Розділ 7. Пастки атрибутивних дієслів і конотацій Найкраще сказати «сказав»
З-поміж атрибутивних дієслів (слова з семантикою мовлення, які пов’язують мовця з висловленим — сказати, підтвердити і т. д.), як правило, найкраще вживати сказав. Воно коротке, чітке, нейтральне і непомильно точне — слово на будь-яку погоду.
Для того щоб уникати монотонності, час від часу потрібно вживати замінники, але будьте обережні: вони не є абсолютними синонімами «сказав», навіть у випадках — й особливо у випадках — слів констатував і оголосив.
Кожне атрибутивне дієслово несе свій власний відтінок значення і має відповідати вашому контексту — а про це особливо часто забувають. «Заткнися», — пояснив він — це сміється автор художнього тексту. «Сонце сходить кожного дня», — нагадала вона — а це вже затинається автор новин.
Атрибутивні дієслова запалюють пристрасну жагу до прекрасного у заблудлих душах, які тягнуться до слів на зразок упевняти. Одна газета ввела в обіг свій власний атрибутив — із сумнівними наслідками: «Витрати виявилися набагато вищими, ніж ми очікували», — оцінила вона.
Все ще можна знайти редакторів і авторів, які вважають повторення того самого атрибутивного дієслова в радіусі 500 слів чимось негідним. На сторінці це виливається у скромне початкове сказав, за яким ідуть запевнив, завірив, оголосив, признався, запропонував і висловив думку. Наростання напруженої зацікавленості читача такою вигадливою послідовністю переважує інтерес до самої історії.
Атрибутивні дієслова: поширені помилки
Розгляньмо поведінку деяких широко вживаних атрибутивних дієслів, список яких подається у приблизному порядку їхньої корисності:
продовжує
розповідає
додає
повідомляє
підтверджує
наполягає
твердить
скаржиться
застерігає
пояснює
нагадує
прогнозує
|
Перші три слова — продовжує, розповідає і додає — так само прості зрозумілі й нейтральні, як і каже. Інші наведені слова — описові; перевірте, чи відповідають вони обставинам.
Наступні слова можуть бути небезпечні:
відзначає
зауважує
попереджує
звинувачує
|
Говорити, що мовець щось відзначає, іноді додає цьому відтінок здійсненого факту. Читач подумки ставить «той факт, що» після дієслова.
Це значить, що відзначає може мати певні настановчі нюанси: «Демократи нечасто робили цій країні щось хороше», — відзначив мер справляє враження згоди з меровим вердиктом. Коли такої загрози немає, слід обмежувати вживання відзначає випадками, у яких мовець привертає увагу до чогось, що в іншому разі може бути випущене: «Згідно із законом, поліція не повинна була мати ордер у цьому випадку», — відзначив прокурор.
Вказує на має схожі «фактичні» конотації і є навіть ще гіршим за відзначає.
Попереджає слід обмежити цитатами, які вказують на щось справді небезпечне. Не наділяйте додатковою довірою «катастрофічну» риторику: «Перемога республіканців, як ми знаємо, означатиме кінець цивілізації», — попередив кандидат.
Звинувачує найкраще залишити виключно для правових контекстів: «Компанія умисно зрадила громадську довіру», — звинувачує прокурор. Не вживайте це слово, коли йдеться про незначну критику чи скаргу: «Дехто з працівників розтягує свою перерву над усяку міру», — звинувачує директор.
Часто неправильно вживаються такі атрибутивні дієслова:
доводить
зауважує
коментує
|
Доводить часто вживається як абсолютний синонім дієслова каже. Але воно сильніше і набагато формальніше. Доводити передбачає обстоювання певної думки чи позиції, яку мовець рішуче підтримує. Якщо це справді так, то така заява говорить сама за себе і слово доводить їй нічого не додасть.
Зауважує підходить тільки для неважливих висловлювань: «Гарний день», — зауважив він. Але не: «Допоки Радянський Союз не виведе війська з Афганістану, наші відносини не будуть такими, як раніше», — зауважив речник.
Коментує також має додаткове значення експромту чи випадковості, передбачає особисту реакцію чи ставлення: «Навряд чи це найкраща його робота», — прокоментував директор.
Щодо атрибутивних дієслів також варто завжди мати на увазі, що не слід вживати дієслова зі значеннями невербальних дій у значенні атрибутивних, наприклад посміхатися, сміятися, гарчати. Слова не «посміхаються»; посміхаються, їх промовляючи.
Достарыңызбен бөлісу: |