4. Дослідницькі принципи зіставної лінгвокультурології. Основними
принципами, на яких ґрунтується зіставна лінгвокультурологія, науковці нази
вають експланаторність, антропоцентризм, етноцентризм і функціоналізм. Крім
цього, слушно додати ще два принципи: власне лінгвокультурологічний (необ
хідність аналізу об’єкта культури, маніфестованого в мові, як єдності мовної і
позамовної сутності) та принцип інакшості (доцільність урахування при зістав-
но-лінгвокультурологічному підході ідеї інакшості, яка реалізується в такому
судженні: матеріали одного етносу свідчать про те, що поняття в ньому пред
ставлене інакше, ніж у мові іншого етносу) 18.
Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що зіставно-лінг-
вокультурологічне дослідження має ґрунтуватися передусім на таких принци
пах порівняльного вивчення споріднених і неспоріднених мов 19: 1) принцип
зіставлюваності (збалансованість ступенів вивчення порівнюваних мов; визна
чення функціонально подібних мовних явищ у зіставлюваних мовах; раціона
льне поєднання різних підходів при порівнянні мов); 2) принцип системності
(доцільність зіставлення парадигматичних угруповань: окремі елементи мови
слід порівнювати в межах парадигматичних угруповань, тобто вивчати як час
тини останніх); 3) принцип термінологічної адекватності (необхідність визна
чення термінів для адекватного позначення зіставлюваних явищ в обох мовах);
4) принцип достатньої глибини порівняння (виявлення всіх подібностей і від
мінностей порівнюваних мовних явищ, оскільки чим глибше аналізуються зіс-
тавлювані факти, чим більше уваги приділяється кожному з них, тим більше
шансів виявити в них нове, не розкрите у плані одномовного аналізу); 5) прин
цип урахування функціональних стилів (доцільність залучення для контрастив
ного аналізу текстів одного функціонального стилю); 6) принцип територіаль
ної необмеженості (нерелевантність для зіставного аналізу просторової
локалізації мов); 7) принцип синхронічності; 8) принцип простоти (розроблен
ня єдиної метамови опису зіставлюваних фактів, зрозумілої представникам по
рівнюваних лінгвокультур); 9) принцип скорочення (необхідність зіставлення
мовних явищ, зрозумілих і доступних представникам досліджуваних лінгво
культур); 10) принцип урахування фацилітації 20 та міжмовної інтерференції.
Достарыңызбен бөлісу: |