Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Польовий рефрактометр дає досить точні показники при зразку мінімального розміру (кілька крапель соку).

2. 
   Одержані результати проаналізувати і занести до робочого зошиту.
   

Картопля – багаторічна трав’яниста рослина, використовується в культурі як однорічна. Життєвий цикл рослини від посадки бульб до утворення нових проходить за один вегетаційний період. Листки картоплі переривчасто-непарнопірчасторозсічені з різним характером і ступенем розсіченості. Квітки з віночками різного кольору. Плід – куляста соковита ягода. У підземній частині стебла з пазушних бруньок розвиваються підземні пагони – столони, на кінцях яких утворюються бульби.

Анатомічна будова бульби і стебла має деяку подібність (мал. 32). Зовнішній шар складається з опробковівших клітин перидерми, під якою розташована кора з паренхімних клітин, виповнених крохмалем. Далі розташовується камбій і кільце судинних пучків, що підходять щільно до вічок, яке добре помітно на поздовжньому розрізі бульби. Вся центральна частина бульби зайнята серцевиною із паренхімних клітин з різним вмістом крохмалю.

Мал. 31. Форма бульб картоплі: 1 – кругла; 2- овальна; 3 – видовжена	Мал. 32. Поздовжній розріз бульби картоплі: 1 – верхівкова брунька; 2 – бічна брунька; 3 – пуповина; 4 – епідерміс; 5 – кора; 6 – судинні пучки; 7 – серцевина

1. Описати і замалювати зовнішню будову бульби, відзначивши вершину, пуповину, листкові рубці та вічка.

2. Зробити поздовжній розріз бульби і замалювати розташування судинних пучків, кори і серцевинної частини.
Завдання 2. Вивчення сортів картоплі

Матеріали та обладнання: типові бульби районованих сортів, ножі, кольорові зображення сортів (квіток, бульб, листків).

Пояснення до завдання. Сорти картоплі відрізняються за характером листків, кольором квіток і бульбами. Вони мають різні господарсько-біологічні ознаки. При визначенні сортів за бульбами варто мати на увазі, що вони відрізняються за формою (округла, овальна, видовжена, округло-овальна); за глибиною вічок (глибокі, поверхневі, з надбрівними дугами); за поверхнею шкірочки (гладка, сітчаста); за кольором (біла, жовта, червона, рожева, фіолетово-синя); за кольором м’якоті (біла, жовта, синя). У різних сортів можуть бути квітки з різним кольором віночка (білий, синій, синьо-фіолетовий, червоно-фіолетовий).
Хід роботи

1. Розглянути, визначити сорти, описати і замалювати бульби за схемами:

Розділ VIII. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

1. Висипати на розбірну дошку суміш плодів і відібрати (за стручками) групу капустяних (мал. 34).

2. Визначити види за плодами, користуючись табл. 18.

3. Визначити вид рослини за плодами, виділити з плоду насіння і розглянути їх.

І. Визначити групу соняшника.

1. Відібрати 25-50 шт. типових сім’янок.

2. Виміряти довжину і ширину сім’янок і обчислити середні величини.

3. Визначити виповненість сім’янки ядром.

4. Визначити групу, користуючись табл. 19.

1. Відібрати 2 наважки по 50 сухих сім’янок і зважити кожну з точністю до 0,01 г.

2. Очистити від шкірки ядра в кожній пробі і зважити.

3. За різницею маси наважки і ядер обчислити масу шкірки і виразити її у відсотках до маси сім’янок, визначивши відсоток лузальності.

ІІІ. Визначити панцирність сім’янок методом подряпування.

1. Відібрати 50 сім’янок.

2. На кожній сім’янці, на світлій частині шкірки, скальпелем зіскребти епідерміс і коркову тканину.

3. Сім’янки з чорним шаром віднести до панцирного.

4. Обчислити панцирність сім’янок у відсотках.

ІV. Визначити панцирність методом запарювання.

1. Відібрати 50 сім’янок.

2. Залити сім’янки у стаканчику окропом і залишити на 15-20 хв. до охолодження води.

3. Злити воду і підрахувати темні сім’янки (з панцирним шаром) і світлі (безпанцирні).

4. Визначити у відсотках панцирність сім’янок.

V. Визначення панцирності двохромосірчаною сумішшю.

1. Відібрати 50 сім’янок.

2. Сім’янки помістити в стаканчик і залити сумішшю.

3. Через 10-15 хв. злити суміш і підрахувати сім’янки, що залишилися чорними (панцирні), і знебарвлені, що стали білими (безпанцирні).

4. Визначити панцирність сім’янок у відсотках.
Завдання 3. Опис сортів соняшника

Матеріали та обладнання: натуральні зразки насіння різних сортів соняшника.

Пояснення до завдання. На Україні з олійних культур найбільші площі займає соняшник, також вирощують льон кучерявець, озимий і ярий ріпак, гірчицю, рижій, рицину та мак олійний. Як приклади можна вивчити сорти соняшника і сої – головних олійних культур.

