А до них [голандців], де, про те звідусіль пишуть начебто вони [українці] стоять осібно і по цей час

398 Русская и украинская дипломатия в международных отношениях в Европе середины XVII века / Ред. М. Мейер. – М.,2007. – С.106.

399 РДАДА Москва. – Ф. 96 «Зносини Росії зі Швецією», 1655, спр.4, арк. 180.

400 На початку весни 1656 р. у Москві злякалися, що Б. Хмельницький зрадив цареві та визнав протекторат шведського короля: «164-го марта в 29 день, государь, царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Виликия и Малыя России самодержец указал думному диаку Алмазу Иванову ехати к свейским послам к Густаву Белке с товарищи выговорити им по полотцкой отписке… будто запорожской гетман Богдан Хмелниткой со всем войском запорожским государю изменил, а поддался свейскому королю… А приезжал к королю Хмелнитцкой о том трижды, чтоб его принял (виділ. – Авт.)» (РДАДА Москва. – Ф. 96 «Зносини Росії зі Швецією», 1655, спр.3, арк. 243; Русская и украинская дипломатия в международных отношениях в Европе… - С.44).

401 РДАДА Москва. – Ф. 96 «Зносини Росії зі Швецією», 1655, спр.4, арк. 193.

402 Там само. – Спр.3, арк. 215.

403 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 114 - 115.

404 Московський посол до Яна ІІ Казимира стольник А. Нестеров так описував цю дипломатичну місію українців: «Посол казацкой прислан до короля свейского, скоро от короля свейского отпущон будет великими подарками обогачен с подлинною ведомостью, чтобы казаков перезвал к свейскому королю, а с ним послан посланником свейского короля Фрисенкдорф с подарками для Хмельницкого и для его ближнево человека, будет говорить Хмельницкому, что ему в тайне сказано, перемирье, которым Хмельницкому свейской король обещает дати новые воеводства в Коруне Польской, а он обещаетца свейской король, с польским королем не сослався, с Хмельницким не миритца, и о том будет просить Хмельницково, чтоб хотел быти посредником до хана крымского, чтоб крымских татар ис Польши поворотить в Крым…» (РДАДА Москва. – Ф. 79 «Зносини Росії з Польщею, 1656, спр. 30, арк. 193).

405 Владимирский-Буданов М. О взаимоотношениях Богдана Хмельницкого с Швецией в 1655 – 1657 гг. – С.256.

406 Цит. за: Котлярчук А. Дипломатические отношения Швеции и Украины в 1654 – 1660 гг. – С.97.

407 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 167 - 171.

408 Документи Богдана Хмельницького. – С.480 – 481.

409 РДАДА Москва. – Ф. «Зносини Росії з Бранденбургом», оп.1, 1656, №2, арк. 65; Русская и украинская дипломатия в международных отношениях в Европе…- С.313.

410 РДАДА Москва. – Ф. «Зносини Росії з Бранденбургом», оп.1, 1656, №2, арк. 68.

411 Там само.

412 Документи Богдана Хмельницького. – С.502.

413 Там само.

414 Документи Богдана Хмельницького. – С.513 – 514.

415 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 129.

416 РДАДА Москва. – Ф. 79 «Зносини Росії з Польщею», кн. 89, арк. 570 - 576.

417 Там само. – Арк. 175.

418 Там само. – Арк. 267.

419 Цит. за: Wibling K. Carl X Gustaf och Georg Rakoczy II. – Lund, 1891. – S.29.

420 РДАДА Москва. – Ф. 124 «Малоросійські справи», оп. 1, 1656, спр. 30, арк. 242.

421 Національний архів Швеції. – Ф. «Cosacica», ч.1; Документи Богдана Хмельницького. – С.544 – 546; Архив Юго-Западной России. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.180 – 181; Україна – Швеція: на перехрестях історії. – С.50 - 51.

422 Кобзарева Е. И. Дипломатическая борьба России за выход к Балтийскому морю в 1655 – 1661 годах. – М.,1998. – С.76.

423 Історіографія Раднотської системи 1656 р.: Гурбик А. Україна в умовах Раднотської системи: похід української армії на Краків (1657) // Україна і Польща: стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. Мат. міжн. конф. – К.,2001. – С.34 – 37; Він же. Українське військо у війні Раднотської коаліціїпроти Польщі: від Кракова до Бреста // Україна в Центрально-Східній Європі / Відп. ред. В. Смолій. – Вип. 5. – К., 2005. – С. 315 – 334; Він же. Україна і Трансільванське князівство в умовах війни Раднотської коаліції (1656–1657) // Україна-Угорщина: спільне минуле та сьогодення. Матер. міжнар. наук. конф. - К., 2006. - С.134 - 154; Чухліб Т. Український гетьманат – Трансільванське князівство: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності (XVII ст.) // Україна – Угорщина: спільне минуле та сьогодення. – С.154 – 176.

424 У листі до Карла ХІІ від 16. ХІ. 1656 р. гетьман Б. Хмельницький писав: «…Бажаємо насамперед, щоб Ваша Найясніша Величність знала, що ми пов’язані з Вашою Найяснішою Величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії та найсвітлішому князеві Трансільванії» (Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 180 - 181; Документи Богдана Хмельницького. – С.544 – 546; Україна – Швеція: на перехрестях історії. - С. 50 – 51, 172 - 173).

425 Гебеи Ш. Одна дипломатическая иллюзия: судьба союза Трансильванского княжества и Запорожского Войска (1657 – 1658 гг.) // 350-lecie Unii Hadziackiej (1658 – 2008) / Pod. red. T. Chynczewskiej-Hennel. – Warszawa,2008. - S.513 – 514.

426 Українсько-шведські відносини у 1656 р. навіть обговорювалася під час російсько-данських переговорів весною того ж року в Копенгагені: «А ныне он, свейской Карлус Густав король, не памятуя вечного докончания и к великому государю нашему к его царскому величеству оказуя явную свою неправду и вечному докончанию нарушения, посылал от себя листы за своею рукою и печатию царского величества к подданым, к запороским черкасом к Василью Золотаренку с товарыщи, и перезывает их от царского величества к себе в подданство и умышляет над ево государевыми городами Московского государства всякое зло» (Статейный список посланника в Данию князя Д. Мышецкого о пребывании в Копенгагене и переговорах с королем Фридериком III // РДАДА Москва. – Ф.53, оп.1, 1656 р., кн. 11, арк.30).

427 РДАДА Москва. – Ф. 124 «Малоросійські справи», оп. 1, 1656 р., спр. 17, арк. 8, 9; Акты ЮЗР. – Т.ІІІ. – С.549.

428 Гурбик А. Похід військ Раднотської коаліції на Варшаву та повернення в Україну (1657 р.) // Україна в Центрально-Східній Європі / Відп. ред. В. Смолій. – Вип. 6. – К., 2006. – С. 281–307

429 Кобзарева Е. Документы по истории русско-шведского конфликта в 50-е гг. XVII в. в фондах РГАДА. - С.76.

430 Стосовно бажання гетьманського уряду Б. Хмельницького володіти землями Західної («Червоної») України-Русі в королівській інструкції Г. Веллінгу зазначалося: «Коли Ясновельможний пан Гетьман, окрім цих великих земель і володінь, якими він володіє, бажає прилучити до своєї території ще якісь інші частини Русі, Його Королівська Величність не має проти цього нічого, і навіть щодо тих, які він дозволив окупувати Князеві Трансільванському, Король обіцяє докласти всіх старань, щоб по-приятельски без ніякої образи й без порушення присяги налагодити цю справу з Князем Трансільванським, і справедливі бажання п. Гетьмана задовольнити….» (Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.206 – 207).

431 Котлярчук А. Дипломатические отношения Швеции и Украины в 1654 – 1660 гг. – С.98 - 99.

432 Там же.

433 Wibling K. Carl X Gustaf och Georg Rakoczy II. – S.29.

434 РДАДА Москва. – Ф. 96 «Зносини Росії зі Швецією», 1657, спр.2, арк. 139 – 140; Кобзарева Е. Указ. соч - С.72.

435 Гурбик А. Українське військо у війні Раднотської коаліції проти Польщі: від Кракова до Бреста // Україна в Центрально-Східній Європі. – Вип.5. – К.,2005. - С.318 – 320. Згідно з підрахунками А. Гурбика коаліційні шведсько-трансільванські-українські війська під час оволодіння Брестом (7. VI. 1657) нараховували близько 60 000 чол., з них: шведи – 13 000, трансільванці – 28 000, українці – 19 000 осіб.

436 Національний архів Швеції. – Ф. «Cosacica», ч.1; Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.221 – 223. Відомо, що ще весною 1656 р. польський король Ян ІІ Казимир надіслав Б. Хмельницькому з послом Т. Тишкевичем проект майбутньої мирної угоди та просив його надати військову допомогу проти шведів, але гетьман, зсилаючись на московську протекцію, відмовив Короні Польській у підтримці (Горобець В. Еліта козацької України. – С.125 – 126; Заборовский Л. Недооцененный документ Б. Хмельницкого // Славяноведение. – №6. - 1992. – С.55 - 56).

