Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів
Баба без діда – як борщ без хліба. – They need one another. – Είναι δύσκολο να είναι χωριστά
жүктеу/скачать 2.95 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
- Об’єктом дослідження виступає політичний дискурс.
- Мета дослідження полягає у вивченні терміну «політичний дискурс» та у встановленні засобів та особливостей перекладу англійського політичного дискурсу українською мовою.
- Для досягнення мети нашого дослідження треба вирішити наступні завдання
- 3) виявити особливості політичного дискурсу;
- Матеріалом для дослідження стали тексти виступів політичних діячів, а також статті з новинних порталів та електронних газет.
- Однак переклад політичного дискурсу може визвати деякі проблеми. Для уникнення проблем розглянемо перекладацькі трансформації за В.Н.Комісаровим.
Баба без діда – як борщ без хліба. – They need one another. – Είναι δύσκολο να είναι χωριστά.Приклади: Людям як болото, а матері – як золото. – Blood is thicker than water. – Αδερφός, κι ας ειν' κι οχτρός.(Переклад відносним еквівалентом). Чужу біду руками розведу, а свою до пуття не доведу. – He jests at scars that never felt a wound. – Ξένος πόνος όνειρο.(Переклад відносним еквівалентом). Ο έρωτας είναι τυφλός. – Любов сліпа. – Love is blind. (Переклад повним еквівалентом). Πολλοί συγγενείς, λίγοι λίγοι. – Many relatives, little by little. – Родичів, яких багато, все менше і менше. (Калькування). Στου κουφού την πόρτα, όσο θέλεις βρόντα. – Some people ignore any advice or guidance that may be provided to them. – Немає сенсу розмовляти з людиною, бо їй байдуже. (Описовий переклад). Не дивлячись на те, що при різних способах відтворення лексична образність в одних прислів’ях зберігається, в інших не зберігається, і на те, що лексичні одиниці в прислів’ях даних мов мають різні значення, прислів’я не втрачають свого емотивного значення ні в одній із мов. Таким чином, можна зробити такі висновки. Лінгвокультурний аналіз прислів’їв показав, що паремії образно висловлюють ідеї, що живуть у свідомість народу, узагальнюють його багатовіковий соціально-історичний досвід. У них відбивається стихійно - матеріалістичний світогляд народу, що виник в результаті трудової діяльності людей. В процесі дослідження ми також провели перекладацький аналіз паремій. Ми зазначили основні способи та особливості перекладу прислів’їв. А саме що, при повній відповідності еквівалента не втрачається лексична образність прислів’я. Паремії можуть відтворюватись частковою відповідністю прислів’я, але в цьому випадку вони розрізняється своїм образним змістом. При перекладі частковим еквівалентом втрачається лексична відповідність. В перекладі відносним еквівалентом лексика прислів’їв не зберігається. Використовуючи прийом калькування зберігається повна специфіка прислів’я, усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу. При описовому перекладі паремій лексичний фон зазвичай частково зберігається. Образна лексика, зазвичай, порушується. Література
УДК 811.111'373.72'255(043) Баркова І. О. Ідіоматичні вирази в сучасній англійській пресі та засоби їх відтворення при перекладі Вивченням ідіоматичних одиниць займались багато мовознавців, таких як О.В. Кунін [1]; В.І. Карабан [2]; Н.В. Горденко, Ю.В. Тищенко [3] та інші. Активний вплив засобів масової інформації на формування, зміну і розвиток суспільної свідомості є очевидним фактом, що визнається як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, тому вивчення лінгвістичних проблем (вживання та переклад фразеологічних одиниць, що знаходять своє місце в англійській пресі), пов'язаних із взаємодією людини і преси, викликає значний інтерес та зумовлює актуальність цього дослідження. Об'єктом дослідження роботи виступають ідіоматичні вирази у текстах англійських періодичних видань. Предметом дослідження є засоби відтворення англійських фразеологізмів при перекладі українською мовою. Методи дослідження представлені методом суцільної вибірки, описовим методом та порівняльним методом. Матеріалом дослідження виступають приклади вживання англійських фразеологізмів, відібраних з текстів періодичних видань англійською мовою. У своїй роботі ми будемо спиратися на найбільш повне, на нашу думку, визначення ідіоматичної одиниці: ідіоматична одиниця – це стійке сполучення слів з повністю або частково переосмисленим значенням, що характеризується обмеженою валентністю, сферою використання, вільною відтворюваністю у мові та мовленні, має семантичну та синтаксичну цілісність, характеризується експресивним забарвленням та визначає національно-культурну сутність когнітивних процесів [1]. Згідно з О.В. Куніним [1], до складу фразеології входять три розділи: ідіоматика, ідіофразеоматика і фразеоматика. З перекладацької точки зору, О.