Методичні рекомендації до вивчення творчості Шарля Бодлера у загальноосвітніх навчальних закладах

З підбірки цитат Шарля Бодлера та висловлювань про нього діячів культури оберіть ті, що, на вашу думку, поглиблюють ваше розуміння трагізму долі Шарля Бодлера. Прокоментуйте їх.

(Див. «Бодлер про себе, про свою творчість, про життєві пріоритети та ідеали»; «Діячі культури про Бодлера»).

Бодлер так і залишився до кінця своїх днів на лезі ножа між прагненням пізнати єдність світу і самого себе та страшним розколом його свідомості, душі й всього життя. Учні відзначають, що недарма Анрі Матісс зобразив відкритим череп Бодлера: «тріщини» його життя розірвали його свідомість і, разом з тим, відкрили перед поетом Всесвіт, він через цю відкритість мозку, розуму зумів осягнути весь світ в абсолютно іншому вимірі, ніж це робили митці до нього, – він створив глобальну картину Краси зі Зла.

«Виховна» діяльність подружжя Опік мала зворотний ефект. Новий розрив із сім’єю, що став повним, відбувся після повернення Бодлера із вимушеної мандрівки до о. Маврикій, якого він так і не досягнув. (Опік відправив його у своєрідне заслання, щоб бунтівний юнак, працюючи вчителем, виправився. Однак «засланець» повів себе непередбачувано, він самовільно повернувся додому і розпочав самостійне життя). Шарль Бодлер входить у Паризьке артистичне середовище, вважає своїм основним покликанням поезію, але пише мало, не поспішає друкуватися, довго і ретельно працює над кожним віршем. Один із кращих бодлерознавців Ж. Крепе зауважив: «Бодлер не був таким собі спонтанним генієм. Чим більше я його вивчаю, тим рішуче схиляюсь до висновку: він сам великою мірою створив свій геній». Водночас Бодлер займається живописом. (Надається слово учням ІІІ-ї динамічної групи для повідомлення про мистецтвознавчу діяльність Шарля Бодлера та його зв'язок з представниками поетичних угрупувань «Парнас» та «групи бузенго», їх вплив на естетичні ідеали поета. Даний матеріал є своєрідним доповненням і поглибленнями учнівського розуміння входження Бодлера в мистецтво).

Проте літературну долю Бодлера, як прижиттєву, так і посмертну, визначили не діяльність критика-мистецтвознавця, ні його спроби у живописі, драматургії та новелістиці, а єдина створена ним поетична збірка віршів «Квіти Зла». 1857 рік став вирішальним у долі Бодлера і як митця, і як людини.

Чому? Спробуємо представити відповідь у вигляді схеми.

































Старіючий денді, що вів дивний, а інколи заслуговуючий засудження спосіб життя, що став «мучеником від естетики» – таким був Бодлер в очах тогочасної богеми. «Істерик», як він сам себе називав, затятий песиміст, занурений у безпросвітність власних похмурих фантазій, Бодлер і в житті, і в творчості був мало схожий на поетів-романтиків старшого покоління (Гюго, Готьє, Віньї, Ламартін), але молодь в літературному процесі тогочасної Франції визнавала його за свого «метра». Хоча сам Бодлер не приймав цього обожнювання і писав: «Ці молоді люди викликають у мене смертельний жах… Нічого я так не люблю, як самотність!»

Два шедеври, створені Бодлером, «Квіти Зла» (збірка вийшла у 1857 році й над нею поет працював до самої смерті; «Жодна із сучасних книг не сповнена такого жаху перед Злом, як моя…») та «Паризький сплін» (50 віршів у прозі, 1857-1867 роки, у яких відобразився світ у песимістично-суб’єктивній формі) поставили митця між романтизмом і декадансом.

(Повторюється поняття романтизму та вводиться первинна інформація про декаданс. Див. матеріали «Термінологічного словника»).

Далі надаємо слово представникам IV- ї динамічної групи, які представляють опорно-інформаційну схему (таблицю) «Художній світ Шарля Бодлера», яка ще коллективно уточнюється і коригується. Цей матеріал у роздрукованому вигляді видається кожному учневі, вклеюється у зошити, доповнюється і використовується як опора в аналітико-інтерпретаційному дослідженні поетичних творів Бодлера.

