Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
група пригол.
|
змінюється на
|
приклади
|
-цьк-
|
-чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а)-
|
німецький – Німеччина, турецький – Туреччина; АЛЕ: галицький – Галичина
|
-ськ-,
-ск-
|
-щ- при творенні іменники із суфіксом -ин(а)-
|
віск – вощина, пісок (піску) – піщина,
полтавський – Полтавщина
|
-ск-,
-шк-
|
-щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-)
|
віск – вощаний – вощанка, дошка – дощаний, пісок (піску) – піщаний
|
-ск-,
-ст-
|
-щ- при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни
|
вереск – верещати, верещу, верещиш і т. д.; простити – прощати, прощаю, прощаєш і т. д.; прощу, але простиш, простить і т. д.
|
-зк-
|
-жч- при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни
|
брязк – бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т. д.
|
-ськ-,
-зьк-
|
-щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко, -ук
|
Васько – Ващенко – Ващук, Ісько – Іщенко – Іщук, Водолазький – Водолажченко.
|
Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Параска – Парасчин, Ониська – Онисьчин; -шк- дає щ: Мелашка – Мелащин.
Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси.
Приголосні кінця основи
|
Зміни, що відбуваються
|
приклади
|
к, ць, ч
|
+ -ськ(ий), -ство(о) дають -цьк(ий), -цтв(о)
|
парубок – парубоцький – парубоцтво, ткач – ткацький – ткацтво
|
г, ж, з
|
+ -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о)
|
Запоріжжя – запорізький, Париж – паризький, Прага – празький
|
х, ш, с
|
+ -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о)
|
залісся – заліський, птах – птаство, товариш – товариський – товариство
|
Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: багатий – багатство, брат – братський – братство, завод – заводський.
Чергування голосних звуків
звуки
|
умови
|
приклади
|
о//і, е//і
|
відкритий – закритий склад
|
гостя-гість, мого-мій, гора-загір’я
АЛЕ: сон, сосен
голос, терен,боровся,
вовк, шовк, торг, смерть
бензовоз, хлібороб, -ход, -нос,
агент, авіатор, екзамен,
|
о, е // фонемний нуль
|
в іменникових суфіксах
-ок, -очок, -оть, -ень, -ець
у непохідних іменниках
у Р. в. множ. іменників жін. та сер. роду
|
гурток-гуртка, кілочок-кілочки, лікоть-лікті, хлопець-хлопця
день-дня, вітер-вітру, сон-сну
весен-весна, сестер-сестра, банок-банка
|
о//е
|
Після шиплячих та й
е – перед м’якими пригол. чи складом з е та и (з і давнього)
о – перед твердими пригол.
|
проженімо, честь, печериця, копієчка
жолудь,чоботи, шостий, щодня, знайомий
|
АЛЕ: О пишемо більшості, безкрайості (бо радості, хоробрості);
бджолі, на щоці, на вечорі (Д. і М. в.);
вищої, більшою, нижчою;
вечоріти, чорніти, чорниці (похідні слова).
Е пишемо жену, чекаю, щезати, шептати,вичищений,сушений, збуджений, звужений, дешевий, смушевий (крайовий, грошовий),збуджено, визначено, спрощено, краєчок, ложечка, широченний, величезний (суфікси),чемпіон, жезл, чек, ковчег, кочерга, пащека, щезнути, щем, черга…
|
Чергування у – в
В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси.
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
|
В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
| -
між приголосними: наш учитель
б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки
в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: Не спитавши броду, не сунься у воду.
г) після паузи, що на письмі позначається розділовими знаками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись.
|
а) між голосними: У нього в очах засвітилась відрада;
б) на початку речення перед голосними: В очах його світилась надія;
в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий.
г) після паузи, що на письмі позначається розділовими знаками, перед голосним: В Алушті відбулася наукова конференція.
|
у – в не чергуються:
-
у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: вдача, вклад, вправа, вступ; взаємини, влада, власний, властивість, вплив і т. ін.;
-
у власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Урал, увертюра, ультиматум, утопія та ін.
Примітка. У поезії іноді вживається Вкраїна.
|
Чергування і – й
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у – в.
і вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
|
й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
| -
після приголосного або паузи, що на письмі позначається розділовими знаками перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні. Вірю в пам’ять і серце людське.
-
на початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось.
І приковують [гори] до себе очі.
| -
між голосними: У садку співали Ольга й Андрій.Оце й уся врода. Квітли вишні й одцвітали.
-
після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого. На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.
|
Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й
у словах: імення – ймення, імовірний – ймовірний, іти – йти, ітися – йтися.
|
Чергування з – із – зі(зо)
Варіанти прийменника з – із – зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в – у, і – й.
з уживається:
|
із уживається
|
зі вживається
| -
перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова:
З одним рибалкою він дуже подружив. Диктант з української мови.
-
перед приголосним (крім с, ш), рідше – сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть.
|
переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Він разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги. Лист із Бразилії. Родина із семи чоловік. Із стріх вода капле. Із шовку виготовили вітрила.
|
перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Бере книжку зі стола.Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках. Зі школи на майдан вивалила дітвора.
Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три; позичив зо дві сотні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.
|
Завдання
-
У якому рядку десять дзвінких звуків?