В. Кунін пропонує англійські фразеологічні одиниці ділити на дві групи: 1) фразеологічні одиниці, що мають еквіваленти у рідній мові; 2) безеквівалентні фразеологічні одиниці. На думку вчених (В.М. Комісаров, О.В. Кунін, В.І. Карабан), фразеологічні одиниці поділяються на дві основні групи: необразні фразеологічні словосполучення, що є близькими за своїми характеристиками до вільних словосполучень (наприклад, “to pay attention” – «звернути увагу», “jump at conclusion” – «прийти до висновку») та образні фразеологізми, що є більш складними утвореннями з точки зору семантики. До останніх належать крилаті вирази, прислів’я, приказки, ідіоматичні звороти, тощо. Слід відмітити, що в матеріалах періодичних видань можна зустріти обидві групи фразеологічних одиниць. У процесі дослідження було визначено такі типи фразеологічних одиниць: 1) ідіоматизми (forbidden game - людина, яку не можна критикувати; pay through the nose - заплатити шалені гроші).
Керуючий / Директор відклав проект у "довгий ящик", тому питання з ним залишається невирішеним. Фразеологізм to be up in the air має значення знаходитися у підвішеному стані. 2) термінологічні фразеологізми (cut corners (a corner) - а) зрізати кут, б) йти напролом, в) діяти незаконно, г) заощаджувати (на чому-л.) на шкоду якості.
Справи йдуть повільно, і рівень продажів ледве сягає точки самоокупності. Фразеологізм the break-even point має значення беззбитковість; рентабельність.
1) фразеологізми, що мають повний аналог в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно; 2) фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку; 3) фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу; 4) фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не добиватись [3]. Як зазначає В.І. Карабан, необразні фразеологізми (тобто такі, що не містять певного експресивного образу) зазвичай перекладаються існуючими в мові перекладу відповідниками 2. У стилістичних цілях фразеологізми можуть вживатися як без змін, так і в трансформованому вигляді, з іншим значенням і структурою або з новими експресивно-стилістичними властивостями. Найчастіше під трансформацією розуміється будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, закріпленої у лінгвістичній літературі, а також імпровізована зміна в експресивно-стилістичних цілях. Якщо аналізувати класифікації трансформації фразеологізмів різних авторів, можна зробити висновок, що лінгвісти не мають єдиного погляду на способи трансформації фразеологічних одиниць. Класифікації значно відрізняються одна від одної, але жодна класифікація не є вичерпною. Це свідчить про недостатню вивченість питання трансформації фразеологізмів у лінгвістиці. Всі трансформації можна розділити на такі групи: 1) семантичні трансформації, 2) лексичні трансформації, 3) синтаксичні трансформації, 4) морфологічні трансформації; 5) словотворчі трансформації. В ході нашого дослідження було встановлено, що під час перекладу матеріалів англомовних періодичних видань застосовуються всі види трансформацій. При перекладі фразеологізмів у текстах англійських засобів масової інформації повинні також враховуватися різноманітні екстралінгвістичні фактори. Таким чином, остаточне рішення про використання того чи іншого способу перекладу англійської фразеологічної одиниці залежить від контексту. Правильне застосування будь-якого перекладацького прийому та методу передбачає творчий підхід до вирішення кожної конкретної задачі. Перспектива подальшого дослідження полягає у вивченні засобів перекладу англомовних ідіоматичних одиниць у текстах іншого стилю. Література 1. Кунин, А.В. Курс фразеологии современного английского языка: учебное пособие для институтов и факультетов иностранных языков/ А.В. Кунин. — 3 е изд. — Дубна: Феникс+, 2005. — 488с. 2. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу наукової і технічної літератури на українську мову. Частина Ι: Граматичні труднощі/ В.І. Карабан. — Вінниця: Нова книга, 1997. — 320 с. 3. Горденко Н.В., Тищенко Ю.В. Сложности перевода английских фразеологизмов на русский язык. — [Електронный ресурс]// — Режим доступу вільний: http://www.rae.ru/zk/arj/2007/12/Gordenko_1.pdf УДК 811.111’255.2:32(043) Гончарова Альона ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУЗагальновідомо, що кожний народ має власну історію, культурні традиції та соціальний устрій. Усе це знаходить відображення в його мові. Для нашого часу велике значення має політична комунікація, політична діяльність. Відіграючи важливу роль у житті суспільства, політична сфера викликає великий інтерес для лінгвістів, перекладачів. Адже від правильного перекладу політичного виступу залежить місце держави на політичній арені.Дослідження політичного дискурсу проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами, такими, як Є.В.Будаєв, А.П.Чудінов, Е.І.Шейгал, Дж. Граймс та інші. Увага філологів до політичного дискурсу зумовлена постійними змінами на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень.Актуальність дослідження зумовлена тим, що політичний дискурс має в собі велику кількість лінгвокультурніх одиниць, що відображають зміни у суспільстві. А досконалий і повноцінний переклад дискурсу з урахуванням лінгвокультурних особливостей потребує від перекладача не лише високого рівня володіння мовою, але й глибокої бази фонових знань, а саме відомостей про країну народу носія мови, якою виконується усний або письмовий політичний дискурс.Об’єктом дослідження виступає політичний дискурс.Предметом дослідження є особливості перекладу англомовного політичного дискурсу українською мовою.Мета дослідження полягає у вивченні терміну «політичний дискурс» та у встановленні засобів та особливостей перекладу англійського політичного дискурсу українською мовою.Для досягнення мети нашого дослідження треба вирішити наступні завдання:1) надати визначення поняттю «дискурс»;2) розкрити суть поняття «політичний дискурс»;3) виявити особливості політичного дискурсу;4) розглянути та проаналізувати особливості перекладу політичного дискурсу українською мовою.Методи дослідження – метод порівняльного аналізу, описовий метод, метод суцільної виборки.Матеріалом для дослідження стали тексти виступів політичних діячів, а також статті з новинних порталів та електронних газет.Теоретична значущість дослідження полягає в комплексному аналізі такого лексичного явища, як політичний дискурс.Результати проведеного дослідження становлять внесок до зазначених вище наукових дисциплін і можуть використовуватися у подальшому вивченні способів передачі лінгвокультурологічно маркованих одиниць не лише під час перекладу матеріалів не лише політичного дискурсу, але й дискурсів інших тематик.Практична значущість дослідницької роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використати в процесі викладення політичної лінгвістики, філології германських мов, лінгвокультурології, теорії та практики перекладу сучасної української та англійської мови.Розглянемо визначення терміну «дискурс». Поняття "дискурс" дуже багатозначне. Воно походить від латинського слова dіscursus, що буквально означало "біг у різних напрямках". У перекладі з англійської dіscourse означає "мова, міркування, розмова, бесіда". В.І.Карасік під словом «дискурс» розуміє текст, занурений у ситуацію спілкування», що допускає «безліч вимірів» і взаємодоповнюючих підходів у вивченні, в тому числі прагмалінгвістичні, психолінгвістичний, структурно-лінгвістичний, лінгвокультурний, соціолінгвістичний [1]. Вчений Е. Бенвеніст під дискурсом розуміє "усіляке висловлювання, яке зумовлює наявність комунікантів: адресата, адресанта, а, також, наміри адресанта певним чином впливати на свого співрозмовника" [2]. Дискурс як засіб соціальної взаємодії є новою формою політичної, наукової, організаційної й технічної сили суспільства, за допомогою якої індивід чи сукупність індивідів здійснюють обмін інформацією.Одним із різновидів дискурсу, що постійно розвивається, є політичний дискурс. Політичний дискурс являє собою віддзеркалення суспільно-політичного життя країни, він несе у собі елементи її культури, а також містить у собі риси національного характеру, загальні і національно-специфічні культурні цінності [3].Політичний дискурс реалізується в усній та писемній формах. До усної форми - можна віднести публічні виступи політиків, їхні виступи на радіо, по телебаченню, інтерв'ю, прес-конференції, парламентські дебати, теле- та радіоновини. До писемної форми політичного дискурсу належать різноманітні документи - договори, протоколи, угоди, рубрики політичних новин у пресі, політичні плакати та листівки [4].Політичний дискурс, в якому реалізуються культурні традиції, відбиваються відмінні соціальні ознаки і характерні риси суспільства певної країни, утворився внаслідок бурхливого розвитку міжнародних контактів, становлення незалежних держав, зміцнення культурних і політичних зв'язків.Однак переклад політичного дискурсу може визвати деякі проблеми. Для уникнення проблем розглянемо перекладацькі трансформації за В.Н.Комісаровим.Основними типами лексичних трансформацій по В.Н. Коміссарову є: перекладацьке транскрибування і транслітерація; калькування; лексико-семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію, модуляцію). До найбільш поширених граматичних трансформацій В.Н. Комісарів відносить: 1) синтаксичне уподібнення (дослівний переклад); 2) розчленовування пропозиції, об'єднання пропозицій; 3) граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення). Оскільки об'єктом нашого дослідження є, більшою мірою, лексична сторона розмовної мови політичної спрямованості, у своїй роботі ми не розглядаємо граматичні види трансформацій. До комплексних лексико-граматичних трансформацій відносяться: антонімічний переклад; експлікация (описовий переклад); компенсація.