Як доповнення до схеми-опори можуть додаватись такі позиції:

- художній світ Бодлера керується тільки духовними законами, матеріальне у нього дивним чином існує за законами духовності;

- ліричний сюжет приводиться у рух лише переживаннями, відчуттями і конфліктами особистості;

- пріоритетними є внутрішні конфлікти особистості, «рух особистості до самої себе»;

- Бодлер – Данте ХІХ століття. Суспільство-пекло. Людина – між Богом і Сатаною, в постійних метаннях;

- ліричний герой – борець із самим собою;

- синтез різних видів мистецтв (слово, музика, живопис).

Ці новації та виначальні риси художнього світу Шарля Бодлера знайшли втілення у його знаковому творінні, збірці поезій «Квіти Зла».

Для повідомлення про створення «Квітів Зла», композиційну будову збірки, семантико-смислову вісь поетичного зібрання, його оцінку сучасниками Бодлера та представниками наступних епох слово надається учням VI-ї динамічної групи. Учні всього классу занотовують до зошитів композиційну формулу збірки Ш. Бодлера «Квіти Зла».

Найоптимальнішим шляхом вивчення творчого спадку митця, в данному випадку збірки «Квіти Зла», є шлях «слідом за автором». В композиційній побудові збірки циклам віршів передує «Вступ» «До читача». З нього ми й розпочнемо знайомство з поетичним доробком Бодлера.

Представляють результати виконання свого випереджального завдання учні V динамічної групи (аналітико-інтерпретаційна модель вірша Ш.Бодлера «До читача»). Підготовлені читці пропонують варіанти виразного читання українською та російською мовами (всі учні класу слідкують за текстом). Далі проводиться колективне обговорення змісту (запитання див. у орієнтованих матеріалах V динамічної групи). Завершується розмова про вірш «До читача» інтерпретацією, яку готували учні. У разі потреби вона уточнюється і доповнюється вчителем. Як висновок, мають бути позначені провідні думки вірша відповідно до особливостей художнього світу Бодлера.

Даний етап уроку варто завершити колективним підсумком, який має закріпити учнівське розуміння Бодлера-людини і Бодлера-митця. Найкраще це здійснити, організувавши діалог по осмисленню висловлювань самого Бодлера та інших представників культури про нього і його творчість:

«Бодлер про себе, про свою творчість, про життєві пріоритети та ідеали» З них кожен вчитель може обрати 4-5 основних, на його думку, відповідно до теми і структури уроку).

«Діячі культури про Бодлера» (для обговорення можна відібрати висловлювання, із переліку яких вчитель зупинить свою увагу на 3-4). Результатом такого діалогу доречно зробити складання опорної схеми «Мистецька концепція Шарля Бодлера». Спочатку ця робота виконується самостійно, або в парах чи динамічних групах за такими позиціями:

- Відобразити основоположні риси мистецької концепції Бодлера.

- Представити місце Бодлера та його найважливішої збірки «Квіти Зла» у світовому літературному процесі.

- Показати специфіку світогляду, естетичних поглядів Бодлера та його відношення до оточуючого світу. (Надаємо можливий варіант відкоригованої схеми-опори, дивись додаток до першого уроку).

Ця схема-опора використовується учнями в подальшій роботі разом зі схемами «Чинники, що сформували світогляд та естетичні ідеали Шарля Бодлера», «Художній світ Шарля Бодлера».

