Навчальний посібник для підготовки до зно для слухачів системи довузівської підготовки Харків Видавництво нуа 2010
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ
жүктеу/скачать 1.65 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Ненаголошений О
- Ненаголошені Е, И
| СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ
Складнопідрядне речення може включати кілька підрядних. Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші – підрядному чи різним підрядним. Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність.
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ Безсполучникове речення – це речення, частини якого пов’язуються без сполучників і сполучних слів. Засобом зв’язку між частинами безсполучникового складного речення виступає інтонація (Учи азбуку – прийде хліб у руку). БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види: з однорідними (однотипними) і з неоднорідними (різнотипними) частинами.
Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями, тому між їх частинами існують ті самі синтаксичні відношення, що й між частинами складносурядних речень (одночасність подій, явищ, станів; послідовність; причинно-наслідкова залежність тощо). Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складнопідрядними реченнями, тому синтаксичні відношення між їх частинами в основному нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення (причиново-наслідкові, умовні, з’ясувальні). СКЛАДНА СИНТАКСИЧНА КОНСТРУКЦІЯ Складна синтаксична конструкція – це складне речення з різними видами зв’язку. У такому реченні його частини сполучаються між собою як сполучниковим (сурядним, підрядним), так і безсполучниковим зв’язком. Завдання 1. Підкресліть граматичні основи, визначте, які з поданих речень є складносурядними. Якими сполучниками поєднані між собою їх частини? 1. Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай (В. Самійленко). 2. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). 3. Світ, бачся, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким (Т. Шевченко). 4. Не вертаються три брати, по світу блукають, а три шляхи широкії терном заростають (Т. Шевченко). 5. Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки (М. Рильський). 6. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар). 7. Поет не стратить духу марно ні в стисках муки, ні в журбі, але ж страждань своїх безкарно він сам не вибачить юрбі (Г. Чупринка). 8. Бліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть, і не гойдалися берези білокорі (М. Рильський). 9. Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий? (Леся Українка). 10. Білясті хмарини на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко). 11. Тихо злетіли лебеді білі, тихо на воду сідають, плещуться ніжно в трепетній хвилі, бризками райдуги грають (М. Рильський). 2. З’ясуйте, коли не ставиться кома між частинами складносурядного речення (розставте відповідні цифри над реченнями).
1. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Панас Мирний). 2. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський). 3. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра). 4. Надіє! Надіє! ... О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олександр Олесь). 5. Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко). 6. Хай дружби непогасної крило гірке від тебе відганяє зло і хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський). 7. Я думав: який прекрасний світ і яке прекрасне життя (О. Довженко). 8. Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (О. Гончар). 9. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає перепелиця (М. Коцюбинський). 10. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський). 11. Надворі душно, як у пеклі, а на всьому небі блискає страшна блискавка і гримить грім (І. Нечуй-Левицький). 12. Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (О. Довженко). 13. Як пахне скрізь і місяць як сія! (Б. Грінченко). 14. Це там, думаю, на Вкраїні саме весна весніє та садки вишневі розцвітають (О. Гончар). 15. По небу тільки виблискували зорі та земля світила своїм білим снігом (Панас Мирний). 16. Тільки блискало у хмарах та ревли із гір потоки (П. Тичина). 17. А в місті гули вологі березневі вітри й здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко). 18. Дощ лив несамовито. Здавалося, десь угорі відкрилася глибока бездонна дірка і звідти без упину хлюпали бурхливі холодні потоки (О. Довженко). 19. Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смерклося і запав морок (М. Коцюбинський). 20. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Шиян). 3. Підкресліть граматичні основи, назвіть головне і підрядне речення, визначте тип підрядного. 1. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина). 2. Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний звук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя? (М. Коцюбинський). 3. Коли сонце скотилось до самого обрію, далеко в морі з’явилася чорна крапка (О. Довженко). 4. За честь і правду все віддай, коли ти любиш рідний край! (М. Вороний). 5. Щоб глибоко збагнути душу народу – треба знати його літературу (Ю. Мартич). 6. Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі, задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах і сміх безтурботних селянок (М. Хвильовий). 7. Дніпро вливався в заокруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І. Нечуй-Левицький) 8. Дивився на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в холодному небі (С. Добровольський). 9. Перо моє пісні мережить, пісні, що закликають в бій (П. Тичина). 10. Не в людях зло, а в путах тих, котрі незримими вузлами скрутили сильних і слабих з їх мукою і їх ділами (І. Франко). 11. Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив (Л. Костенко). 12. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла (Т. Шевченко). 13. Залазити в чужу душу – це таке ж злодійство, як залазити в чужу комору (М. Стельмах).
А Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «мелан кувати» (з журн.). Б Поки перезва доїхала до Вільшаниці, надворі зовсім смеркло (І. Нечуй-Левицький). В На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади (І. Нечуй-Левицький). Г В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй-Левицький). Д Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу (І. Нечуй-Левицький). А За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику! Б Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький). В Широкі рукава закачались до ліктів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки (І. Нечуй-Левицький). Г Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого – Лавріном (І. Нечуй-Левицький). Д Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами (І. Нечуй-Левицький).
Вовка, хоч Килина й хотіла його прогнати, сусідська дівчинка Оля зачинила в сусідній кімнаті. А способу дії Б міри і ступеня В часу Г умови Д допустове
Хай прийдуть до тебе добробут і гідність і сядуть на покуті, щоб зникли сум і скорботи з твоїх темних кутків. А способу дії Б міри і ступеня В мети Г умови Д часу
Чумою вродить, коли років два ще отак війна походить по землі. А способу дії Б міри і ступеня В часу Г причини Д умови
То завжди сидить на людях, мов дзвiн без’язикий, ховає у собi слова, як скарби в землi. А способу дії Б міри і ступеня В часу Г причини Д умови
Мiй кулiш сам Котовський так їв, що аж за вухами лящало… А способу дії Б міри і ступеня В мети Г умови Д часу
Честь тихо відповіла, що хто її загубить, уже ніколи знайти не зможе. А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність Я навіть забув уже, що біля тебе був хлів і клуня з чорногузом, який приносив до тебе наївне дитяче щастя з далекого теплого краю. А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність Після того, як святий Миколай упокоївся і тіло його було поховане в храмі, він не переставав творити чудеса (А. Губар). А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність Коли ж вони випадково зустрiчалися, дядько Володимир одразу починав сторожко бокувати й щось мимрити про свої невдачi-нестатки, скаржитись на «таке врем’я» i на бiсову дорожнечу, яка останню копiйку витрушує з самої душi. А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить. А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність Та, на жаль, тепер у людей було стiльки надiрявлено, що й мудрий не знав, як оберегти свої статки вiд нестаткiв... А послідовна підрядність Б однорідна підрядність В неоднорідна підрядність СТИЛІСТИКА Стилістика – це розділ мовознавства, що вивчає стилі літературної мови. Мовні стилі – це різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування. У сучасній українській мові розрізняють такі стилі:
Використовується в побуті, в усному спілкуванні. Для розмовно-побутового стилю характерне:
Розмовно-побутові діалоги складаються з реплік і нерідко супроводжуються мімікою, жестами, часто бувають емоційно забарвленими. Художній стиль Це переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а ще й часто, будучи художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача. Офіційно-діловий стиль Уживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та інших офіційних документах. Особливості офіційно-ділового стилю:
Науковий стиль Науковий стиль існує у двох формах: 1) писемній (підручники, дослідження, дисертації, наукові праці); 2) усній (повідомлення, наукова доповідь та ін.). Для наукового стилю характерні:
Зразком наукового стилю є формулювання різноманітних теорем, хімічних та фізичних законів, визначення термінів, різноманітні довідкові тексти тощо. Публіцистичний стиль Для публіцистичного стилю характерне широке вживання суспільно- політичних термінів (закон, перспектива, держава та ін.). Метою стилю є формування громадської думки, пропаганда, агітація. Завдання 1. Встановіть, зразками яких функціональних стилів є наведені уривки. І. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці – Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми перестали гордиться, що ми – українці. І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот. І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється. І що ми в Україні – таки ж український народ, А не просто населення, як це у звітах дається. І що хміль наш – у пісні, а не в барилах вина. І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах. І що є у нас мова, і що українська вона, Без якої наш край – територія, а не Вкраїна. Я до себе кажу і до кожного з вас: – Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати. Запитаймо у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати.
ІІ. Який же він смачний-смачний, бекас! Делікатес! І, – майте на увазі. – бекас – це один з тих небагатьох сортів дичини, яку засмажують разом з уздром, з потрухами: дзьобика його під крильце, трішечки масла – і в піч. Не дай бог, потім сметанки та, не дай бог, іще чого-небудь, – це така – я вам кажу – симфонія, що... давайте зараз же їхати на бекасів. І знову ж таки: бекас без собаки і не делікатес, і не симфонія, бо без собаки – нема бекаса. Значить, давайте про... собак. (Остап Вишня) ІІІ. Мікроклімат – клімат невеликих ділянок земної поверхні (схилу горба, узлісся, лісових смуг, берега, озера, території міста тощо), який відрізняється від клімату навколишніх територій або від загальних кліматичних характеристик даної місцевості в цілому. Особливості мікроклімату визначаються головним чином характером підстилаючої поверхні й тому найбільше проявляються у приземному шарі повітря. (Енциклопед. словник) 2. Визначте, до яких стилів відносяться слова і словосполучення. Попоїсти, протокол, хатина, морфологія, гепнути, посланці народу, барахло, п’ятами накивати, епітеліальні тканини, ляпати, багатоклітинні організми, запалали ягоди, згідно з розпорядженням, на підставі наказу, краса серця, відхилення від норми, вакантна посада, дарчий запис, мати розмову, подвійне громадянство, супровідний документ, злочин проти людства. ОРФОГРАФІЯ ПРАВОПИС ЛІТЕР, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ Ненаголошений О1. У складах із ненаголошеним о пишеться та сама літера о, що й під наголосом: боїться, бо боязко; голубка, бо голуб; дощу, бо дощ. О пишеться й у таких словах, де сумнівний із правописного погляду звук наголосом не перевіряється: лопух, сокира, союз. 2. У деяких словах на місці о перед постійно наголошеним а (я) маємо у вимові й на письмі а: багатий, багато, багатство, багаття, багач, гарячий, гарячка (пор. горіти), гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, а також у деяких похідних з іншим наголосом: багатир (багач), гаряче. Але: гончар, корявий, лопата, поганий, ропа, солдат, товар, а також богатир (велетень, герой), монастир. Ненаголошені Е, И1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: великий, величезний, бо велич; держу, бо одержати; клекотіти, бо клекіт; несу, бо принесений; шепотіти, бо шепіт; криве, бо криво. У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: левада, леміш, кишеня, минулий. 2. Е завжди пишеться: а) у групі -ере- (повноголосся), а також у групі -еле-: берег, дерево, серед; зелень, пелена, селезень, шелест; б) у суфіксах -еня-, -ен-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель: козеня, доручений, Юхименко, рученька, семеро, малесенький, книжечка; в) коли е при зміні слова випадає: березень, бо березня; вітер, бо вітру; мітел, бо мітла; справедливий, бо правда; хлопець, бо хлопця. 3. И пишеться: а) в ряді слів у групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, стриміти, тривати, тривога, глитати; б) інколи ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: кришити (крихта, кришка), тримати (стримувати), блищати (блискавка).
жүктеу/скачать 1.65 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||