А жінка, дзеркало, підзаголовок, солодкий, дуб
Б мрія, змія, озеро, сніп, нести
В південь, місяць, зблизька, лізти, людство
|
А голуб, бігти, лимон, хід, садиба
Б обсадити, голосний, фірма, гризти
В парад, тім’я, шия, маса, керівництво
| -
У якому рядку п’ять глухих звуків?
А щастя, звук, яблуня, джаз
Б сніг, шматок, дупло, скриня
В танок, береза, Хрещатик, черемха
|
А щастя, сьогодні, воля, ягода
Б суша, юнак, ширма, щось
В стежка, припічок, пішохід, суша
|
-
У якому рядку сім м’яких приголосних звуків?
А алтаєць, буря, сиваський, ніяк
Б сірість, тісно, сім’я, весілля
В сільський, учительська, синь, льох
|
А сіль, рай, діти, серія
Б тюль, кореєць, гай, салют, потік
В самодіяльний, ліцей, сів, молодець
|
А ярмарок, криниця, тіло, шия
Б окраєць, черв’як, окріп, індієць
В люстра, сіно, нюанс, м’яч
|
А зелень, фінал, вишня, м’ята
Б Львів, щавель, рушник, тім’я
В зять, м’ята, нюанс, серйозний, лань
| -
У якому рядку загальна кількість букв відповідає кількості звуків?
А тьохкає, Ньютон, серце, бюро
Б щука, сьогодні, дзьоб, рум’янець
В вечеря, невільниця, п’єса, висиджує
|
А арія, вітер, дорога, дзенькати
Б льон, боротьба, ягода, солов’ї
В пам’ять, мрія, більярд, щедрість
|
А явір, лінь, біографія, життя
Б книгарня, нюанс, ін’єкція, щастя
В армія, юрба, голос, льон
|
А міжгір’я, рядок, тінь, кобзар
Б курінь, грюкати, льон, священний
В книга, юрба, висиджує, в’юн
| -
У котрому рядку я, ю, є, ї позначають два звуки?
А блюдо, п’ять, зілля, тьмяно
Б Азія, верблюд, пісня, полюс
В в’язкий, альянс, юність, євшан
|
А географія, ярус, мосьє, мільярд
Б любов, знання, фюзеляж, святковий
В цвяхи, трав’яний, мавпячий, життя
| -
Поясніть значення слів. Запишіть їх в алфавітному порядку.
Ґаблі, ґава, ґавеня, проґавити, ґавин, ґазда, ґаздиня, ґаздівський, ґаздування, ґандж, ґанок, ґанковий, ґаночок, ґатунок, ґвалт, ґвалтом, ґеґати, ґедзатися, ґедзь, ґедзевий, ґелґотання, ґелґіт, ґерлиґа, ґерлиґуватий, ґешефт, ґиґнути, ґлей, ґніт, ґноття, ґоґель-моґель, ґонт, ґонтовий, ґрасувати, ґрати, ґратки, ґратковий, ґратований, ґратчастий, заґратований, ґречний, ґречність, ґринджоли, ґринджолята, ґрунт, ґрунтець, ґрунтований, ґрунтовний, ґрунтовність, ґрунтознавець, ґрунтообробний, ґрунторозпушувальний, ґрунтувати, ґрунь, ґудзик, ґудзичок, ґудзиковий, ґудзь, ґуля, ґуральня, зиґзаґ.
-
Правильно передано звучання слова в рядку
А байдужість - [баĭду'ж’іс´т´]
Б ллється - [л´:йе'т´с´а]
В гідність - [г’і'дн´іст´]
Г задумаєшся - [заду'маєшс´а]
Д не мучся - [неиму'ч´с´а]
|
А шлюб - [шл´уп]
Б футбол - [фудбо'л]
В спілці - [сп’і'лц´і]
Г заквітчаний - [закві'тчаний]
Д мереживо - [мере'живо]
|
А зжований - [сжо'ваний]
Б екземпляр - [еґзеимпл´а'р]
В блискітці - [бли'с´к’ітц´і]
Г носиться - [но'сит´с´я]
Д хоч би - [хоч´би]
|
А діалектика - [д´іале'ктиека]
Б кущ - [куш´ч´]
В любов - [л´убоф]
Г у книжці - [у кни'ш´ц´і]
Д у юшці - [у йу'ш´ц´і]
| -
Поставте наголос у словах.
Приятель, одинадцять, читання, діалог, міліметр, український, було, бесіда, запитання, показ, черствий, зійдеш, здалека, читання, роблю, взяла, навчання, середина, ознаки, квартал, зачіска, писання, решето, щипці, рідкий, сантиметр, кишка, вузький, підуть, спина, роблю, знайдеться, дочка, визвольний, відстояти, загадка, колія, дрова, кропива, уродженець, соломина, урочисто, верба, сердити.