Реальний світ стає для нього самого і для його ліричного героя цариною Зла, «Місто, радісне, ревуче, біснувате» відкриває йому свої найогидніші безодні темряви, жаху, гріха. Герой Бодлера – однозначно герой-бунтар. І в цьому він продовжує й загострює традиції «байронічного» романтизму. Конфлікт романтичного героя-бунтаря Бодлера, зовнішній конфлікт з дійсністю непримиримий і невирішуваний. За законами трагедійного мистецтва він неминуче призводить до найтяжчих страждань, відчуття Смерті стає одним із провідних у творчості Бодлера. Але всі дослідники творчості Бодлера визначають його як останнього романтика європейської поезії і предтечу символізму зокрема і модерністської поезії в цілому. Секрет новаторства Бодлера, його кордонного місця на межі романтизму і декадансу пов’язане із внутрішнім конфліктом митця і, відповідно, змусив його страждати від протиріч, від недосяжності ідеалу, від відчуття і усвідомлення неможливості досягти єдності в першу чергу із самим собою. Два його «Я» постійно зіштовхувались у двобої Краси і Зла, і врешті-решт привели Бодлера до філософсько-мистецького відкриття – «теорії відповідностей», яку він завдяки поезії перетворив на систему новаторського естетичного погляду на світ і людину.

Старшокласники ще раз акцентують своє розуміння значення феномену Шарля Бодлера у світовій літературі: науковці вважають, що відлік нової поезії доцільно розпочинати від Шарля Бодлера і парнасців. Саме бодлерівські вірші Томас Стернз Еліот визначав як «річ найбільш наближену до складного відновлення, з яким ми експериментуємо». «Квіти Зла» започаткували нову поетику, що виходила, як і поетика романтиків, з трагічної несумісності митця і буржуазного суспільства, існувати за законами якого він приречений. Проте бодлерівська поетика радикально відмінна від романтичної завдяки своїй схильності до точності, об’єктивності, беземоційності, прагненню до парадоксальної метафорики (яка врешті виявляється простою аналогією, спорідненістю внутрішнього і зовнішнього світів). Далекі від дидактизму, його вірші виступають як алегорії, «предметні уроки» нещастя, відчаю, продажності цивілізації, роздвоєності людини між добром і злом, необхідності усвідомлення природи і сили зла, гріховності і приреченості. Чесно й відкрито аналізуючи власний досвід, власне єство, Бодлер тим самим відкриває нове, досі незнане або заборонене в природі людини як такої. Це саме від нього розпочалося видобування краси з «квітів зла», тобто з будь-якої реальності. «Дітьми» Бодлера з повним правом вважаються символісти (Верлен, Рембо, Малларме та інші), а далі – Верхарн, Рільке, Метерлінк, Блок, Бєлий…

(Використано думки Т.Н. Денисової та Г.М. Сиваченко. Див. у книзі «Денисова Т.М., Сиваченко Г.М. Зарубіжна література ХХ століття. Хрестоматія-посібник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2000, с. 50).

Ми розпочинаємо аналітико-інтерпретаційні дослідження поезії Шарля Бодлера саме із вірша «Відповідності».

Оскільки аналіз ліричного твору в шкільній практиці, та й у вузівській теж викликає найбільші труднощі, пропонуємо для використання «Універсальну пам’ятку ліричного твору», відштовхуючись від якої з огляду на жанрову специфіку та смислове навантаження і особливості поетики кожного конкретного вірша, вчитель зможе організувати цілісний текстуально-смисловий аналіз віршованого твору (див. Гузь О.О. Зарубіжна література. Конспекти уроків. 8 клас. Частина 1. – Тернопіль: Мандрівець, 2008, с. 398-399).

1.Прочитайте вірш мовчки.

2. Прочитайте вірш вголос.

3. Висловте своє первинне враження сприйняття ліричного твору (на рівні емоцій та думок, що сформувалися відразу після прочитання вірша).

4. Яким настроєм сповнений вірш? Аргументуйте текстом.

5. Про що цей вірш? (Яка його тема?)

6. Що видалося незрозумілим, недоречним? Чому?

7. Які художні світи наявні в тексті? (Світ людини, світ природи, світ землі – світ неба, «свій» світ – «чужий» світ, світ матеріальний – світ духовний тощо).

8. У якому співвідношенні знаходяться художні світи вірша? (Зіставлені, протиставлені, поєднанні, накладаються один на один, сходяться в якійсь одній точці).

9. Виокремте художні опозицій тексту. Визначте серед них найголовніші. Чому ви так вважаєте? (Верх-низ, матеріальне-духовне, життя-смерть, війна-мир, добро-зло тощо).