Сорти соняшника відрізняються за морфологічними ознаками і біологічними особливостями. У польових умовах можна визначити висоту рослин, розміри і форму кошиків. Більш детальний аналіз проводять у лабораторії, при цьому користуються спеціальною літературою.

Робота з вивчення сортів виконується на лабораторних заняттях або під час практики як самостійне завдання.
Хід роботи

1. Розглянути сім’янки різних сортів, визначити їх колір, лузальність, панцирність, масу 1000 насінин.

2. Користуючись спеціальною літературою, записати характеристику сортів, що вирощуються в даній місцевості, за такою схемою: назва сортів, висота рослини, розміри і форма кошика, характеристика сім’янки – колір, лузальність, панцирність, маса 1000 насінин, відсоток олії. Біологічні особливості сорту – посухостійкість, стійкість до хвороб і вовчка. Врожайність, райони вирощування.
Сорти соняшника

02017033 Славутич

Заявники – Інститут рослинництва УААН, ТОВ «Незалежна аграрна індустрія». Простий міжлінійний гібрид на стерильній основі. Гіпокотиль – інтенсивність антоціанового забарвлення сильна. Листок: розмір – великий, зубці помірні, вушка помірні, пухирчатість слабка, форма верхівки – від ланцетної до вузькотрикутної, форма у поперечному розрізі – слабко увігнута. Опушеність верхівки стебла сильна. Час цвітіння ранній. Язичкові квітки середньої щільності, за формою вузькояйцевидні, за кольором помірно жовті, за довжиною довгі. Трубчасті квітки за кольором жовті, антоціанове забарвлення приймочки відсутнє. Форма зовнішніх листків обгортки – чітко видовжена й чітко округла, довжина верхівки – коротка, зелений колір зовнішнього боку листків обгортки – світлий. Рослина за висотою – середня, галуження відсутнє. Положення кошика – обернене донизу разом із прямим стеблом, розмір кошика – середній, форма кошика (з боку сім’янок) – злегка випукла. Розмір сім’янки – середній, форма – широкояйцеподібна, за основним кольором – чорна, смугастість по краях слабка, смугастість між краями відсутня або дуже слабка, колір смужок сірий.

Вегетаційний період за роки випробування у зоні Степу 117 діб, середня урожайність – 20,3 ц/га. Вміст жиру 49,2 %, білка 17,2 %, вихід олії 1273 кг/га. Стійкий до вилягання, осипання. Відносно стійкий до посухи та ураження хворобами.

Рекомендований для зони Степу.

Заявник – Інститут олійних культур УААН.

Рослина низька. Стебло коротке. Віночок квітки середнього розміру, білого кольору. Чашолистик слабко плямистий. Тичинкова нитка білого кольору, пиляк жовтуватий. Основа стовпчика маточки – біла. Плід – коробочка середнього розміру. Насіння жовте. Рослина квітує в середні строки.

Вегетаційний період – 87 діб, маса 1000 насінин – 7,8 г, урожайність – 25,3 ц/га. Вміст жиру – 49,2 %, вихід олії – 12,4 %. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи. Ураження хворобами незначне.

Рекомендований для зони Степу.

Інші сорти: Золотистий.
Сорти ріпаку озимого

02016008 Сенатор Люкс

Заявник – Інститут землеробства УААН.

Сім’ядоля довга і широка. Зубчастість краю листка помірна, частки наявні. Листок довгий і широкий. Рослина висока. Пелюстки квітки жовтого кольору. Стручок дуже довгий з довгим зубцем та довгою ніжкою. Тенденція формування суцвіття в рік весняної сівби відсутня або дуже слабка. Середній врожай насіння на держсортодослідних станціях за три роки становить: по зоні Поліссі – 34,3 ц/га.

Сорт Сенатор Люкс належить до типу «00» з вмістом ерукової кислоти 0,3%. Вміст олії в насінні становить 43,7%, білку – 22,8 %. Зимостійкість: 8 балів. Стійкість до вилягання, осипання та посухи – 8 балів. Стійкість до ураження хворобами – 8 балів, ріпаковим квіткоїдом пошкоджується середньо.

Заявник – Інститут олійних культур УААН.

Сім’ядолі за шириною та довжиною середні. Зубчастість краю листка помірна, частки наявні. Листок за довжиною середній, широкий. Рослина висока. Колір пелюсток квітки жовтий. Стручок середній. Середній час цвітіння. Тенденція формування суцвіття в рік пізньолітнього висіву відсутня або дуже слабка.

Середній врожай насіння на держсортодослідних станціях становить: у зоні Лісостепу – 20,0 ц/га; Полісся – 24,1 ц/га. Сорт Обрій належить до типу «00» з вмістом ерукової кислоти 0,08-0,1 % та глюкозинолатів – до 0,6-0,7 %. Вміст олії в насінні складає 46,2-46,8 %, білку – 22,8-21,4 %. Стійкість до вилягання 9 балів, до осипання – 8 балів, до посухи – 8 балів. Стійкість до ураження хворобами становить 9 балів, стійкість до пошкодження ріпаковим квіткоїдом вище середньої.

Заявник – Інститут олійних культур УААН.