-
Наголошений другий склад мають усі слова в рядку
А ринковий, навчання, середина, показ
Б завдання, ненавчений, ненависть
В урочисто, сердити, уродженець
Г загадка, кропива, соломина
Д сказаний, новий, фаянсовий
|
А сантиметр, завестися, щипці
Б чотирнадцять, діалог, знайдеться
В нерізкий, дочка, колія, дрова
Г було, відстояти, оленячий
Д чартер, бартер, шпатель
| -
Наголошений перший склад мають усі слова в рядку
А роблю, бесідувати, адже, лише
Б виразка, приятель, поквапом
В поки, поквапом, юрист, розпал
Г спокій, речник, рибалка, речення
Д сердити, викарбувати, заварка
|
А читання, русло, питання, доцент
Б ознаки, зачіска, процент, рукопис
В висіти, визволення, причіп, показ
Г решето, зійдеш, рідкий, череда
Д натканий, паприка, паркет
| -
У якому рядку в усіх словах є спільний приголосний звук?
А обличчя, дівча, багатший, голуб
Б дуб, суп, голуб, клуб
В сходиться, робиться, зустрінеться
|
А безжурно, бджола, вибачся, пальчик
Б у казці, розсипати, відрізати, каска
В книжці, помажся, розігрійся, взяти
|
А гараж, багаж, ніжка, фасад.
Б дзиґа, дзеркало, віддзвеніти, дзьоб
В парад, салат, дубок, кладка
|
А солодкий, обсадити, повідь, сад
Б джура, джміль, саджанці, раджу
В казка, кладка, ложка, ніжка
| -
Звук [ж] є в кожному зі слів рядка
А джура, у книжці, острожця, жура
Б розчистити, зчистити, жабеня
В джунглі, переможцями, жар, чимдуж
Г чижик, гараж, запорожця, джинси
Д джаз, жито, свіжість, жанр
|
Звук [с] є в кожному зі слів рядка
А з поля, розсипати, експрес
Б сипати, рознісши, казка, матроска
В матеріаліст, зачесати, вхопиться
Г качається, розшити, заліз
Д спина, без ціни, острах, заліз
|
Звук [з] є в кожному зі слів рядка
А безжурно, дзвін, знайомий, замок
Б дзьоб, з тертушкою, зжовкнути
В збруя, зелень, заметіль, згадка
Г зілля, зябра, дзюркотить, змовчати
Д без жарту, зчіплювати, дзвіниця
|
Звук [ц´:] є в кожному зі слів рядка
А ховається, мичці, співається
Б гичці, міццю, хлопець, коритце
В цілком, гнеться, олівець, робиться
Г цямрина, цікавий, умиється
Д царина, ворітця, не мучся, село
|
Звук [д] є в кожному зі слів рядка
А відзвучить, боротьба, здивовано, хід Г сідло, набридло, попередження
Б молотьба, захід, дзвякнути Д джбан, відкрито, дикун, дивина
В привід, посаджено, бриджі, Куїнджі
| -
Спільний приголосний звук є в усіх словах рядка
А двигтить, кігті, холод, їхати
Б у ложці, ружа, збіжжя, жовтець
В розчин, розчулити, роззявити
Г зцілити, зсушити, без шевця
Д відчувати, дзвонар, домівка
|
А просьба, знісши, спиться, сон
Б агентський, хворостняк, гігантський
В розповісти, зсунути, зжати, здоров’я
Г ґрунт, рюкзак, вокзал, ґава
Д тяжкий, робиться, тил, толока
| -
У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення?
А шіс..надцять, чес..ний, рідкіс..ний, ненавис..ний, контрас..ний
Б облас..ний, рідкіс..ний, свис..нути, швидкіс..ний, випус..ний
В якіс..ний, ціліс..ний, хвас..ливий, тиж..невий, ус..ний
Г улес..ливий, щас..ливий, піз..ній, якіс..ний, шелес..нути
Д рис..нути, віс..ник, гус..нути, шелес..нути, тріс..нути
15. У якому рядку в усіх словах може відбуватися чергування голосних?
А летіти, сідати, лазити
Б діловий, тесля, лісок
В тіло, берег, голос
|
А розколов, ворон, розтин
Б діловод, черево, вість
В село, школа, стелити
|
А вість, березень, шелест
Б носити, жінка, вечори
В вересень, борг, шовковий
|
А молоковоз, марево, зелень
Б нога, котити, лізти
В мереживо, березень, мстивість
| -
Букву О на місці крапок треба вставити в усіх словах рядка
А ч..хлити, ч..рнобривий, ч..рнити
Б ч..рнець, в..чірній, ж..нити
В ш..потіти, ч..решня, краєч..к
|
А пиш..мо, ч..ло, смуш..вий
Б нижч..ю, пш..но, бдж..лі
В вирощ..но, гай..вий, ж..втий
| -
Доберіть з дужок потрібні службові частини мови й частини слів.
Принесено (і, й) складено; розвага (і, й) втіха; Роман (і, й) Сергій; Марина (і, й) Ольга; щебетання (і, й) пісня; була (у, в, уві) Києві; виконав (у, в)праву; жити (у, в) Україні; прибути (у, в, уві) Албанію; бачити (у, в, уві) сні; побувала (у, в) Львові; принесла (б, би); прийшов (б, би); з ним (ж, же); приїхав (з, із, зі, ізі, зо) мною; мороз (з, із, зі, ізі, зо) вітром; над’їхала (з, із, зі, ізі, зо) степу.
-
У на місці пропуску слід уживати в усіх словах і словосполученнях рядка
А немовби …се заснуло, живемо … Сквирі, … полі, забути …тому
Б навчаюсь … університеті, держава …країна, … Якова, … своїх
В ходив … яру, посадив …сю моркву, пташка … вітах, … селі був
Г виконав …праву, … хвилину скрутну, тепло …дома, забув …тому
Д він ..же, сховали ..дома, поклав .. кишеню, заніс … приміщення
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Лексикологією називають розділ науки про мову, який вивчає лексику.