437 Там же. - С.287 – 300.

438 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.303 – 304; Документи Богдана Хмельницького. – С.594 – 596.

439 Україна – Швеція: на перехрестях історії. – С.62 – 63, 174 - 175.

440 Йшлося про Віленське перемир’я 1656 р. Натомість на початку червня 1657 р. шведсько-українсько-трансільванське військо заволоділо столицею Речі Посполитої - Варшавою. При цьому відзначився козацький корпус під керівництвом наказного гетьмана А. Ждановича, а також полковників Богуна, Сербина та Сулименка нараховували 6 – 7 тисяч осіб (Грушевський М. Історія України-Руси. – Т.9. – Ч.2. – К.,1997. – С.1410; Гурбик А. Похід військ Раднотської коаліції на Варшаву. - С.284 – 287).

441 Акты ЮЗР. – Т.ІІІ. – С.569.

442 Цит. за: Русская и украинская дипломатия в международных отношениях в Европе середины XVII века. - С.361.

443 Гебеи Ш. Одна дипломатическая иллюзия: судьба союза Трансильванского княжества и Запорожского Войска. – С. 525. Див також: Гебеи Ш. Степень независимости Украинского гетьманства (середина XVII века) // Muscovy: The Peculiarities of its Development / Ed. G. Gyula. – Budapest, 2003. – S.183 – 194.

444 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.205.

445 Акты ЮЗР. – Т. VII. – СПб., 1872. – С.233.

446 Національний архів Швеції. – Ф. «Cosacica», ч.1; Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.332 – 333

447 Акты ЮЗР. – Т. ІV. – С.44.

448 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 361 – 362; Furbundstraktat mellan Sverige och de Zaporogiske Kosackerna. Dat. Corsun, d. 6 oktober 1657 // Riksarkivet. – RA / 2113 / 2113.2. Diplomatica Muscovitica Cosacica, t.1, Forbandlingar emellan Sverige och kosackerna 1655 – 1719, l. 1 – 3

449 Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 332; Грушевський М. Історія України-Руси. – Т.Х. – К.,1998. – С.63.

450 Національний архів Швеції. – Ф. «Cosacica», ч.1; Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. – С.337 – 338. Див. також: Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет. – К.,1995. – С.583 – 596.

451 Puncta pactorum ex parte Exercitus Zaporonianor Legato Regis Suetia. Dat. Corsun, d. 8 oktober 1657 // Riksarkivet. – RA / 2113 / 2113.2. Diplomatica Muscovitica Cosacica, t.1, Forbandlingar emellan Sverige och kosackerna 1655 – 1719, l. 1 – 2; Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.VI. - С. 336 – 337.

452 Горобець В.М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р. // Український історичний журнал. – 2000. – № 1. – С. 38;Смолій В.А., Степанков B.C. Богдан Хмельницький... – С. 454-455, 457, 459-460; Федорук Я.О. Міжнародна дипломатія... – С. 78-90, 115-117.

453 ДБХ. – С. 363-365, 370; Наливайко Д. Очима Заходу... – С. 262-263.

454 ДБХ. – С. 427, 439, 441; Бутич І. Вказ. праця. – С. 70; Горобець В. Між Кам’янцем і Озерною... – С. 247-251; Kubała L. Wojna szwecka... – S. 297.

455 Горобець В. Між Кам’янцем і Озерною... – С. 251-253; Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. ІХ. – Ч. 2. – С. 1131; Яковлева Т. Вказ. праця. – С. 161-162; Kersten A. Hieronim Radzejowski. Stadium wladzy i opozycji. – Warszawa, 1988. – 1988. – S. 447-452; Kubała L. Wojna szwecka... – S. 315.

456 ННБ. IP. – Ф. ІІ, 15564-15570. – Арк. 57-58; ДБХ. – С. 473-474; Грушевський М. ІсторіяУкраїни-Руси. – Т. ІХ. – Ч. 2. – С. 1184-1185.

457 ДБХ. – С. 486; Бутич І. Вказ. праця. – С. 66,71; Kub L. Wojna brandenburska... – S. 128.

458 Домет О. Українсько-бранденбурзькі політичні зносини в XVII ст. // ЗНТШ. – Львів, 1931.– T. CLI. – С. 173-179; Наливайко Д. Очима Заходу... – С. 260.

459 Архив ЮЗР. — Ч. ІІІ. — Т. 6. — № 56. — С. 127–128.

460 Там же. — № 17. — С. 129.

461 Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну // Зап. НТШ. — Т. 154. — Львів, 1937.  — С. 47.

462 Архив ЮЗР. — Ч. ІІІ. — Т. 6. — С. 201–207.

463 Архив ЮЗР. — Ч. ІІІ. — Т. 6. — № 84. — С. 201–207.

464 Там само.

465 Акты ЮЗР. – Т. ІІІ. – С. 546-547, 557; Смолій В.А., Степанков B.C. Українська національна революція... – С. 195.

466 Акты ЮЗР. – Т. ІІІ. – С. 551,557; Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький... – С. 328.

467 Архив ЮЗР. – T. VI. – Ч. 3. – С. 294-297; Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. ІХ. – Ч. 2. – С. 1432-1435.

468 ДБХ. – С. 597.

469 Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными. – Т. 6. - С. 708-710.

470 Дополнения к актам историческим. - Т. ХІ. - С. 142.

471 Там же. – С. 15.

472 Там же. – С. 16.

473 Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів,1991. – С.329.

474 Греков И. “Вечный мир» 1686 года. Рукопись дисертации… канд. ист. наук. – С. 392.

475 Там же. – С. 395.

476 Станіславський В. “Статті” гетьмана Івана Самойловича щодо “Вічного миру”. – С.350 – 351.

477 Соловьев С. История России. – Кн.3. – Т.ХIV. – Сбц. 992.

478 Дополнения к актам историческим. – Т. ХІ. - С. 142.

479 Там же. – С. 20.

480 Акты ЗР. - Т. 5. - С. 176.

481 Смолій В. Правобережна Україна другої половини XVII - початку XVIII ст.: провінція Речі Посполитої чи частина самостійної держави? // Польсько-українські студії. - Вип. І. - К., 1993. - С. 118; Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie o “Pokój wieczysty” w Moskwie w roku 1686 // Z dziejów polityki i dyplomacji Polskiej. – S. 42.

482 Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitеj. – S. 30.

483 Греков И. “Вечний мир” 1686 года. – С. 393.

484 Цит. за: Соловьев С. История России с древнейших времен. – Кн..VІІ. – Т.13 – 14. – С.384.

485 Бантыш-Каменский Д. Источники... – Ч. 1. - С. 289-296.

486 Станіславський В. Вказ. праця. – С.352.

487 Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitеj... – S. 49.

488 РДАДА Москва. – Ф.79, оп.1, спр.224, арк.61 – 90; Статті Івана Самойловича / Станіславський В. “Статті” гетьмана Івана Самойловича щодо “Вічного миру” // Україна в Центрально-Східній Європі (від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.) – Вип.3. – С.364 - 381.

489 Станіславський В. “Статті” гетьмана Івана Самойловича. – С.368.

490 РДАДА Москва. – Ф.79, оп.1, спр.224, арк.91.

491 Там само. – Арк..94 – 95.

492 Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie. – S. 42.

493 Величко С. Літопис. - Т. 2. - С. 316.

494 Памятники дипломатических сношений... – Т. 6. – С. 1311-1312.

495 Там же; Станіславський В. Російська дипломатія та запорозько-польські відносини 1686 – 1697 рр. // Україна та Росія: проблеми політичних та соціокультурних взаємин. Зб. наук. праць. – К.,2003. – С.268.

496 Станіславський В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила // Укр. істор. журнал. – 2002. - №5. – С.119 - 121

497 РДАДА Москва. - Ф. 124, оп. 3, № 487, арк. 48; Костомаров Н. Собрание сочинений. - Т. 16. - С. 317.

498 АГАД Варшава. - Ф. ”Архів Публічний Потоцьких”, № 47, т. 1, арк. 394.

499 Там само. – Арк. 395.

500 Там само. – Арк. 389-392.

501 Памятники дипломатических сношений... - Т. 6. - С. 1479.

502 Там же. - С. 1500.

503 Там же. - С. 1535 - 1537.

504 АГАД Варшава. - Ф. ”Архів Замойських”, № 3031, арк. 145 - 146.

505 Бантыш-Каменский Д. Источники... - Ч. 1. - С. 302.

506 Оглоблин О. До історії української політичної думки на початку XVIII ст. // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. – Т.XIX. - К.,1928. – C.238 – 241.

507 Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К.,2004. – С.55 – 57.

508 Таємні переговори троцького каштеляна М. К. Котєла з гетьманським представником О. Покорським за 1703 р. (Молодечна. Литва) // Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. - С.266.

