1. Політична історія Великого князівства Литовського, Руського у другій половині ХIVст.
Перервана традиція літописання зумовила низку білих плям в історії польсько – литовської доби. Через це частина істориків період існування Великого князівства литовського до Люблінської унії 1569 р. вважає часом існування Литовсько- Руської держави , а решта переконана , що цієї доби йшов процес перетворення українських земель на литовську провінцію . Така значна розбіжність поглядів пов’язана з тим , що час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського мав одну надзвичайно важливу особливість : він складався з неоднакових за тривалістю та змістом періодів. У межах яких домінувала то одна , то інша тенденція.
Перший етап ( 1340- 1362)- «оксамитове « литовське проникнення у Південно - Західну Русь.
За Міндовга (1240-1263) до складу Литовського князівства були включені Чорна Русь(Гродненське і Новогрудське князівства)
За Гедиміна (1316- 1341)- Полоцьке князівство (білоруські землі). Внаслідок угод і шлюбів синів Гедиміна з князівнами уділів Полоцького князівства. Син Гедиміна Любарт одружився з дочкою галицько- волинського князя Андрія Юрійовича і по його смерті ( 1320 р.) в умовах політичної кризи у державі , яка постала в результаті отруєння глави держави Юрія –Болеслава у 1340р., став волинським князем під християнським ім»ям Дмитрія. Його підтримала волинська знать на противагу галицькій , яка в особі боярина Дмитра Дедька підтримала Казимира Ш – рідного дядька покійного Юрія-Болеслава. До 1344-45 рр він був фактично незалежним правителем –« старостою Руської землі», однак по тому Казимир Ш організував похід на Галицьку Русь з претензіями її інкорпорації до Польщі. Після суперечок за галицьку спадщину з польським королем Казимиром Ш , які скінчилися перемир»ям 1366 року ( підтверджене миром у 1377 р), зафіксований поділ Галицько- Волинської держави: Польща приєднала до себе Галичину і Західну Волинь) та Східна частина Волині (Луцьке князівство) залишилося Любарту - Дмитру.
За Ольгерда (1345- 1377)- до складу Литовського князівства (1362р) переходить Південно - Західна Русь (Київська земля, Чернігово - Сіверська , Поділля) . Волинь за князя Федора Любартовича визнала зверхність Литовського князівства.
Достарыңызбен бөлісу: |