(Ukraine’s watershed election. – 24 March 2006 – Daily Times). Тут використовується прийом транскодування, і додається також закінчення множини в англійському перекладі, з метою передачі екстралінгвального аспекту. Наведемо приклад описового перекладу. The Senate may vote on the governor's confirmation during the lame-duck session, but the House will probably postpone its vote until next year [5]. Сенат, можливо, висуне на голосування питання про ствердження губернатора на своєму засідання з приводу передачі повноважень новообраному складу. Стосовно палати представників, вона, можливо, відкладе голосування до наступного року [6]. Словосполучення lame-duck доводиться перекладати описово, через те, що воно являє собою реалію відсутню в українському суспільно-політичному житті. Для того, щоб надати адекватний переклад, перекладач повинен володіти потужною базою фонових знань, або у разі можливості звертатися до додаткових джерел інформації. Кожні два роки у листопаді місяці, в США, відбуваються перевибори одніє третьої сенату і всього складу палати представників. Однак, після перевиборів до 20 січня старий склад конгресу продовжує свою роботу. І оскільки його діяльність в цей період обмежена, і він не виносить на обговорення кардинальні питання, то називається lame-duck. При розгляді основних прийомів перекладу політичного дискурсу ми виявили, що при його перекладі найчастіше використовується такий спосіб перекладу як експлікація – описовий спосіб перекладу. Недоліком даного способу являється у деяких випадках надвеликий обсяг перекладу. Перспектива нашого дослідження полягає у порівнянні політичного дискурсу української, англійської та новогрецької мов. Література 1. Карасик В.И. О типах дискурса / В.І. Карасик. – Волгоград : Перемена, 2000. – 477 с. 2. Бенвенист Е. Загальна лінгвістика / Е. Бенвенист – М.: Прогресс, 1975. – 447 с.
