Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Сорти, посадковий матеріал
| Біологічні особливості
М’ята перцева – вологолюбна і вимоглива до родючості ґрунту рослина. Росте в регіоні з високою вологістю ґрунту і повітря, м’якими сніжними зимами, на рівнинних ділянках з родючими ґрунтами легкого механічного складу. Кращі ґрунти для неї – чорноземи та окультурені торфовища. Реакція ґрунтового розчину рН – 5–7. Вимоглива до інтенсивності освітлення, не витримує затінення. Переносить короткочасне затоплення талими водами. Сорти, посадковий матеріал В Україні районовано 12 сортів перцевої м’яти: лише один – для Криму, решта – для Полісся і Лісостепу: (Заграва, Краснодарська 2, Лубенчанка, Лідія, Мама, Прилуцька 6, Прилуцька 14, Прилуцька карвонна, Удойчанка, Українська перцева, Чорнолиста). М’ята розмножується вегетативно: відрізками кореневищ та розсадою. Кореневищні живці використовують при осінньому і весняному садінні, розсаду – виключно у весняний строк. Вирощування посадкового матеріалу. Для вирощування високого врожаю листа і трави м’яти перцевої велике значення має високоякісний посадковий матеріал. Його вирощують на спеціально закладених маточних сортових плантаціях. Під маточники відводять ґрунти, добре забезпечені елементами живлення, вологою, захищені від східних вітрів, чисті від бур’янів. Закладають маточник по паровому полю. Під глибоку (27–30 см) оранку вносять по 35–40 т добре перепрілого гною або компосту та по 45 кг/га д.р. NPK. Садіння проводять чистосортними кореневищами у вересні або рано навесні. Площа маточника – 15 % запланованої площі виробничої плантації. Кореневища висаджують вручну, або розсадильною машиною СКН-6А. При ручному садінні через 60 см нарізують борозни глибиною 10–12 см, на дно суцільною стрічкою викладають кореневища, щедро поливають і негайно загортають борозни ґрунтом, після цього площу коткують. При машинному садінні підготовлені кореневища кладуть у борозну, яку утворює і поливає машина. На гектар висаджується 8–10 ц кореневищ. Догляд за маточниками полягає у 3–4-разовому боронуванні важкими боронами, регулярному розпушенні міжрядь, боротьбі з бур’янами. Маточні плантації ретельно захищають від шкідників – довгоносиків, павутинного кліща, м’ятної попелиці, м’ятної блішки і м’ятного листоїда та хвороб – іржі та борошнистої роси. Проти кліща та попелиці плантацію двічі обприскують 3 %-м розчином рідкого мила або 0,2 %-м розчином БІ-58 новий. Проти листогризучих шкідників застосовують децис (0,5 кг/га). Проти хвороб плантацію 3–4 рази обрискують 1 %-ю бордоською рідиною та обпудрюють меленою сіркою – 30 кг/га. Корневища викопують восени безпосередньо перед осіннім садінням або перед замерзанням ґрунту для весняного садіння. Копають коревища за допомогою спеціальної машини КПМ-2 (коренекопач – проріджувач м’яти ) або картоплекопача КТН-2. Викопані кореневища відразу саджають або закладають у траншею чи кагат для зберігання. Траншея має ширину 80–100 см, глибину 40–50 см, довжину 10 м; кагат – ширину 120–150 см, висоту – 20–30 см, довжину – 8–10 м. Кореневища на зберігання закладають пошарово (до 8–10 см), з перешаруванням вологою землею (5–7 см), укладаючи 3–4 шари, зверху насипають 10–12 см ґрунту. Температура зберігання кореневищ 0–5 °С. Якщо планується виключно весняне закладання промислової плантації, кореневища можна зберігати безпосередньо на маточній плантації. Для цього маточники на зиму утеплюють, покриваючи соломистим гноєм (до 60 т/га) або соломою (8–10 т/га), взимку проводять снігозатримання. Навесні утеплюючий матеріал знімають. Урожай маточних кореневищ на плантації залежно від сорту становить 120–200 ц/га, або 1–2 млн розсади (шматків кореневищ довжиною 10–15 см зі стеблом заввишки 10–12 см та 3–5 парами листків). Розсада заготовляється навесні виключно вручну. На маточниках урожай листків і трави не збирають. жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|