10. Схарактеризуйте просторово-часові відношення у тексті. Що, на вашу думку, є важливішим – художній час чи художній простір у цьому вірші. Обґрунтуйте змістом.

11. Схарактеризуйте систему образів вірша. Спробуйте розподілити образи за художніми світами. В чому ви вбачаєте сенс такого умовного розподілу?

12. Визначте місце ліричного героя у вірші та його роль. Схарактеризуйте, спираючись на текст, думки, настрої, переживання, почуття, проблеми ліричного героя.

13. Спробуйте пов’язати позицію ліричного героя з авторською позицією. В чому ви бачите спільне, а в чому відмінне? Аргументуйте, спираючись на текст вірша.

14. Спробуйте знайти у тексті вірша цитату, яка містить в собі головну думку (або сформулюйте її словами). Що, на ваш погляд, хотів автор донести до читача?

15. Наскільки жанрова форма вірша (сонет, хоку, елегія, гімн тощо) допомагає зрозуміти смисл вірша та авторську позицію?

16. У чому полягають композиційні особливості вірша? Як вони допомагають зрозуміти смисл твору?

17. Схарактеризуйте ритмомелодику вірша. За бажанням визначте віршовий розмір твору. Спробуйте встановити зв'язок метричного розміру вірша з його смисловим (чуттєвим) навантаженням чи настроєм.

18. Які художні принципи створення ліричного тексту і з якою метою використані автором у цьому вірші (антитеза (контраст), алегорія, художній паралелізм тощо)?

19. Які засоби художньої виразності ви помітили у вірші? Визначте роль найяскравіших художніх тропів (епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, символів). Які з них є домінантними, які виконують функції художньої деталі і з якою метою?

20. Спробуйте визначити, до якого виду лірики можна віднести цей текст (філософська, пейзажна, патріотична, інтимна, лірика дружби тощо).

21. Які важливі особисто для вас проблеми підіймаються у творі?

22. Як, на вашу думку, у цьому вірші відобразилися світоглядно-естетичні позиції автора?

23. Схарактеризуйте загалом художню модель світу і людини, що представлені у вірші.

24. Визначте сутність авторського задуму та авторської позиції у вірші. Яким ви бачите образ автора (чи збігається він з образом ліричного героя, чи це автор-оповідач, спостерігач, філософ, романтичний герой, наставник, співбесідник)? Обґрунтуйте свої думки текстом.

25. Яка роль епіграфа у вірші (якщо він є)?

26. Як ви гадаєте, чому автор дав саме таку назву віршу? (Або: Чому, по-вашому, автор не дав назву цьому віршованому твору?)

27. Які асоціації з творами світової літератури ви відкрили для себе, опановуючи зміст цього вірша?

28. Яку додаткову інформацію має вказівка на дату написання вірша? (Чому немає вказівки на дату написання вірша?)

29. Які синтаксичні особливості вірша привернули вашу увагу? Чим?

30. Чиї думки (літературознавців, критиків, відомих діячів мистецтва, культури, щодо цього вірша вам відомі? Чи погоджуєтесь ви з ними? У чому? Якщо ні, поясніть чому?

31. Спробуйте створити опорно-смислову схему вірша, втіливши в неї своє розуміння твору.

32. Ще раз прочитайте вірш вголос. Як змінився інтонаційно-логічний малюнок вашого читання після аналітичного осмислення змісту ліричного твору?

Концепція аналітико-інтерпретаційного дослідження вірша

Шарля Бодлера «Відповідності»

Цілісний аналіз вірша пропонуємо розпочати з його виразного читання (чи прослуховування) французькою мовою. У класах, де вивчається французька мова, текст читають учні. За відсутності такої можливості все ж радимо використати звукозапис виразного читання вірша в оригіналі спеціалістами (фонохрестоматія, інтернетресурси). Звучання оригінального тексту впливає на слухачів на рівні ритмомелодики та звукопису тексту. Це тим більш важливо, що мелодиці мистецтва Шарль Бодлер приділяв велику увагу. У нарисі «Салон 1846 року» він писав (це стосується живопису): «Кращий засіб переконатися, чи мелодійна картина, - поглянути на неї з чималої відстані, щоб не бачити ні сюжету, ні лінії. Якщо вона мелодійна, вона вже має смисл, вона вже зайняла місце в репертуарі спогадів». Те ж саме ми можемо сказати стосовно звучання ліричного тексту невідомою нам мовою, але ми можемо відчути мелодію вірша, а відтак отримати незабутнє враження, що сприятиме подальшому осмисленню твору вже у варіантах перекладу українською та російською мовами.