3. Харламова Т.В. Политический дискурс как отражение общественных процессов / Т.В. Харламова – Саратов: Саратовский университет, 2004. – 250 с.4. Фоменко О.С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ століття) / О.С. Фоменко – К .: КНУ ім. Тараса Шевченка, 1998. – 195 с.5. John McCain Address to the Republican National Convention. – www.morningstaronline.co.uk.6. Звернення Джона Маккейна на Національному з'їзді членів республіканської партії. - www.ua-reporter.com.ua.УДК 81 — 115: 82 — 84(043) Дацева Г.О. ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ПРИСЛІВ’ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ ДІЙ ТА СТАНІВ ЛЮДИНИ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) Мовознавці почали займатися ретельним дослідженням паремій тільки в останній чверті XIX століття. Збором, систематизацією, класифікацією та теоретичними розробками паремійних та фразеологічних одиниць в різних країнах займались багато вчених-лінгвістів. Серед вітчизняних дослідників фразеології та паремілогії слід зазначити О.О. Потебню, О.В. Куніна, В.В. Виноградова, Л.Г. Скрипника, Г.Л. Пермякова [3], а серед зарубіжних — Д. Лукатоса [5], Л.П. Сміта, А.Л. Куусі, М. Тріандафілідіса, П. Хараламбоса. Однак, незважаючи на численні студії в царині пареміології, недостатньо уваги приділялося лінгвокультурному та перекладацькому аналізу прислів’їв, зокрема таких, які позначають вольові дії та стани людини на матеріалі англійської, української та новогрецької мов, що й зумовлює актуальність нашої роботи. Об’єктом даної роботи виступають прислів’я на позначення вольових дій та станів людини українській, англійській та новогрецькій мовах. Предметом дослідження є лінгвокультурний та перекладацький аналіз англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення вольових дій та станів людини. Методи дослідження представлені методом суцільної вибірки, описовим методом, порівняльним методом та кількісним методом. За матеріал дослідження обрано суцільну вибірку прислів’їв на позначення вольових дій та станів людини з тематичних фразеологічних словників української, англійської та новогрецької мов у кількості 200 одиниць. Під терміном «паремія» більшість сучасних дослідників розуміють афоризми народного походження, насамперед прислів’я та приказки, оскільки вони виконують функцію моралі та мають на статус народної мудрості [1, 240]. У різних народів прислів’я та приказки стали основним засобом вираження національно-мовної картини, досвіду та традицій, які передаються від покоління до покоління. Вивчення та аналіз паремійного фонду певної мови дозволяє встановити основні особливості світосприйняття та етнічного менталітету. Цікаво, що паремії є віддзеркаленням національних рис характеру людини, тому дослідники пареміології ґрунтовно працювали з прислів’ями та приказками як відбиттям етно- та лінгвокультури. Порівнюючи паремії, ми порівнюємо також менталітети, уклад життя та світогляд різних націй. У даній роботі ми зробили лінгвокультурний та перекладацький аналіз прислів’їв на позначення вольових дій та станів людини українській, англійській та новогрецькій мовах. З цієї причини у нашій роботі ми спиралися на класифікацію перекладацьких трансформацій за В.Н. Коміссаровим, відповідно до якої основні типи лексичних трансформацій включають наступні перекладацькі прийоми: перекладацьке транскрибування і транслітерацію, калькування та лексико-семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію, модуляцію); до найбільш поширених граматичним трансформацій належать синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), членування речення, об'єднання речень, граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення); до комплексних лексико-граматичним трансформацій відносять антонімічний переклад, експлікацію (описовий переклад) та компенсацію [2, 209]. Щодо класифікації прислів’їв, - це питання залишається неостаточно розв’язаними. Наприклад, за Г.Л. Пермяковим паремії класифікуються за такими принципами: алфавітний, перевагою якого є простота; опорний (лексичний або енциклопедичний) за ключовим словом паремії; монографічний, що ґрунтується на угрупуванні прислів’їв за місцем або часом запису паремій або за їх збирачем, але цей принцип характеризується внутрішньою невпорядкованістю; генетичний принцип класифікує паремії за ознакою походження (мови та народи); тематичний принцип (за темою висловлювання), при якому не враховується неоднозначність прислів’їв [3, 11-13]. Відповідно до класифікації Д. Лукатоса, існує три види паремій, серед яких розрізняють народні вислови (γνωμικά) — настанови та поради, які, зазвичай, демонструють життєві ситуації; алегоричні паремії (παρομοιωτικές παροιμίες) —алегорії з життя; паремійні вислови (παροιμιακές φράσεις) — порівняння та образні вирази, які не є цілими реченнями [5, 76]. З цього випливає, що народні вислови новогрецької мови найбільш близькі до прислів’їв, а паремійні вислови — до приказок. Специфіка даної роботи вимагає приділити увагу лінгвокультурним особливостям англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення вольових дій та станів людини. Таку тематичну групу прислів’їв ми виділили на основі класифікації В.В. Федорова. Досліджуючи прислів’я на позначення вольових дій та станів людини, ми відштовхувалися від поняття волі як здатності діяти згідно зі своєю метою, долаючи на цьому шляху перепони [4, 104], а також вольових станів, таких як байдужість, наполегливість, піддатливість впливу, покірливість, рішучість, сила волі, слабовілля, упертість та цілеспрямованість. Так, наприклад, вольовий стан «упертість» виражається у таких прислів’ях: Σκας γάϊδαρο. — As obstinate as a mule. — Впертий, як віл. З точки зору перекладацького аналізу дані прислів’я наочно демонструють граматичну трансформацію, а саме синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), що вказує на подібність критеріїв оцінки вольових станів у греків, українців та англійців. Категорія «піддатливість впливу» зустрічається у таких прислів’ях, як: Куди одна вівця, туди і вся отара. — If a sheep loops the dyke, all the rest will follow. Більш того, в даних прислів’ях ми виявили лексико-семантичну заміну — генералізацію. Вольовий стан «покірливість» виражений у таких прислів’ях: The wagon must go whither the horses draw it. — Куди коняка, туди й віз. Дані прислів’я майже ідентичні, однак мають граматичнуі заміну — форма слова, а саме число (од. коняка — pl. horses). Таким чином, проаналізувавши паремійні одиниці англійської, української та новогрецької мов на позначення вольових дій та станів людини, ми дослідили відображення вольових якостей у паремійному фонді трьох мов. Вольові категорії посідають чільне місце у свідомості трьох етносів. Світогляд кожного народу зумовлений особистісним сенсом життя та національним менталітетом: для українців характерними вольовими рисами є наполегливість та рішучість, для англійців — наполегливість та піддатливість впливу, для греків — знову ж таки наполегливість та байдужість. Спільні риси національних характерів вказують на аналогічність мислення та подібність критеріїв оцінки навколишнього світу та життя. Однак мовна картина світу не є застиглим явищем, вона розвивається, відбиваючи зміни в пізнанні навколишнього середовища. Тісний зв’язок між мовою та культурою найвиразніше виявляється в зіставленні національних відмінностей мовної картини світу, які особливо помітні при перекладі паремійних одиниць, а саме прислів’їв. З цієї причини дослідження прислів’їв є перспективним напрямком лінгвокультурних та перекладацьких студій на матеріалі різних мов. Література 1. Алефиренко Н.Ф., Семененко Н.Н. Фразеология и паремиология: Учебное пособие / Н.Ф. Алефиренко, Н.Н. Семененко. — М.: Флинта: Наука, 2009. — 344 с. 2. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В.Н. Комиссаров. — М.: Высш. шк., 1990. — 253 с. 3. Пермяков Г.Л. Основы структурной паремиологии / Г.Л. Пермяков. — М.: Наука, 1988. — 236 с. 4. Федоров В.В. Психологія народної мудрості: Пареміологічний довідник / В.В. Федоров. Тернопіль: Підручники та посібники, 2009. — 352 с. 4. 5. Λουκάτος Δ. Εισαγωγή στην ελληνική λαογραφία / Δ. Λουκάτος. — Αθήνα: Μορφ. Ίδρυμα Εθνικής Τραπέζης, 1977. — 353 σ. УДК 81’373.4-115(043) Євтєєва Д. О. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ, УКРАЇНСЬКИХ ТА НОВОГРЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ФОРМИ Сприйняття світу, притаманне тому чи іншому етносу, його характер, неодмінно знаходить своє відображення в особливостях його мови – як лексичних, так і синтаксичних, створюючи унікальну, неповторну для кожного народу мовну картину світу. Паремії, зокрема прислів’я та приказки – невід’ємна частина культури будь-якого народу. Вони вбирають в себе історію народу, відображають особливості його менталітету та ставлення до життя [1]. Дослідженням паремій присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, зокрема: О. В. Куніна, В. В. Виноградова, Л. А. Булаховського, В. Л. Архангельського, В. М. Мокієнко, та В. Мідера. Але незважаючи на глибинність попередніх досліджень, порівняльний аналіз англійських та українських прислів’їв на позначення форми не був остаточно зроблений. Саме тому виконання цієї роботи є актуальним. Національна специфіка прислів'їв і приказок найбільш ясно виявляється при зіставленні різних мов. Порівняння приказок і прислів’їв різних народів виявляє, наскільки багато спільного мають ці народи, що, в свою чергу, сприяє їх кращому взаєморозумінню та зближенню [2]. Об’єктом нашого дослідження виступають англійські, українські та новогрецькі прислів’я на позначення форми. Предметом дослідження є порівняльно-семантичний аналіз прислів’їв на позначення форми в англійській, українській та новогрецькій мовах. Мета нашого дослідження – проаналізувати українські, англійські та новогрецькі прислів’я на позначення форми, визначити та порівняти вживані у них елементи. Досягнення даної мети зумовлює наступні завдання: 1) вивчити наукову літературу щодо даного дослідження; 2) розглянути поняття прислів’я як одиниці пареміології; 3) зробити суцільну вибірку прислів'їв на позначення форми; 4) зробити порівняльний аналіз прислів’їв української, англійської та новогрецької мов на позначення форми. В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: метод суцільної вибірки, дескриптивний метод, порівняльний метод.
У даній роботі ми розглянули паремії та їх основні функції, прислів’я та приказки як об’єкт лінгвістичного дослідження та дізнались про основні проблеми їх дефініції. Під терміном «паремія» розуміємо прислівні народні висловлення повчального характеру, оформлені за зразком синтаксично замкнених, відтворюваних і семантично цілісних речень, поетичних за формою [3]. Паремії всіх народів світу описують схожі типові ситуації, мають подібний логічний зміст та відрізняються лише образами (деталями, реаліями), за допомогою яких цей логічний зміст передається. Основними одиницями пареміології є прислів’я та приказки. Протягом нашого дослідження ми розглянули поняття «прислів’я» та «приказка»: за визначенням В. Даля [4], прислів’я – це коротка притча, в якій висловлено судження, присуд, повчання. Приказка, за Далем, – це простий вислів без притчі, без судження, без висновку. Були також визначені спільні риси прислів’їв та приказок. В приказках і прислів'ях відображений багатий історичний досвід народу, уявлення, пов'язані з трудовою діяльністю, побутом і культурою людей. Спільними ознаками прислів’їв та приказок є: стабільність, комплікативність, експресивність, дидактичність, афористичність та лаконічність. Відносячись до одного жанру, прислів’я і приказки відрізняються певними структурними особливостями. Прислів’я — довершений за змістом вислів, який становить граматично й інтонаційно оформлене судження, як правило, у формі складного речення, що має двочленну структуру. Приказка – це образний вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища життя і т. ін., і є елементом ширшого судження. Прислів’ям властиве повне вираження думки, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів’я. Одне і те ж прислів'я може вживатися в численних контекстах, що припускає, по-перше, наявність інваріантних елементів у значенні цього прислів'я, по-друге, варіативні риси пояснюють можливість вживання даної мініатюри в невизначеному безлічі ситуацій. Багатозначності використання прислів'їв сприяють переносне значення і ритмічна організація. Специфіка даної роботи вимагає аналізу прислів’їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою. У нашій роботі ми порівняли семантику українських, англійських та новогрецьких прислів’їв на позначення форми. В ході дослідження ми виявили, що зміст і форма є невід'ємними сторонами речей, процесів, явищ об'єктивного світу. При цьому зміст відіграє визначальну, провідну роль. Самій же формі притаманна певна самостійність і вона впливає на розвиток змісту. Будь-який зміст може проявлятися в різноманітних формах. Для зіставлення прислів’їв на позначення форми ми поділили їх на п’ять груп за способом позначення форми: зіставлення зовнішньої оболонки та внутрішнього змісту, порівняння форми, пошкодженість форми, конфігурація форми та густина форми. Отже, розглянемо на прикладі декілька прислів’їв англійської, української та новогрецької мови на позначення форми. Так, прислів’я
входять до категорії, що описує зовнішню форму у співвідношенні з внутрішнім змістом. Ця категорія прислів’їв на позначення форми майже повністю співпадає за семантикою в англійській та українській мовах. Наступна категорія – порівняння форми:
Наступна за кількістю категорія прислів’їв на позначення форми – це категорія на позначення пошкодженості форми:
Наступне прислів’я містить в собі конфігурацію форми:
Лише в одному з досліджених нами англійських прислів’їв на позначення форми виражена густина форми:
Проаналізувавши прислів’я на позначення форми ми бачимо, що найбільш численною групою в усіх розглянутих нами мовах є зіставлення зовнішнього та внутрішнього. Більшість прислів’їв цієї групи також мають спільну семантику. Більшість досліджених нами прислів’їв на позначення форми мають еквіваленти в інших мовах. Але ці еквіваленти не завжди зберігають елемент форми. Прислів’я на порівняння форми та на опис зовнішнього вигляду мають спільну семантику в різних мовах, але прислів’я інших розглянутих нами груп відрізняються за змістом. Література
|