Рослина висока (понад 90 см). Листя зеленого кольору, з восковим нальотом. Нижні листки за розміром листкової пластинки великі, обернено-яйцевидної форми; за формою краю листкової пластинки – зубчасті; верхні листки – цілокраї, зеленого кольору, опушені, з наявним восковим нальотом. Суцвіття – китиця, має золотисто-блідо-жовте забарвлення пелюсток квіток. Плід – довгий стручок (понад 3 см) з довгим зубцем (понад 7 мм). Насіння жовтого кольору, велике (маса насінин понад 2 г) та з високою ефірністю (понад 0,6 %).

Вегетаційний період триває близько 280 діб, маса 1000 насінин – 2,9 г, урожайність – 30,0 ц/га. Вміст жиру 43 %, ефірної олії 0,8 %. Сорт – зимостійкий, відносно стійкий до осипання, вилягання, посухи. Ураження хворобами незначне.

Рекомендований для зон Степу, Лісостепу, Полісся.

Інші сорти: Венера.
Сорти рижію

05097001 Престиж

Заявник – Інститут олійних культур УААН.

Рослина розлога, залистяна середньо. Стебло зелене, вкрите волосками, середньогіллясте. Гілки пониклі. Листок ланцетної форми, цілокраїй, опушений. Квітка жовтого кольору. Плід оберненояйцевидний з опуклими стулками, відхилений від стебла. Розтріскуваність слабка. Насіння жовте. Маса 1000 насінин понад 1,8 г. Сорт харчового та технічного напряму використання. Урожайність насіння 1,5 т/га. Від сівби до збирання 73 доби. Висота рослини 70 см. Стійкість до обсипання 7 балів. Пошкоджуваність квіткоїдом 10 %. Вміст олії 42 %. Вміст ерукової кислоти 1,5 %. Вміст глюкозинолатів 2 мкмоль. Вміст білка 32 %. Суцвіття жовте; на рослині 75 стручків; насінин у стручку 13; колір рудий; стійкість до вилягання 7 балів. Рекомендований для зон Степу, Лісостепу та Полісся на богарних та зрошуваних землях.
Сорти маку

05095009 Колорит

Заявники – Інститут олійних культур УААН. Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва.

Сорт створено методом індивідуального відбору.

Рослина потрійнорозгалуджена, середньої довжини. Листкова розетка середнього діаметра, без білих плям. Між коробочкою та верхівкою стебло сильно опушене. Стебловий листок з помірним восковим нальотом, край – двічізубчастий. Пелюстка з помірними фіолетовими плямами. Розсічення відсутнє. Тичинки білого кольору. Коробочка кругла, середньої довжини та діаметра, з помірним восковим нальотом і слабким жилкуванням. Коробочка не розкривається. Диск приймочки плескатий з рівними частками. Насіння з блакитним відтінком. Рослина цвіте в середні строки. Вегетаційний період – 107 діб, урожайність насіння – 13,5 ц/га, маса 1000 насінин – 0,4 г, вміст жиру – 42 %, морфіну – 0,05 %. Сорт відносно стійкий до вилягання, посухи; стійкий до осипання. Ураження хворобами незначне.

Робота з вивчення сортів виконується на лабораторних заняттях або під час практики.

1. У польових умовах або в лабораторії розглянути рослини сої, визначити висоту рослини, форму куща, форму листків.

2. Розглянути боби, визначити їх форму, колір, кількість насінин у бобі.

3. Охарактеризувати насіння за наступними ознаками: колір, форма, маса 1000 насінин.

4. Описати сорт за наступною схемою: назва сорту, висота і форма рослини, форма листків, характеристика плодів і насіння, маса 1000 насінин, вміст олії, білка, врожайність, райони вирощування.



Контрольні питання

1. Назвати основні олійні культури.

2. Які основні райони вирощування олійних культур?

3. Який відсоток олії у різних олійних культур?

4. Яке значення соняшника для розв’язання проблеми рослинних жирів у нашій країні?

5. Назвати види основних харчових олій.

6. Які олії належать до технічних?

7. Господарська і ботанічна характеристика соняшника.

8. Коротка історія розвитку соняшника і основні досягнення в його селекції.

9. Основні райони вирощування соняшника в зв’язку з його біологічними особливостями.

10. Місце соняшника в сівозміні. Агротехніка вирощування соняшника.

11. Назвати плоди олійних культур.

12. Які групи соняшника вам відомі?

13. Як визначають лузальність соняшника?

14. Якими методами визначають панцирність соняшника?

15. Які основні сорти соняшника?

16. Ботанічний склад олійних культур.

17. Біологічні особливості, поширення і агротехніка олійних культур родини хрестоцвітих.

18. Біологічна характеристика олійних рослини.

Розділ IX. ОДНОРІЧНІ І БАГАТОРІЧНІ СІЯНІ ТРАВИ

Основні види злакових трав: однорічні – могар, суданська трава; багаторічні – тимофіївка, житняк, вівсяниця лучна, стоколос безостий, лисохвіст, райграс високий і пасовищний, пирій безкореневищний.