509 М. Миклашевського спочатку було відсторонено від полковництва, але після короткого увязнення він знову керувував козацькими підрозділами під час Північної війни й загинув у битві з шведами під Несвіжем весною 1706 р. Влітку 1703 р. І. Мазепа звертався до Петра І з пропозицією не надсилати Миклашевського до Москви, щоб не викликати невдоволення в інших полковників. На що цар відповів гетьманові: „Смотреть над ним; только все отсрочить подлинно до бытности” (Письма и бумаги императора Петра Великого. – Т.2. – СПб.,1889. – С.195).

510 Запис сказаного І. Мазепою московському піддячому І. Никофорову від 16 січня 1704 р. у Батурині // Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. – Ч.2. – С.44 – 47.

511 Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. – Ч.2.. – С.46.

512 Цит. за: Маркевич Н. История Малороссии. – Т.4. – М.,1842. – С.161 – 163.

513 Лист І. Мазепи до О. Меншикова від 27. VII. 1705 р. з-під Збаража // Архів СПІІ РАН. – Ф.83, оп.1, №25, арк. 1-2 зв.; Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга. – С.149 – 150.

514 Лист І. Мазепи до Петра І від 13 жовтня 1705 р. з-під Замостя // Письма и бумаги Петра Великого. – Т.3. – СПб.,1893. – С.1012 – 1014.

515 Основа. – Октябрь. – Петербург,1862. – С.2.

516 Лист Петра І до гетьмана І. Мазепи від 24. Х. 1705 р. // Письма и бумаги Петра Великого. – Т.3. – СПб.,1893. – С.474 – 475.

517 Лист І. Мазепи до О. Меншикова за грудень 1705 р. з Дубна // Архів СПІІ РАН. – Ф.83, оп.1, №27, арк. 1-5 зв.; Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга. – С.155 – 158.

518 Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. – С.732.

519 Там само. – С.733.

520 Там само. – С.354.

521 Лист Орлика до С. Яворського

522 Там само. – С.356.

523 Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. – С.356.

524 Nordberg J. A. Histoire de Charles XII. – T.II. – P.190.

525 Ibid.

526 Універсал польського короля Станіслава Лещинського від 22. ХІ. 1707 р. з табору під Свєнтом над Віслою // Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах. - С.389 – 390. Див. також: Переписка и другие бумаги шведского короля Карла Х, польського Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Ф. Орлика // Чтения ОИДР. - №1. – Москва,1847. – С.20 – 21.

527 Труды русского военно-исторического общества. – Т.ІІ. – С.154.

528 Тарле Е. Северная война. – С.237.

529 Janczаk J. Per Palej Aubstand von 1702 bis 1704 in der Ukraine und die Haltung der Rzeczypospolita zum Nordischen Kriey um die Polnischen Krieges 1700-1721. - Berlin, 1962; Каминьский А. Первые годы польско-русского союза 1704 - 1709 гг (в связи с работами В. Конопчиньского и Ю. Фельдмана) // Международные отношения в Центральной и Восточной Европе. – Москва, 1966. - С. 214.

530 Королюк В. Вступление речи Посполитой в Северную войну (продолжение) // УЗИС. – 1954. - Т. 10. - С. 332.

531 Там же. - С. 332-334; Janczak J. Powstanie Paleja // Zeszyty Naukowie Uniwersytetu Wrocławskiego. Historia III. - Seria A, № 23. - Wrocław, 1960. - S. 148.

532 Voluminu legum. - T. VI. – Petersburg, 1860. - S. 82-84.

533 Ibid. - S. 85.

534 Чарт. – Од. зб. 529, арк. 188.

535 Каминьский А. Первые годы польско-русского союза 1704 - 1709 гг. - С. 218.

536 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. - С. 242-243.

537 Historia dyplomacji Polskiej. - T. II. - C. 364.

538 Артамонов В. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709-1714). - Москва, 1990. - С. 56.

539 Письма и бумаги Петра Великого. - Т. ХІ. - Вып. І. – Москва, 1964. - С. 216.

540 Переписка и другие бумаги шведского короля Карла ХІІ, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Филиппа Орлика, киевского воеводы Иосифа Потоцкого на латинском и польском языках / Изд. О. Бодянского. – Москва, 1847. – С. 50.

541 Крикун М. Згін населення з Правобережної України в Лівобережну 1711 - 1712 років // Україна модерна. – 1996. - № 1. – С. 52-53.

542 Артамонов В. Россия и Речь Посполитая. - С. 90.

543 Крикун М. Згін населення з Правобережної України. – С. 40–62.

544 Орешкова С. Русско-турецкие отношения в начале XVIII в. – Москва, 1971. – С. 152-158.

545

жүктеу/скачать 1.52 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: