Хіломікрони. Місце утворення, бідова, кінцеві пункти транспорту, роль ліпопротеїнліпази


Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики і правильного вибору методу лікування



бет6/11
Дата01.06.2022
өлшемі0.72 Mb.
#458900
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
V 11 5 гр

Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики і правильного вибору методу лікування ряду захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки. У хворих з дуоденальною виразкою, а також при гіперацидному гастриті відбувається збільшення вмісту вільної соляної кислоти (гіперхлоргідрія) і загальної кислотності (гіперацидітас). Зменшення кількості вільної соляної кислоти (гіпохлоргідрія) і загальної кислотності (гіпоацидітас) характерне для хронічного атрофічного гастриту. Гіпохлоргідрію, ахлоргідрію, ахілію (повна відсутність соляної кислоти і пепсину) спостерігають у хворих рак шлунка.



  1. Компоненти реплікації, функції кожного з них.

Поняття про реплікацію
Реплікація — це процес подвоєння ДНК (синтез дочірніх на матриці материнської ДНК). Проходить в S-фазу (синтетичну) клітинного циклу. Локалізація: переважно в ядрі і помірно у мітохондріях. Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
Механізм реплікації 1. Реплікація - це матричний процес, тобто синтез ДНК відбувається на матриці ДНК.
Значення матричного синтезу:
• має більш високу швидкість;
• забезпечує високу точність.
2. Безпосередній механізм реплікації - напівконсервативний, тобто подвійна спіраль матриці ДНК розкручується, а кожний ланцюг ДНК добудовується до цілої двохланцюгової молекули ДНК.
Тобто, кожна дочірня молекула ДНК має 1 ланцюг від материнської , а другий ланцюг добудований за принципом комплементарност.
Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
1. ДНК-матриця.
2. Субстрати і джерела енергії для синтезу ДНКдезоксирибонуклкотидтрифосфати (dАТФ, dГТФ, dТТФ, dЦТФ).
3. ДНК- топоізомераза деспіралізує ДНК.
4. ДНК- хеліказа розсовує нитки ДНК.
5. SSB- білок, зв'язується з розкрученими ланцюгами ДНК і попереджує їх спіралізацію.
6. ДНК-полімераза α -забезпечує синтез праймеру.
7. ДНК- полімераза β - відщеплює праймер і заповнює пустоти заново синтезованими дезоксирибонуклеотидами.
8. ДНК- полімераза δ — продовжує вже наявний олігорибонуклеотид (праймер) на лідируючому ланцюгу.
9. ДНК- полімераза α і ε подовжують вже наявний олігорибонуклеотид (праймер) па відстаючому ланцюгу.
10. ДНК- лігаза - зшиває фрагменти Оказакі.
11. Zn2+-, Mg2+ .



  1. Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет