Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів
Авксент'єв Л. Г. Cучасна українська мова. / Л. Г. Авксент'єв - Х.: Вища школа, 1997. – 215 с
жүктеу/скачать 2.95 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Даль В. И. Пословицы русского народа / В. И. Даль. – М.: - 1984. – т.1. – С.14.
Авксент'єв Л. Г. Cучасна українська мова. / Л. Г. Авксент'єв - Х.: Вища школа, 1997. – 215 с.Савенкова Л. Б. Пословица, поговорка и паремия как термины филологии // Филологический вестник / Л. Б, Савеноква. – изд. Ростовск. гос. ун-та, 1997. - №1. - С. 36-43.Алефиренко Н. Ф., Семененко Н. Н. Фразеология и паремиология / Н. Ф. Алефриенко, Н. Н. Семененко. - М.: Флинта: Наука, 2009. - 344 с.Даль В. И. Пословицы русского народа / В. И. Даль. – М.: - 1984. – т.1. – С.14.Греческие пословицы и поговорки и их аналоги в русском языке / Т. В. Кокурина. – М.: Издательство ЛКИ, 2008.УДК 81’373.4-115(043) Ібрагімова М. М. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ, УКРАЇНСЬКИХ ТА НОВОГРЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РУХУ У центрі уваги сучасної лінгвістики знаходяться проблеми, пов'язані з відображенням національної культури та історії у мовах. Роль мови в накопиченні культурних здобутків є очевидною і значною. При цьому вона, як одна з основних ознак нації, виражає культуру народу, який говорить цією мовою, тобто створює національну культуру. При вивченні іноземної мови відбувається поринання в культуру народу. Важливим історико-лексичним пластом кожної мови являється фольклор, в тому числі прислів'я та приказки. Наша увага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, які відображають культуру та психологію народу – носія української, англійської та новогрецької мов – паремій (прислів'їв та приказок). Проблема паремій, зокрема історія виникнення й походження прислів'їв та приказок, їх функціонування та класифікація здавна привертали увагу дослідників. Зацікавленість цим жанром усної народної творчості зумовлена сучасним станом лінгвістики. Фразеологією, а саме дослідженням паремій, їх розвитком та семантикою займалися багато дослідників різних країн, як вітчизняних так і зарубіжних, такі як H. Амосова, В. Виноградов, А. Кунін, Н. Шанський, В. Флейшер, В. Мідер, В. Айсманн, М. Тріандафілідіс, Д. Лукатоса та інші, але на сучасному етапі розвитку пареміології саме порівняльному аналізу семантики приділялося недостатньо уваги, чим і зумовлена актуальність даного дослідження.
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:
Розглянемо визначення понять фразеологія та пареміологія. Традиційно фразеологізми розглядають як стійкі, роздільнооформлені, але семантично цілісні сполучення слів з повністю або частково переосмисленим значенням. Це дає можливість включити в склад фразеології й фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати, і крилаті вирази й народні прислів'я та приказки. До складу фразеології також включають паремії. Науку яка займається вивченням паремій називають пареміологія [1,2]. Прислів'я і приказки – невеликий за обсягом жанр, але розмаїття паремій за формою і змістом, походженням і художньо-образною структурою творить ряд труднощів при їх збиранні, вивченні, класифікації. Вони вимагають багатоаспектного дослідження, бо, хоч і невеликі за розміром, дуже влучні, відображають найширші обрії побуту народу, його історію, культуру, традиції, звичаї, вірування, і водночас особливості світосприймання, психіки, самого способу мислення, національної ментальності. Прислів'я і приказки – це стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки і т. п. у їх характерних і специфічних ознаках [3]. Існує багато класифікацій прислів'їв, розглянемо найважливіші з них: 1. Алфавітний, розроблений І. Снєгирьовим, найдавніший і бере початок від найперших збірок. Він для упорядкування матеріалу найпростіший, але його недолік в тому, що руйнується цілісність тематичних макро- і мікрополів; упорядник вимушений близькі за змістом тексти розміщати у різні частини книги. Зараз цей принцип використовується переважно у лінгвістичних дослідженнях, при створенні словників фразеологізмів. 2. Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзі «Українські приказки, прислів´я і таке інше. Всі прислів´я групуються за темами (напр., віра, війна, братство, сім´я, страх). Переваги тематичного групування в тому, що воно дає можливість скласти уявлення, як те чи інше явище життя знайшло своє відображення у цьому фольклорному жанрі. Недоліки такого підходу пов´язані з тим, що прислів´я групуються за якоюсь одною ознакою, хоча багатозначність ряду вимагає розгляд одного і того ж прислів´я в кількох тематичних аспектах. 3. Опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця І. Франка «Галицько-руські народні приповідки». За цією системою формуються паремійні гнізда — усі варіанти одного стрижневого слова чи висловлювання. Така система класифікації науково обґрунтована і практично зручна, одержала підтримку сучасних пареміологів [4]. Окрім перелічених є й інші класифікації прислів'їв, але вони не набули поширення. Дана робота вимагає аналізу прислів'їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою. У нашій роботі ми порівняли семантику українських, англійських та новогрецьких прислів’їв категорії руху. Дослідження проблеми паремій в англійській та українській фразеології передбачає введення основного базового поняття для усіх паремій для виведення семантики кожної паремії. Тому в нашому дослідженні найвдалішим компонентом буде «моральні якості», який представлений значним обсягом паремій, які в сукупності складають «пареміологічний портрет людини». Ми обмежуємося скороченим портретом, який представлений лише англійськими та українськими прислів'ями на позначення руху. Розглянемо семантику прислів'їв на позначення руху в англійській, українській та новогрецькій мовах. Наприклад, за допомогою руху можуть виражатися такі людські якості як:
A journey of a thousand miles begins with a single step. – Дорогу осилить той, хто йде. If the mountain won't go to Mohammed, Mohammed must go to the mountain. – Якщо гора не йде до Магомета, Магомет іде до гори.
Don’t try to walk before you can crawl. – Не лізь поперед батька в пекло. Haste makes waste; Haste is from the devil; Hasty climbers have sudden falls; Nothing must be done hastily but killing of fleas; Όποις βιάζεται σκοντάφτει. – Поспішиш – людей насмішиш. Don’t cross the bridge till you come to it. – Не кажи «гоп», доки не перестрибнеш.
Everybody wants to go to heaven but nobody wants to die. – Хочеться рибку з'їсти, та не хочеться у воду лізти. A rolling stone gathers no moss. – Під лежачий камінь вода не тече. - корисливість, жадібніть: Go farther and fare worse. – Від добра добра не шукають. He who chases two hares catches neither; One cannot run with the hare and hunt with the hounds; Dog that put up many hares kill none; Όποις κυνηγά πολλούς λαγούς κανένανε δεν πιάνει. – Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Νηστικό αρκούδι δεν χορεύει. – Не підмажеш - не під’їдеш. - гордість, зарозумілість: Don’t ride a high horse. - Не сідай не в свої сани; Не задирай носа.
|