Природа – храм живий, де символів ліси

Спостерігають нас і наші всі маршрути;

Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути

Підмурків та колон неясні голоси.
Всі барви й кольори, всі аромати й тони

Зливаються в могуть єдиного єства.

І зрівноважують їх вимір і права

Взаємного зв’язку невидимі закони.

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,
Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них – захват розуму, в них відчуттям – хвала.

Переклад Дмитра Павличка

Природа – мудрий храм, де ряд колон живих

Нечутно шепчеться, як вечоріє днина;

Лісами символів проходить там людина

І зустріча привітний погляд їх.
Як верховинських лун глухі, протяжні гуки

Зливаються в акорд протяжний і міцний,

Де все з’єдналося: і ніч, і день ясний, -

Так сполучаються парфуми, барви й звуки.

Зелені, як лука, м’які, як звук гобоя,

І є торжественно-розпусний аромат –
Дух амбри, ладану, дух пижма і бензоя,

Що в безкрай шириться, як і саме життя,

У нім екстаза дум, в нім захват почуття.

Переклад Михайла Драй-Хмари

Природа – строгий храм, где строй живых колонн

Порой чуть внятный звук украдкою уронит;

Лесами символов бредёт, в их чащах тонет

Смущённый человек, их взглядом умилён.
Как эхо отзвуков в один аккорд неясный,

Где всё едино, свет и ночи темнота,

Благоухания, и звуки, и цвета

В ней сочетаются в гармонии согласной.

Как тело детское, высокий звук гобоя;

И есть торжественный, развратный аромат –
Слияние ладана, и амбры, и бензоя:

В нём бесконечное доступно вдруг для нас,

В нём высших дум восторг и лучших чувств экстаз!

Переклад Елліса

Природа – древний храм. Невнятным языком

Живые говорять колонны там от века;

Там дебри символов смущают человека,

Хоть взгляд их пристальный давно ему знаком.
Неодолимому влечению подвластны

Блуждают отзвуки, сливаясь в унисон,

Великий, словно свет, глубокий, словно сон;

Так запах, цвет и звук между собой согласны.

Как флейта, сладостен и зелен, как поляна;

В других – растленное игралище страстей;
Повсюду запахи струятся постоянно;

В бензое, мускусе и в ладане поёт

Осмысленных стихий сверхчувственный полёт.

(Переклад В. Микушевича)

Природа – тёмний храм, где строй столпов живых

Роняет иногда невнятные реченья;

В ней лесом символов, исполненных значенья,

Мы бродим, на себе не видя взоров их.
Как дальних отгулов прерывистая хрия

Нам предстоит порой в единстве звуковом,

Так в соответствии находятся прямом

Все краски, голоса и запахи земные.

Младенца, нежные, как музыка гобоя,

Зелёные, как луг. Другие – расколоть
Хотят сознание, и, чувства беспокоя

Порочной роскошью и гордостью слепой,

Нас манят фимиам, и мускус, и бензой.

(Переклад Б. Лівшица)

Природа – некий храм, где от живых колонн

Обрывки смутных фраз исходят временами.

Как в чаще символов, мы бродим в этом храме,

И взглядом родственным глядит на смертных он.
Подобно голосам на дальнем расстоянье,

Когда их стройных хор един, как тень и свет,

Перекликаются звук, запах, форма, цвет,

Глубокий, тёмный смысл обретшие в слиянье.

Как плоть ребёнка, свеж, как зов свирели, нежен.

Другие царственны, в них роскошь и разврат,
Для них границы нет, их зыбкий мир безбрежен, –

Так мускус и бензой, так нард и фимиам

Восторг ума и чувств дают изведать нам.

(Переклад В. Левіка)