Лексика – це усі слова мови; окремі шари чи групи слів.
Лексичне значення
Лексичним значенням називають співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами тощо реальної дійсності та поняттями про них.
Крім називання предмета й поняття про нього в лексичне значення слова може входити і додатковий компонент – те, як і коли ми предмет сприймаємо, оцінюємо, як реагуємо на нього: чобіт, чобіток, чоботище.
Багатозначні й однозначні слова
Слова, що мають первинне і вторинне (похідне) значення, називаються багатозначними. Первинне значення називають прямим, вторинне – переносним.
Метафора – це перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю якихось ознак, форм, якостей, властивостей, функцій. Подібність така буває очевидною, іноді – віддаленою, прихованою або тільки уявною: Ми просто йшли: у нас нема Зерна неправди за собою (Т. Шевченко).
Різновидом метафори є епітет – переносне значення, яке виконує роль образного означення: золота осінь, золота душа; срібні струни, срібний місяць.
Метонімія – тип переносного значення за суміжністю:
-
назва матеріалу може переноситись на назву речі (діаманти на пальцях),
-
назва посудини виступає замість того, що є в ній (з’їв тарілку),
-
назва місцевості виступає замість назви людей (село мовчить) та ін.
Синекдоха – це вид переносного значення, яке формується на заміні назви цілого назвою його частини. Тобто предмет іменується за якоюсь важливою його деталлю, і цим зосереджується на цій деталі увага: ноги моєї там більше не буде, носа не показує, має десь руку, на очі не появлятись тощо.
Омоніми
Збігаються своїм звучанням і формою, але мають різне значення: військова рація, в цьому є рація; захід сонця, організований захід.
Повні є завжди однаковими: коса – коси – косі.
Неповні омоніми:
-
омофони – однакове тільки звучання: сонце – сон це, орел – Орел.
-
омографи – однакове написання: орган – орган (розрізняються наголосом).
-
омоформи – це однакові форми слів, збіг форм слів тільки в одному якомусь граматичному значенні: три (числівник) і три (дієслово).
Синоніми
Слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями, наприклад: лихо, горе, біда, нещастя; нудьга, сум, жаль.
Абсолютні синоніми не розрізняються якимись значеннєвими відтінками.
Ідеографічні синоніми передають різні значеннєві відтінки того самого поняття: хата – дім, будинок, житло, квартира. Стилістичні – різне стилістичне забарвлення: говорити – базікати, патякати.
Антоніми
Слова з протилежним значенням: тепло – холод, рух – спокій. Характерною рисою пари антонімів є їхня спільність лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови: друг – ворог, зима – літо.
Лексика української мови за походженням
У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.
Визначити іншомовне слово можна за фонетично-граматичним оформленням та лексичним значенням. Скажімо, звук і літера ф не характерні для слов’янських мов. Тюркізми характеризуються наявністю кількох звуків а: сарай, базар, баклажан, байрак, кабан, сазан, чабан, барабан, аршин, аркан.
Початковий звук і літера а взагалі характерні тільки для іншомовних слів, зокрема для арабських (алгебра, алкоголь), латинських (аудиторія, абітурієнт, ангіна), грецьких (алфавіт, автор, архів, азот, афоризм, анемія, автономія).
Грецькі запозичення можуть позначатися наявністю звукосполучень пс, кс (психологія, ксерокс, скелет), кореневих частин бібліо, гео, біо, лог, фон (бібліотека, бібліографія, геологія, біологія, філолог, фонетика). Такі запозичення є термінами з різних сфер суспільного та наукового життя: демократія, космос, ідея, метод, аналіз, історія, філософія, граматика тощо.
Специфічними, невластивими українській мові, є поєднання приголосних звуків у словах німецького походження: штаб, шахта, кран, крейда, ландшафт, бутерброд, верстат, лозунг, ланцюг, солдат, майстер, сигнал. Цією ж ознакою характеризуються слова англійського походження: комбайн, спонсор, менеджер, трамвай, тролейбус, ескалатор.
Якщо слово не схоже на власне українське, то значення його також може підказати, звідки перейшло до нас це слово. Так, відомо, що музичні терміни наша мова запозичувала з італійської: анданте, акорд, композитор, піаніно, опера, соната, віолончель, соло, тріо, а назви предметів туалету, страв, побуту – переважно з французької: пенсне, жабо, кашне, манжет, пюре, рагу. Багато саме французьких слів стали в українській мові незмінюваними, вони мають
у кінці наголошені голосні: бюро, купе, шасі, лото, манто, турне, гофре. Для французьких слів характерні наголошені кінцеві звукосполучення -ер, -ор, -аж, -анс: шофер, режисер, актор, гараж, тираж.
Для англійських слів характерне звукосполучення дж та інг (инг): джем, джемпер, джентльмен, джин, мітинг, пудинг, ринг тощо.
З англійської мови запозичено чимало спортивних і технічних термінів: матч, старт, фініш, теніс, хокей, футбол, аут, трест, тент. З німецької мови запозичувалися військові, технічні терміни: фронт, штат, штаб, шпигун, слюсар, рубанок, стамеска, клейстер.
У сфері української науки, юриспруденції багато латинізмів: консиліум, акваріум, радіус, конус, конституція, еволюція, республіка, вектор, спектр.
Терміни мореплавства прийшли до нас із голландської мови: флот, трос, трап, шлюпка, баркас, каюта, лоцман, бакен, матрос, гавань.
На фоні української лексики легко виділяються старослов’янізми. Вони мають:
-
звукосполучення ра, ла, ре, ле, що відповідають українським звукосполученням оро, оло, єре, еле: врата, глава, брег, благо, град, злато;
-
початкове звукосполучення йе: єдиний, єдність;
-
іменникові суфікси -тель, -ство: учитель, мислитель, братство;
-
префікси воз-, со-, пред-: воздвигнути, возлюбити, воздати, возрадуватися, соратник, премудрий, преподобний;
-
суфікси -ущ, -ащ, -ящ: трудящий, грядущий.
Старослов’янізми належать до стилістично забарвленої лексики, вони створюють урочисто-піднесений колорит мовлення: істина, благодать, владика, глашатай, благословення, предтеча, властолюбець тощо.
Лексика української мови за використанням
Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів. Для загальновживаної лексики не властиве оцінне чи емоційно-експресивне забарвлення. Інші групи слів є лексикою вузького стилістичного призначення. Вони характерні для одного стилю або для кількох. До стилістично забарвленої (маркованої) лексики належить науково-термінологічна, офіційно-ділова, професійно-виробнича, емоційно-експресивна.
Діалектні слова
Діалектизми – це слова, які використовуються лише мешканцями тієї чи іншої місцевості (наприклад, чічка – квітка, буцян – чорногуз, пчулник – пасіка). Діалектизми не входять до лексичного складу української літературної мови, але використовуються у художніх творах для передачі життя і мови людей певної теріторії.
Емоційно-експресивна лексика
Слова, що використовуються переважно в художньому, публіцистичному та розмовному стилях, вказують на позитивну або негативну оцінку: любов, щастя, ласка, втіха, радість, мудрість, матінко, бабище, гарнесенький.
Активна і пасивна лексика
Пасивний запас української лексики становлять:
Історизми – це назви предметів старої культури, побуту: смерд, кріпак, війт.
Архаїзми – застарілі слова, що замінилися сучасними: ректи – говорити.
Неологізми – нові слова. Індивідуально-авторські неологізми: сонцезлото.
Фразеологія
Стійкі словосполучення, вислови й навіть цілі речення (вислови), які мають одне лексичне значення й воно подібне (синонімічне) до значення окремого повнозначного слова: кров з молоком (здоровий), ні за цапову душу (даром), дихати на ладан (слабувати), ні богу свічка, ні чорту кочерга (ніщо).
До фразеологізмів належать нероздільні вислови типу байдики бити,
а також прислів’я, приказки, «крилаті слова», усталені звороти типу порушити питання, брати участь, винести рішення, розглянути заяву.
Завдання
-
Виділене слово вжито в переносному значенні в рядку
А Сини полуднували й пішли знов до роботи, а старий Кайдаш все працював.
Б На дзвіниці вдарили в дзвін, і тонкий гук задрижав і розлився по селі.
В Він надів свиту й шапку, підперезався й пішов на гору до церкви.
Г Він сів коло дверей на кам’яних східцях і поклав шапку коло себе.
Д Сторож брязнув ключами, одмикаючи замок (за І. Нечуєм-Левицьким).
-
Метафора є в реченні
А Греблі обсаджені столітніми вербами.
Б Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця.
В Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж.
Г На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс…
Д Коло хат зеленіють густі старі садки (за І. Нечуєм-Левицьким).
А I дуже полюбляла в жнива пiсля працi лягти на воза i дивитись на зорi.
Б Сьогоднi i думки потемнiли мої, а мiж плечима все ворушився холодок.
В Я вiдчиняю ворота й виїжджаю на темну вiд роси дорогу.
Г Цiлу нiч сьогоднi сварились i сумували.
Д На старiй, оброслiй скрипухом березi зацокала вивiрка (за М. Стельмахом).
-
Метонімія є в реченні
А Літечко тихо з полiв зайшло в село та й взялося до свого дiлечка.
Б Та сердечна злагода, що жила колись у дiдовiй оселi, далеко вiдiйшла.
В Звiрок ворухнув ушима i, дивлячись на неї, спустився нижче.
Г То хiба це порядок? I за чим тiльки дивиться загряниця?
Д Таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами (за М.Стельмахом).
А У ньому ледь-ледь ворушилося приспане село.
Б – Ти дивись, – розгублено сказав батько i навiть заклiпав повiками.
В А ось на вулицi з’являється з граблями на плечi насурмонений дядечко.
Г Отож з грибами в однiй руцi, а з поводом у другiй доходжу до загорожi…
Д Забиваюсь у куренi татовi пiд руку й одразу засинаю (за М. Стельмахом).
-
Синекдоха є в реченні
А Ресторан на Набережній рекламно підморгував вивіскою (О. Чорногуз).
Б Було це давно, хіба що бороди пам’ятають: стояли морози (С. Васильченко).
В Вечір приліг на зелені отави, руки в траві розметав (М. Луків).
