк Н. А. визначає такі класифікаційні ознаки об'єктів судово-економічної експертизи: суб'єкти складання; ступінь розкриття відомостей щодо предмета експертизи; форма наданих документів; час отримання [3, с. 72]. Тобто документи, надані експерту для перевірки, мають бути відповідними до справи, що розглядається за всіма критеріями (час, форма, виконавці).
Таким чином, судово-економічна експертиза, маючи основною метою допомогу суду (слідству) під час вирішення питань, що потребують спеціальних знань у галузі економіки, бухгалтерського
і податкового обліку, аналізу та контролю, у сучасних умовах господарювання стає все більш доцільною і необхідною у процесі провадження судочинства.
Напрямом подальшого дослідження є проведення теоретичного аналізу механізму організації судово-економічної експертизи.
Наук. керівн. Кожушко О. В.
____________
Література: 1. Базась М. Ф. Теоретико-методологічні засади судово-бухгалтерської експертизи : навч. посіб. / М. Ф. Базаль. – К. – 2004. – 488 с. 2. Колісник О. П. Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи / О. П. Колісник // Фінанси, облік і аудит. – 2009. – № 14. – С. 256–263. 3. Остап'юк Н. А. Обліково-аналітичне забезпечення бухгалтерської експертизи: теорія і методика : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата економічних наук 08.06.04 / Н. А. Остап'юк. – К., 2006. – С. 186. 4. Понікаров В. Д. Судово-економічна експертиза : навч. посіб. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Л. М. Попова. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2008.
Студент 4 курсу
факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Достарыңызбен бөлісу: |