Г Сплять лани безмежні (Г. Чупринка).
Д Тато ходив до баби-шептухи, що в Майданських лiсах живе (М. Стельмах).
А Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже (М. Стельмах).
Б Не лінися рано вставати та змолоду більше знати (нар. тв.).
В Грамоти вчиться – завжди пригодиться (нар. тв.).
Г Мудра голова не дбає на лихі слова (нар. тв.).
Д Грамотний – видющий і на все тямущий (нар. тв.).
-
Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні
А Лікаря відряджено на курси підвищення кваліфікації.
Б Представники індійських племен Канади.
В Нерідко вчинками керує тільки особиста вигода.
Г Ускладнення в міжнародних відносинах призводять до збройних сутичок.
Д Мовознавство – наука про мову, її суспільні функції тощо.
А Виїхав до Львова за завданням редакції.
Б Сміливі й мудрі подвижники Богдана.
В Знайшов цікаву роботу завдяки своїй наполегливості.
Г Необдумані вчинки завдають клопоту.
Д Аудиторія вже давно клювала носом.
-
Повними омонімами є слова в рядку
А лютий (звір) – лютий (місяць), люлька (для тютюну) – люлька (колиска)
Б вал (насип) – вал (деталь), сип (дієсл.) – сип (птах)
В долі (імен.) – долі (прислів.), му'ка – мука'
Г двір (госп.) – двір (оточ. монарха), за дачу – задачу
Д ніс (імен.) – ніс (дієсл), до волі – доволі
-
Омографами є слова в рядку
А бум – бум, вал – вал
Б виглядати – виглядати, випасти – випасти
В муки' – му'ки, гла'дкий – гладки'й
Г те'рен – тере'н, ніж – ніж
Д тріска' – трі'ска, хижа – хижа
|
А ключ – ключ, зав'яз – за в'яз
Б дереви'на – деревина', сім’я' – сі'м’я
В суша – суша, коли – коли
Г Гончар – гончар, Гуща – гуща
Д орел – Орел, о'рган – орга'н
|
-
Омофонами є слова в рядку
А о'бід – обі'д, лупа' – лу'па
Б Кисіль – кисіль, Ізюм – Ізюм
В термін – термін, гори' – го'ри
Г світило – світило, став – став
Д немає – не має, за'пал – запа'л
|
А на став – настав, і'рис – іри'с
Б град – град, коса – коса
В кисіль – Кисіль, тере'н – те'рен
Г Віра – віра, Сковорода – сковорода
Д кілька – кілька, від разу – відразу
| -
Омоформами є слова в рядку
А дзвони' – дзво'ни, мул – мул
Б навіз – на віз, журавель – журавель
В вгорі – в горі, перо – перо
Г край – край, палати – палати
Д за шию – зашию, метр – метр
|
А дні – дні, наривати – наривати
Б доти – доти, цілі – цілі
В палати – палати, палата – палата
Г такса – такса, ручка – ручка
Д склад – склад, пла'чу – плачу'
| -
Слова, що належать до наукового стилю, подано в рядку
А А перебільшення, самосуд, лось, обід
Б Б живий, болісно, воля, мисливець
В В графік, таблиця, суфікс, лінгвістика
Г Г перемога, вибори, президент, газета
Д Д святий, соромитися, душа, собор
|
Слова, що належать до публіцистич-ного стилю, подано в рядку
А стяг, велич, урочистості, поборник
Б вчасно, слушно, яскравий, сонце
В пропозиція, ухвала, питання, статут
Г протокол, інструкція, довідка
Д дощ, гроза, діти, дерево
|
Слова, що належать до офіційно-ділового стилю, подано в рядку
А покликання, вакансія, здібний
Б циркуляр, офіс, маклер, документ
В берег, адміністрація, фурор, хаос
Г дишло, упряж, плуг, арена
Д поріг, донечка, сонечко, синок
|
До одного стилю належать слова в рядку
А миша, зерно, видобуток, гвинт
Б пенал, школяр, система, апарат
В щирий, вдалий, гіпертрофований,
Г топонім, антонім, горня, піч
Д сонечко, зайченятко, ліжко, чашка
| -
Запозиченими є всі слова в рядку
А діалектика, синод, дівчина, брат
Б митрополит, амвон, мати, вівця
В дочка, верба, мед, кістка
Г радіус, барабан, синус, лінгвіст
Д гармата, казан, брати, везти
|
А акваріум, динаміка, математика
Б сарай, офіцер, босий, довгий
В театр, цирк, жінка, брова
Г караван, халат, ніс, серце
Д зуб, череп, кров, язик
|
12. Професійними є всі слова в рядку
А репортаж, інтерв’ю, передача, стаття
Б крейда, зошит, сонце, учитель
В шитво, спеціаліст, вишиванка, нитка
Г віск, малюнок, гніт, грати
Д допомога, мова, літера, парта
|
А телевізор, шафа, книга, келих
Б промоутер, продюсер, оператор
В морепродукти, корова, фото
Г ключ, комп’ютер, рослина
Д фіранка, вікно, пальма, стеля
|
13. Неологізмами є всі слова в рядку
А космос, приземлитися, бум
Б сек’юриті, євроремонт, єврозона, автосалон
В освіта, університет, бал
Г перукарня, зачіска, автозагар
Д домофон, шпалери, бра, паркет
|
А фен, плойка, бігуді, лак
Б комп’ютер, диск, струм, монітор
В фізика, генетика, алгебра, біохімія
Г спікеріада, бутик, фітнес, пілатес
Д холодильник, телевізор, радіоприймач
|
14. Застарілими є всі слова в рядку
А седмиця, отець, собор, повітря
Б лада, воєвода, перст, пісельники
В дружина, князь, урок, порада
Г бояри, міністр, президент, рада
Д віче, академія, школа, площа
|
А смарагдовий, конвалія, жевжик
Б карий, вороний, копито, рать
В жупан, гармата, лодія, панщина
Г військо, війна, офіцер, гайдамака
Д музей, часопис, альманах, рябий
| -
Діалектними є всі слова в рядку
А чічка, кичера, гачі, царинка
Б конячина, сіряк, різка, свічка
В сіно, солома, лобода, святий
Г дід, юрта, яруга, ліс
Д тур, лютий, січень, віхола
|
А сіно, віз, горщик, глек
Б лев, мох, смерека, весна
В мороз, орден, палати, білка
Г гаджуга, ґерлиґа, лаба, вуйко
Д півень, заєць, ведмідь, ґазда
| -
Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Суддя стояв ні в сих ні в тих (Л. Костенко).
Б Нема нічого такого, про що не можна було б розповісти (з підручн.).
В Мова – засіб спілкування між людьми й між поколіннями (підручн.).
Г Мова – величезне надбання людського суспільства (з підручн.).
Д Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, коли ми перестали гордиться, що ми – українці (В. Баранов).
А Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він нам п’яток не показав (Л. Костенко).
Б Та є серед цих чинників один з найголовніших. Ім’я йому сім’я, родина (Б. Олійник).
В Механічні коні наздоганяли живих, цілячись у них тупими мордочками кулеметів (М. Стельмах).
Г Люблю тебе, мово Сервантеса, твій смак гіркуватий знаю (С. Жолоб).
Д На дворі багрець вечірньої зорі палав, мигтів, палахкотів (М. Бажан).
-
Фразеологізмами є словосполучення рядка
А бабине літо, з горем пополам, носа задирати
Б дуже горювати, бабина порада, витирати ніс
В великий ніс, страшне горе, зустріти бабу
Г бабина хустка, поганий настрій, кирпате обличчя
Д сумне обличчя, бабині рушники, шморгати носом
18. Правильним є тлумачення фразеологізму (установіть відповідність)
Фразеологізм
|
значення
|
1 Лягти головою
2 На кутні сміятися
3 Наганяти холоду
4 Ляща дати
|
А ударити
Б плакати
В лякати
Г загинути
|
1 Не з руки
2 Не з маком
3 Показати поріг
4 Своя рука владика
|
А погано, непереливки
Б вигнати
В свавілля
Г не гоже, не личить
|
1 Біла кістка
2 Біла ворона
3 Гладити по спині
4 Дамоклів меч
|
А незвичайний
Б карати
В знатного походження
Г неприємність, постійна небезпека
|
1 Злі язики
2 Казанська сирота
3 Високі пороги
4 Червоний півень
|
А вдає нещасного, скривдженого
Б недоброзичливці, пліткарі
В пожежа
Г заможний, неприступний
|
1 Вовк в овечій шкурі
2 На один аршин
3 Як риб’яче око
4 Куряча голова
|
А схожі, однакові
Б некмітливий, неуважний
В лицемір
Г чистий, вимитий
|
1 Вовчим оком
2 Як дві краплі води
3 Кирпа вгору
4 Кури загребуть
|
А пропаде, згине
Б гордий, пихатий
В жадібно, хтиво
Г однакові, схожі
|
1 Баглаї бити
2 Ні билини
3 Ряст топтати
4 Узяти бика за роги
|
А жити, існувати
Б діяти рішуче
В ледарювати
Г пусто, безлюдно
|
1 Як салом по губах
2 Дати перцю
3 Дурне сало без хліба
4 На комариному салі
|
А пісний
Б обмежений, нерозумний
В вилаяти, побити
Г приємно, радісно
|
1 Залити за шкуру сала
2 Набита рука
3 Хоч греблю гати
4 Серце обривається
|
А багато
Б тривожно, сумно
В вправний, майстерний
Г дошкулити
|
1 Як із рукава сипатися
2 Сильна рука
3 Своя рука
4 Права рука
|
А багато, густо
Б однодумець, підтримка
В впливовий, владний
Г помічник
|
1 Ситий і вкритий
2 Сипнуло морозом
3 Сипати зайцям солі на хвіст
4 Без року тиждень
|
А страшно, боязно
Б недавно
В забезпечений
Г марно погрожувати
|
1 Товкти воду в ступі
2 Туманити голову
3 Бувати в бувальцях
4 Заморити черв’ячка
|
А мати досвід
Б під’їсти
В повторювати
Г дурити, морочити
|
1 Впасти духом
2 Носа не показувати
3 Зарубати на носі
4 За носа водити
|
А не з’являтися
Б зневіритися
В дурити
Г запам’ятати
|
МОРФОЛОГІЯ
Морфологія – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови. Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування. Самостійні частини мови є членами речення
і мають як лексичне, так і граматичне значення. Службові частини мови предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів
у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам
і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків,
а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). Вигуки
і звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.
ІМЕННИК
Іменник – це частина мови, яка означає особу, предмет, явище
і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактиль). Основна синтаксична роль іменників – підмет та додаток, іменники можуть бути також:
-
неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
-
іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
-
обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
Розряди іменника за значенням
Серед іменників виділяються такі групи слів:
| | |
…назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).
|
…іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).
| | | | -
Збірні – назви сукупності однакових чи подібних предметів, які сприймаються як одне ціле: козацтво, студенство, зілля, братство.
-
Речовинні – називають однорідну речовину. Можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі).
Морфологічні ознаки іменника
Рід іменника
Рід іменника визначаємо, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно або поєднуючи із цей, ця, це: цей степ (він), цей біль (він), цей собака (він), ця путь (вона), ця адреса (вона), це листя (воно).
Слід пам’ятати, що в українській мові до чоловічого роду належать такі іменники: цей насип, цей підпис, цей літопис, цей ступінь, цей пил, цей ярмарок, цей продаж, цей кір, цей Сибір.
Іменники спільного роду
Іменники спільного роду переважно емоційно забарвлені, називають істоту чи певну особу і вказують на ознаку, притаманну цій істоті (особі): бідолаха, волоцюга, гуляка, заволока, заїка. На рід таких іменників вказує контекст.
Спільного значенння роду набувають деякі прізвища: наприклад на -ко, -чук: Москаленко, Шевченко, Демчук, Ковальчук. Вони відмінюються, коли набувають значення чоловічого роду, і є незмінюваними, коли мають значення жіночого роду: Петр-о Коваленк-о – Петр-а Коваленк-а – Петр-у (Петр-ові) Коваленк-у (Коваленк-ові).
Спільного роду є іменники на -о, що означають негативні якості особи: дівчисько (така, таке), хлопчисько (такий, таке), бабисько (така, таке).
Спільного роду є іменники, утворені від назв чоловічого або жіночого роду за допомогою суфікса -ищ- на позначення згрубілості: ведмедище, носище. Також іменники спільного роду можуть утворюватися від назв чоловічого або жіночого роду за допомогою інших суфіксів зі значенням згрубілості, збільшеності: -ук- (-юк-), -уч- (-юч-), -уг- (-юг-) -иськ- та ін.: вітрюга, свинюка, хлопчисько.
Рід незмінюваних іменників встановлюється так:
-
назви осіб мають рід відповідно до статі: цей аташе, цей кюре, ця леді;
-
назви тварин мають зазвичай чоловічий рід: цей шимпанзе, цей поні (але якщо треба вказати на самку, назві надається значення жіночого роду: ця кенгуру, ця шимпанзе);
-
назви неістот мають середній рід: це кашне, це комюніке, це журі, це алібі;
-
власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: цей Кракатау (вулкан), порівняйте ще каламутна Міссурі (річка), рівнинне Міссурі (плато), густонаселений Міссурі (штат у США);
-
незмінювані складноскорочені слова мають рід відповідно до роду іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку: цей райвно (відділ).
-
іменники, що вживаються тільки у множині, за родами не розрізняються: ці двері, ці сани, ці канікули, ці Карпати, ці Черкаси.
Число іменників
Число – морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.
Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)
| |
розвиток, любов, гнів, мудрість
| | |
козацтво, рідня, піхота
| | |
молоко, масло, пісок, асфальт
| | |
Наталія, Марс, кінотеатр "Дружба"
|
Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)
-
Назви будівель, їх частин, споруд
|
сіни, ворота, сходи, двері
| -
предметів упряжі, засобів пересування
|
шори, сани, бігуни
| | |
граблі, вила, ваги, ночви, носилки
| -
парних предметів і парних частин тіла
|
окуляри, кліщі, терези, в’язи, груди
| | |
цимбали, літаври
| | |
штани, труси, бриджі, бутси
| -
маси, речовини, матеріалу, продуктів
|
помиї, дрова, вершки, консерви
| -
відрізків часу, свят, обрядів та дій
|
сутінки, будні, іменини, перегони
| -
сукупності предметів, осіб
|
надра, гроші, фінанси, хащі, люди
| | |
посиденьки, відвідини, дебати
| | |
радощі, гордощі, скупощі
| | |
Альпи, Афіни, Суми, Черкаси
|
Відмінювання іменників
Відміни іменників:
перша
|
друга
|
третя
|
четверта
| -
іменники жін., чол. і спільн. родів, які
в Н. в. однини мають закінчення -а (-я): хмара, сирота, лелека;
-
іменники
жін. р. із збільшувальним значенням на
-ищ(е): бабище.
| -
решта іменників чол. р.: вітер, день, батько;
-
іменники серед. р., які при відмінюванні не приймають жодних суфіксів: село – села, сонце – сонця, подвір’я – подвір’я.
| -
іменники жін. р., які в Н. в. однини не мають закінчення -а (-я): радість, сутінь, ніч, подорож, мати.
| -
іменники серед. р., які при відмінюванні приймають суфікси -ат-
(-ят-), -ен-:
теля – теляти, коліща – коліщати;
ім’я – імені, плем’я – племені, сім’я – сімені.
|
Достарыңызбен бөлісу: |
